Ухвала

від 10.09.2024 по справі 470/44/22

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 470/44/22

Номер провадження 2/387/12/24

У Х В А Л А

10 вересня 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

представника позивача

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_1

представника відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) Костенюк М.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором підряду,-

В СТ АН ОВ ИВ :

У провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 1 724 794,00 гривень. Позивач зазначає, що 23.04.2021 між ОСОБА_4 (замовник) та ОСОБА_2 (підрядник) було укладено договір підряду на будівництво приватного будинку без номера. Загальна сума цього договору становила 2 940 000,00 гривень. Станом на 18.11.2021 підрядником були виконані всі будівельні роботи. Однак відповідач не сплатив заборгованість відповідно до умов договору, яка на 27.01.2022 становить 1 724 794,00 гривень. Оскільки добровільно врегулювати спір не вдалося, позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні представник позивача просив суд оголосити чергову перерву для виконання клопотання експерта. Він також зазначив, що звертався до БТІ для отримання копій інвентарної справи та технічних документів, щоб не завантажувати суд. Проте повідомив, що у позивача відсутні акти на приховані будівельні роботи та проект забудови.

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача і просив залишити його без задоволення, а також продовжити підготовче судове засідання. Він зазначив, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки суд неодноразово надавав можливість позивачу подати всі необхідні клопотання та вжити заходів для отримання запитуваних експертом документів, через що судові засідання переносилися. Представник відповідача також вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності документів, оскільки позивач є забудовником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, ці документи повинні бути у нього.

Суд, заслухавши доводи сторін, дійшов до таких висновків.

Згідно з ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2023 року, у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.

На виконання ухвали суду експерт Шапошникова Е.О. 05.02.2024 направила своє клопотання про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з цим ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.02.2024 було відновлено провадження у справі.

Суд зазначає, що це клопотання розглядалося тривалий час, оскільки ініціатор проведення експертизи сторона позивача не надавала суду зазначені документи і не заявляла клопотання про витребування доказів. Крім того, представник позивача не з`явився в судове засідання 26.02.2024, а 01.03.2024 просив суд надати час для підготовки документів через відсутність можливості їх отримати. Суд знову відклав засідання на іншу дату, а 16.04.2024 сторона позивача надала деякі документи, але не всі, на які вказувала експертка. 08.05.2024 представник позивача знову клопотав про відкладення засідання, і суд переніс слухання на 29 травня 2024 року. Так як головуючий суддя у справі відбув на навчання судове засідання знову не відбулося. 10.06.2024 представник позивача знову не з`явився, а тому суд направив до експерта документи, які подані до суду представником позивача та зупинив провадження у справі ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.06.2024.

В свою чергу експерт Шапошникова Е.О. 25.07.2024 направила наступне клопотання про необхідність надання додаткових документів, а саме тих, які не надані суду стороною позивача відповідно до клопотання експерта від 05.02.2024. У зв`язку із чим ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.07.2024 відновлене провадження у справі, а клопотання експерта направлене усім учасникам та було відсканованим в електронному суді.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2024 просив суд надати йому час для підготовки необхідних клопотань та надання суду необхідних документів про які просить експерт. Суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав судове засідання на іншу дату 10.09.2024, таким чином надавши стороні достатньо часу підготуватися в судове засідання.

В судовому засіданні 10.09.2024 представник позивача повідомив, що він звернувся до БТІ та йому мають надати документи про які просить експерт. Водночас на запитання суду пред`явити запити до БТІ, представник позивача повідомив, що він звертався усно та просив знову відкласти судове засідання.

Водночас представник позивача, на прохання якого було призначено експертизу, не повідомляв суд про причини неподання документів на виконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, пов`язаних із проведенням експертизи.

Отже суд, зазначає, що в даному випадку

У відповідності до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.2.ст.44 ЦПК України, 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; Частиною 3 ст.44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13.10.2021 по справі № 707/1491/21 зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі N 337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання якими не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України). Суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зазначає, що в умовах широких процесуальних можливостей учасників процесу недопустимим є пасивна поведінка суду при вирішенні будь-яких клопотань, якщо їх задоволення призведе до відсутності фактичної рівноправності сторін та традицій змагальності. В такому випадку можуть скластися сприятливі умови для зловживань процесуальними правами. Недопустимим є використання сторонами механізмів судового захисту, що призводить до порушення прав та інтересів інших осіб, адже це суперечить публічним інтересам з організації ефективного та справедливого судового процесу.

Суд має обов`язок забезпечувати своєчасний розгляд цивільної справи шляхом своєчасним і добросовісним виконанням власних повноважень і контролем за належним виконанням учасниками цивільного процесу їхніх процесуальних обов`язків, а також не зловживанням цивільними процесуальними правами особами, які беруть участь у справі

При вирішенні вищезазначених питань судом також враховуються наступні вимоги закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Вищевказані дії позивача є його суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Вимоги до висновку експерта визначені у статті 102 ЦПК України. Зокрема, частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як передбачено частинами 1, 3, 4 статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза- це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. 6 ст.104 ЦПК України).

Частиною 4 ст.107 ЦПК України передбачено, що у разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Враховуючи зазначені вище обставини, є всі підстави для скасування ухвали судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2023 року

про призначеннясудової будівельно-технічноїекспертизи уцій справі,проведення якоїдоручено експертуШапошниковій Е.О.,оскільки маютьмісце ознакизловживання процесуальнимиправами представникомпозивача,який єініціатором експертизи,а такожсистематично починаючиз 26.02.2024 не вживав своєчасних належних заходів щодо виконання клопотань експерта.

Таким чином, судове рішення про призначення відповідної експертизи слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13, 44, 102,103, 104, 107, 259, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області ( 54001 м.Миколаїв вул.Потьомкінська,41) ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2023 року про призначення судово будівельно-технічної експертизи скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 13 вересня 2023 року.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.