Постанова
від 18.12.2024 по справі 917/254/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/254/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Тимощенко О.М.)

від 08.04.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Россолов В.В., судді: Склярук О.І., Хачатрян В.С.)

від 12.09.2024

у справі № 917/254/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивелон"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник Віталія Вікторівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення зборів учасників, скасування реєстраційної дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - Чорний А.О.

відповідача - Бєлкін М.Л.

третіх осіб - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нивелон" (далі - ТОВ "Нивелон") про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом №1/2022 від 30.06.2022; скасування реєстраційної дії № 1009571070007007571 від 04.07.2022, проведену державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. щодо ТОВ "Нивелон".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів 30.06.2022, рішення зборів учасників ТОВ "Нивелон", оформлене протоколом № 1/2022 від 30.06.2022, не містить відомостей про обрання голови зборів та/або уповноваження інших осіб на підписання протоколу, тобто зборами не було обрано/уповноважено належних підписантів протоколу № 1/2022 від 30.06.2022.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними;

- спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає суті порушеного права. Позивач посилається на загальне порушення корпоративних прав, але не надав достатніх доказів конкретного порушення своїх прав оскаржуваними рішеннями. Крім того, після оскаржуваного рішення загальних зборів були ухвалені інші рішення, в яких позивач брав участь, тому визнання недійсним цього рішення не змінить існуючого стану справ.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 у справі №917/254/23 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, а також зазначив, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки рішення загальних зборів від 30.06.2022 фактично було скасоване подальшими зборами за участю самого позивача. Визнання недійсним цього рішення та скасування реєстраційної дії не матиме жодних правових наслідків для позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність підпису голови зборів не впливає на законність прийнятих рішень, а також жодним чином не порушує прав позивача, до того ж протокол був підписаний учасниками, що брали участь у зборах та засвідчений приватним нотаріусом, що відповідає вимогам законодавства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №917/254/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій застосували положення:

- статті 89 Господарського кодексу України, статей 5, 29, 32, 33, 34, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 902/567/21, від 04.07.2023 у справі № 910/1748/22, від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21, від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18, від 18.06.2020 у справі № 922/298/19;

- статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 2, 20 Господарського кодексу України, статей 2, 4, 5, 76 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 924/560/23, від 08.08.2028 у справі № 907/679/17, від 29.11.2023 у справ № 910/5786/22, від 30.11.2023 у справі № 916/1947/22, від 28.03.2023 № 910/12257/13 (910/6621/21), від 16.05.2018 у справі № 449/1154/14, від 18.10.2021 у справі № 299/3611/19, від 31.01.2019 у справі № 753/21967/15-ц;

- статті 282 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/20487/13.

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Крім того підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах.

3.7. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

3.8. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судові рішення попередніх інстанцій ухвалено з порушенням пункту 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

3.9. ТОВ "Нивелон" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів та вимог касаційної скарги та вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, також зазначає, що гіпотетичне задоволення позовних вимог позивача у цій справі не матиме впливу на права та законні інтереси позивача, мотивуючи зазначене тим, що в 2023 році відбулася зміна керівника відповідача, а тому оскаржувані позивачем рішення вичерпали свою дію і не створюють правових наслідків.

3.10. Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 надійшла заява про передачу справи № 917/154/23 до Східного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткової постанови, якою заявник просить зняти з розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду та передати справу до Східного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткової постанови з питання оскарження ухвал Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 та від 11.05.2023.

Згідно із частиною першою статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на викладене, колегія зазначає, що у Верховного Суду відсутні повноваження на зняття з розгляду касаційної скарги та передання справи до Східного апеляційного господарського суду для ухвалення додаткової постанови, в зв`язку з чим зазначена заява задоволенню не підлягає.

3.11. У відповіді на відзив на касаційну скаргу скаржник заперечує доводи, викладені у ньому, зазначивши, що фактично весь відзив сповнений маніпулятивними твердженнями, обставинами, що не були встановлені судами попередніх інстанцій; відповідач систематично порушує права позивача та вчиняє дії, що суперечать принципу добросовісності, тощо.

3.12. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нивелон" є юридичною особою, зареєстроване 07.06.2017 за ідентифікаційним кодом юридичної особи 41379423, діє на підставі статуту.

Станом на 30.06.2022 учасниками ТОВ "Нивелон" були ОСОБА_1 (позивач) із розміром частки у статутному капіталі 1 660 000 грн; ОСОБА_3 (третя особа 2 на стороні позивача) із розміром частки у статутному капіталі 1 660 000 грн; ОСОБА_5 (третя особа 3 на стороні відповідача) із розміром частки у статутному капіталі 4 980 000 грн.

30.06.2022 відбулися загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті рішення, зокрема, про звільнення (відкликання) ОСОБА_2 з посади директора та припинення дії її повноважень як виконавчого органу з 30.06.2022, а також виключення її із складу підписантів товариства. Зборами було призначено нового керівника ТОВ "Нивелон" - ОСОБА_4 (третя особа 2 на стороні відповідача).

Вказані рішення оформлені протоколом № 1/2022 від 30.06.2022.

На спірних зборах були присутні ОСОБА_3 в особі представника Селепея Андрія Ігоровича та ОСОБА_5 .

За ухвалення оскаржуваних рішень проголосував учасник, який володіє 60% статутного капіталу.

Протокол загальних зборів було підписано ОСОБА_5 , та Селепеєм А.І. (як представником ОСОБА_3 ).

Відповідно до витягу 04.07.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В.В. щодо ТОВ "Нивелон" було проведено реєстраційну дію № 1009571070007007571 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. За наслідками вказаної реєстраційної дії було внесено відомості про нового керівника ТОВ "Нивелон" - ОСОБА_4 , який, згідно з відомостей з ЄДР, набув повноважень з 01.07.2022.

Позивач вважає рішення загальних зборів від 30.06.2022 такими, що порушують його права та просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", які оформлені протоколом № 1/2022 від 30.06.2022, а також скасувати реєстраційну дію № 1009571070007007571 від 04.07.2022.

Судами встановлено, що 30.06.2023 відбулись інші загальні збори учасників ТОВ "Нивелон", на яких позивач брав участь через представника Чорного А.О . На вказаних загальних зборах було ухвалено рішення про звільнення з посади керівника ТОВ "Нивелон" ОСОБА_4 (якого обрано керівником на оспорюваних позивачем зборах) та про обрання новим керівником ТОВ "Нивелон" ОСОБА_8 .

У зв`язку із ухваленням вказаного рішення загальних зборів 19.07.2023 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1009571070014007571 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підпису договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Також 30.11.2023 відбулись загальні збори ТОВ "Нивелон", на яких були присутні всі його учасники, в тому числі і позивач. На вказаних загальних зборах було одностайно ухвалено ряд рішень, зокрема, затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Нивелон" та уповноважено директора ТОВ "Нивелон" ОСОБА_8 для вчинення реєстраційних дій. На підставі зазначеного рішення були вчинені відповідні реєстраційні дії.

Таким чином, після оспорюваного позивачем рішення загальних зборів було прийнято інші рішення, зокрема, щодо призначення іншого керівника, позивач приймав участь у вказаних зборах через свого представника.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, які оформлені протоколом №1/2022 від 30.06.2022 та скасування реєстраційної дії № 1009571070007007571 від 04.07.2022, проведеної державним реєстратором щодо ТОВ "Нивелон" про зміну керівника товариства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати недійсними рішення учасників товариства про звільнення (відкликання) з посади директора ОСОБА_2 та припинення дії її повноважень як виконавчого органу з 30.06.2022, а також виключення її із складу підписантів товариства. Зборами було призначено нового керівника товариства - ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив про допущені порушення під час скликання зборів, а саме неповідомлення позивача про збори, а також те, що оспорюване рішення загальних зборів, оформлене протоколом, не містить підписів голови зборів та/або інших уповноважених осіб.

5.4. Статтею 116 Цивільного кодексу України встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документі товариства.

Право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства закріплено також у статті 5 статуту ТОВ "Нивелон".

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають таке право, як брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом, та статутом товариства.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Пунктами 9.1 та 10.1 статуту товариства встановлено, що органами товариства є загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган - директор.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

За приписами статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства врегульовано у статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю": загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (стаття 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Збори товариства скликаються не рідше двох разів на рік. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються шляхом надсилання простого листа поштою за адресою, вказаною у статуті з зазначенням часу і місця проведення зборів і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів (пункт 9.5 статуту).

5.5. Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 20.06.2024 у справі № 910/15128/23, зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Сформовані Верховним Судом положення є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства належним чином реалізувати свої корпоративні права.

Відтак, повідомлення про проведення загальних зборів повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник товариства, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав інформацію щодо питань порядку денного зборів, проекту статуту чи змін до нього, які розглядатимуться на загальних зборах, місця проведення загальних зборів учасників та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись.

Для належного повідомлення учасників про проведення загальних зборів, учасникам товариства мають бути надіслані листи із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного на адреси, які зазначені у статуті. Таке повідомлення має бути надіслано не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

5.6. Суди попередніх інстанцій встановивши, що в описі вкладення до цінного листа відсутній номер поштового відправлення, який повинен збігатися з номером квитанції, що підтверджує відправлення листа, а також за відсутності оригіналу зазначеного опису вкладення, дійшли висновків, що позивач, як учасник товариства, не був повідомлений про проведення загальних зборів, які відбулися 30.06.2022 в установленому законом та статутом порядку.

5.7. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо (постанова Верховного суду від 09.11.2023 у справі № 916/3496/20).

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що саме по собі неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними (подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22). У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема, зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

5.8. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційної дії є неефективним способом захисту, адже через рік після зборів (30.06.2023) відповідачем прийнято нове рішення про припинення повноважень ОСОБА_4 та про призначення керівником ОСОБА_8 . У зв`язку з цим, оскаржуване рішення зборів від 30.06.2022 вичерпало свою дію, оскільки призначений на цих зборах керівник ОСОБА_4 вже не є керівником ТОВ "Нивелон", починаючи з 30.06.2023.

5.9. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Тобто ці дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.08.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 року у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №921/591/20 зазначається, що в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2023 відбулись інші загальні збори учасників ТОВ "Нивелон", на яких позивач брав участь через представника Чорного А.О . На вказаних загальних зборах було ухвалено рішення про звільнення з посади керівника ТОВ "Нивелон" ОСОБА_4 (якого обрано керівником на оспорюваних позивачем зборах) та про обрання новим керівником ТОВ "Нивелон" ОСОБА_8 .

У зв`язку із ухваленням вказаного рішення загальних зборів 19.07.2023 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 1009571070014007571 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підпису договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Також 30.11.2023 відбулись загальні збори ТОВ "Нивелон", на яких були присутні всі його учасники, в тому числі і позивач. На вказаних загальних зборах було одностайно ухвалено ряд рішень, зокрема, затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Нивелон" та уповноважено директора ТОВ "Нивелон" ОСОБА_8 для вчинення реєстраційних дій. На підставі зазначеного рішення були вчинені відповідні реєстраційні дії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки рішення загальних зборів від 30.06.2022 фактично вичерпало свою дію подальшими зборами за участю самого позивача. Визнання недійсним оспорюваного рішення та скасування реєстраційної дії не матиме жодних правових наслідків для позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З цих же підстав судами було відмовлено і у задоволенні похідної вимоги щодо скасування реєстрації дії щодо заміни директора товариства.

5.11. Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальним для задоволення позову про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням товариства прав та інтересів позивача.

5.12. Проте, як встановлено судами, позивач не зазначає, які його права, окрім самого неповідомлення про загальні збори були порушені, яке породжує порушення права брати участь у зборах та голосувати на них та яким чином вони будуть відновлені, враховуючи встановлені судами обставини призначення нового директора, а сама незгода позивача (без відповідного обґрунтування) з прийнятими загальними зборами рішеннями не може бути єдиною підставою для їх скасування.

5.13. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами перелічених правових позицій Верховного Суду, оскільки висновки у цій справі не суперечать висновкам, зазначеним у доводах касаційної скарги, відповідно, аргументи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження. Наведені у касаційній скарзі доводи в цій частині, фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчать про наявність підстав для задоволення позову, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

5.14. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом формування Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у cправі № 909/595/21, від 15.03.2023 у cправі № 910/20600/21, від 04.04.2023 у справі № 910/2094/21).

Тому на скаржника при посиланні на зазначену підставу касаційного оскарження покладається обов`язок обґрунтувати не тільки відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, але й необхідність застосування таких правових норм для правильного вирішення спору.

Саме по собі твердження скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду з правозастосування не може бути достатньою підставою для касаційного перегляду судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", на неправильне застосування якої посилається скаржник, на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Скаржник вважає, що Верховний Суд має зробити висновок, що в силу частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" голова загальних зборів учасників (інша уповноважена зборами особа) зобов`язаний підписати протокол, тоді як учасники товариства разом та кожен окремо мають право підписати протокол, якщо виявили ініціативу на вчинення такого підписання. Не підписання протоколу головою загальних зборів учасників є самостійною підставою для скасування відповідного рішення загальних зборів.

Верховний Суд зауважує, що норма частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не регулює питання підстав недійсності рішення загальних зборів.

До того ж судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що протокол №1/2022 від 30.06.2022 підписаний двома учасниками, які були присутні на загальних зборах: ОСОБА_5 та представником ОСОБА_3 - Салапеєм А.І. При цьому питання обрання голови зборів на порядок денний не виносилося. Зазначений протокол підписаний обома учасниками та зареєстрований приватним нотаріусом, як того вимагає статут ТОВ "Нивелон".

Доводи скаржника в цій частині фактично стосується не неправильного застосування норми матеріального права, а необхідності додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що відхилені судами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

За наведеного Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника про необхідність касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах.

5.15. Щодо доводів касаційної скарги з приводу необґрунтованого відхилення клопотань позивача про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач двічі подавав клопотання про витребування доказів, а саме:

- у державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В. - матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (копії документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник Віталією Вікторівною);

- у Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради - матеріали реєстраційної справи ТОВ "Нивелон" (документи, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну фізичних осіб або зміну відомостей про фізичних осіб-платників, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договору, подавати документи для держаної реєстрації тощо, проведена державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Різник В. В.).

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача посилався на те, що у позивача відсутній оригінал рішень загальних зборів учасників ТОВ "Нивелон", які оформлені протоколом №1/2022 від 30.06.2022. Витребувані докази можуть підтвердити: 1) відсутність позивача на зборах 30.06.2022, 2) підписання рішення зборів учасників ТОВ "Нивелон", оформленого протокол №1/2022 від 30.06.2022, неуповноваженими особами тощо.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.03.2023 у задоволенні клопотання відмовлено з причин того, що воно було передчасним, адже не забезпечило достатній для адресатів адвокатських запитів час на відповідь на них. Також судом першої інстанції встановлено, що жодна зі сторін спору не заперечує факт відсутності позивача на загальних зборах учасників ТОВ "Нивелон" від 30.06.2022.

Позивач звернувся з повторним клопотанням, однак ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.05.2023 позивачу відмовлено. Відмовляючи у задоволенні клопотання суд першої інстанції, висновки якого підтримав і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сторони не заперечують факт відсутності ОСОБА_1 на зборах від 30.06.2022, копії документів, на підставі яких була проведена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022, жодним чином не спростують або підтвердять обставини, зазначені позивачем як підставу позову, а також те, що позивач посилається на гіпотетичне припущення існування інших можливих порушень, які були допущені при проведенні реєстраційної дії.

За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Наведене свідчить про наявність у позивача права, у разі оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, включити в апеляційній скарзі доводи щодо необґрунтованого, на думку позивача, відхилення клопотання про витребування доказів.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи скаржника, виходив з того, що з огляду на предмет та підстави позовних вимог, а також обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, ані позивач, ані відповідач не заперечують факт відсутності ОСОБА_1 на зборах 30.06.2022 та підписання протоколу учасниками товариства ОСОБА_5 та Селепеєм А.І. (як представником ОСОБА_3 ).

Копії документів, на підставі яких була здійснена реєстраційна дія №1009571070007007571 від 04.07.2022, не можуть підтвердити або спростувати обставини, зазначені позивачем як підставу позову. Відхиляючи твердження заявника про встановлення можливих фактів інших порушень, суди виходили з того, що позивач ґрунтує свої вимоги на гіпотетичних припущеннях щодо можливих порушень, допущених під час проведення реєстраційної дії, що виходить за межі і підстави позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень з боку судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі щодо необґрунтованого відхилення судом апеляційної інстанції клопотань скаржника про витребування доказів не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 здійснив оцінку доводів скаржника, які стосувалися ухвал місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотань про витребування доказів та залишив рішення місцевого господарського суду без змін.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 08.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №917/254/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кібенко

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123928138
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/254/23

Постанова від 18.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 05.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Ухвала від 25.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Студенець В.І.

Постанова від 12.09.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Постанова від 12.09.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

Ухвала від 08.08.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Россолов Вячеслав Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні