Постанова

від 12.09.2024 по справі 917/254/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/254/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представників ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1200 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 (повний текст складено 17.04.2024, м.Полтава, суддя Тимощенко О.М.),

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН", вул. Гоголя, 7, м. Полтава, 36000,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник Віталія Вікторівна, вул. Покровська, 14 м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400

2. ОСОБА_4 , АДРЕСА_4

3. ОСОБА_5 , АДРЕСА_5

про: визнання недійсним рішення зборів учасників, скасування реєстраційної дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2023 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН" про:

1.визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН", які оформлені протоколом №1/2022 від 30.06.2022 року;

2.скасування реєстраційної дії № 1009571070007007571 від 04.07.2022 року, проведеної державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН" (вх. № 270/23).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів 30.06.2022 року, рішення зборів учасників ТОВ "Нивелон", оформлене протоколом № 1/2022 від 30.06.2022 року, не містить відомостей про обрання голови Зборів та/або уповноваження інших осіб на підписання протоколу, тобто Зборами не було обрано/уповноважено належних підписантів протоколу № 1/2022 від 30.06.2022 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі № 917/254/23 відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що:

- неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними;

- спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає суті порушеного права. Позивач посилається на загальне порушення корпоративних прав, але не надав достатніх доказів конкретного порушення своїх прав оскаржуваними рішеннями. Крім того, після оскаржуваного рішення загальних зборів були ухвалені інші рішення, в яких позивач брав участь, тому визнання недійсним цього рішення не змінить існуючого стану справ.

ОСОБА_1 з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким:

1.визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", які оформлені протоколом № 1/2022 від 30.06.2022 року, справжність підписів на якому засвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гризуновою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 819, 820;

2.скасувати реєстраційну дію № 1009571070007007571 від 04.07.2022 проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивелон".

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує що:

- обраний спосіб захисту (визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії) є правильним, адже він обирається на етапі звернення до суду з позовною заявою (16.02.2023), тому відсутні підстави враховувати обставини проведення загальних зборів учасників від 30.06.2023 та 30.11.2023, оскільки збори відбулись після звернення позивача до суду;

- судом першої інстанції не надано оцінки діям ОСОБА_5 , який, на думку позивача, діяв недобросовісно, адже був обізнаний про відсутність на зборах ОСОБА_1 і вирішив продовжити загальні збори, порушуючи цим права позивача;

- господарський суд використав у своєму рішенні поняття «кворуму», яке міститься у Законі України «Про господарські товариства», тоді як мав застосовувати Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», що, на думку апелянта, призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права;

- місцевий суд не надав оцінки усім підставам позову, а саме залишив поза увагою обставину, що протокол №1/2022 від 30.06.2022 не містить відомостей про обрання голови зборів, натомість протокол підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як представником ОСОБА_3 ;

- суд першої інстанції не врахував, що керівник ТОВ «Нивелон» не тільки виконує функції виконавчого органу відповідача, але й управляє корпоративними правами позивача в інших юридичних особах ТОВ «Укролія» та ТДВ «Укроліяпродукт». Рішення зборів від 30.06.2022 порушує право позивача на управління ТОВ «Нивелон» і його інтереси щодо управління корпоративними правами в цих компаніях, включаючи участь у загальних зборах і розпорядження корпоративними правами;

- на думку позивача, суд першої інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, чим порушив ч. 5 ст.13, ст.81 ГПК України та обмежив право позивача на доступ до суду;

- суд першої інстанції обґрунтував оскаржене рішення з посиланням на висновки Верховного Суду, зроблені у неподібних правовідносинах, натомість не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду;

- місцевим судом не дотримано строків розгляду справи, що призвело до затягування процесу та прийняття рішення на підставі вже нових доказів, а не тих, які були на момент звернення позивача до суду.

Одночасно заявник просив скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2023 у справі № 917/254/23 в частині відмови в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 2126 від 16.02.2023) (пункт 10 резолютивної частини ухвали), скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.05.2023 у справі № 917/254/23 в частині відмови в задоволенні повторного клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 5855 від 10.05.2023) (пункт 11 резолютивної частини ухвали), розглянути та задовольнити клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів вх. № 2126 від 16.02.2023 та вх. № 5855 від 10.05.2023.

30.05.2024 через «Електронний суд» на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник, посилаючись на безпідставну відмову у такому клопотанні судом першої інстанції та неможливість самостійного отримання таких доказів, просить витребувати:

- у державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (копії документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 року про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник Віталією Вікторівною);

- у Департамента з питань реєстрації Полтавської міської ради матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (копій документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 року про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В.).

06.06.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Нивелон» просить відмовити в прийнятті нових доказів, врахувати нові докази які додаються до цього відзиву (заява свідка ОСОБА_2 ) та відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. В обґрунтуванні свого відзиву зазначає таке:

- прийняте рішення на загальних зборах від 30.06.2022 ніяким чином не порушує і не обмежує прав позивача. Враховуючи те, що керівник, який був обраний 30.06.2022 ( ОСОБА_4 ) звільнився, а новим керівником ТОВ «Нивелон» 30.06.2023 обрано ОСОБА_7 , задоволення позовних вимог не може призвести до поновлення будь-яких прав чи інтересів позивача. Те саме стосується вимоги позивача про скасування реєстраційної дії, адже вона вичерпала свою дію та наразі не створює жодних правових наслідків;

- відповідач не вбачає порушення строків розгляду справи судом першої інстанції, оскільки самими сторонами неодноразово ставилось питання врегулювання корпоративного конфлікту мировим шляхом, значну частину часу зайняло залучення третіх осіб;

- вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не призводить до поновлення прав чи інтересів позивача і не буде підставою для вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення в цій справі. Тому на думку відповідача, не має значення, чи був повідомлений позивач про проведення загальних зборів, зважаючи на те, що всі рішення загальних зборів вичерпали свою дію та наразі не створюють правових наслідків;

- зауважує, що позивач не обґрунтував позов порушеннями, допущеними при проведенні державної реєстрації, тому матеріали реєстрації справи не мають ніякого відношення до заявлених позовних вимог.

13.06.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому останній просить відкласти судове засідання, яке призначене на 17.06.2024 о 10:30, на іншу дату з метою надання ОСОБА_1 можливості взяти участь у справі №917/254/23 після завершення розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 на ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 вх.№1263, 1264.

17.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача, в якому останній заперечує проти клопотання про витребування доказів, у зв`язку з тим, що обставини, які спросить встановити позивач не охоплюються предметом позову.

Від ОСОБА_2 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій вона просить долучити до матеріалів справу свою заяву свідка, яка не була врахована судом першої інстанції. Зазначає, що 30.10.2023 така заява була подана нею на вимогу Господарського суду Полтавської області від 11.05.2023, однак докази наявності її в матеріалах справи відсутні. У зв`язку з чим просить прийняти заяву свідка як новий доказ у справі.

У судовому засіданні 17.06.2024 колегією суддів Східного апеляційного господарського суду відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про відкладення справи та зупинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх. №1200 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 до закінчення розгляду в касаційному провадженні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 917/254/23 (судове провадження № 1263 П) та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 917/254/23 (судове провадження № 1264 П); матеріали справи №917/254/23 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2024 касаційні скарги ОСОБА_1 задоволено; ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі №917/254/23 (якими відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 та від 11.05.2023) скасовано; справу № 917/254/23 направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 та від 11.05.2023 у межах апеляційного перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №917/254/23; розгляд справи призначено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на "12" вересня 2024 р. об 11:30 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 131.

14.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якому останній підтримує свою апеляційну скаргу та просить не брати до уваги заяву ОСОБА_2 , оскільки судом першої інстанції встановлена її відсутність в матеріалах справи, а подання її як нового доказу порушує порядок і строки долучення такого доказу.

У судове засідання, яке відбулось 12.09.2024 з`явились представники ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН"

На початку судового засідання представник позивача заявив клопотання про витрубвання доказів, в якому, посилаючись на безпідставну відмову у такому клопотанні судом першої інстанції та неможливість самостійного отримання доказів, заявник просить витребувати:

- у державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (копії документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 року про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник Віталією Вікторівною);

- у Департамента з питань реєстрації Полтавської міської ради матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (копій документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 року про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В.).

Метою заявлення такого клопотання, на думку позивача, є підтвердження його відсутіності на загальних зборах від 30.06.2022., підписання протоколу неповноваженими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як представником ОСОБА_3 ) та встановлення можливих фактів інших порушень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є лише ті докази, які безпосередньо стосуються обставин, що входять у предмет доказування у справі. Суд не приймає до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 74 ГПК України, сторона, яка заявляє клопотання про витребування доказів, зобов`язана довести, що такі докази мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на те, що витребувані позивачем докази не є належним чином обґрунтовані з точки зору їх важливості для встановлення фактичних обставин справи та вирішення спору по суті, суд вважає такі докази такими, що не стосуються предмета доказування.

Аналізуючи зміст даного клопоатнян колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки:

- по-перше, факт відсутності ОСОБА_1 та підписання протоколу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як представником ОСОБА_3 ) не є оспорюваним відповідачем і як наслідок не підлягає окремому доказуванню;

- по-друге, встановлення інших можливих порушень при ухваленні оскаржуваних рішень не охоплюється підставами позову і виходять за їх межі.

Також колегією суддів встановлено, що від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН" та від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , надійшли заяви (вх.№7760 від 06.06.2024 та вх.№8152 від 17.06.2024) про долучення доказів, в яких просять долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що така заява подавалась до суду першої інстанції, однак матеріли справи такої заяви не містять, тому заява подається як новий доказ.

Колегія суддів зазначає, що відповідний доказ мав бути поданий учасником справи на момент розгляду справи в суді першої інстанції. Як вбачається з оскарженого рішення, ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначила в додатках заяву свідка, однак фактично її не подала суду. Надалі такий доказ також не був поданий до суду першої інстанції.

За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції. Тобто, суд апеляційної інстанції обмежений у прийнятті додаткових доказів, які вправі приймати лише за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

В обґрунтуванні підстав для прийняття таких доказів на стадії апеляційного перегляду ОСОБА_2 вказує, що останні подані в якості спростування правової позиції суду першої інстанції.

Втім, колегія суддів підкреслює, що про наявність такого доказу зазначалося на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, однак він не був досліджений через його відсутність в матеріалах справи. Жодних доказів неможливості подання до суду заяви свідка повторно надано не було.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на неможливість повторного звернення ОСОБА_2 з такою заявою до суду першої інстанції, а отже зазначений випадок не може бути «винятковим» для прийняття такого доказу.

Крім того, оригінал заяви свідка ОСОБА_2 датований 05.06.2024, отже такий доказ не існував на момент ухвалення рішення судом першої інстанції від 08.04.2024.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.12.20220 у справі № 924/232/18 зазанчено, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18).

Відтак, відсутні підстави для задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про долучення додаткових доказів. У зв`язку з цим колегія суддів не приймає надані учасниками справи нові докази на стадії апеляційного перегляду та розгляд справи здійснює без їх врахування.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів встановила такі обставини спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нивелон" ("ТОВ "Нивелон", відповідач), є юридичною особою зареєстроване 07.06.2017 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи 41379423, діє на підставі статуту (арк. справи 25-38, том 1).

Станом на 30.06.2022 року учасниками ТОВ "Нивелон" були ОСОБА_1 (позивач) із розміром частки у статутному капіталі 1 660 000 грн.; ОСОБА_3 (третя особа 2 на стороні позивача) із розміром частки у статутному капіталі 1 660 000 грн.; ОСОБА_5 (третя особа 3 на стороні відповідача) із розміром частки у статутному капіталі 4 980 000 грн.

30.06.2022 року відбулися загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті рішення про звільнення (відкликання) ОСОБА_2 з посади директора та припинення дії її повноважень як виконавчого органу з 30 червня 2022 року, а також виключення її із складу підписантів Товариства. Зборами було призначено нового керівника ТОВ "Нивелон" ОСОБА_4 (третя особа 2 на стороні відповідача).

Вказані рішення оформлені протоколом № 1/2022 від 30.06.2022 року (арк. справи 12-15, том 1).

На спірних зборах були присутні ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

За ухвалення оскаржуваного рішення проголосував учасник, який володіє 60% статутного капіталу, «утримався» - ОСОБА_6 (представник ОСОБА_3 ) у якого 20%.

Протокол загальних зборів було підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як представником ОСОБА_3 ).

Як вбачається із витягу (арк. справи 16-23, том 1) 04.07.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В.В. щодо ТОВ "Нивелон" було проведено реєстраційну дію № 1009571070007007571 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. За наслідками вказаної реєстраційної дії було внесено відомості про нового керівника ТОВ "Нивелон" - ОСОБА_4 , який, згідно з відомостей з ЄДР, набув повноважень з 01.07.2022 року.

Позивач вважає рішення загальних зборів від 30.06.2022 року такими, що порушують його права, адже його не повідомлено про збори, час та місце їх проведення і просив господарський суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", які оформлені протоколом № 1/2022 від 30.06.2022 року, а також скасувати реєстраційну дію № 1009571070007007571 від 04.07.2022.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що 30.06.2023 відбулись інші загальні збори учасників ТОВ "НИВЕЛОН", на яких позивач брав участь через представника ОСОБА_8 . На вказаних загальних зборах було ухвалено рішення про звільнення з посади керівника ТОВ «Нивелон» ОСОБА_4 (якого обрано керівником на оспорюваних позивачем зборах) та про обрання новим керівником ТОВ «Нивелон» ОСОБА_7 (арк. справи 196-198, том 2).

У зв`язку із ухваленням вказаного рішення загальних зборів 19.07.2023 проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1009571070014007571 - Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підпису договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Також 30.11.2023 відбулись загальні збори ТОВ «Нивелон», на яких були присутні всі його учасники, в тому числі і позивач. На вказаних загальних зборах було одностайно ухвалено ряд рішень, зокрема, затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Нивелон» та уповноважено директора ТОВ «Нивелон» ОСОБА_7 для вчинення реєстраційних дій. На підставі зазначеного рішення були вчинені відповідні реєстраційні дії (арк. справи 21-22, том 3).

Таким чином, після оспорюваного позивачем рішення загальних зборів було прийнято інші рішення, зокрема, щодо призначення іншого керівника, позивач приймав участь у вказаних зборах через свого представника.

Предметом доказування у даній справі є встановлення дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та статуту ТОВ "Нивелон" при скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства, на яких було прийняті оскаржуване позивачем рішення, факту порушення прав позивача оспорюваним рішенням, ефективності обраного способу захисту.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії є неефективним способом захисту, адже через рік після зборів (30.06.2023) відповідачем прийнято нове рішення про припинення повноважень ОСОБА_4 та про призначення керівником ОСОБА_7 . У зв`язку з цим, оскаржуване рішення зборів від 30.06.2022 вичерпало свою дію, оскільки призначений на цих зборах керівник ОСОБА_4 вже не є керівником ТОВ «Нивелон», починаючи з 30.06.2023. Натомість, апелянт не погоджується з наведеними висновками.

Колегія суддів зауважує, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд має ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №921/591/20 зазначається, що в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст.7 ГПК, і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст.14 ГПК, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Згідно зі ст.14 ГПК ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в ході розгляду справи, на зборах від 30.06.2023 ухвалено рішення про звільнення з посади керівника ТОВ «Нивелон» ОСОБА_4 та обрано нового ОСОБА_7 , після чого проведену Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. Тоді як на зборах від 30.11.2023, зокрема, затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «Нивелон» та уповноважено директора ТОВ «Нивелон» ОСОБА_7 для вчинення реєстраційних дій. На підставі зазначеного рішення були вчинені відповідні реєстраційні дії.

У зв`язку з тим, що на зазначених зборах позивач приймав участь як особисто, так і через свого представника ОСОБА_8 , то оспорюване рішення зборів від 30.06.2022 фактично скасоване за участю самого позивача і, відповідно, припинило свою дію.

Аналізуючи спосіб захисту позивача на предмет його ефективності та враховуючи факт проведення зборів від 30.06.2023 і відповідну втрату чинності на момент розгляду справи рішення від 30.06.2022, очевидним є припинення існування негативних для позивача наслідків, що виникли в результаті ухвалення рішення від 30.06.2022 і відповідно позовні вимоги позивача втратили правовий сенс. У випадку їх задоволення позивач не зможе повернутися до становища що передувало рішенню загальних зборів від 30.06.2022.

При цьому, як зазначено вище, права ОСОБА_1 на участь і управління товариством відновлення є фактом проведення зборів від 30.06.2023.

Якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним. (постанови КГС ВС від 15.06.2022 та від 13.09.2023 у cправі № 910/6685/21; від 07.07.2022 у справі № 910/6682/21, від 27.07.2022 у справі № 910/3882/21, від 28.07.2022 у справі № 910/2607/21, від 29.11.2022 у справі № 910/2608/21, від 29.11.2023 у справі № 910/2606/21, від 18.10.2023 у справі № 922/2013/21).

Таким чином, колегія суддів констатує, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки рішення загальних зборів від 30.06.2022 фактично було скасоване подальшими зборами за участю самого позивача. Визнання недійсним цього рішення та скасування реєстраційної дії не матиме жодних правових наслідків для позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Статтею 116 ЦК України встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі товариства.

Право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства закріплено також у ст.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивелон".

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон) визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності, та припинення, права та обов`язки їх учасників, (ст. 1 Закону).

Згідно ст. 5 Закону, учасники товариства мають таке право, як брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом, та статутом товариства.

Статтею 11 Закону визначено, що установчим документом товариства є статут.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону).

У п.9.1 та п.10.1 Статуту товариства встановлено, що органами товариства є Загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган - директор.

Згідно із ст. 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

За приписами ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства врегульовано у ст. 32 Закону: загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (ст. 33 Закону).

Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного врегульовано ст. 34 Закону.

Зокрема, рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно з ч. 2 п.9.2 Статуту ТОВ «Нивелон», з питань віднесених до виключної ко петенції зборів учасників рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які в сукупності володіють більше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків загальної кількості голосів учасників Товариства (кваліфікована більшість).

П. 9.6 та 9.7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивелон" визначає, що загальні збори учасників скликаються: з ініціативи директора, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють більше ніж 20 відсотками статутного капіталу товариства.

Збори товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються шляхом надсилання простого листа поштою за адресою, вказаною у Статуті з зазначенням часу і місця проведення зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів (п. 9.5 Статуту).

Верховний Суд у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Сформовані Верховним Судом положення є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства належним чином реалізувати свої корпоративні права.

Відтак, повідомлення про проведення загальних зборів повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник товариства, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав інформацію щодо питань порядку денного зборів, проекту статуту чи змін до нього, які розглядатимуться на загальних зборах, місця проведення загальних зборів учасників та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись.

Отже, для належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів, учасникам товариства мають бути надіслані листи із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного на адреси, які зазначені у Статуті. Таке повідомлення має бути надіслано не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відповідач як на доказ повідомлення позивача про загальні збори учасників ТОВ "Нивелон", призначені на 30.06.2022 року, посилається на копію опису вкладення до цінного листа, яким нібито направлялось на адресу позивача повідомлення про скликання на 30.06.2022 року загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", та поштової накладної від 12.05.2022 року з номером поштового відправлення 3601101884354 (арк. справи 89, том 1).

Позивач на спростування наведеного стверджував, що зазначені докази не можуть підтвердити обставину повідомлення позивача про загальні збори учасників ТОВ "Нивелон", призначені на 30.06.2022 року, оскільки як вбачається з поданого відповідачем опису вкладення до цінного листа, останній не містить номеру поштового відправлення, який вказаний у поданій відповідачем поштовій накладній від 12.05.2022 року з номером поштового відправлення 3601101884354.

Частинами 1,2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвалою від 11.05.2023 року суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача та зобов`язав:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нивелон" надати на огляд суду в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті оригінали документів, що залучені до відзиву на позовну заяву, - опису вкладення цінного листа, яким направлялось на адресу позивача повідомлення про скликання на 30.06.2022 року загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", та поштової накладної від 12.05.2022 року з номером поштового відправлення 3601101884354, які містять посвідчувальний напис "Згідно з оригіналом" та оригінал підпису колишнього директора відповідача Гриценко С.В. А в разі відсутності оригіналів вказаних доказів - надати їх завірені належним чином копії;

- ОСОБА_2 надати на огляд суду в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті оригінали документів - опису вкладення цінного листа, яким направлялось на адресу позивача повідомлення про скликання на 30.06.2022 року загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", та поштової накладної від 12.05.2022 року з номером поштового відправлення 3601101884354.

Відповідачем та ОСОБА_2 оригінали вкладення цінного листа, яким направлялось на адресу позивача повідомлення про скликання на 30.06.2022 року загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", та поштової накладної від 12.05.2022 року з номером поштового відправлення 3601101884354, до суду першої інстанції не надано.

Таким чином, в описі вкладення до цінного листа, наданому відповідачем, відсутній номер поштового відправлення, який повинен збігатися з номером квитанції, що підтверджує відправлення листа. Крім того, на вимогу суду першої інстанції, всупереч ч. 6 ст. 91 ГПК України, оригінал зазначеного опису вкладення до цінного листа не був наданий, що ставить під сумнів достовірність доказу та зумовлює його неналежність.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач, як учасник товариства, не був повідомлений про проведення загальних зборів, які відбулися 30.06.2022 року в установленому законом та статутом порядку.

Однак, у межах спірних правовідносин, що виникли у справі № 917/254/23, підлягає дослідженню та вирішенню питання, чи може бути обставина неповідомлення учасника товариства з обмеженою відповідальністю про скликання загальних зборів самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, прийнятих на таких зборах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до сттатті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (яка діяла на момент прийняття рішення загальними зборами ТОВ «Нивелон»), загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.

Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.

Згідно з частиною п`ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 9.7 Статуту ТОВ «Нивелон» учасники товариства, що володіють у сукупності більше як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Так, якщо ОСОБА_1 , який є учасником ТОВ «Нивелон», що володіє часткою у розмірі 20% статутного капіталу цього товариства, вважав свої корпоративні права порушеними внаслідок неучасті на зборах, де приймалися рішення щодо зміни керівника, він не позбавлений був права в будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на вказані факти та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що неповідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, хоча й є порушенням його права на участь в управлінні товариством, саме по собі не є достатньою підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним. Для того, щоб таке рішення було визнане недійсним, позивач повинен довести, що це порушення призвело до конкретних негативних наслідків для нього як учасника товариства.

Це означає, що позивачу необхідно не лише вказати на факт неповідомлення, але й продемонструвати, як це порушення обмежило його можливість захистити свої права. Він має довести, що відсутність повідомлення вплинула на його здатність взяти участь у зборах і що прийняті рішення без його участі порушують вимоги законодавства або статуту товариства, порушують його права або суперечать його законним інтересам.

Колегія суддів зазначає, що неповідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, хоча й є порушенням його права на участь в управлінні товариством, саме по собі не є достатньою підставою для визнання рішення зборів недійсним. Для визнання такого рішення недійсним, позивач повинен довести, що це порушення спричинило конкретні негативні наслідки для нього як учасника. Зокрема, позивач має зазначити, як неповідомлення обмежило його можливість захистити свої права, і що прийняті рішення без його участі порушують законодавство або статут товариства та його законні інтереси.

На думку колегії суддів, аргументи апелянта про недоцільність застосування поняття "кворуму" у цій справі є необґрунтованими. Закон України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» дійсно не містить чіткого визначення цього терміна, поняття "кворуму" широко використовується в корпоративній практиці для визначення правомочності загальних зборів. У даному випадку, поняття "кворуму" було чітко регламентовано у Статуті ТОВ «Нивелон», що є обов`язковим для всіх учасників товариства.

Згідно зі Статутом ТОВ «Нивелон», збори вважаються правомочними за умови присутності учасників (або їх представників), які в сукупності володіють більше ніж 50% загальної кількості голосів. Це положення фактично встановлює поняття кворуму для загальних зборів, навіть якщо воно прямо не згадується у законодавстві. Таким чином, застосування цього поняття судом першої інстанції є правомірним і обґрунтованим.

Щодо дій ОСОБА_5 , який продовжив збори, знаючи про відсутність позивача, суд першої інстанції правильно врахував, що за наявності кворуму, передбаченого Статутом, збори були правомочними. ОСОБА_5 , володіючи часткою у 60% статутного капіталу, мав достатню кількість голосів для ухвалення рішень на цих зборах, незалежно від присутності інших учасників, зокрема позивача.

Відтак, навіть якщо позивач не був повідомлений належним чином, це не вплинуло б на результати голосування, оскільки ОСОБА_5 мав контрольний пакет голосів і міг самостійно прийняти рішення. Тому його дії відповідають Статуту та законодавству, а суд першої інстанції правильно визначив законність прийнятих на зборах рішень.

Доводи апелянта про те, що рішення зборів, на яких ОСОБА_4 було призначено керівником ТОВ «Нивелон», порушує його право на управління корпоративними правами у ТОВ «Укролія» та ТДВ «Укроліяпродукт», є необґрунтованими та не мають відношення до суті даного спору.

По-перше, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нивелон» на момент оскаржуваних зборів не було власником корпоративних прав у ТОВ «Укролія» та ТДВ «Укроліяпродукт». Відповідно, твердження апелянта про те, що керівник ТОВ «Нивелон» здійснює управління корпоративними правами позивача в цих юридичних особах, є безпідставними. Окрім того, обставини щодо реалізації таких прав (у разі їх існування) не стосуються призначення керівника ТОВ «Нивелон».

Колегія суддів зазначає, що рішення, які ухвалюються стосовно керівництва ТОВ «Нивелон», жодним чином не впливають на корпоративні права учасників у інших юридичних особах, таких як ТОВ «Укролія» та ТДВ «Укроліяпродукт». Керівник ТОВ «Нивелон» не є відповідальною особою за управління корпоративними правами позивача в інших компаніях, оскільки ці права не належать самому ТОВ «Нивелон».

Тому ці обставини, на які посилається апелянт, не мають жодного значення для вирішення спору.

З огляду на це, суд першої інстанції обґрунтовано не врахував зазначені аргументи позивача, оскільки вони не стосуються безпосередньо законності рішень зборів учасників ТОВ «Нивелон» та призначення керівника цього товариства.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постанові від 04.02.2020 у справі №915/540/16.

Апеляційний суд зазначає про те, що висновки суду першої інстанції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, на неврахування якої послався позивач у апеляційній скарзі, оскільки, як уже зазначалося, у підпункті 45 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів позивача як учасника товариства спірним рішенням загальних зборів, зокрема і у випадку, коли позивач посилається на обставину неповідомлення його про скликання загальних зборів.

Однак, суд першої інстанції встановив, що позивач не зазначає, які ще його права були порушені, окрім самого неповідомлення про загальні збори, яке породжує порушення права брати участь у зборах та голосувати на них. Як встановлено вище, позивач володіє 20% статутного капіталу, тоді як ОСОБА_5 - 60%, що дозволяє ухвалювати рішення на цих зборах, незалежно від присутності інших учасників, зокрема позивача.

Стосовно постанови від 04.02.2020 у справі №915/540/16, то, як вбачається зі змісту судових рішень у вказаній справі, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, спір у справі №915/540/16 виник не лише внаслідок порушення процедури скликання загальних зборів (не надано доказів повідомлення позивача про їх призначення та проведення), але й через те, що до протоколу загальних зборів внесено недостовірні відомості щодо присутності позивача та його участі в прийнятті рішень, сфальсифіковано його підпис на протоколі загальних зборів. Отже, обставини вказаної справи та даної справи №917/254/23 не є подібними.

З огляду на викладене Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 04.02.2020 у справі №915/540/16, оскільки:

- зазначені справи не є релевентними в розрізі попередніх висновків суду першої першої інстанції;

- конкретні обставини зазначених справ відрізняються від обставин цієї справи №917/254/23, різняться і мотиви звернення позивачів з позовами у зазначених справах і правовий результат, якого прагнули досягнути позивачі, від мотивів та мети подання позову у цій справі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що протокол зборів має бути підписаний головою загальних зборів учасників або іншою уповноваженою особою.

Частиною 4 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

З матеріалів справи вбачається, що протокол №1/2022 від 30.06.2022 підписаний двома учасниками, які були присутні на загальних зборах: ОСОБА_5 та представником ОСОБА_3 ОСОБА_9 . При цьому питання обрання голови зборів на порядок денний не виносилося. Зазначений протокол підписаний обома учасниками та зареєстрований приватним нотаріусом, як того вимагає статут ТОВ «Нивелон».

Питання підписання протоколу головою загальних зборів, відповідно до наданих доказів, не є вирішальним для захисту прав позивача. Відсутність підпису голови зборів або іншої уповноваженої особи не впливає на легітимність прийнятих на загальних зборах рішень та не порушує права позивача. Протокол був підписаний учасниками, що брали участь у зборах, та засвідчений приватним нотаріусом, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, відсутність підпису голови зборів не впливає на законність прийнятих рішень, а також жодним чином не порушує прав позивача.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів. Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв відповідно до вимог чинного законодавства та обґрунтовано відмовив у цьому клопотанні з таких причин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подавав таке клопотання двічі. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 у задоволенні клопотання відмовлено з причин того, що воно було передчасним, адже не забезпечило достатній для адресатів адвокатських запитів час на відповідь на них. Також судом першої інстанції встановлено, що жодна зі сторін спору не заперечує факт відсутності позивача на загальних зборах учасників ТОВ «Нивелон» від 30.06.2022.

Позивач звернувся з повторним клопотанням, однак ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.05.2023 позивачу відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд першої інстанції виходив з того, що сторони не заперечують факт відсутності ОСОБА_1 на зборах від 30.06.2022, копії документів, на підставі яких булла проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 року, жодним чином не спростують або підтвердять обставини, зазначені позивачем як підставу позову, а також те, що позивач посилається на гіпотетичне припущення існування інших можливих порушень, які були допущені при проведенні реєстраційної дії.

За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Як зазначалось вище, підставами таких клопотань є прагнення отримати докази, які, на думку позивача, можуть підтвердити його відсутність на загальних зборах учасників ТОВ «Нивелон», що відбулися 30.06.2022, та те, що рішення цих зборів, оформлене протоколом №1/2022 від 30.06.2022, було підписано неуповноваженими особами. Основною метою клопотання є встановлення інших можливих фактів порушення, яке на думку позивача, було допущене під час проведення реєстраційної дії.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, а також обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що ані позивач, ані відповідач не заперечують факт відсутності ОСОБА_1 на зборах 30.06.2022 року, підписання протоколу неповноваженими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (як представником ОСОБА_3 ) та встановлення можливих фактів інших порушень.

Копії документів, на підставі яких була здійснена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022, не можуть підтвердити або спростувати обставини, зазначені позивачем як підставу позову. Крім того, позивач ґрунтує свої вимоги на гіпотетичних припущеннях щодо можливих порушень, допущених під час проведення реєстраційної дії, що виходить за межі і підстави позову.

Надаючи оцінку ухвалам Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 та від 11.05.2023, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень з боку суду першої інстанції у зв`язку з тим, що витребувані докази:

-по-перше, не заперечуються відповідачем;

-по-друге, не співвідносяться із підставами позову.

Оцінюючи обґрунтованість другої вимоги позивача щодо скасування реєстраційної дії, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач оскаржує реєстраційну дію від 04.07.2022, яка була здійснена на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Нивелон» від 30.06.2022. Зазначена реєстраційна дія стосувалася внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, призначення керівника ОСОБА_4 . Однак, 30.06.2023 відбулися нові загальні збори учасників ТОВ «Нивелон», в яких позивач, через свого представника ОСОБА_8 , взяв участь. На цих зборах було ухвалено рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади керівника товариства та призначення нового керівника ОСОБА_7 .

У результаті цього рішення, 19.07.2023 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, яка стосувалася зміни керівника та інших пов`язаних з цим відомостей. Відповідно, реєстраційна дія від 04.07.2022, яку позивач просить скасувати, вже втратила свою чинність і не створює жодних правових наслідків на момент розгляду справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги про скасування реєстраційної дії є похідними від основної вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів від 30.06.2022. Оскаржувана реєстраційна дія вже не має жодних юридичних наслідків, її скасування не призведе до відновлення прав позивача або будь-яких правових змін. Окрім того, реєстраційна дія, що оскаржується, вже втратила свою актуальність у зв`язку з подальшими змінами, внесеними до реєстраційних даних юридичної особи.

За таких обставин, позовна вимога про скасування реєстраційної дії № 1009571070007007571 від 04.07.2022 року, проведеної державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВЕЛОН" (вх. № 270/23) також не підлягає задоволенню.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 має бути залишене без змін.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2024.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян