Постанова

від 11.09.2024 по справі 917/1018/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/1018/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. №1568П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі №917/1018/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Ківшик О.В.), повний текст якого складено 03.06.2024 року

за позовною заявою Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м.Кременчук, Полтавська область

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі №917/1018/23 у позові відмовлено повністю.

Кременчуцький ліцей №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022 року та які були встановлені для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

Відповідач з 01.11.2022 рокупочав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим порушив Закон № 2479-IX, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м.Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022 року.

При застосуванні відповідачем двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення, зокрема, згідно п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року, у разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади, а тому формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо.

Відповідачем не було дотримано порядок передачі до Кременчуцької міської територіальної громади документів про встановлення тарифів на теплову енергію; будучи обізнаним про те, що будуть надаватись послуги споживачам м. Кременчука, відповідач не ініціював розгляд питання перед Полтавською обласною радою щодо прийняття рішення на черговому засіданні сесії про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам м. Кременчука, а тому не врегулював питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу.

Одночасно апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги є дуже великою сумою, а майновий стан апелянта не дозволяє йому сплатити повністю вказану суму, що і призвело до пропущення строку.

Також, апелянт просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, в обґрунтування чого посилався на те, що позивач у справі є закладом освіти комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету; через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, улаштування укриттів та інших нагальних потреб для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу і населення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 року апеляційну скаргу Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі №917/1018/23 залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд, зокрема виходив з того, що апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а заяву подано без будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору; не наведено жодного обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі, а тому правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не має.

09.07.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява на усунення недоліків (вх.№9122), з доказами сплати судового збору, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі № 917/1018/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "11" вересня 2024 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги не розглядалось, оскільки строк ним пропущений не був; витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1018/23.

16.07.2024 року на адресу суду від представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвоката Данілової Н.Н. надійшла заява про вступ у справу як представника (вх.№9416), яку долучено до матеріалів справи.

17.07.2024 року на адресу суду від представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвоката Данілової Н.Н. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9450), який долучено до матеріалів справи, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обгрунтування якого, зокрема, вказує на те, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зобов`язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, у тому числі, споживачів міста Кременчука; відповідач є обласним комунальних підприємством, самостійно не встановлює тарифи, застосовує виключно чинні тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради; у даному випадку тариф ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

17.07.2024 року на адресу суду від представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвоката Данілової Н.Н. надійшла заява (вх.№9437) про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 11.09.2024 року о 09:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 року, зокрема, задоволено заяву представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвоката Данілової Н.Н.; судове засідання у справі, призначене на 11 вересня 2024 р. о 09:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвоката Данілової Н.Н. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; вчинено інші процесуальні дії.

29.07.2024 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи (вх.№9915).

10.09.2024 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 11782), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з знаходженням представника на лікарняному.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції було надано учасникам справи достатньо часу на подання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, або ж викладення під час публічних слухань своїх аргументів, які можуть бути висловлені в письмових та додаткових поясненнях.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Також, відповідач не позбавлений права забезпечити участь свого іншого представника в призначене судове засідання.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги положення ч. 11 ст. 270 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Представник Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" адвокат Данілова Н.Н. у судове засідання, призначене на 11 вересня 2024 р. о 09:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", на зв`язок не вийшла.

Представники позивача та відповідача у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 11 вересня 2024 р. о 09:30 год. не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за їх відсутності; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвали суду від 12.07.2024 року та від 18.07.2024 року надіслано Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцькому ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 12.07.2024 року та від 18.07.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Старшого лейтенанта Кагала, 53.

Починаючи з опалювального періоду 2022-2023, позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 року № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області" від 30.12.2021 року за № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів" з 01.01.2022 року були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

Вказаними рішеннями для ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 року - 2 862,85 грн. за 1 Гкал., а з 30.12.2021 року - 3 281,22 грн. за 1 Гкал.

Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022 року, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ.

З 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

У зв`язку з військовою агресією проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ Кременчуцька ТЕЦ було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

29.04.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022 року, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Рішенням Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022 року "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ" було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально- методичний центр з газової безпеки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області", Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 року за № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено після затвердження акту приймання - передачі передати на баланс, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго, майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022року № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 року № 86 було внесено зміни до рішення № 1508, яким на виконання вимог ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022 року.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 року № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01 листопада 2022 року.

Між позивачем і відповідачем було укладено договір № 7102 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року, договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7102/2023 від 23.01.2023 року.

Згідно п. 1 договору № 7102 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року (далі - договір № 7102), ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (Теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщення Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (споживач за договором) за адресою: вул. Старшого лейтенанта Кагала, 53, м. Кременчук, Полтавська область, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 33 договору № 7102 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження - 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

В розрахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (п. 34 договору).

В пунктах 43, 44 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022року і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 року (згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде заявлено однією із сторін.

Вказаний договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Згідно п. 1.1 договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7102/2023 від 23.01.2023 року (Договір № 7102/2023), Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" зобов`язується з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року постачати позивачу теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок Замовника, а Замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 Договору № 7102/2023 від 23.01.2023 року сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року.

Сума договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Керуючись п. 7 ст. 19 Постанови № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору (п. 3.1 Договору ).

Починаючи з 01 листопада 2022 року відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами у справі.

Відповідач в листопаді 2022 року - травні 2023 року направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договору № 7102 від 01.11.2022 року, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн. без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн. без ПДВ).

У вказаних рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в Додатку 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 року № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - Рішення Полтавської обласної ради № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм законодавства України при нарахуванні плати за постачання теплової енергії.

23.05.2024 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Предметом спору у справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 до дня ухвалення відповідного рішення суду.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, за матеріалами справи, між позивачем і відповідачем укладено договір № 7102 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року, договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7102/2023 від 23.01.2023 року .

Аргументи апелянта на те, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022 року та які були встановлені для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", не приймаються, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України

"Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 16-1 Закону України "Про теплопостачання", визначено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Відповідно до п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Згідно п. 3.2. Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Згідно п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", відповідно до власного Статуту, засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).

Отже, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ГК України, суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 191 ГК України).

Відповідно до приписів вказаних норм законодавства, відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу та не може самостійно їх змінити.

Згідно з умовами договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, сторони погодили, що сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника (тобто відповідача), та фактичного обсягу спожитої Замовником товарної продукції.

Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за вказаними договорами позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами зазначених договорів не передбачено.

Також, в договорі про закупівлю теплової енергії в гарячій воді сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладення додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною Договору.

Крім цього, у п. 33 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у Додатку 1 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази укладення додаткових угод до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7102 від 01.11.2022 року та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7102/23 від 23.01.2023 року, протягом опалювального періоду 2022-2023 років стосовно змін їх умов, викладених у вказаних договорах, якими передбачено застосування саме тих тарифів, які були встановлені уповноваженими органами для Учасника (відповідача).

Умовами укладених між сторонами договорів не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними договорами.

Разом з тим, позивач не посилається на те, що ним були укладені окремі договори на постачання та на транспортування теплової енергії з іншими особами.

Відповідачем здійснювалося одночасно як постачання, так і транспортування позивачу теплової енергії власного виробництва.

Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

А тому, визначення відповідачем в рахунках на оплату, копії яких додані до позовної заяви, вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був встановлений Додатком 1 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що при застосуванні відповідачем двоставкового тарифу була порушена процедура його встановлення, зокрема, згідно п. 6 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року, у разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади, а тому формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання повинно було бути проведено відповідачем для Кременчуцької міської територіальної громади окремо, з огляду на таке.

Згідно з п. 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, а тому, з урахуванням приписів п. 4 Порядку № 869, воно не зобов`язане ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів міста Кременчука.

Щодо правомірності застосування відповідачем при обрахунку наданих позивачу послуг саме двоставкового тарифу, рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 року № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкового тарифу на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

А тому, оскільки відповідач здійснює постачання позивачу теплової енергії, то відповідно до додатку № 1 до рішення пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022 року, відповідач правомірно застосовував у правовідносинах з позивачем двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі 2 197,08 грн. без ПДВ (умовно-змінна частина тарифу) та 136 068,84 грн. без ПДВ (умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Також, у п. 33 договору № 7102 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 року зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим рішенням пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання № 477 від 30.09.2022 року.

Разом з тим, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 року у справі №440/6193/23, яке залишено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 року без змін, відмовлено у задоволенні позову Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 року №477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до Додатку 1.

Не приймаються аргументи апелянта на те, що відповідачем не було дотримано порядок передачі до Кременчуцької міської територіальної громади документів про встановлення тарифів на теплову енергію; будучи обізнаним про те, що будуть надаватись послуги споживачам м. Кременчука, відповідач не ініціював розгляд питання перед Полтавською обласною радою щодо прийняття рішення на черговому засіданні сесії про встановлення тарифів з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам м. Кременчука, а тому, як зазначає апелянт, не врегулював питання щодо формування та застосування одноставкового чи двоставкового тарифу.

Так, згідно п.п. 9.1 п. 9 Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 року № 1174 "Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання" (далі - Порядок № 1174), формування двоставкових тарифів на теплову енергію ліцензіатам, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів у разі згоди органу місцевого самоврядування, на території якого провадиться зазначена ліцензована діяльність.

Також, відповідно до п. 1.1 Порядку № 1174, Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації, а тому постанова НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 року не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Аргументи апелянта на те, що відповідач з 01.11.2022 рокупочав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим порушив Закон № 2479-IX, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м.Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022 року, не приймаються, з огляду на таке.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2479-IX (в редакції, чинній до 27.07.2023 року), протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Зазначена норма Закону № 2479-IX є нормою-забороною, а не нормою-приписом (зобов`язанням), відповідно, вона не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).

Вказана норма є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) щодо суб`єктів, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, втім, відповідач до числа таких суб`єктів не віднесений.

Закон № 2479-IX не містить норми, яка б зобов`язувала постачальника теплової енергії здійснювати постачання споживачам за тарифами, які були встановлені для іншого постачальника уповноваженими органами станом на 24.02.2022 року.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" від 30.06.2023 року №3220-IX (далі - Закон № 3220), зокрема пунктом 18, внесено зміни в частину 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX шляхом викладення в такій редакції: " 1. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення".

Закон № 3220 набрав чинності 27.07.2023 року, тобто, з 27.07.2023року частина 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29 липня 2022 року № 2479-IX не містить заборони підвищення тарифів для всіх категорій споживачів, зокрема і бюджетних установ на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а містить заборону лише щодо підвищення тарифів для населення.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого тепла, а саме з 01.11.2022 року і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022 року є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення у справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечинною.

У рахунках на оплату теплової енергії, поставленої з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії обраховано відповідачем за двоставковим тарифом для потреб бюджетних установ, встановленим рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 року.

Тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 року (https://oblrada pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).

Разом з тим, визначення правомірності рішень Полтавської обласної ради від 19.10.2018 року № 917 та від 30.09.2022 року № 477 не відноситься до юрисдикції господарських судів згідно ст. 20 ГПК України, відповідно, не входить до предмету розгляду в даній справі надання оцінки правомірності рішень Полтавської обласної ради стосовно надання дозволу на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та обґрунтованості розміру відповідного тарифу на теплову енергію.

А отже, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначив, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 року, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом № 2479-IX.

Також, господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що вимоги позивача про застосування до спірних правовідносин тарифів, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 року № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 року № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022року", є безпідставним, оскільки зазначені тарифи були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

А тому, у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах Індивідуального договору № 4046 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2022 року, договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 4046/2023 від 25.01.2023 року за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

Фактично вартість спожитої ним в листопаді 2022 - травні 2023 років теплової енергії була обрахована відповідачем за тарифами, які є більшими, ніж тарифи, за якими позивачу постачалася теплова енергія ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" станом на 24.02.2022 року.

Разом з тим, підвищення для позивача вартості споживання теплової енергії, в першу чергу, знаходиться в прямому причинному зв`язку з військовою агресією проти України та неможливістю здійснювати постачання теплової енергії ТОВ Кременчуцька ТЕЦ. Таке підвищення не є наслідком протиправних дій чи бездіяльності відповідача внаслідок порушення ним вимог законодавства України або умов договорів, укладених між сторонами у справі.

Обов`язки щодо постачання теплової енергії позивачу були покладені на відповідача рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 року № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води".

На момент прийняття вказаного рішення Кременчуцька міська рада була обізнана про тарифи, які були затверджені уповноваженим органом для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", оскільки рішення про їх затвердження було оприлюднено Полтавською обласною радою, відповідна інформація є загальнодоступною.

Також, відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 239, коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

Пунктом 57 Порядку № 869 визначено, що для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання підприємство теплопостачання зобов`язане подавати до уповноваженого органу заяву і розрахунки тарифів на планований період з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами щороку до 1 липня.

Таким чином, на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 року № 1508 у відповідача була відсутня можливість ініціювати перегляд встановлених йому тарифів в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Отже, позивачем не доведено, що саме відповідач є особою, якою порушено права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та умовах договорів, укладених між сторонами по справі.

Предметом спору у справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу з 01.11.2022 року до дня ухвалення рішення суду.

Разом з тим, сам факт виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а дійсний розмір грошових зобов`язань позивача по оплаті наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами у справі.

За матеріалами справи між сторонами тривають договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії та гарячої води.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем не надано доказів щодо вчинення дій щодо узгодження з відповідачем іншої моделі договірних відносин з визначенням іншої вартості теплової енергії, ніж та, що була визначена індивідуальним договором, розміщеним на сайті відповідача, та укладення відповідного договору з виконавцем.

Вказаний індивідуальний договір на час розгляду справи господарським судом першої інстанції не визнано недійсними у судовому порядку, є чинним для всіх споживачів Полтавської області, в тому числі позивача, який є споживачем послуг, наданих Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством з теплового господарства "Полтаватеплоенерго."

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08.02.2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 року у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 року (пункт 99), у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

З урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 369/10789/14-ц).

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ані змісту правовідносин, ані здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зважаючи на умови чинних укладених між сторонами договорів, якими врегульовано існуючі між сторонами правовідносини, відповідно до яких відповідач поставляє позивачу теплову енергію на підставі двоставкових тарифів, що затверджені рішенням органу місцевого самоврядування, обраний позивачем спосіб захисту не спричинить відновлення його прав та законних інтересів, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії задоволенню не підлягають.

Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцького ліцею №11 "Гарант" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2024 року у справі №917/1018/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.09.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов