Рішення

від 17.09.2024 по справі 719/523/24

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 719/523/24

Номер провадження 2/719/108/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Луців О.В.,

за участю секретаря Злої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в умовах виплати середнього заробітку, поновлення нарахування та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2024 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника, адвоката Букатко Н.Б., до Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в умовах виплати середнього заробітку, поновлення нарахування та стягнення середнього заробітку, яка здана до відправки через поштове відділення 23 липня 2024р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02 квітня 2012р. ОСОБА_1 прийнято на посаду директора Новодністровської ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради. З 30 березня 2015р. позивача переведено на постійне місце роботи. Згідно наказу Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради «Про укладення строкового договору (контракту)» №47-к від 19 червня 2020 р., припинено безстроковий трудовий договір з директором Новодністровської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради Чернівецької області ОСОБА_1 та укладено з ним з 01 липня 2020р. строковий трудовий договір (контракт). Також, позивач виконував посадові обов`язки вчителя української мови, літератури 4 години на тиждень та захисту України 4,5 години на тиждень з середньомісячним доходом в розмірі 24146,16 грн. Вказує, що з 01 березня 2022р. позивач призваний на військову службу, внаслідок чого увільнений від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час загальної мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на період проходження військової служби. Проте, з 19 липня 2022р. відповідач припинив виплату середнього заробітку ОСОБА_1 у зв`язку із змінами в ст.119 КЗпП України.

Вважає, що позивач має право на отримання середнього заробітку на підставі положень ст. 57 Закону України «Про освіту», а тому просить визначити незаконним та скасувати наказ Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради Чернівецької області від 19.07.2022р. № 41/1-к; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити середній заробіток ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 19.07.2022р.; стягнути з відповідача судові витрати.

26 липня 2024р. ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано час учасникам справи для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 22 серпня 2024р. о 14 год. 00 хв.

08 серпня 2024 року в суд надійшов відзив на позовну заяву, за підписом начальника Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради Пастушок Л.Л., згідно з яким відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві вказують, що ОСОБА_1 дійсно працює директором Новодністровського закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів і вчителем української мови та літератури і також захисту України та на даний час увільнений у зв`язку із мобілізацією і проходженням військової служби. Вважає, що трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються виключно КЗпП України, на підставі якого ОСОБА_1 було прийнято на роботу, а тому з 19 липня 2021 року згідно зі змінами до ст. 119 КЗпП України за працівником закладу освіти, який був мобілізований, зберігається лише робоче місце і посада, проте не середній заробіток. Вважає, що законодавець компенсував скасування збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам шляхом збільшення грошового забезпечення військовослужбовцям за місцем проходження служби. Також, звертає увагу, що освітня субвенція виділяється лише на відповідний бюджетний рік, а тому погашення заборгованості із заробітної плати, строк виплати якої закінчився, у наступному році за рахунок коштів освітньої субвенції неможливе, а МОН України, як головний розпорядник коштів, не передбачає збереження середнього заробітку за працівниками освіти, які мобілізовані та проходять військову службу.

Наголошує, що з метою недопущення зупинки навчального процесу, після мобілізації ОСОБА_1 його обов`язки як директора школи були покладено на заступника, а години викладання інших предметів іншим вчителям відповідно з оплатою праці, отже Відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради не міг проводити нарахування та виплату двох заробітних плат на одне робоче місце. Тобто, зберегти середній заробіток за позивачем та оплачувати заробітню плату заступнику і вчителям, які проводили уроки замість позивача, адже згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» головним розпорядником субвенції є МОН, і тільки Міністерство визначає принцип оплати праці, а Відділ гуманітарної політики Новодністровської міської ради є лише виконавцем.

Враховуючи, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв в межах чинного законодавства України, зважуючи всі обставини військового стану в країні, та не допустив порушення прав позивача, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

22 серпня 2024 року ухвалою суду було здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 серпня 2024 року о 12 год. 00 хв., яке було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача на 03 вересня 2024 року 0 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2024 року о 12 год. 00 хв.

В судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, позивач та відповідач не з`явились, при цьому їх представники просили розглядати справу за їх відсутності (а.с.9, 55).

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності сторін по справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що ОСОБА_1 прийнято на роботу в Новодністровську ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради Чернівецької області на посаду директора з 02 квітня 2012р. та надалі переведено на постійне місце роботи з 30 березня 2015р., переведено на роботу за строковим договором з 01 липня 2020р., що підтверджується наказом Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради № 47-к від 19.06.2020р. та контрактом №3 від 16.06.2020р., укладеним між Відділом гуманітарної політики Новодністровської міської ради та ОСОБА_1 , записами №№ 18-20 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.12.1993р.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 , за підписом командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_3 , № 1508/990 від 23.02.2024р. майор ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 01.03.2022р. по даний час і приймає участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Відповідно до посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 від 25.12.2022р. ОСОБА_1 з 01 березня 2022р. на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 №53 від 01.03.2022р. призначений командиром військової частини НОМЕР_2 .

Як вбачається із листа № 36 від 09.05.2024р., виданого Новодністровським закладом загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів, ОСОБА_1 у 2021-2022 навчальному році, крім виконання функціональних обов`язків директора Новодністровського закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради Чернівецької області, виконував посадові обов`язки вчителя української мови та літератури 4 години на тиждень та Захисту України 4,5 години на тиждень та відповідно до наказу Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради від 01.03.2022р. № 23-к «Про увільнення від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час загальної мобілізації» увільнений від роботи з 01 березня 2022р. у зв`язку з призовом на військову службу під час загальної мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середньої заробітної плати на період проходження військової служби.

Згідно з довідками про доходи № 56, № 58 від 28.11.2023р. ОСОБА_1 протягом періоду з січня 2022р. по липень 2022р. отримував середню заробітну плату в розмірі 24146,16 грн. на загальну суму 158674,76 грн., а з 19 липня 2022р. нарахування та виплату середнього заробітку припинено на підставі наказу Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради від 19.07.2022р. № 41/1-к «Про зміни в умовах виплати середнього заробітку за ст. 119 КЗпП України».

Доказів, що ОСОБА_1 виплачено середній заробіток з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року в матеріалах справи немає.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, зокрема, Указом № 469/2024 від 24.07.2024р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.08.2024р., в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб відповідно, тобто до 09 листопада 2024 року включно.

Згідно з п. 3 указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022р. «Про загальну мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022р., встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Строк проведення загальної мобілізації було неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента №470/2024 від 23.07.2024р. з 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Відповідно до ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

У ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Так, ч. 3 ст. 119 КЗпП України, в редакції чинній на момент мобілізації позивача, було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту», в редакції чинній на момент мобілізації позивача, передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Надалі, у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022р., з 19 липня 2022 року у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Проте, зміни у ст. 57 Закону України «Про освіту» внесено лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023р., який набрав чинності 24.12.2023р. Внаслідок внесених змін із частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» виключено слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період».

Таким чином, загальними нормами КЗПП України збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період було передбачено лише до 18 липня 2022 року.

Натомість, спеціальними нормами Закону України «Про освіту» збереження середнього заробітку за педагогічним чи науково-педагогічним працівником, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період було передбачено до 23 грудня 2023 року.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суд від 16.10.2023р. по справі №718/209/23 зазначено, що спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з 01 березня 2022 року, то на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства (КЗпП України), але й гарантії, передбачені спеціальними нормами (Закон України «Про освіту»), а тому ОСОБА_1 мав право на отримання середнього заробітку до 23 грудня 2023 року.

Вказане також узгоджується із роз`ясненнями МОН України, викладеними у листі від 28.12.2023р. № 1/20501-23 «Про зміни у законодавстві щодо збереження середнього заробітку педагогічним, науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу».

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 233, ст. 234 КЗпП України (в редакції, чинній на час видачі оскаржуваного наказу) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, на час звернення представника позивача до суду, як і на час видачі оскаржуваного наказу, вже діяла нова редакція ст..ст.233, 234 КЗпП України, яка визначає конкретний строк, в межах якого працівник може звернутись до суду за захистом свого права, а саме три місяці строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018р.у справі № 559/321/16-ц судам роз`яснено, що визначені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

Окрім того,в постановіВСУ від05.07.2017р.у справі№ 758/9773/15-цзазначено,що встановленістаттею 233КЗпП Українистроки зверненнядо судузастосовуються незалежновід заявисторін.Ці строкине перериваютьсяі незупиняються.Відповідно достатті 234КЗпП Україниу разіпропуску зповажних причинстроків,встановлених статтею233цього Кодексу,районний,районний умісті,міський чиміськрайонний судможе поновитиці строки.Разом зтим,якщо строкзвернення досуду,встановлений статтею233КЗпП України,пропущено безповажних причин,суд відмовляєу задоволенніпозовних вимогу зв`язкуз пропускомзазначеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, як з наказом начальника відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради № 23-к від 01.03.2022р. «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 », так і з наказом начальника відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради № 41/1-к від 19 липня 2022 року «Про зміни в умовах виплати середнього заробітку ОСОБА_1 », позивач був ознайомлений, що підтверджується його підписом на копіях наказу (а.с.23-24). Однак ні оскаржуваний наказ, ні пояснення сторін у заявах по суті справи не містять конкретної дати ознайомлення ОСОБА_1 із даним наказом.

Позивач вказав, що вважав незаконним не нарахування йому заробітної плати за місцем роботи, і тому звернувся за роз`ясненням до відповідача щодо підстав припинення такого нарахування, проте так і не отримав позитивної відповіді.

04 березня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Букатко Н.Б. було укладено договір про надання правової допомоги №13.

Представником позивача ОСОБА_2 04 квітня 2024 року було надіслано адвокатський запит до відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради про надання переліку завірених копій документів, а саме:

-наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Новодністровського ЗЗСО ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради Чернівецької області;

-наказу про увільнення ОСОБА_1 , директора Новодністровського ЗЗСО ІІ-ІІІ ступенів Новодністровської міської ради Чернівецької області, від виконання обов`язків з 01 березня 2022р. у зв`язку із призовом на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації, із збереженням місця роботи, посади і середньої заробітної плати на період проходження військової служби;

-наказу про припинення виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середньомісячного заробітку;

-копію трудової книжки ОСОБА_1 .

Відповідь на адвокатський запит та перелік завірених копій документів ОСОБА_2 отримала 11 квітня 2024 року, що підтверджується відповіддю начальника відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради (а.с.13-14, 22-26) та самим представником позивача у позовній заяві (а.с.3).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позивач та його представник дізнались про порушення свого права саме 11 квітня 2024 року.

Отже, згідно положень ст.. 233 КЗпП України останнім днем звернення ОСОБА_1 до суду за захистом свого права є 11 липня 2024 року.

Разом з тим, представник позивача звернулась до Новодністровського міського суду Чернівецької області про скасування наказу № 41/1-к від 19 липня 2022 року «Про зміни в умовах виплати середнього заробітку ОСОБА_1 » лише 23 липня 2024 року, тобто з пропущенням трьохмісячного строку, передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України.

Оскільки адвокат Букатко Н.Б., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в умовах виплати середнього заробітку, поновлення нарахування та стягнення середнього заробітку, із пропущенням строку звернення до суду і не заявляла жодних клопотань про його поновлення, в задоволені позову слід відмовити через пропуск строку звернення до суду.

Відповідно доп.2ч.2ст.141ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, понесені судові витрати покладаються на позивача.

У п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022р. по справі № 755/12623/19 середній заробіток може бути за своєю правовою природою заробітною платою або спеціальним видом відповідальності (санкцією) роботодавця. В першому випадку позивач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в другому ні.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що в даній справі позивач звільнений від сплати судового збору, а тому ОСОБА_1 слід повернути помилково сплачений судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. згідно квитанції 0.0.3681153511.1 від 02.06.2024р.

На підставі ст.ст. 4, 119, 233, 234 КЗпП України, ст. 57 Закону України «Про освіту», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» керуючись ст.ст. 2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 89, 92, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354-355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), за підписом представника ОСОБА_2 (адреса місця праці: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), до Відділу гуманітарної політики Новодністровської міської ради (адреса місця знаходження: Чернівецька область, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва», буд. 25, код ЄДРПОУ 37652448) про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в умовах виплати середнього заробітку, поновлення нарахування та стягнення середнього заробітку відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) помилково сплачений судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) згідно квитанції 0.0.3681153511.1 від 02.06.2024р.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя