Рішення

від 29.08.2024 по справі 685/3/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/3/24

Провадження № 2/685/75/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

29 серпня 2024 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Сороки В.Р.,

представника позивачки адвоката Сторожука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

02 січня 2024 року адвокат Сторожук Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суд з позовом, уточненим в ході підготовчого провадження згідно заяви від 20 лютого 2024 року, в якому зазначив, що спадщину після смерті батька відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лютарівка, прийняв відповідач та мати позивачки ОСОБА_4 , яка на день смерті проживала разом з спадкодавцем.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входила земельна ділянка площею 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6824785500:04:016:0004, яка розташована на території Ординецької сільської ради, яку відповідач одноосібно оформив на себе в порядку спадкування за законом.

Позивачкою заявлена вимога визнати за нею право власності на 1/2 частину даної земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона успадкувала в порядку спадкування за заповітом все майно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не може оформити право власності в порядку спадкування на частину спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка перебуває у власності відповідача.

В ході судового розгляду представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач надіслав суду свої письмові пояснення по справі, згідно яких просить відмовити в позові в повному обсязі.

Свої заперечення мотивує тим, що рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2022 року у справі № 685/484/22, на який посилається представник позивачки на підтвердження факту прийняття спадщини матір`ю позивачки, не має преюдиційного значення у даному спорі. Відповідач вважає, що судом не було прийнято до уваги, що житловий будинок, який був предметом спору у вищезазначеній цивільній справі, відносився до колгоспного двору, а тому не міг спадкуватися після смерті його батька, як члена цього колгоспного двору, відповідно до ст. 563 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідач також вважає неналежним доказом витяг з погосподарської книги по господарству його батька на день його смерті для підтвердження факту проживання матері позивачки разом з спадкодавцем та, відповідно, прийняття спадщини. Погосподарська книга, на думку відповідача, є різновидом статистичного документу, а факт проживання спадкоємців з спадкодавцем на день відкриття спадщини є довідка органу місцевого самоврядування, визначення кола спадкоємців є повноваженням нотаріуса, в якого відкрита спадкова справа, а не суду. Відповідно ж до архівної довідки Хмельницького державного нотаріального архіву від 17 червня 2022 року єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 є він, позивач.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Зокрема, поштове відправлення за місцем реєстрації його проживання по АДРЕСА_1 не було вручене у зв`язку з відсутністю адресата за даним адресом.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України в такому випадку він вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Крім того, відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду за його фактичним місцем проживання по АДРЕСА_2 , згідно його заяви від 23 лютого 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа розглянута заочно, позивач не заперечив проти такого способу вирішення спору.

Заслухавши доводи представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у, зокрема, цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20 жовтня 2022 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області було прийняте рішення, яке набрало законної сили 22 листопада 2022 року, у справі № 685/484/22 за позовом ОСОБА_2 до Теофіпольської селищної ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та Теофіпольської селищної ради про визнання права власності на 1/2 домоволодіння в порядку спадкування за заповітом. Цим рішенням було визнано за ОСОБА_2 , відповідачем по даній справі, право власності на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_3 в порядку спадкування після ОСОБА_3 , а також визнано за ОСОБА_1 , позивачкою по даній справі, право власності на 1/2 цього ж житлового будинку в порядку спадкування після ОСОБА_4 .

Теофіпольським районним судом, в ході розгляду даної справи, було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та матір позивачки ОСОБА_4 є, відповідно сином та донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 його спадкоємцями є відповідач ОСОБА_6 та матір позивачки ОСОБА_4 , яка на день смерті спадкодавця проживала разом з ним. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входили, зокрема, житловий будинок по АДРЕСА_3 , а також спірна земельна ділянка, на яку відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину та державний акт про право власності. Позивачка ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом успадкувала все майно своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судом було визнано право власності на житловий будинок в рівних частинах за відповідачем ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 , яка успадкувала майно своєї матері, яка раніше успадкувала це майно від свого батька ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_2 .

Даний спір, як і спір, який був розглянутий судом з ухваленням 20 жовтня 2022 року рішення, стосується обставин спадкування обома сторонами спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , тому обставини, які були встановлені раніше, в даній справі додаткового доказування не потребують.

Посилання відповідача на віднесення житлового будинку померлого ОСОБА_3 до колгоспного двору не заслуговують на увагу, оскільки предметом даного спору є земельна ділянка, набута спадкодавцем в порядку розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства, яке проводилося в 90-х роках минулого століття, тобто після припинення колгоспного двору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність», чинного на день смерті ОСОБА_3 , однією з підстав набуття права приватної власності є спадкування. Право власності на спадкове майно, яке належало ОСОБА_3 , в тому числі на житловий будинок та земельну ділянку, набули ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

Проте, як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕІ № 673775, виданого 18 грудня 2006 року Теофіпольською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_2 , спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки розміром 2,37 га, розміщеної на території Ординецької сільської ради і призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто іншого спадкоємця ОСОБА_4 було позбавлено права на спадщину після смерті батька без жодних підстав.

На підставі даного свідоцтва, 25 липня 2007 року Теофіпольською районною державною адміністрацією ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, які було присвоєно кадастровий номер 6824785500:04:016:0004.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Зважаючи на те, що після смерті ОСОБА_3 є двоє спадкоємців, які в рівних частинах успадкували майно спадкодавця, тому набуття одним із спадкоємців права власності на всю річ, яка входить до складу спадкового майна, не може вважатися правомірним набуттям в частині, що перевищує частку цього спадкоємця.

За таких обставин за позивачкою, яка успадкувала майно своєї матері ОСОБА_4 , в том числі і успадковане матір`ю після смерті ОСОБА_3 , з метою захисту її права на майно, необхідно визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 .

Враховуючи, що фактично даний спір стосується поділу спадкового майна, тому суд вважає, що його вирішення шляхом визначення часток кожного із спадкоємців, в тому числі і відповідача, не є виходом за межі позовних вимог.

Судом не вбачається підстав для застосування позовної давності до даного спору, про що було заявлено відповідачем у поданій заяві.

Позовна давність, відповідно до ст. 256 ЦК України, є строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріали справи не містять відомостей, що покійна ОСОБА_4 знала або могла знати, що відповідачем було порушено її право на частину спадщини після смерті батька. Щодо обізнаності позивачки ОСОБА_1 про порушення її прав на спадщину після смерті матері, яка включає також спадщину після смерті діда, то матеріали справи також не містять відомостей щодо одержання відповідачем правовстановлюючих документів на все майно. Проте, найбільш ймовірним днем, коли ОСОБА_1 могла дізнатися про порушення своїх прав на спадщину, є наступний день після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, яким є 18 травня 2020 року. Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, тому і підстав для застосування строку позовної давності немає, оскільки на день введення воєнного стану в країні строк позовної давності ще не сплив.

Сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,37 гектара, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (в даний час Теофіпольська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області), з кадастровим номером 6824785500:04:016:0004.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,37 гектара, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (в даний час Теофіпольська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області), з кадастровим номером 6824785500:04:016:0004.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. (Одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 вересня 2024 року.

Суддя Самойлович А. П.