Ухвала

від 05.12.2024 по справі 470/44/22

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 470/44/22

Номер провадження 2/387/12/24

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

05 грудня 2024 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

представника позивача

( в режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_1

представника відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) Костенюк М.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором підряду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 1724794,00 грн. В позові зазначив, що 23.04.2021 між ОСОБА_5 (замовник) та ОСОБА_2 (підрядник) було укладено договір підряду на будівництво приватного будинку №б/н. Загальна попередня сума цього договору 2940000,00 гривень. Станом на 18.11.2021 підрядником були виконанні в повному обсязі будівельні роботи. Однак відповідач не сплатив заборгованість відповідно до умов договору, яка станом на 27.01.20222 складає 1724794,00 гривень. Оскільки у добровільному порядку врегулювати спір не вдалося позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Представник позивача та позивач в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо призначення справи до судового розгляду, так як бажає заявити клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та відповідне клопотання, яке не підготував, хоча в попередньому судовому засіданні, яке відбулося 25.10.2024 представник позивача просив відкласти підготовче судове засідання для підготовки письмових клопотань.

Водночас суд зазначає, що згідно з ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2023 року, у справі призначалася судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Водночас ухвалою суду від 10 вересня 2024 року, в задоволенні клопотання експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області ( 54001 м.Миколаїв вул.Потьомкінська,41) ОСОБА_6 - відмовлено, а ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2023 року про призначення судово будівельно-технічної експертизи скасовано.

Суд зазначає, що з боку представника позивачає мають місце ознаки зловживання процесуальними правами за таких обставин.

На виконання ухвали суду експерт Шапошникова Е.О. 05.02.2024 направила своє клопотання про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з цим ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.02.2024 було відновлено провадження у справі.

Суд зазначає, що це клопотання розглядалося тривалий час, оскільки ініціатор проведення експертизи сторона позивача не надавала суду зазначені документи і не заявляла клопотання про витребування доказів. Крім того, представник позивача не з`являвся в судове засідання 26.02.2024, а 01.03.2024 просив суд надати час для підготовки документів через відсутність можливості їх отримати. Суд знову відклав засідання на іншу дату, а 16.04.2024 сторона позивача надала деякі документи, але не всі, на які вказувала експертка. 08.05.2024 представник позивача знову клопотав про відкладення засідання, і суд переніс слухання на 29 травня 2024 року. Так як головуючий суддя у справі відбув на навчання судове засідання знову не відбулося. 10.06.2024 представник позивача знову не з`явився, а тому суд направив до експерта документи, які подані до суду представником позивача та зупинив провадження у справі ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.06.2024.

В свою чергу експерт Шапошникова Е.О. 25.07.2024 направила наступне клопотання про необхідність надання додаткових документів, а саме тих, які не надані суду стороною позивача відповідно до клопотання експерта від 05.02.2024. У зв`язку із чим ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.07.2024 відновлене провадження у справі, а клопотання експерта направлене усім учасникам та було відсканованим в електронному суді.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2024, а також 25.10.2024 просив суд надати йому час для підготовки необхідних клопотань та надання суду необхідних документів про які просить експерт. Суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав судове засідання на іншу дату 10.09.2024 та на 05.12.2024, таким чином надавши стороні достатньо часу підготуватися в судове засідання.

В судовому засіданні 10.09.2024 представник позивача повідомив, що він звернувся до БТІ та йому мають надати документи про які просить експерт. Водночас на запитання суду пред`явити запити до БТІ, представник позивача повідомив, що він звертався усно та просив знову відкласти судове засідання.

Згідно з ч.2.ст.44 ЦПК України, 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; Частиною 3 ст.44 ЦПК України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13.10.2021 у справі № 707/1491/21, зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі N 337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання якими не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України). Суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зазначає, що в умовах широких процесуальних можливостей учасників процесу недопустимим є пасивна поведінка суду при вирішенні будь-яких клопотань, якщо їх задоволення призведе до відсутності фактичної рівноправності сторін та традицій змагальності. В такому випадку можуть скластися сприятливі умови для зловживань процесуальними правами. Недопустимим є використання сторонами механізмів судового захисту, що призводить до порушення прав та інтересів інших осіб, адже це суперечить публічним інтересам з організації ефективного та справедливого судового процесу.

Суд має обов`язок забезпечувати своєчасний розгляд цивільної справи шляхом своєчасним і добросовісним виконанням власних повноважень і контролем за належним виконанням учасниками цивільного процесу їхніх процесуальних обов`язків, а також не зловживанням цивільними процесуальними правами особами, які беруть участь у справі.

При вирішенні вищезазначених питань судом також враховуються наступні вимоги закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Вищевказані дії сторони позивача є його суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Отже судом вирішені усі клопотання учасників судового розгляду, які заявлені сторонами.

Представник відповідача просила призначити справу до судового розгляду, інших клопотань не було.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явивлась про день, час та місце слухання справи повідомлялась.

Також суд вважає за можливе прийняти до розгляду відзив відповідача.

Згідно зп.3ч.2ст.200ЦПК Україниза результатамипідготовчого засіданнясуд постановляєухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що є підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.197-200, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором підряду.

Справу призначити до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13 лютого 2025 року о 10 годині 00 хвилин в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (27000 Кіровоградська область, селище Добровеличківка, вулиця Центральна 119).

Встановити такий порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті: заслухати вступне слово учасників справи, дослідити заяви по суті спору, дослідити письмові докази.

У судове засідання викликати сторони.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.