Ухвала

від 09.09.2024 по справі 308/10885/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10885/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/502/24 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2024.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арештуіз забороноюзалишати місцесвого проживання( АДРЕСА_1 )без дозволуслідчого,прокурора,слідчого суддіабо суду,у нічнийчас добиз 22до 06год строкомдо двохмісяців,а самедо 10.09.2024,щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Середа Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_2 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,відомості про яке 19.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42024072030000030.

Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із м. Свалява без дозволу слідчого чи прокурора або суду; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за№ 42024072030000030, відомості про яке 19.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Законом України«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан з05 год 30 хв 24.02.2022, строк діїякого неодноразово продовжувався, востаннє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024№ 3684-ІХ з 05 год 30 хв 14.05.2024 строком на 90 діб.

-2-

У ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше серпня 2022 року, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

ОСОБА_6 розробив протиправний механізм, відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, протиправно, безпідставно вносяться до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (система «Шлях»), що в подальшому дає підставу для безперешкодного виїзду за межі території України, оформляючи, при цьому, фіктивний трудовий договір між особою, яка має намір виїхати за кордон та перевізником, призначаючи таких осіб на посаду водія мікроавтобуса.

На виконання вказаного протиправного механізму , 17.04.2023 ОСОБА_6 увійшов як керівник та кінцевий беніфеціарний власник у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» (код ЄДРПОУ 45097723) із основним видом діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. Разом з тим, відповідно до наказу Укртрансбезпеки № 169 від 17.03.2023 у вказаного Товариства була наявна ліцензія на здійснення міжнародних перевезень та доступ до системи «Шлях», що давало можливість здійснювати внесення за допомогою електронного ключа, виданого на ім'я ОСОБА_6 , як керівника, до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби Україниз безпекина транспорті (система «Шлях») відомості щодо працівників цього Товариства, які являються водіями.

В подальшому ОСОБА_6 здійснював підшукування відповідних потенційних «клієнтів» -осіб призовного віку, які мають намір неправомірно покинути територію України, та вподальшому , фіктивно працевлаштовував їх у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» під виглядом водіїв. За вказані дії Роль С.Д.від так званих «клієнтів» отримував грошову винагороду у розмірі 600 доларів США та оплату мінімальної заробітної плати з нарахуванням відповідних податків, в залежності від термінів перебування особи, яка покидає територію України, за кордоном або інших особистих домовленостей.

Надалі ОСОБА_6 , реалізуючи свої протиправні наміри, спрямовані на особисте збагачення за рахунок організації незаконного переправлення військовозобов'язаних чоловіків за кордон під час мобілізаційних заходів на території держави в умовах воєнного стану, використовуючи електронні ключі цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», здійснював фіктивне працевлаштування у вказаних Товариствах та безпосереднє внесеннядо системи «Шлях» інформації стосовно осіб призовного віку, що виїжджають за кордон у якості водіїв мікроавтобусів. ОСОБА_6 особисто контролював строки перебування осіб, внесених ним до системи «Шлях», під видом водіїв Товариств, за кордоном, з метою недопущення протермінування перебування таких осіб за межами України, оскільки це є підставою для подальшого припинення дії ліцензії на міжнародні перевезення відповідними контролюючими органами та доступу до системи «Шлях».

Працевлаштування у ТОВ «ВОРЛДЛАЙНС ВІП» здійснювалось таким чином, що особа, яка мала намір виїхати за кордон, за допомогою Інтернет месенжеру, пересилала на мобільний телефон ОСОБА_6 фотозображення своїх особистих документів , а останній на підставі таких фотокопій оформляв документацію про працевлаштування таких осіб водіями в Товаристві. При цьому, такі особи фактично для оформлення документів до ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» не з'являлись, фактично в Товаристві не працювали, автотранспортні перевезення не здійснювали, а виїжджали за кордон в особистих цілях, не пов`язаних з діяльністю таких Товариств, в чому і полягала фіктивність їхнього оформлення у Товаристві в якості водіїв.

-3-

В кожному випадку особи, які виїхали за кордон, будучи внесеними до системи «Шлях» в якості водіїв ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», перебували там до 60 діб та, перед закінченням цього терміну, повертались на декілька днів до України, щоб не протермінувати визначений законом термін перебування за кордоном. В подальшому їх повторно вносили до системи «Шлях», на підставі чого вони знову виїжджали за кордон.

Таким чином ОСОБА_6 , організував незаконне переправлення військовозобов`язаних осіб - громадян України, через державний кордон України, за наступних обставин.

ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільнонебезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 16.01.2024 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» у якості водія.

В подальшому, 16.01.2024 о 13:34:25 год ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_10 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія Товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день, ОСОБА_10 16.01.2024 о 14:40:34 год виїхав з України як водій через ППр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому транспортний засіб марки «Mersedes»д.р.н. НОМЕР_1 16.01.202414:58:12 завіз вУкраїну черезППр « ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже без ОСОБА_10 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», а ОСОБА_10 заїхав 10.03.2024 о 02:39:38 год через ППр «Ужгород» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_2 .

За аналогічною схемою ОСОБА_10 виїжджав за кордон, в якості водія, також 12.03.2024 та 11.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП». Після кожного із вказаних виїздів за кордон ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повертався до України вже без ОСОБА_10 .

Також, ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно , з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_12 а, ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду , з 16.01.2024 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» у якості водія.

В подальшому , 20.01.2024 о 21: 17:46 год ОСОБА_6 ,використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_13 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія Товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. ОСОБА_10 21.01.2024 о 06:58:12 год виїхав з України як водій через ППр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_3 з пасажиром ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому транспортний засіб марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_3 21.01.2024 09:15:26 завіз в Україну через ППр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже без ОСОБА_13 , що підтверджує фіктивність його роботи

-4-

водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», а ОСОБА_13 заїхав в Україну 16.03.202423: 17:34 через ППр «Малий Березний» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_4 .

За аналогічною схемою ОСОБА_13 виїжджав за кордон, в якості водія, також 17.03.2024 та 11.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП». Після кожного із вказаних виїздів за кордон ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повертався до України вже без ОСОБА_13 .

Крім того, ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільнонебезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_14 а, ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 10.10.2023 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» у якості водія.

В подальшому, 18.11.2023 о 11:53:55 год ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_15 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія Товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день ОСОБА_15 18.11.2023 19:42:24 виїхав з України як водій через ППр «Малий Березний» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN»д.р.н. НОМЕР_5 спільно з 2-ма жінками та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .В подальшому транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» д.р.н. НОМЕР_5 завіз в Україну 22.11.2023 09:02:09 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вже без ОСОБА_15 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» а ОСОБА_15 зайшов як пішохід 25.12.2023 00:47:22 через ППр «Малий Березний».

За аналогічною схемою ОСОБА_15 виїжджав за кордон в якості водія, також 09.01.2024, 07.03.2024 та 12.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП».

Також, ОСОБА_6 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_18 а, ІНФОРМАЦІЯ_8 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 28.12.2023 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» у якості водія.

В подальшому, 09.01.2024 о 14:26:09 год ОСОБА_6 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_19 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія Товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день ОСОБА_19 09.01.2024 виїхав з України як водій через ППр «Дякове» на транспортному засобі марки «МERSEDES» д.р.н. НОМЕР_1 , самостійно. В подальшому транспортний засіб марки «MERSEDES» д.р.н. НОМЕР_1 09.01.2024 18:11:23 через ППр «Дякове» завіз ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже без ОСОБА_19 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» а ОСОБА_19 заїхав 03.03.2024 03:17:24 через ППр «Лужанка» на транспортному засобі марки «BMW» д.р.н. НОМЕР_6 .

-5-

За аналогічною схемою ОСОБА_19 виїжджав за кордон, в якості водія також 11.03.2024 та 09.05.2024, на підставі його внесенч. я до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП».

Таким чином, ОСОБА_6 організував систематичний незаконний перетин кордону ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 .

10.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Необхідність застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків зконфіскацією майна,а також наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_6 має реальну можливість покинути територію України з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду, переховуватись на території України, усвідомлюючи реальність покарання та його суворість, крім того ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею встановлено ризики переховування від слідства та суду, знищення, приховування або спотворення будь-якихречей чидокументів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконного впливу на іншого підозрюваного та свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження того, в якому підозрюється. При цьому, слідчий суддя взяв до уваги те, що ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, досудове розслідування триває і ОСОБА_6 являється посадовою особою та керівником суб`єктів господарювання, через яких реалізовувалося систематичне переправлення осіб через державний кордон. Вказані обставини, на переконання слідчого судді, можуть стимулювати підозрюваного до вчинення дій, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_6 є особою похилого віку, неодноразово на волонтерських засадах здійснював транспортування автомобілів для ЗСУ разом із гуманітарною допомогою для військових, здійснював завантаження та розвантаження гуманітарного вантажу для потребу військовослужбовців ЗСУ та цивільного населення на прифронтових територіях, що підтверджується листом БО «БФ «Свалявський рух опору» від 10.07.2024 № 41. Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, може повною мірою запобігти встановленим ризикам та буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В апеляційній скарзі прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 11.07.2024 та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчий суддя не врахував достатньою мірою обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6

-6-

підозри, яка на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, тяжкість кримінального правопорушення у якому останній підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення вимог апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2024 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за№ 42024072030000030, відомості про яке 19.03.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

10.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

11.07.2024ухвалою слідчогосудді відмовленоу задоволенніклопотання слідчогопро обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходуу видітримання підвартою таобрано запобіжнийзахід увиді домашньогоарешту в нічний період доби, з 22 до 06 год на строк,до 10.09.2024.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися

-7-

від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка ініціатора клопотання, прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.

-8-

Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний період доби. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 й певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із м. Свалява без дозволу слідчого чи прокурора або суду; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є

-9-

співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

При цьому враховується і те, що ухвалою слідчого судді від 06.09.2024 за клопотанням прокурора підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк до 10.10.2024 з покладенням відповідних обов`язків.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.07.2024 щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді