Постанова

від 17.09.2024 по справі 924/461/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 924/461/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2024 у справі № 924/461/24 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коудайс Україна"

про стягнення 85 384,80 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270 та частини 13 статті 8 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2024 у справі №924/461/24 в задоволенні позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коудайс Україна" про стягнення 85 384,80 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2024 у справі №924/461/24. Встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України).

Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212833229 ПрАТ "СК "Уніка", як страховиком, застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, страхувальником якої виступило ТОВ "Коудайс Україна".

Згідно із зазначеними у полісі відомостями договір діє з 03.02.2023 по 03.02.2024; страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн; розмір франшизи - 1000 гривень.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.09.2023 у справі №686/23661/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28 серпня 2023 року о 15 год. 50 хв., керуючи автомобілем Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі М 30 Стрий Ізварине 282 км. с. Прибузьке, вул. Олімпійського вогню, 12, в порушення вимог п. п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, не був уважним та обережним, не дотримався дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмованих немає.

Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується зібраними доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовані дорожня обстановка, місце розташування транспортного засобу та місце зіткнення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Постанова містить відмітку про набрання нею чинності 26.09.2023.

30.08.2023 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області звернулася до ПрАТ "СК "Уніка" з повідомленням від 29.08.2023 про настання дорожньо-транспортної пригоди, в якому з огляду на отримання службовим автомобілем позивача механічних пошкоджень внаслідок зіткнення із застрахованим ПрАТ "СК "Уніка" автомобілем під керуванням винуватця дорожньо-транспортної пригоди просив здійснити відшкодування.

До повідомлення позивачем додано, зокрема заяву позивача від 29.08.2023 №12812898458 про виплату по полісу №128332289, копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №551108 та копію схеми ДТП, фотоматеріали з місця ДТП, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_3 (згідно з яким власником транспортного засобу є Служба відновлення у Хмельницькій області), копію посвідчення водія ОСОБА_2 .

Також позивачем складено заяву на виплату ПрАТ "СК "Уніка" страхового відшкодування №12812898458/1 в електронній формі.

У матеріали справи надано проект акта узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди) №12812898458/1 від 12.09.2023, у якому зазначено, зокрема, що страховик визнає відповідну дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком за полісом №212833229; сторони визнають, що розмір страхового відшкодування внаслідок цього страхового випадку становить 141000,33 гривні.

18.09.2023 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області звернулася до ПрАТ "СК "Уніка" з листом від 18.09.2023, в якому просила надати висновок експерта щодо розміру страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 28.08.2023 за участю застрахованого ПрАТ "СК "Уніка" автомобіля і внаслідок якого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

ПрАТ "СК "Уніка" складено страховий акт / наказ №12812898458/1 від 06.10.2023, яким вирішено кваліфікувати ДТП, що відбулась 28.08.2023, як страховий випадок та виплатити страхове відшкодування позивачу у розмірі 88475,96 гривні.

Згідно з випискою по рахунку від 09.10.2023 ПрАТ "СК "Уніка" сплачено на рахунок позивача 88475,96 грн страхового відшкодування.

13.10.2023 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області направила ПрАТ "СК "Уніка" заяву, в якій з огляду на пропозицію ПрАТ "СК "Уніка" щодо укладення акта узгодження розміру страхового відшкодування на суму 141000,33 грн та відсутність висновку експерта щодо розміру страхового відшкодування на заяву позивача від 18.09.2023, а також виплату ПрАТ "СК "Уніка" 88475,96 грн страхового відшкодування, повторно просила про надання копії висновку експерта щодо розміру страхового відшкодування.

02.11.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, як замовником, та Хмельницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, як виконавцем, було укладено договір про проведення судової експертизи (експертного дослідження) №192/118/23, згідно з яким замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку і на умовах, визначених законодавством та договором, надати послуги: транспортно-товарознавче дослідження наданих замовником об`єктів (матеріалів) досліджень і надати висновок експерта (висновок експертного дослідження) щодо поставлених замовником питань (п. 1.1 договору).

Згідно з висновком експертного дослідження від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ, складеним судовим експертом Коваленком Д. (свідоцтво №16730 про присвоєння кваліфікації судового експерта, картка атестованого судового експерта) було проведено огляд колісного транспортного засобу (КТЗ) Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_3 , у присутності довіреної особи власника за адресою: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 48/2, ТОВ "Престиж авто" (стор. 5 висновку), дата огляду 03.11.2023, КТЗ на ходу (стор. 6 висновку); ринкова вартість досліджуваного КТЗ становила 172312,00 грн (стор. 11 висновку), коефіцієнт фізичного зносу 0,7 (стор. 12 висновку), вартість відновлювального ремонту КТЗ внаслідок ДТП, яке мало місце 28.08.2023, становить 338890,63 грн (стор. 13, 14 висновку); вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП, яке мало місце 28.08.2023, становить 172312,00 грн; (стор. 14 висновку); вартість відновлювального ремонту не менша за його ринкову вартість, тому згідно з п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження (стор. 14 висновку).

14.12.2023 позивач звернувся до ПрАТ "СК "Уніка" із претензією від 14.12.2023, в якій з огляду на висновок експертного дослідження від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в сумі 172312,00 грн, визначену у полісі №212833229 страхову суму за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160000,00 грн та франшизу в розмірі 1000,00 грн, а також здійснення відшкодування на суму 88475,96 грн, вимагав відшкодувати шкоду в межах суми страхового полісу в розмірі 70524,04 грн.

Також 14.12.2023 позивач звернувся із претензією від 14.12.2023 до ТОВ "Коудайс Україна", в якій з огляду на ті ж обставини, що зазначені у претензії, адресованій ПрАТ "СК "Уніка", вимагав відшкодувати шкоду в сумі 13312,00 грн.

Згідно з листом ТОВ "Престиж-авто" від 22.12.2023, адресованим позивачу, автомобіль Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_4 , знаходиться на території підприємства з 28.08.2023 по теперішній час, має пошкодження після ДТП, що відбулось 28.08.2023; ремонт автомобіля не здійснювався, стан автомобіля після ДТП не змінився.

Враховуючи викладене, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області посилаючись на висновок експертного дослідження від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в сумі 172312,00 грн, визначену у полісі №212833229 страхову суму за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160000,00 грн та франшизу в розмірі 1000,00 грн, а також здійснення відшкодування на суму 88475,96 грн, звернулася до суду з позовом про стягнення з ПрАТ "СК "Уніка" шкоди в розмірі 70 524,00 грн, а з ТОВ "Коудайс Україна" - шкоди в розмірі 13 312,00 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних права та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статей 22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як передбачено частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття договору страхування містяться в статті 354 Господарського кодексу України та статті 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України "Про страхування", договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно зі ст.4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування, зокрема можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212833229 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску застрахована у ПрАТ "СК "Уніка". У полісі узгоджено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн, розмір франшизи - 1000 гривень.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як убачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№551108 від 28.08.2023 зафіксовано, що28 серпня 2023 року о 15 год. 50 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , що був під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_4 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зазначені обставини встановлені постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.09.2023 у справі №686/23661/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Частиною 6 ст.75 ГПК України передбачено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали зі страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У розумінні ст.6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст.12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Абзацом 18 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами п.30.1 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з наданим ПрАТ "СК "Уніка" актом огляду транспортного засобу від 05.09.2023 було зафіксовано деталі та опис пошкоджень автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_4 .

На замовлення ПрАТ "СК "Уніка" ТОВ "СЗУ Україна" складено звіт від 24.09.2023 №27720 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно з яким ринкова вартість автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_4 , становить 174465,90 грн, вартість його відновлювального ремонту - 377175,18 грн, значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,7000, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу на дату оцінки (28.08.2023) становить 174465,90 грн (до звіту додано ремонтні калькуляції від 24.09.2023).

Згідно з висновком вартості придатних залишків №27980 від 29.09.2023, складений ТОВ "СЗУ Україна" (оцінювачем Куриловичем Д.Ф.) за заявою ПрАТ "СК "Уніка", яким за результатами звіту від 24.09.2023 №27720 встановлено недоцільність проведення відновлювального ремонту автомобіля з економічної точки зору. Вартість транспортного засобу у пошкодженому стані становить 84989,94 гривні (до висновку додано ремонтні калькуляції від 29.09.2023).

З огляду на положення п.30.1 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з наданих ПрАТ "СК "Уніка" звіту та висновку вбачається, що транспортний засіб Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_4 , є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно недоцільним.

Відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Отже, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону), або ж різницею між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, та витратами на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо транспортний засіб вважається знищеним (ст. 30 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України).

Згідно зі статтею 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить виплата страхового відшкодування при настанні страхового випадку у передбачений договором строк.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до частин 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Отже, беручи до уваги обставини, встановлені у звіті ТОВ "СЗУ Україна" від 24.09.2023 №27720, висновку вартості придатних залишків №27980 від 29.09.2023, які свідчать про фізичне знищення пошкодженого транспортного засобу, враховуючи те, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика такої особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у зв`язку із настанням страхового випадку у ПрАТ "СК "Уніка", як страховика, виник обов`язок відшкодувати власнику пошкодженого транспортного засобу, зокрема, різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до страхового акта/наказу №12812898458/1 від 06.10.2023 ПрАТ "СК "Уніка" виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 88 475,96 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 09.10.2023.

При визначенні розміру виплаченого позивачу страхового відшкодування було враховано надані ТОВ "СЗУ Україна" висновки щодо вартості пошкодженого автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 174465,90 грн, вартість автомобіля у пошкодженому стані в розмірі 84989,94 грн, франшизу в розмірі 1000,00 грн та обставини, що свідчать про фізичне знищення автомобіля відповідно до ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме: економічна необгрунтованість ремонту, оскільки передбачені звітом від 24.09.2023 №27720 витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (377175,18 грн) перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (174465,90 грн)

При цьому, відповідачем доказів щодо неправильності звіту від 24.09.2023 №27720 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного ТОВ "СЗУ Україна", та доказів на спростування обставин перевищення витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу над вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було, як і не надано доказів іншої вартості автомобіля у пошкодженому стані, ніж той, що визначений ПрАТ "СК "Уніка".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПрАТ "СК "Уніка" було здійснено страхове відшкодування за полісом №212833229 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі, встановленому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

За таких обставин, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Таким чином, ПрАТ "СК "Уніка" як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, в межах страхового ліміту, у разі недостатності якого різницю відшкодовує особа, яка завдала збитки, на підставі статті 1194 ЦК України.

Разом з тим, надані ПрАТ "СК "Уніка" докази свідчать, що виплата страхового відшкодування в сумі 88475,96 грн здійснена в межах страхового ліміту за полісом №212833229 та, враховуючи залишення пошкодженого автомобіля у власності та розпорядженні позивача, повністю покрила збитки останнього - різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, посилання скаржника на висновок експертного дослідження від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ, згідно з яким ринкова вартість пошкодженого автомобіля становила 172312,00 грн, вартість його відновлювального ремонту - 338890,63 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок ДТП, - 172312,00 гривні, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки позивачем при визначенні заявлених до стягнення з відповідачів збитків, виходячи із вартості матеріального збитку в сумі 172312,00 грн, встановленого у висновку експертного дослідження від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ, не враховано положень ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, як і в наданому ПрАТ "СК "Уніка" звіті від 24.09.2023 №27720, так і у наданому позивачем висновку від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ (огляд пошкодженого транспортного засобу проводився в обох випадках) встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про економічну необгрунтованість його ремонту, та, відповідно, наявність підстав вважати транспортний засіб фізично знищеним згідно зі ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, враховуючи позицію позивача, який не визнає пошкоджений транспортний засіб фізично знищеним, надані позивачем докази не доводять протилежного, а лише підтверджують доводи відповідачів про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у справі №753/11069/16-ц, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. При цьому задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, виходячи з вартості автомобіля до ДТП, без врахування залишкової вартості пошкодженого транспортного засобу, і одночасне залишення у власності позивача цього автомобіля, не можна визнати обґрунтованим.

Стосовно посилань скаржника щодо невстановлення експертним висновком фізичного знищення автомобіля, то судом звертається увага на наведені вище вартісні показники пошкодження автомобіля, визначені спеціалістами як у звіті від 24.09.2023 №27720, так і у висновку від 07.11.2023 №ЕД-19/123-23/11573-АВ, та спеціальне законодавче врегулювання, передбачене п.30.1 ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність у ПрАТ "СК "Уніка" обов`язку з виплати позивачу страхового відшкодування, заявленого позивачем до стягнення як збитку, з огляду на його виплату у передбаченому ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у розмірі та у межах страхового ліміту та, як наслідок, недоведення наявності збитку, завданого позивачу ТОВ "Коудайс Україна", як особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів збитків, а також нарахованих на них інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 липня 2024 року у справі №924/461/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.