Ухвала

від 08.10.2024 по справі 308/10885/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10885/24

1-кс/308/6033/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42024072030000030 від 19 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №42024072030000030 від 19 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-IX з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

У статті 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію. Проте, таке право не є абсолютним і може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).

Так, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану, конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, у тому числі статтею 33 Конституції України, можуть бути обмежені.

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Відповідно до п. 2-9 «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 - у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон водіїв транспортних засобів суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіати), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека.

Інформація про водіїв, зазначених в абзаці першому цього пункту, вноситься до відповідної інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі заявки ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

Укртрансбезпека проводить перевірку інформації про транспортний засіб на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, та вносить відповідні дані до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати: один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата; два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном, установлених цим пунктом, Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці.

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім окремих категорій осіб, яким дозволено перетин державного кордону України.

Відповідно до вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України «Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, п. 6 при укладенні трудового договору з фізичною особою. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Прокурор зазначає, що всупереч вищевказаним положенням законодавства, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше серпня 2022 року, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Так, ОСОБА_4 , розробив протиправний механізм, відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, протиправно, безпідставно вносяться до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (система «Шлях»), що в подальшому дає підставу для безперешкодного виїзду за межі території України, оформляючи, при цьому, фіктивний трудовий договір між особою, яка має намір виїхати за кордон та перевізником, призначаючи таких осіб на посаду водія мікроавтобуса.

На виконання вказаного протиправного механізму, 17.04.2023, ОСОБА_4 увійшов як керівник та кінцевий беніфеціарний власник у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» (код ЄДРПОУ 45097723) із основним видом діяльності: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. Разом з цим, відповідно до наказу Укртрансбезпеки № 169 від 17.03.2023 у вказаного товариства була наявна ліцензія на здійснення міжнародних перевезень та доступ до системи «Шлях», що давало можливість здійснювати внесення за допомогою електронного ключа, виданого на ім`я ОСОБА_4 , як керівника товариства, до Єдиного комплексу інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (система «Шлях») відомості щодо працівників цього товариства, які являються водіями.

В подальшому ОСОБА_4 здійснював підшукування відповідних потенційних «клієнтів» - осіб призовного віку, які мають намір неправомірно покинути територію України, та в подальшому, фіктивно працевлаштовував їх в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» під виглядом водіїв. За вказані дії ОСОБА_4 від так званих «клієнтів» отримував грошову винагороду у розмірі 600 доларів США та оплату мінімальної заробітної плати з нарахуванням відповідних податків, в залежності від термінів перебування особи, яка покидає територію України, за кордоном або інших особистих домовленостей.

Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи свої протиправні наміри, спрямовані на особисте збагачення за рахунок організації незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків за кордон під час мобілізаційних заходів на території держави в умовах воєнного стану, використовуючи електронні ключі цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», здійснював фіктивне працевлаштування у вказаних товариствах та безпосереднє внесення до системи «Шлях» інформації стосовно осіб призовного віку, що виїжджають за кордон у якості водіїв мікроавтобусів. Крім цього, ОСОБА_4 особисто контролював строки перебування осіб, внесених ним до системи «Шлях», під видом водіїв товариств, за кордоном, з метою не допущення протермінування перебування таких осіб за межами України, оскільки це є підставою для подальшого припинення дії ліцензії на міжнародні перевезення відповідними контролюючими органами та доступу до системи «Шлях».

Працевлаштування в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» здійснювалось таким чином, що особа, яка мала намір виїхати за кордон, за допомогою інтернет месенжеру, пересилала на мобільний телефон ОСОБА_4 фотозображення своїх особистих документів, а останній на підставі таких фотокопій оформляв документації про працевлаштування таких осіб водіями на товаристві. При цьому, такі особи фактично для оформлення документів до ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» не з`являлись, фактично в товаристві не працювали, автотранспортні перевезення не здійснювали, а виїжджали за кордон в особистих цілях, не пов`язаних з діяльністю таких товариств, в чому і полягала фіктивність їхнього оформлення на товаристві в якості водіїв.

В кожному випадку особи, які виїхали за кордон, будучи внесеними до системи «Шлях» в якості водіїв ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», перебували там до 60 діб та, перед закінченням цього терміну, повертались на декілька днів до України, щоб не протермінувати визначений законом термін перебування за кордоном. В подальшому їх повторно вносили до системи «Шлях» на підставі чого вони знову виїжджали за кордон.

Таким чином ОСОБА_4 , організував незаконне переправлення військовозобов`язаних осіб громадян України, через державний кордон України, за наступних обставин.

Так, як зазначає прокурор, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 16.01.2024 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» в якості водія.

В подальшому, 16.01.2024 о 13:34:25 год., ОСОБА_4 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_5 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день, ОСОБА_5 16.01.2024 о 14:40:34 год. виїхав з України як водій через ППр «Ужгород» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_2 з пасажиром ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В подальшому транспортний засіб марки «Mersedes» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_2 16.01.2024 14:58:12 завіз в Україну через ППр «Ужгород» ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже без ОСОБА_5 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», а ОСОБА_7 заїхав 10.03.2024 о 02:39:38 год. через ППр «Ужгород» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_3 .

За аналогічною схемою ОСОБА_5 виїжджав за кордон, в якості водія, також 12.03.2024 та 11.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП». Після кожного із вказаних виїздів за кордон ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 повертався до України вже без ОСОБА_5 .

Крім цього, як вказує прокурор, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 16.01.2024 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» в якості водія.

В подальшому, 20.01.2024 о 21:17:46 год., ОСОБА_4 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_8 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. ОСОБА_5 21.01.2024 о 06:58:12 год. виїхав з України як водій через ППр «Ужгород» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_4 з пасажиром ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В подальшому транспортний засіб марки «Mersedes» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_4 21.01.2024 09:15:26 завіз в Україну через ППр «Ужгород» ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже без ОСОБА_8 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» а ОСОБА_8 заїхав в Україну16.03.2024 23:17:34 через ППр «Малий Березний» на транспортному засобі марки «Mersedes» д.р.н. НОМЕР_5 .

За аналогічною схемою ОСОБА_8 виїжджав за кордон, в якості водія, також 17.03.2024 та 11.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП». Після кожного із вказаних виїздів за кордон ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 повертався до України вже без ОСОБА_8 .

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 10.10.2023 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» в якості водія.

В подальшому, 18.11.2023 о 11:53:55 год., ОСОБА_4 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_9 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день ОСОБА_9 18.11.2023 19:42:24 виїхав з України як водій через ППр « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN» д.р.н. НОМЕР_6 спільно з 2-ма жінками та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 .. В подальшому транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_6 завіз в Україну 22.11.2023 09:02:09 ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , вже без ОСОБА_9 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» а ОСОБА_9 зайшов як пішохід 25.12.2023 00:47:22 через ППр «Малий Березний».

За аналогічною схемою ОСОБА_9 виїжджав за кордон, в якості водія, також 09.01.2024, 07.03.2024 та 12.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП».

Крім цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підшукав ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який мав намір виїхати за кордон, якого за грошову винагороду, з 28.12.2023 по теперішній час, фіктивно прийняв на роботу в ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» в якості водія.

В подальшому, 09.01.2024 о 14:26:09 год., ОСОБА_4 , використовуючи електронний ключ цифрового підпису ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», безпідставно сформував заявку в Єдиному комплексі інформаційних систем Державної служби України з безпеки на транспорті (системі «Шлях») на виїзд ОСОБА_12 за кордон в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП», знаючи при цьому, що фактично вказана особа не здійснює пасажирські перевезення в якості водія товариства, що надавало йому можливість виїхати за кордон. В цей же день ОСОБА_12 09.01.2024 виїхав з України як водій через ППр «Дякове» на транспортному засобі марки «MERSEDES» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_2 самостійно. В подальшому транспортний засіб марки «MERSEDES» д.р. НОМЕР_1 . НОМЕР_2 09.01.2024 18:11:23 через ППр «Дякове» завіз ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже без ОСОБА_12 , що підтверджує фіктивність його роботи водієм у ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП» а ОСОБА_12 заїхав 03.03.2024 03:17:24 через ППр «Лужанка» на транспортному засобі марки «BMW» д.р.н. НОМЕР_7 .

За аналогічною схемою ОСОБА_12 виїжджав за кордон, в якості водія, також 11.03.2024 та 09.05.2024, на підставі його внесення до системи «Шлях», в якості водія ТОВ «ВОРЛД ЛАЙНС ВІП».

Таким чином, ОСОБА_4 організував систематичний незаконний перетин кордону ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 .

Прокурор вказує, що 10.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинене щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Також прокурор зазначає, що відповідно до санкції частини 3 статті 332 КК України передбачено конфіскацію майна, що є додатковою підставою у накладенні арешту на наявне у фігурантів кримінального провадження майно.

Вказує, що згідно наявної інформації, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на справі приватної, спільної, сумісної власності являється власником нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того зазначає, що клопотання про арешт майна слід розглянути без повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки останній отримавши відомості про звернення до суду з таким клопотанням, зможе відчужити майно на користь третіх осіб.

Враховуючи вищенаведене, просить накласти арешт на майно, що належить на праві приватної спільної сумісної власності гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчужувати вказаний об`єкт.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, однак подав заяву в якій просять розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Повідомлення власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт, підозрюваного ОСОБА_4 про розгляд даного клопотання не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР підтверджено, що Ужгородським районним управлінням поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024072030000030 від 19 березня 2024 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст. 332 КК України.

10.07.2024 року ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42024072030000030 від 19 березня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №392047679 від 22.08.2024 року, ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів (в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя зазначає, що у даному випадку, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України метою застосування арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою його збереження та забезпечення конфіскації майна, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1