Ухвала

від 16.09.2024 по справі 910/2635/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/2635/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024

у справі №910/2635/23 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інжиніринг";

3. ОСОБА_1 ;

4. ОСОБА_2 ;

5. ОСОБА_3 ;

6. ОСОБА_4

про солідарне стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інжиніринг"; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 про солідарне стягнення 910818,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач відмітив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/1495/20 стягнуто солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №290/13/346-ОБ від 31.08.2016 в сумі 3031252,65 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 45468,79 грн. Дане рішення було виконано в повному обсязі лише 12.07.2021.

Оскільки сума кредиту в повному розмірі була повернута відповідачем-1 лише 12.07.2021, а сума заборгованості, стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/1495/20 була розрахована станом на 22.01.2020, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідачів проценти за користування кредитними коштами за період з 23.01.2020 до 11.07.2022 у розмірі 350030,33 грн, комісію за управління кредитними коштами (4647,00 грн щомісячно за період з липня 2021 року по грудень 2022 року) у розмірі 83646,00 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідачем-1, позивачем також нараховано 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.12.2019 по 11.07.2021 в розмірі 87965,25 грн, за несвоєчасне погашення процентів за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 в розмірі 39212,79 грн, за несвоєчасне погашення комісії за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 в розмірі 1377,07 грн, а також інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.12.2019 по 11.07.2021 в розмірі 234218,06 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 в розмірі 110584,50 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне погашення комісії за період з 20.12.2019 по 23.02.2022 в розмірі 3784,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 відкрито провадження у справі №910/2635/23, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/2635/23 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" 13.07.2024 (через засоби поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Також скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Аргументи скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зводились до того, що керівник юридичної особи ОСОБА_4 не отримував копії оскаржуваного рішення та отримав лист-повідомлення судді ОСОБА_5 з відмовою у наданні копії рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/2635/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/2635/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

31.09.2022 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/2635/23 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/2635/23 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано відповідачу-1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Вбачається, що копію ухвали суду від 05.08.2024 отримано скаржником засобами поштового зв`язку 13.08.2024. Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги розпочався 14.08.2024 та закінчився 23.08.2024 включно.

21.08.2024 засобами поштового зв`язку та 22.08.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" подало до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці з 19.08.2024 по 13.09.2024, судді Сітайло Л.Г. з 19.08.2024 по 01.09.2024 та головуючого судді Шапрана В.В. з 26.08.2024 по 13.09.2024, заява відповідача-1 про усунення недоліків апеляційної скарги розглядається невідкладно після виходу суддів з відпустки.

Надаючи оцінку наведеним відповідачем-1 доводам щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та вирішуючи питання щодо можливості прийняття до провадження даної апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вказав на її невідповідність вимогам ч. ч. 2 та 3 ст. 260 ГПК України.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" звертаючись до суду з апеляційною скаргою, в порушення вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєструвало електронний кабінет.

Окрім цього, оцінивши на предмет поважності наведені заявником доводи стосовно пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, суддею-доповідачем визнано необґрунтованими аргументи скаржника.

Судом зазначено, що наведені відповідачем-1 причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження у цій справі є неповажними, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" та ОСОБА_4 є окремими відповідачами, тоді як апеляційна скарга подана саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України". Відтак судом не прийнято до уваги доводи скаржника наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження щодо неотримання копії оскаржуваного рішення ОСОБА_4 .

Також суд звернув увагу, що процесуальні документи суду першої інстанції направлялися рекомендованими листами із зворотнім повідомленням на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" зазначену в позовній заяві, яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус "Г". Проте відповідна поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Покликаючись на правові позиції наведені в постановах Верховного Суду суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на направлення процесуальних документів за належною адресою відповідача-1 і повернення їх суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", рішення суду першої інстанції від 22.02.2024 вважається належним чином врученим Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України".

Реалізовуючи своє право на усунення недоліків апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" у поданій заяві посилається на ті ж обставини, що були зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження долученій до апеляційної скарги.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач-1 відмічає, що судом не враховано того факту, що ОСОБА_4 є представником юридичної особи відповідно до положень ст. ст. 42, 44 ГПК України, однак про існування оскаржуваного рішення він дізнався лише в лютому 2024 року, оскільки не отримував його копії. Також скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №454/183/22 щодо належного вручення стороні судового рішення.

Розглянувши заяву апелянта із зазначенням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний суд визнає підстави, зазначені скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України).

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Отже, керівник юридичної особи, в даному випадку директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" Кащенко Ю.В., у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, виступає не як самостійна фізична особа, а як представник товариства. А тому, визначаючи строки на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, слід враховувати дату отримання копії рішення саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України", а не ОСОБА_4 як директором товариства, як помилково зазначає скаржник.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторонни та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:

« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»)».

З поданої до суду заяви слідує, що в обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт посилається на неотримання копії оскаржуваного рішення ОСОБА_4 з підстав його направлення за місцем реєстрації, а не місцем фактичного проживання останнього. Водночас, як було зазначено, при вирішенні питання про обізнаність відповідача-1 з прийняттям оскаржуваного рішення суду слід досліджувати обставини направлення копії рішення саме на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України", а не на адресу директора товариства - ОСОБА_4 .

Матеріалами справи підтверджено вчасне направлення оскаржуваного рішення відповідачу-1 - 23.02.2024, рекомендованою кореспонденцією (трек-номер листа №0600251739568), яке не вручено відправнику та повернуто за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, в порушення норм процесуального законодавства, а саме ч. 6 ст.6 ГПК України, щодо впровадження електронного документообігу, які вступили в дію з 18.10.2023, апелянтом електронний кабінет у системі ЄСІТС зареєстровано тільки 14.08.2024.

Щодо направлення процесуального документа за належною адресою сторони і повернення її суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вказані дії суду є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним. Ця практика є сталою і послідовною, з цього приводу в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 наведене мотивування.

Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №454/183/22 щодо належного вручення стороні судового рішення не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у вказаній постанові досліджувалося питання чи може вважатися належним врученням надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною. Тоді як в даній справі процесуальні документи суду направлялись на поштову адресу відповідача-1.

Додатково слід зазначити, що за змістом ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст.93 ЦК України).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, корпус "Г".

Згідно з п. 76 Правил надання послуг поштового зв`язку для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

Колегія суддів акцентує, що апелянт є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача-1 є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Відповідно до п. 103 Правил поштові відправлення (крім відправлень EMS), поштові перекази за заявою відправника/адресата (одержувача) можуть бути доставлені на іншу адресу (якщо оператор надає послуги з доставки поштових відправлень на таку адресу) за окрему плату згідно із встановленими тарифами оператора поштового зв`язку, крім переадресації міжнародних поштових відправлень, які надіслані за межі України.

За приписами п. 108 Правил адресат (одержувач) має право подати в установленому оператором поштового зв`язку порядку заяву про: продовження строку зберігання об`єктом поштового зв`язку місця призначення адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу на строк, визначений оператором поштових послуг; пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу (якщо оператор надає послуги із доставки поштових відправлень на визначену адресатом (одержувачем) іншу адресу).

Таким чином, нормами чинного законодавства на юридичну особу покладено обов`язок стосовно забезпечення отримання кореспонденції, при цьому, Правилами встановлений механізм переадресації кореспонденції, в разі перебування за іншою адресою.

Відповідач-1 зазначеного обов`язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, у зв`язку з чим, колегія суддів констатує про свідомі дії відповідача-1, що відноситься до суб`єктивних обставин, а не об`єктивних і непереборних, які завадили вчасно оскаржити рішення суду, а тому не можуть бути віднесені до поважних.

Звідси, суд апеляційної інстанції зазначає, що в обґрунтування інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду скаржником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Таким чином проаналізувавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" не виконано вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, апеляційну скаргу у відповідність до вимог чинного процесуального законодавства не приведено, позаяк не наведено інших мотивів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Про вказані наслідки Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" було повідомлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 про залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 05.08.2024, зокрема, не подано до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/2635/23, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична ефективність України" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі №910/2635/23.

2. Скаржникові надіслати копію даної ухвали та оригінал апеляційної скарги з доданими документами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло