Рішення

від 17.09.2024 по справі 344/8228/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8228/24

Провадження № 2/344/2421/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді: Татарінової О.А.,

за участю секретаря: Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства фінансів Російської Федерації, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» про відшкодування Російською Федерацією матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок націоналізації всього майна і житла в окупації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства фінансів Російської Федерації, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» про відшкодування Російською Федерацією матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок націоналізації всього майна і житла в окупації. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачі є подружжям, громадянами України, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

24 лютого 2022 року РФ здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» Кам`янсько-Дніпровська міська територіальна громада з 27.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією.

Довідкою від 08.08.2022 №1319-7001407823 підтверджується взяття на облік як внутрішньо переміщену особу позивача ОСОБА_1 , де вказано зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; 71304 та фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; 71304.

В подальшому позивачі змінили своє місце проживання/перебування на АДРЕСА_4 ; 76008. У період з 03.04.2022 позивачі, будучи внутрішньо переміщеними особами, проживали тимчасово за адресою: м. Iвано-Фpaнкiвcьк, площа Привокзальна у xocтeлi, про що вказано у протоколі допиту потерпілого від 25.05.2023. Тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 про взяття на облік ВПО, що тимчасово проживає на території, з 05.09.2022 фактичне місце проживання позивача 2 у АДРЕСА_4 .

Позивачами зазначається, що їм на праві спільної сумісної власності згідно ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю, ст.60 Сімейного кодексу України належить наступне майно, зокрема: ОСОБА_2 належить на праві приватної власності нерухоме майно:

- Земельна ділянка кадастровий номер 23215810000:03:007:0023, площа (га) 1,8027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н, с/рада Гнаровська, що перебуває в оренді ТОВ «Вєга» (код ЄДРПОУ 38103020);

- Земельна ділянка кадастровий номер 23215810000:03:005:0031, площа (га) 2,2219 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н, с/рада Гнаровська, що перебуває в оренді ТОВ «Вєга» (код ЄДРПОУ 38103020).

- Квартира за реєстраційним АДРЕСА_5 , дата прийняття рішення про державну реєстрацію 30.12.2009.

Згідно рішення сьомої сесії сьомого скликання Кам`янсько Дніпровської міської ради від 16 лютого 2016 року №2 «Про перейменування вулиць, провулків та парків міста Кам?янка-Дніпровська Кам?янсько-Дніпровського району Запорізької області» перейменовано вулицю Леніна на Зелену.

Позивачі до загарбницьких дій Російської Федерації, будучи самодостатніми, користуючись авторитетом у суспільстві, проживали у своїй сучасно облаштованій квартирі в АДРЕСА_2 .

03.04.2022 вiйcькoвi Рociйcькoї Фeдepaцiї за проукраїнську позицію позивача ОСОБА_1 вибили йому зуби та ребра, погрожуючи вбивством, свідком події була його дружина- позивач ОСОБА_2 , а тому не бажаючи миритися з новим ладом, який був нав`язаний збройними формуваннями РФ після захоплення міста та маючи реальні побоювання за свою безпеку, позивачі були вимушені покинути свою домівку з метою збереження своїх життів, залишивши на окупованій території усе нажите ними майно квартиру та майно в ній, житловий будинок, гараж, земельні ділянки, автомобіль.

Зятю позивачів через його інвалідність не вдалось виїxaти з окупованої території та він залишився проживати у квартирі за вищезазначеною адресою. Уже 04.04.2023 зять у телефонному режимi проінформував позивача ОСОБА_1 про те, що група озброєних pociйcькиxвiйcькoвиx солдатів apмiї Рociйcькoї Федерації з автоматами, погрожуючи вбивством, вигнали його з трьохкімнатної квартири, що знаходилася за вищезазначеною адресою, забравши ключi вiд житла, а також оголосили, що квартира та майно, яке в ній знаходиться, нaцioнaлiзoвaнi та являються власністю Російської Федерації. Зважаючи на таке беззаконня Російської Федерації, позивач ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського РУП із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, тільки 02.05.2023 до Івано-Франківського РУП надійшла ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/5863/23 щодо зобов`язання внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі ЄДРДР) відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 , в якій йдеться про те, що 01.04.2023 внаслідок повномасштабного збройного вторгнення та посягання на територіальну цілісність і недоторканість України представниками зс та інших силових відомств рф, було незаконно відібрано майно за адресою: АДРЕСА_2 , яке зареєстровано на заявника.

Відповідно Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області 02.05.2023 внесено до ЄДРДР відповідні відомості, правова кваліфікація злочину частина 1 статті 438 КК України.

У протоколі допиту потерпілого (позивача ОСОБА_1 ) від 25.05.2023 вказано, що внаслідок «націоналізації майна» йому завдана майнова шкода у особливо великих poзмipax, адже вищевказана квартира вартує близько 50 000 дoлapiв CШA. У квартиpi проведено газ та забезпечена тепловим опаленням, кондиціонером, каналізацією, водою, у квартирі наявні пластикові вікна, лоджія, балкон, сучасні двері, тепла підлога, шпалери, люстри, та інше майно, зокрема:

1. Холодильник двохкамерний марки «Самсунг», 2021 р, вартістю25 000 грн;

2. Морозильна камера марки «Argo», 2018 р, вартістю7000 грн;

3. Двохконтурний котел газовий марки «Ferolli», 2017 р, вартістю19 000 грн;

4. Вбудована газова поверхня «Piramida», 2017 р, вартістю 7000 грн;

5. Вбудована духовка (електрична шафа) «Piramida», 2017 р, вартістю16 000 грн;

6. Вбудована посудомийна машина «Simens», 2017 р, вартістю12 000 грн;

7. Мікрохвильова пічка «Samsung», 2017 р, вартістю 4000 грн;

8. Витяжка «Piramida», 2018 р, вартістю 3000 грн;

9. Раковина кам`яна «Franke», 2017 р, вартістю 7000 грн;

10. Змішувач та кран «Franke», 2017 р, вартістю 6000 грн;

11. Електрочайник «Philips», вартістю 4000 грн;

12. Кухня (4 навісні шафи, 5 зроблені під столешницю) вартістю 20 000 грн;

13. Cтіл червоний склянний, вартістю 5000 грн;

14. Cтільці 3 шт., італійські вартістю 4500 грн;

15. Пральна машинка «Samsung», 2021 р, вартістю 19 000грн;

16. Душова кабіна, вартістю 8000 грн;

17. Два телевізори «Philips», 2020 р, вартістю 25 000грн;

18. Кондиціонер «Libertoo», 2019 р, вартістю 9000 грн;

19. Дивани, 3 шт. (АДК-Флекс, вартістю 28 000 грн, Мілен 32 000 грн, Мілен 16 000 грн);

20. Вбудована шафа-купе, вартістю 20 000грн;

21. Шафа (1,5 м), вартістю 4000 грн;

22. Електром`ясорубка «Zelmer», вартістю 3000 грн;

23. Кухонне приладдя: ножi на стійці«Vinzer», вартістю 3800 грн; кастрюлі «Berhoff», ватістю 15 000 грн; сковорідки «Giafel», тарілки «Berhoff», вартістю 4000 грн, чашки;

24. Годинник настінний «Berhoff», вартістю 500 грн;

25. Штори - 25 000 грн,

26. Люстри, 4 шт, вартістю 25 000 грн;

27. Гітара в чохлі (колекційна), вapтiстю 10 000грн;

28. Комп`ютер (системний блок, монітор, ксерокс) вартістю15 000 грн;

29. Волейбольний м`яч «Мікаса», вартістю 3000 грн;

30. Склянна тумба під телевізор, вартістю 10 000 грн;

31. Батареї отеплення (60 секцій), італійські, алюмінєєві, вартістю 50 000 грн;

32. Зеркало у ванній кімнаті, вартістю 500 грн;

33. Умивальник у ванній кімнаті «КОЛО», вартістю 1000 грн та змішувач, вартістю 1000 грн;

34. Сушка для рушників у ванній кімнаті, вартістю200 грн:

35. Унітаз «Коло» з керамікою, вартістю 10 000грн;

36. Сейф для мисливської рушниші, вартістю 2000 грн;

37. Мисливська рушниця, колекціний екземпляр, з дозволом поліції, вартістю 50 000 грн;

38. Мисливські ножі, колекційнi, зареєстровані в поліції, вартістю 20 000 грн;

39. Ікона «МатірБожа», вартістю 50 000 грн;

40. Портфель шкіряний, офісний, вартістю 5000 грн;

41. Комп`ютерний стіл, вартістю 10 000 грн;

42. Ноутбук, вартістю 20 000грн;

43. Одяг жіночий, вартістю 100 000 грн;

44. Одяг чоловічий, вартістю 100 000 грн;

45. Одяг дитячий, вартістю 100 000 грн;

46. Взуття жіноче, вартістю 50 000грн;

47. Взуття чоловіче, вартістю 50 000 грн;

48. Взуття дитяче, вартістю 50 000грн;

49. Подушки, одіяла, ковдри, простині, покривала 100 000 грн.

50. Стабілізатор напруги, 220 Вт, стаціонарний, вартістю 10 000грн;

51. Стабілізатор напруги «Шторм» для холодильника, вартістю2000 грн;

52. Дверi металеві вхідні, вapтіcтю 30 000 грн;

53. Двері міжкімнатні, 5 шт, з ключами, вартістю 25 000грн;

54. Ламінат у трьох кімнатах, вартістю 100 000грн;

55. Кафель на підлозі у кухні, коридорі i ванній кімнаті, вартістю100 000грн;

56. Кафель на стіні у кухні, вартістю 50 000 грн;

57. Праска «Браун», вартістю 2000 грн;

58. Фен «Браун», вартістю 1000 грн;

59. Машинка для стрижки чоловічa, вартістю 3000 грн;

60. Пластикові вікна, 4 шт, «Рехау», вартістю150 000грн;

61. Тепла підлога в кухні та коридорі вартістю10 000 грн;

62. Вікна на балконі, пластикові «Рехау», вартістю150 000грн;

63. Пуфік «АДК» при дивані вартістю 2000 грн;

64. Вікна пластикові на лоджії «Рехау», вартістю15 000 грн;

Загальну вартість матеріальних збитків оцінено у розмірі1 561 000,00 грн.

Таким чином вартість квартири становить 50 000 дoлapiв CШA, що у еквіваленті на гривню станом на 21.04.2024 становить 1 980 000,00 грн, вартість майна, яке знаходилось у квартирі, оцінюється у розмірі 1 561 000,00 грн, тобто загальна вартість становить 3 541 000,00 грн, що у еквіваленті станом на 21.04.2024 становить 89 419 доларів США 19 центів.

Фототографіями з квартири позивачів підтверджується її облаштування сучасними меблями та побутовою технікою, висвітлено антураж квартири, безтурботне життя в ній позивачами та їх близькими, однак про те, уже «минуле життя», залишились тільки спогади.

2).Земельна ділянка площею 0,27 га, зареєстрована за позивачем ОСОБА_2 , яка розташована на території АДРЕСА_6 , для особистого підсобного господарства. Також й позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка та житловий будинок у АДРЕСА_6 ).

Так, у Будівельному паспорті на забудову земельної ділянки міститься рішення виконавчого комітету Кам`янко-Дніпровської міської ради народних депутатів Запорізької області від 15.04.2024 №69 про надання ОСОБА_1 (позивачу 1) дозволу на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_6 , дату закінчення будівництва встановлено до 15.04.2000. Після деокупації м. Кам`янка Дніпровська, позивачами буде зареєстровано у встановленому законодавством порядку право на земельні ділянки.

Нижче наведено опис забудови земельної ділянки по АДРЕСА_6 та оцінки будівельних матеріалів:

1. земельна ділянка 0,54 га, вартість якої становить 200 000 доларів США;

2. паркан по периметру земельної ділянки 442 метри із ж/б плити 6*1,5 = 74 штуки, вартістю 14 800 доларів США;

3. 15 штук електроопор РЕС по 200 доларів США 1 штука = 3000 доларів США;

4. водопровід протяжністю 150 м та вартістю 5000 доларів США;

5. лінія інтернет 150 метрів вартістю 1000 доларів США;

6. металеві ворота з хвірткою вартістю 5000 доларів США;

7. гараж розміром 6м х15м вартістю 30000 доларів США;

8. 40 блоків ФЕС-50 вартістю 8000 доларів США;

9. 1500 штук шлакоблока вартістю 3000 доларів США;

10. 1000 штук цегли вартістю 1000 доларів США;

11. 40 штук ж/б плит перекриття вартістю 8000 доларів США;

12. 100 листів шифера 1,75х90 вартістю 50 000 доларів США;

13. 60 балок дерев`яних 6х10х10 варістю 12 000 доларів США;

14. 4 м3 дошки «20» 6 метрових вартістю 4000 доларів США;

15. сад 200 дерев вартістю 50 000 доларів США;

16. скважина води вартістю 1000 доларів США;

17. душ, туалет вуличний вартістю 20 000 доларів США;

18. газонокосарка вартістю 10 000 грн;

19. бензопила вартістю 10 000 грн;

20. зварювальний апарат «Кондор» вартістю 10 000 грн;

21. електроперфоратор вартістю 10 000 грн;

22. електромашинка «Болгарка» Макіта вартістю 20 000,00 грн;

23. електромашинка Болгарка вартістю 10 000,00 грн;

24. лопати, граблі, оприскувачі, мотиги вартістю 20 000,00 грн.

Загальна вартість земельної ділянки та будівельних матеріалів становить 14 594 000,00 грн, що у еквіваленті станом на 21.04.2024 становить 368 535 доларів США 35 центів (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долар США становить 39,60 грн.

В реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_6 , однак таку інформацію буде внесено до Державного реєстру речових прав після фактичної деокупації м. Кам`янка - Дніпровська.

На доданій до позову карті GoogleMaps міститься зображення житлового будинку.

Саме внаслідок загарбницьких дій Російської Федерації, позивачів позбавлено права власності на будинок, вартість якого оцінюється у 150 000 доларів США або 5 940000,00 грн який був повністю умебльований, з сучасним ремонтом та побутовою технікою, зокрема у житловому будинку знаходилось наступне майно:

1. холодильник двохкамерний ІНДЕЗІТ вартістю 25 000,00 грн;

2. вбудована газова поверхня «Піраміда» 2017 року вартістю 19 000,00 грн;

3. вбудована духовка електрична вартістю 16 000,00 грн;

4. мікрохвильова пічка Самсунг вартістю 4000,00 грн;

5. камера Franse вартістю 6000,00 грн;

6. електрочайник Філіпс вартістю 4000,00 грн;

7. кухня навісна: 4 навісні шафи і столешниця вартістю 20000,00 грн;

8. стіл червоний скляний вартістю 5000,00 грн;

9. стільці 3 шт Італія вартістю 4500,00 грн;

10. пральна машина Самсунг 2020 р.в. вартістю 19000,00 грн;

11. душова кабіна вартістю 8000,00 грн;

12. телевізор Філіпс вартістю 25000,00 грн;

13. кондиціонер Ліберта 2019 року вартістю 9000,00 грн;

14. дивани 3 шт. вартістю 76 000,00 грн;

15. електроінструмент вартістю 3000,00 грн;

16. штори вартістю 25 000,00 грн;

17. люстри 4 штуки вартістю 30000,00 грн;

18. ноутбук вартістю 20 000,00 грн;

19. комп`ютерний стіл вартістю 2000,00 грн;

20. кухонне приладдя: ножі, каструлі Бергоф, сковорідки Бергоф, тарілки Бергоф, чашки вартістю 25 000,00 грн;

21. комп`ютер вартістю 20 000,00 грн;

22. ксерокс вартістю 10 000,00 грн

Загальна вартість житлового будинку та майна, що знаходилось у ньому, становить 6 410 000,00грн (5940000,00 грн + 470 000,00 грн) або 161 688 доларів США 68 центів (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти станом на 21.04.2024 - 1 долар США становить 39,60 грн.)

3).Гаражі площею по 35 кв.м. по АДРЕСА_7 , дозвіл на будівництво надано гр. ОСОБА_1 . Згідно рішення виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради народних депутатів Запорізької області від 20.02.1990 №10 надано дозвіл гр. ОСОБА_1 для надбудови над гаражем для господарсько-побутових потреб. Також позивачем 1 було сплачено 24 грн за оформлення будівельного паспорта.

4). Транспортний засіб марки OPEL OMEGA, номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 16.06.1999 року у НОМЕР_3 .

Листом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 28.03.2024 №7160/108/46/04-2024 підтверджується факт реєстрації за позивачем ОСОБА_1 згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» мисливської гладкоствольної рушниці марки «ИЖ-18Е», № НОМЕР_4 дозвіл №674 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009 терміном дії до 18.03.2024, мисливський ніж №Ч3860 дозвіл №674 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009терміном дії до 18.03.2024, мисливський ніж № Т1751, дозвіл № НОМЕР_5 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009терміном дії до 18.03.2024, знято з обліку ГУНП в Запорізькій області (ЄО №1105 від 13.09.2022), дана зброя числиться в розділі кримінальна зброя і вважається втраченою оскільки органами Національної поліції України втрачено контроль за обігом вищевказаної зброї і місцезнаходження даної зброї невідомо.

Позивачі зазначають, що ними доведено належними та допустимими доказами належність їм на праві власності майна і житла на окупованій території та завдання Російською Федерацією дій щодо його націоналізації, в тому числі й погрозою вбивства (про що вказано у заяві про надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_2 від 15.03.2024), що є підставою для відшкодування вартості всього майна і житла Російською Федерацією та ДКР «ВЕБ.РФ» в солідарному порядку.

Позивачі вважають, що ними доведено належними та допустимими доказами факт втрати ними такого майна і житла внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та його примусової націоналізації окупантом. Внаслідок незаконних дій з боку Російської Федераціїї було порушено права позивачів як співвласників майна, вони втратили можливість володіти та користуватись квартирою АДРЕСА_8 , а також всім майном, що знаходиться в ній; земельними ділянками та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_6 , а також всім майном, що там знаходилось; гаражем з надбудовою по АДРЕСА_7 ; транспортним засобом марки OPEL OMEGA, мисливською гладкоствольною рушницею марки «ИЖ-18Е» та мисливськими ножами №Ч3860, № НОМЕР_6 .

На переконання позивачів реальна вартість квартири становить 1 980 000,00 грн, що в перерахунку на валюту становить 50 000 доларів США станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн. (джерело посиланняhttps://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

При цьому позивачами доведено завдання Російською Федерацією їм майнової шкоди за примусову націоналізацію квартири в розмірі 1 980 000,00 грн або 50 000 доларів США та майна, що знаходилось у квартирі, в розмірі 1 561 000,00 грн, тобто загальна сума збитків становить 3 541 000,00 грн або 89 419 доларів США 19 центів, яка підлягає стягненню з відповідачів в користь позивачів у розмірі 1 770 500,00 грн. кожному, що відповідає грошовому еквіваленту 44 709 доларів США 59 центів станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн. (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Вартість житлового будинку оцінюється позивачами у розмірі 150 000 доларів США або 5 940 000,00 грн. та вартість майна в ньому оцінюється в розмірі 470 000,00 грн або 11 868 доларів США 68 центів, тобто загальна сума завданих внаслідок націоналізації РФ майна становить 6 410000,00 грн, що відповідає грошовому еквіваленту 161 868 доларів США 68 центів, яка підлягає стягненню з відповідачів в користь позивачів у розмірі 3 205 000,00 грн кожному, що відповідає грошовому еквіваленту 80 934 доларів США 34 центи станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Вартість земельних ділянок, що належать позивачам, за адресою розташування житлового будинку становить 200 000 доларів США або 7 920 000,00 грн.

Вартість майна на території забудови (будівельні матеріали, інвентар, тощо) становить 365 000 доларів США, що у еквіваленті на гривню становить 14 454000,00 грн. та 140000,00 грн. або 3535 доларів США 35 центів, загальна сума збитків становить 14 594000,00 грн або 368535 доларів США 35 центів.

Позивачами зазначається, що ними доведено завдання Російською Федерацією їм майнової шкоди за примусову націоналізацію житлового будинку, земельних ділянок та майна, яке знаходилось на земельних ділянках та у житловому будинку, у розмірі 368 535 долари США 35 центів, що відповідає грошовому еквіваленту 14 594 000,00 грн станом на 21.04.2024).

Такі збитки підлягають стягненню з відповідачів в користь позивачів у розмірі 7 297 000,00 грн кожному, що відповідає грошовому еквіваленту 184 267 доларів США 67 центів станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн. (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Вартість гаражів з надбудовою позивачами оцінюється у розмірі 70 000 доларів США (2х35 000 доларів США), що в перерахунку на гривню становить 2 772 000,00 грн станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долар США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates). Такі збитки підлягають відшкодуванню відповідачами кожному з позивачів у розмірі 1 386 000,00 грн, що відповідає грошовому еквіваленту 35 000 доларів США станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Транспортний засіб марки OPEL OMEGA, 2007 року випуску, знаходився у відмінному стані, зі шкіряним салоном. Позивачем ОСОБА_1 було придбано титанові диски R-14 вартістю 40 000,00 грн. та нову зимову гуму вартістю 40 000,00 грн., а також було придбано титанові диски R-16 вартістю 40 000,00 грн. та нову літню гуму на колеса вартістю 40 000,00 грн.

Таким чином вартість збитків від націоналізації Російською Федерацією транспортного засобу оцінюється позивачами у розмірі 10 000 доларів США, що у еквіваленті на гривню складає 396 000,00 грн. (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долар США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates), та такі кошти підлягають стягненню з відповідачів по 198 000,00 грн кожному з позивачів, що відповідає грошовому еквіваленту 5000 доларів США станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн.

Позивачі усе своє життя працювали на придбання зазначеного майна, а фактично залишилися ні з чим. Нерухоме майно, що знаходиться на окупованій території, продати практично неможливо в існуючих умовах: нема попиту в умовах бойових дій та ціни на нерухомість знаходяться на найнижчому рівні. Навіть, якщо якимось чудом нерухомість і вдасться продати на окупованій території, то на виручені кошти придбати рівноцінне житло у іншому регіоні України практично неможливо, не говорячи про те, що робити ремонт у новому помешканні буквально не буде за що. Такі виручені кошти також не зможуть перекрити навіть усіх витрат, що були раніше витрачені на капітальні ремонти нерухомості на окупованій території.

Таким чином позивачі оцінюють матеріальні збитки через втрату контролю над нерухомим майном (неможливості реалізації права власності), в тому числі земельними ділянками, яке розташовано на непідконтрольній території, внаслідок його націоналізації Російською Федерацією в загальному розмірі 27 713 000,00 грн, що відповідає грошовому еквіваленту 699 823 доларів США 23 центи станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн. (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ), та такі збитки підлягають стягненню з відповідачів на користь кожного з позивачів у розмірі 13 856500,00 грн (27 713 000,00 : 39,60), в еквіваленті на валюту складає 349 911 доларів США 61 цент (13 856 500,00 : 39,60)(офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долар США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Також позивач ОСОБА_1 вважає справедливим стягнути із відповідачів вартість протезування (імплантацації) 10 зубів, які йому було вибито прикладом рушниці військовими Російської Федерації при спробі вбивства за не бажання підкорятись окупанту.

Згідно прейскуранту цін НП «ОКСП ІФ ОР» від 01.07.2023 на виготовлення знімних пластинчатих, незнімних литих та металокерамічних протезів вартість протезування 10 зубів становитиме 29000,00 грн, що еквівалентно 732 доларам США 32 центи станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долар США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

При цьому комунальна установа не здійснює імплантацію зубів, у приватній стоматологічній клініці вартість середньої якості імпланта становить 100 євро або 4 227,89 грн, тобто загальна вартість імплантації 10 зубів із супутніми (додатковими) процедурами становить 2000 євро (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 євро становить 42,2789 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates)) або 84 557,80 грн, що у перерахунку на валюту складає 2 135 доларів США 30 центів станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) та такі кошти підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку у користь позивача ОСОБА_1 .

Окрім матеріальної шкоди позивачі мають право на відшкодування завданої відповідачами в солідарному порядку й моральної шкоди.

Результатом збройної агресії особисто для позивачів стала втрата належного їм майна і житла, підтримки та надії на повернення додому.

Як уже зазначалось, до залишення окупованою Російською Федерацією території позивачі були повноцінними членами суспільства, мали налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя. Проте, з початком збройної агресії Російської Федерації проти України, вони були позбавлені таких можливостей. РФ захопило адміністративні будівлі, що призвело до безвладдя в регіоні, в тому числі й їх нерухомість, так званою «новою владою» були заборонені будь-які прояви української ідентичності, що виявлялось у забороні державної мови, символіки тощо. Все вищевказане безпосередньо вплинуло на життя позивачів. Як наслідок, задля уникнення масових порушень прав людини, позивачі покинули окуповану Російською Федерацією територію місця реєстрації/проживання та переселились до інших населених пунктів України. Після такого переїзду, їм довелося пристосовуватися до нових життєвих умов та відновлювати прийнятний для себе рівень життя. Позивачі були позбавлені звичного ритму життя, спілкування з близькими та друзями, а також можливості на повернення додому, налагодженого побуту. Ці обставини відобразились на матеріальному і моральному стані позивачів.

Крім цього, умови, в яких позивачі проживають зараз, фактично у тимчасовому притулку, не дають можливості налагодити звичний для них спосіб життя. Усе, до чого позивачі прагнули раніше, тепер є неможливим, оскільки дуже гостро стало питання з приводу власного житла та фінансів, що безперечно позначилися на моральному та фізичному стані.

Втративши житло та майно, можливість проживати на рідній землі, можливість спілкуватися з близькими людьми позивачі відчувають розчарування, безсилля та безпорадність, що також завдає їм моральну шкоду. Позивачі вимушені витрачати час і кошти для захисту своїх прав та інтересів. Отже, враховуючи множинний та триваючий характер порушень прав та законних інтересів позивачів, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, позивачі вважають законним обраний спосіб стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у виді одноразової суми, яка покриває всі передбачувані порушення, що були допущені російською федерацією відносно них.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації порушено цивільне право позивачів, а саме: позбавлено можливості користуватися належним майном та вилучати корисні властивості належного майна для задоволення власних потреб, та рухомим майном, що знаходиться в ній, а також втрата можливості розпоряджатись ним, що завдає позивачам моральної шкоди.

Позивачі вважають, що завдана Російською Федерацією моральна шкода становить 2 376 000,00 грн. кожному, що відповідає грошовому еквіваленту 60000 доларів США станом на 21.04.2024 (офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - 1 долара США становить 39,60 грн. (джерело посилання https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates ).

Кожному з них, буде справедливою компенсацією з агресора - Російської Федерації за факт порушення основоположних прав людини в Україні через що позивачу завданий власний душевний невгамовний біль, безперервні страждання. В позивачів виникли психотравматичні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань внаслідок втрати майна, соціальних зв`язків, житла, позивачі позбавлені можливості вести звичний для них спосіб життя, залишається очевидним їх перебування у пригніченому стані, зниженням їх життєвого тонусу і погіршення загального самопочуття.

Такі негативні емоції та переживання вплинули, зокрема, на стан здоров`я позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи характер обсягу завданих позивачам моральних страждань, істотних порушень їх конституційних прав, умисного характеру дій Російської Федерації, а також почуття безпорадності та розчарування, які вони відчувають протягом переміщення на відносно безпечну територію України, через неможливість проживати на рідній землі та користуватись належним їм нерухомим майном, спілкуватись з близькими, позивачі вважають достатнім та справедливим розмір компенсації за заподіяну їм моральну шкоду у сумі 60 000 доларів США, що еквівалентно 2 376 000,00 грн станом на 21.04.2024, яку необхідно стягнути із відповідачів у солідарному порядку на користь кожного з позивачів.

Враховуючи наведене просять суд стягнути солідарно з Російської Федерації в особі представницьких органів Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства фінансів Російської Федерації та Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 13 941 057,80 грн., що є еквівалентом 352 046 доларів США 91 цент за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.04.2024; на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 376 000,00 грн, що є еквівалентом 60 0000 (шістдесят тисяч) доларів США за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.04.2024; на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13 856 500,00 грн., що є еквівалентом 349 911 доларів США 61 цент за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.04.2024; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2 376 000,00 грн, що є еквівалентом 60 0000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України станом на 21.04.2024. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 30.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства фінансів Російської Федерації, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» про відшкодування Російською Федерацією матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок націоналізації всього майна і житла в окупації.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив суд їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовні заяві, просила їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом розміщення оголошень на сайті судової влади, своїм правом подання відзиву не скористалися.Суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивачів та представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_7 від 21.07.1979 підтверджується факт реєстрації Любимівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини замінено на « ОСОБА_4 » (46-47).

Рішенням Кам`янсько-Дніпровської міської ради народних депутатів від 18.04.1989 року №42 вирішено дозволити ОСОБА_1 будівництво гаража площею 35 кв.м. по АДРЕСА_7 .

Рішенням виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради народних депутатів Запорізької області від 20.02.1990 року №10 дозволено ОСОБА_1 . надбудову існуючого гаража для господарсько-побутових потреб (а.с.78).

Свідоцтвом на забудову земельної ділянки у населеному пункті України підтверджується право на будівництво надбудови над гаражем у АДРЕСА_7 відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 20.02.1990 №10. (а.с.99) та погоджено план забудови земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.100).

ОСОБА_1 було сплачено 24 грн. за оформлення будівельного паспорта. (а.с.101).

Рішенням Кам`янсько-Дніпровської міської ради народних депутатів від 15.04.1997 року вирішено дозволити ОСОБА_1 будівництво житлового будинку по АДРЕСА_6 (а.с.90), що також підтверджується випискою з рішення (а.с.91).

В 1997 року Кам`янсько-Дніпровською міською радою народних депутатів ОСОБА_1 видано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_9 (а.с.88-89).

Згідно паспорта на будівництво садиби по АДРЕСА_6 вбачається, що початок будівництва 15.04.1997 року, кінець 15.04.2000 року (а.с.92).

Згідно Державного акту на право власності на землю, ОСОБА_2 на підставі рішення Кам`янсько-Дніпровської міської Ради народних депутатів 21.01.1998 №19, є власником земельної ділянки, площею 0,27 га, яка розташована на території АДРЕСА_6 , для особистого підсобного господарства. Акт зареєстровано у книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за №2890 (а.с.84).

Рішенням Виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дністровського району Запорізької області №201 від 24.11.2009 року «Про приватизацію квартири АДРЕСА_8 » затверджено документацію по приватизації квартири АДРЕСА_8 за громадянкою ОСОБА_2 (а.с.79).

Як вбачається з технічної характеристика квартири АДРЕСА_8 загальна площа квартири становить 70,2 кв.м., розташована на 2 поверсі 5-ти поверхового будинку, житловою площею 46,3 кв.м. (а.с.80-82).

Згідно рішення сьомої сесії сьомого скликання Кам`янсько-Дніпровської міської ради від 16 лютого 2016 року №2 «Про перейменування вулиць, провулків та парків міста Кам?янка-Дніпровська Кам?янсько-Дніпровського району Запорізької області» вулицю Леніна перейменовано на вулицю «Зелена», що підтверджується витягом з офіційного сайту Кам`янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області (а.с.70-71).

Як вбачається з виписки КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 №15948 від 27.10.2021 року їй встановлено діагноз серопозитивний ревматроїдний артрит, множинні локалізації активність II R II ст. .НФС ІІ гіпертонічна хвороба ІІ ст (ГЛШ) 3 ступеня група високого ризику СНІ ст. ФК ІІ (а.с.118-121).

Згідно довідки від 08.08.2022 №1319-7001407823 про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.42).

05.09.2022 року ОСОБА_2 видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що тимчасово проживає на території Івано-Франківської територіальної громади, та який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.45).

02.05.2023 року до Івано-Франківського РУП надійшла ухвала Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/5863/23 щодо зобов`язання внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 , в якій йдеться про те, що 01.04.2023 внаслідок повномасштабного збройного вторгнення та посягання на територіальну цілісність і недоторканість України представниками зс та інших силових відомств рф, було незаконно відібрано майно за адресою: АДРЕСА_2 , яке зареєстровано на заявника.

02.05.2023 Івано-Франківським РУП ГУНП в Івано-Франківській області внесено до ЄДРДР відповідні відомості, правова кваліфікація злочину частина 1 статті 438 КК України, номер кримінального провадження: 12023091010001401 (а.с.72).

25.05.2023 року старшим слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Матківською В.А. проведено допит потерпілого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023091010001401.

В ході проведення допиту потерпілий ОСОБА_1 дав наступні показання: 03.04.2022 р. військові Російської Федерації за його проукраїнську позицію вибили йому зуби та ребра та погрожували його вбити, через що він разом з дружиною був змушений покинути свою квартиру за вищевказаною адресою у м.Кам`янка-Дніпровська та тікати з окупованої території. У квартирі залишився проживати його зять, (дані якого він відмовляється повідомляти), оскільки у зв`язку із інвалідністю він не міг виїхати. 04.04.2023 р. у телефонному режимі зять повідомив його про те, що група озброєних російських військових солдатів армії російської федерації з автоматами, погрожуючи вбивством, вигнали його з трьохкімнатної квартири, що знаходиться адресою АДРЕСА_2 , забрали ключі від житла, а також оголосили, що квартира та майно, яке в ній знаходиться, націоналізовані та являються власністю російської федерації. Власниками даного майна є він та його дружина. Йому завдана майнова шкода у особливо великих розмірах, у шістсот і більше разів перевищено неоподаткований мінімум доходів громадян. Його вищевказана квартира вартує близько 50 000 доларів США. У квартирі проведено газ та забезпечена тепловим опаленням, кондиціонером, каналізацією, водою, у квартирі наявні пластикові вікна, лоджія, балкон, сучасні двері, тепла підлога, шпалери, люстри. Опис майна, яке знаходилось в квартирі:

1. Холодильник двохкамерний марки «Самсунг», 2021 р, вартістю25 000 грн;

2. Морозильна камера марки «Argo», 2018 р, вартістю7000 грн;

3. Двохконтурний котел газовий марки «Ferolli», 2017 р, вартістю19 000 грн;

4. Вбудована газова поверхня «Piramida», 2017 р, вартістю7000 грн;

5. Вбудована духовка (електрична шафа) «Piramida», 2017 р, вартістю16 000 грн;

6. Вбудована посудомийна машина «Simens», 2017 р, вартістю12 000 грн;

7. Мікрохвильова пічка «Samsung», 2017 р, вартістю 4000 грн;

8. Витяжка «Piramida», 2018 р, вартістю 3000 грн;

9. Раковина кам`яна «Franke», 2017 р, вартістю 7000 грн;

10. Змішувач та кран «Franke», 2017 р, вартістю 6000 грн;

11. Електрочайник «Philips», вартістю 4000 грн;

12. Кухня (4 навісні шафи, 5 зроблені під столешницю) вартістю 20 000 грн;

13. Cтіл червоний склянний, вартістю 5000 грн;

14. Cтільці 3 шт., італійські вартістю 4500 грн;

15. Пральна машинка «Samsung», 2021 р, вартістю 19 000грн;

16. Душова кабіна, вартістю 8000 грн;

17. Два телевізори «Philips», 2020 р, вартістю 25 000грн;

18. Кондиціонер «Libertoo», 2019 р, вартістю 9000 грн;

19. Дивани, 3 шт. (АДК-Флекс, вартістю 28 000 грн, Мілен 32 000 грн, Мілен 16 000 грн);

20. Вбудована шафа-купе, вартістю 20 000грн;

21. Шафа (1,5 м), вартістю 4000 грн;

22. Електром`ясорубка «Zelmer», вартістю 3000 грн;

23. Кухонне приладдя: ножi на стійці«Vinzer», вартістю 3800 грн; кастрюлі «Berhoff», вартістю 15 000 грн; сковорідки «Giafel», тарілки «Berhoff», вартістю 4000 грн, чашки;

24. Годинник настінний «Berhoff», вартістю 500 грн;

25. Штори - 25 000 грн,

26. Люстри, 4 шт, вартістю 25 000 грн;

27. Гітара в чохлі (колекційна), вapтiтю 10 000грн;

28. Комп`ютер (системний блок, монітор, ксерокс) вартістю15 000 грн;

29. Волейбольний м`яч «Мікаса», вартістю 3000 грн;

30. Склянна тумба під телевізор, вартістю 10 000 грн;

31. Батареї опалення (60 секцјй), італійські, алюмінєєві, вартістю 50 000 грн;

32. Зеркало у ванній кімнаті, вартістю 500 грн;

33. Умивальник у ванній кімнаті «КОЛО», вартістю 1000 грн та змішувач, вартістю 1000 грн;

34. Сушка для рушників у ванній кімнаті, вартістю200 грн:

35. Унітаз «Коло» з керамікою, вартістю 10 000грн;

36. Сейф для мисливської рушниші, вартістю 2000 грн;

37. Мисливська рушниця, колекціний екземпляр, з дозволом поліції, вартістю 50 000 грн;

38. Мисливські ножі, колекційнi, зареєстровані в поліції, вартістю 20 000 грн;

39. Ікона «МатірБожа», вартістю 50 000 грн;

40. Портфель шкіряний, офісний, вартістю 5000 грн;

41. Комп`ютерний стіл, вартістю 10 000 грн;

42. Ноутбук, вартістю 20 000грн;

43. Одяг жіночий, вартістю 100 000 грн;

44. Одяг чоловічий, вартістю 100 000 грн;

45. Одяг дитячий, вартістю 100 000 грн;

46. Взуття жіноче, вартістю 50 000грн;

47. Взуття чоловіче, вартістю 50 000 грн;

48. Взуття дитяче, вартістю 50 000грн;

49. Подушки, одіяла, ковдри, простині, покривала вартістю100 000 грн.

50. Стабілізатор напруги, 220 Вт, стаціонарний, вартістю 10 000грн;

51. Стабілізатор напруги «Шторм» для холодильника, вартістю 2000 грн;

52. Дверi металеві вхідні, вapтіcтю 30 000 грн;

53. Двері міжкімнатні, 5 шт, з ключами, вартістю25 000грн;

54. Ламінат у трьох кімнатах, вартістю 100 000грн;

55. Кафель на підлозі у кухні, коридорі i ванній кімнаті, вартістю100 000грн;

56. Кафель на стіні у кухні, вартістю 50 000 грн;

57. Праска «Браун», вартістю 2000 грн;

58. Фен «Браун», вартістю 1000 грн;

59. Машинка для стрижки чоловікa, вартістю 3000 грн;

60. Пластикові вікна, 4 шт, «Рехау», вартістю150 000грн;

61. Тепла підлога в кухні та коридорі вартістю10 000 грн;

62. Вікна на балконі, пластикові «Рехау», вартістю150 000грн;

63. Пуфік «АДК» при дивані вартістю 2000 грн;

64.Вікна пластикові на лоджії, «Рехау», вартістю15 000грн;

Загальну вартість матеріальних збитків оцінено у розмірі1 561 000,00 грн. (а.с.73-76).

З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.06.2023 №2615-7001800731, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.43).

З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.06.2023 №2615-7001800730, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.44).

Згідно прейскуранту цін КНП «ОКСП ІФ ОР» від 01.07.2023 на виготовлення знімних пластинчатих, незнімних литих та металокерамічних протезів вбачається, що вартість повного знімного протезу (пластинковий з корекцією протезу) з пластмасовими зубами становить 2 900,00 грн. (а.с.112-113).

Як вбачається з виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 14623/23 ОСОБА_1 перебував в амбулаторно-поліклінічному закладі з 09.11.2023 по 15.11.2023 із діагнозом гострий розлад мозкового кровообігу по типу ішемічного інсульту в басейні правої СМА (09.11.2023) з легким лівобічним геміпарезом, елементами сенсорної, частково моторної афазії. ТЛТ 09.11.2023. NIHSS при поступленні 9 б, при виписці АДРЕСА_10 хвороба ІІІ ст.ст.3 ризик 4.ІХС. Кардіосклероз дифузний (а.с.114-115).

Згідно відомостей з ДРФО від 06.12.2023 щодо доходів ОСОБА_1 за 1 кв.2022 по 3 кв.2023 розмір його доходів становив 13443,29 грн. (а.с.116).

З довідки про доходи №3580 5754 9697 1544 від 08.06.2023, встановлено, ОСОБА_1 у 2023 році отримав пенсійні виплати у розмірі 33 758,07 грн. (а.с.117).

Як вбачається з виписки КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради» №3015 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 07.09.2023 ОСОБА_2 перебувала у стаціонарі з 31.08.2023 по 07.09.2023 із діагнозом пневмонія не уточнена та вказано супутній діагноз гіпертензивна гіпертонічна хвороба. Призначення лікувальних та трудових рекомендацій: диспансерне спостереження у с/лікаря, уникнення переохолодження, дихальна гімнастика та медичні препарати (а.с.122-123).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №368720135 від 06.03.2024 ОСОБА_2 належить на праві приватної власності нерухоме майно, зокрема: земельна ділянка кадастровий номер 2321581000:03:007:0023, площа (га) 1,8027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Запорізька обл., Вільнянський район, с/рада Гнаровська; земельна ділянка кадастровий номер 2321581000:03:005:0031, площа (га) 2,2219 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: АДРЕСА_5 , дата прийняття рішення про державну реєстрацію 30.12.2009 (а.с.48-51).

Згідно листа ТСМ МВС №2641 від 16.03.2024 №31/28/1-2641-Д-156-ОП транспортний засіб марки OPEL OMEGA, номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 16.06.1999 року у ТСЦ №2346 (м.Енергодар, Запорізька область, вул. Будівельників, 21) (а.с.103).

З листа Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 28.03.2024 №7160/108/46/04-2024 вбачається, що згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за ОСОБА_1 зареєстрована мисливська гладкоствольна рушниця марки «ИЖ-18Е», № НОМЕР_4 дозвіл №674 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1 Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009 терміном дії до 18.03.2024, мисливський ніж №Ч3860 дозвіл №674 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009 терміном дії до 18.03.2024, мисливський ніж № Т1751, дозвіл № НОМЕР_5 на право носіння та зберігання зброї виданий відділенням поліції №1Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області 17.03.2009 терміном дії до 18.03.2024, знято з обліку ГУНП в Запорізькій області (ЄО №1105 від 13.09.2022), дана зброя числиться в розділі «Кримінальна зброя» і вважається втраченою оскільки органами Національної поліції України втрачено контроль за обігом вищевказаної зброї і місцезнаходження даної зброї невідомо (а.с.104-105).

Адвокат Белей О. зверталась до ПП «ВАМБУД» із адвокатським запитом від 11.04.2024 щодо надання інформації про вартість 3 (трьох) кімнатної квартири (до 3 поверху), вартість таунхаусу, вартість гаражного приміщення площею 30-35 кв.м. та/або паркомісця у житлових комплексах ПП «Вамбуд» на етапах завершеного, незавершеного будівництва у м.Івано-Франківську та/або приміській зоні (а.с.107-108).

Згідно відповіді директора ПП «Вамбуд» від 25.04.2024 на адвокатський запит на даний момент відсутня вільна для продажу житлова нерухомість в будинках, замовником будівництва яких виступає ПП «ВАМБУД». Що стосується об`єктів будівництва, які споруджуються, то вартість нерухомості буде визначатись в них після введення в експлуатацію (а.с.110).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеноїв позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповіднодо Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування - частина третя статті 82 ЦПК України), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року.

Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду, в якому би російська федерація не користувалася судовим імунітетом, тобто до суду російської федерації. Таким чином, звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.

Аналогічні правові висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291 св 21), від18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925 св 21)

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

До зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія (стаття 48 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

У постанові від 14 квітня 2022 року у справі№ 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на російську федерацію не поширюється судовий імунітет, оскільки «вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН». Зокрема, Верховний Суд встановив, що «такими діями Російська Федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, та грубо порушила гарантоване нормами міжнародного права право власності позивача».

Отже, такий підхід Верховного Суду відображає те, що суд, перш ніж ухвалити рішення про судовий імунітет держави, має брати до уваги основні обставини конкретної справи, щоб визначити, чи застосовується виняток до судового імунітету.

Військова агресія та окупація Російською Федерацією територій України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів та норм міжнародного права.

Більше того, така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва Російської Федерації.

Зокрема, у частині першій статті 2 Статуту ООН закріплений принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Згідно з частиною першою статті 1 Статуту ООН Організація Об`єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Крім того, аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Проте, російська федерація продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об`єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року№ 2188-IX про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Російської Федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

У таких висновках Верховний Суд керується тим, що дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни.Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав,а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Враховуючи вказане,Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача. До таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження№ 14-167 цс 20, (пункт 49).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування немайнової шкоди.

Так, за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Проте стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує право на набуття майна (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини», § 35).

Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має «легітимне очікування» успішної реалізації її права вимоги (зокрема, відшкодування державою шкоди) у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності від 2 липня 2002 року у справі «Гайдук та інші проти України» (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 50).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 Російська Федерація здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Дана обставина не підлягає доказуванню згідно з ч.3 ст.82 ЦПК України.

Силові дії РФ, що тривають з початку вторгнення РФ до України 24 лютого 2022 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів "a", "b", "с", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14.12.1974.

За приписами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.

Здійснивши збройну агресію відносно України, РФ порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975 та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією.

Зокрема, п.1 Будапештського меморандуму передбачено, що російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов`язання згідно з принципами Гельсінського заключного акту Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.

Пункт 2 Будапештського меморандуму говорить, що російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Згідно із Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975 суверенні права держави мають узгоджуватись із міжнародним правом, зокрема Статутом ООН, Загальною декларації прав людини та Гельсінським заключним актом Наради по Безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.1975, які визначають права та законні інтереси людини як найвищу суспільну цінність, гарантують людині право жити в мирі та безпеці.

Виходячи із викладеного держава, яка грубо порушує гарантовані нормами міжнародного права основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування іноземними судами як гарантію уникнення відповідальності за вчинені злочини проти життя та здоров`я людини, а також нанесення шкоди її майну.

Щодо майнової шкоди

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Майнова шкода, як свідчить зміст статті 1166 ЦК України, завдається порушенням належних саме особі особистих немайнових прав та/або майнових прав.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20)).

За приписами ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Звертаючись до суду з позовом в частині відшкодування матеріальної шкоди, позивачі зазначають, що ними доведено належними та допустимими доказами належність їм на праві власності рухомого та нерухомого майна і житла на окупованій території та завдання Російською Федерацією дій щодо його націоналізації, що є підставою для відшкодування вартості всього майна і житла Російською Федерацією та ДКР «ВЕБ.РФ» в солідарному порядку. Позивачі вважають, що ними доведено факт втрати такого майна і житла внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та його примусової націоналізації окупантом. Внаслідок незаконних дій з боку Російської Федераціїї було порушено права позивачів, як співвласників майна, вони втратили можливість володіти та користуватись квартирою АДРЕСА_8 , а також всім майном, що знаходиться в ній; земельними ділянками та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_6 , а також всім майном, що там знаходилось; гаражем з надбудовою по АДРЕСА_7 ; транспортним засобом марки OPEL OMEGA, мисливською гладкоствольною рушницею марки «ИЖ-18Е» та мисливськими ножами №Ч3860, № НОМЕР_6 .

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В п.120 Постанови Верховного суду від 20.07.2022 року у справі № 910/4210/20 зазначено, що ДКР "ВЕБ.РФ" є по суті органом російської федерації, оскільки виконує цілі, функції та завдання, притаманні державним органам, знаходиться під щільним контролем російської федерації настільки, що є її alter ego ("другим я"), і майном якого держава розпоряджається як своїм. Відповідно, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій був зроблений в цілому правильний висновок (хоча з дещо відмінним мотивуванням) про те, що на майно ДКР "ВЕБ.РФ", яке знаходиться на території України, може бути звернено стягнення за боргами російської федерації.

В той же час, позивачами заявлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а відповідно приписів ч. 5 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за порушення захисту прав цивільного населення несе відповідальність Російська Федерація.

Суд вважає, що позивачами не доведено належними доказами спричинення їм матеріальної шкоди у розумінні ст.22 ЦК України, оскільки заявлена позивачами шкода не відноситься до реальних збитків або втрат, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням їхнього майна та речей.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення вартості протезування (імплантацації) 10 зубів у розмірі 29000 грн., які йому було вибито прикладом рушниці військовими Російської Федерації при спробі вбивства за небажання підкорятись окупанту.

В цій частині заявлених вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду допустимих доказів щодо спричинення військовими Російської Федерації шкоди здоров`ю (вибиття зубів), оскільки такі не підтверджені медичною документацією. Зазначення таких обставин позивачем під час допиту в якості потерпілого не може бути прийнято до уваги, оскільки зазначені обставини можуть бути підтверджені виключно належними доказами.

Що стосується моральної шкоди.

Як кореспондують ч. 1, пункт 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 3-5 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні вимог позивача, суд також застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Луізідоу проти Турецької Республіки (CASE OF LOIZIDOU v.TURKEY (Article50), (40/1993/435/514) 28 July 1998), згідно якого вирішено зобов`язати сплатити компенсацію позивачу, зокрема й за моральні страждання через незаконну окупацію частини Кіпру турецькими Збройними Силами.

У пункті 82 рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» зазначено, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу юридичного захисту для забезпечення дотримання суті конвенційних прав і свобод, у якій формі вони не закріплювались в національному правопорядку. Особа на практиці повинна мати можливість скористатись ефективним засобом захисту, тобто засобами, які б запобігли вчиненню порушень чи їх продовженню або забезпечили заявнику відповідне відшкодування.

За таких обставин, суд вважає, що відсутність на національному рівні ефективного юридичного захисту для забезпечення дотримання суті конвенційних прав не може бути перешкодою у реалізації особою таких прав та свобод.

Отже, враховуючи множинний та триваючий характер порушень прав та законних інтересів позивачів, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд вважає законним обраний позивачем спосіб стягнення моральної шкоди у виді одноразової суми, яка покриває всі передбачувані порушення, що були допущені РФ відносно них.

Так, судом встановлено, що в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України порушено цивільне право позивачів, а саме: позбавлено можливості користуватися належним рухомим та нерухомим майном та вилучати корисні властивості належного майна для задоволення власних потреб, а також втрата можливості розпоряджатись ним. Позивачі були вимушені переселились з постійного місця проживання до інших населених пунктів України. Після такого переїзду, їм довелося пристосовуватися до нових життєвих умов та відновлювати прийнятний для себе рівень життя. Позивачі були позбавлені звичного ритму життя, спілкування з близькими та друзями, а також можливості на повернення додому, налагодженого побуту. Втративши житло та майно, можливість проживати на рідній землі, можливість спілкуватися з близькими людьми позивачі відчувають розчарування, безсилля та безпорадність, що також завдає їм моральну шкоду. Позивачі вимушені витрачати час і кошти для захисту своїх прав та інтересів.

Отже, враховуючи доведений характер та обсяг завданих позивачам моральних страждань, істотних порушень їх конституційних прав, умисного характеру дій відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) виходячи із засад розумності, суд вважає справедливим розмір компенсації за заподіяну позивачам моральну шкоду у розмірі 60 000 ( шістдесят тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 21.04.2024 року еквівалентно 2 376 000 гривень 00 копійок, кожному.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Зважаючи на те, що позивачі згідно приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду цим позовом, а також враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15140 гривень 00 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції Російської Федерації, Міністерства фінансів Російської Федерації, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» про відшкодування Російською Федерацією матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок націоналізації всього майна і житла в окупації задовольнити частково.

Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 моральну шкоду у розмірі 60 000 ( шістдесят тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 21.04.2024 року еквівалентно 2 376 000 гривень 00 копійок.

Стягнути з Російської Федерації на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 моральну шкоду у розмірі 60 000 ( шістдесят тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 21.04.2024 року еквівалентно 2 376 000 гривень 00 копійок.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Російської Федерації на користь держави Україна судовий збір у розмірі 15140 гривень 00 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2024 року