Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/1667/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/1667/24за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Рокитнівської селищної ради

2. Державної екологічної інспекції Поліського округу

до відповідачів:

1. Рівненської обласної ради

2. Державного агентства лісових ресурсів України

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

2. Рівненської обласної державної адміністрації

3. Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації

про визнання незаконним рішення в частині, визнання недійсним договору та зобов`язання повернути мисливські угіддя

Суддя Н.І. Зеленіна

Секретар судового засідання Одинцова К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради та Державної екологічної інспекції Поліського округу з позовом до Рівненської обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", Рівненської обласної державної адміністрації, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, у якому просить:

- визнати незаконним рішення Рівненської обласної ради №562 від 09.09.2022 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" в частині надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" об`єктів природо-заповідного фонду-заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га;

- визнати недійсним договір №65 про умови ведення мисливського господарства, укладений 18.10.2022 між Державним агентством лісових ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки", в частині мисливських угідь заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, що знаходиться у вид. 17-20 кв. 23, вид. 17 кв. 24 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, що знаходиться у вид. 9, 10, 16 кв. 27 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, що знаходиться у вид. 8 кв. 11 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, що знаходиться у вид. 11 кв. 28 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га, що знаходиться у вид. 1, 1.1 кв. 5 Борівсього лісництва ДП "Рокитнівське лісове господарство";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" повернути мисливські угіддя заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, що знаходиться у вид. 17-20 кв. 23, вид. 17 кв. 24 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, що знаходиться у вид. 9, 10, 16 кв. 27 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, що знаходиться у вид. 8 кв. 11 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, що знаходиться у вид. 11 кв. 28 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га, що знаходиться у вид. 1, 1.1 кв. 5 Борівсього лісництва ДП "Рокитнівське лісове господарство".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення та договір є такими, що не відповідають законодавству України, що визначає засади ведення мисливського господарства та використання природно-заповідного фонду. Зокрема, прокурор вважає, що здійснивши відведення мисливських угідь у користування ТОВ Мисливсько-рибальський клуб "Остки" на землях, які розташовані в межах території заповідних урочищ (лісове) "Франкове", "Закопище", "Печорки" та ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", відповідачами порушено режим використання вказаних територій природно-заповідного фонду, встановленого Законом України "Про природно-заповідний фонд України", що свідчить про наявність підстав для визнання судом незаконним рішення Рівненської обласної ради №562 від 09.09.2022 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" в частині та недійсним договору №65 від 18.10.2022 про умови ведення мисливського господарства в частині передачі для користування у якості мисливських угідь території в межах заповідних урочищ (лісових) "Франкове", "Закопище", "Печорки" та ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", а також зобов`язання ТОВ Мисливсько-рибальський клуб "Остки" повернути вказані території.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.03.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржуваний договір містить умови та обмеження ведення мисливського господарства на території не менше ніж 1791 Га, на яких полювання буде заборонено; станом на даний час, з урахуванням військового стану, зокрема, існуючої часткової заборони на відвідування певних лісових ділянок, а також повну заборону на здійснення полювання вищезазначені проекти документів ще не готові, проте їх розробка триває і буде враховувати наявність на території мисливських угідь заповідних урочищ про які зазначає позивач, а також тих обмежень, які встановлені та затверджені окремими Положеннями про лісові заповідні урочища, які є у матеріалах справи, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Через діловодство суду 13.03.2024 від представника Рівненської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що аналіз приписів статті 9 та 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459, якою затверджено Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природніх ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, дає підстави для висновків, що законодавство України передбачає можливість ведення мисливського господарства на об`єктах природно-заповідного фонду, якщо така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Також представник Рівненської обласної ради наголошував на тому, що позивачем не надано суду доказів проведення полювання та/або іншої діяльності на об`єктах природно-заповідного фонду, які розташовані в межах територій, які надані ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" для ведення мисливського господарства, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про ці об`єкти.

Вказане, на думку представника Рівненської обласної ради вказує на безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову керівника Сарненської окружної прокуратури слід відмовити.

Через діловодство суду 22.03.2024 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Рівненської обласної ради, в якій прокурор зазначив, що здійснення мисливського господарства та розташування мисливських угідь в межах території пам`ятки природи та заповідних урочищ є неможливим враховуючи положення Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Через діловодство суду 25.03.2024 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки", в якій прокурор наголосив, що здійснення мисливського господарства у будь-якій її формі несумісне з цілями та завданнями створення пам`ятки природи загальнодержавного значення та заповідних урочищ, метою яких є збереження у природному стані унікальних природних утворень, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, а також збереження у природному стані лісових, степових, болотних та інших відокремлених цілісних ландшафтів, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 27.03.2024 залучено до участі у справі Рівненську обласну державну адміністрацію та Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника Рівненської обласної ради надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що Законом України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено надання мисливських угідь в користування не для ведення мисливства чи безпосередньо полювання, а саме для ведення мисливського господарства, а приписами Положення про об`єкти природньо-заповідного фонду "Франкове", "Закопище", "Печорки" та "Урочище "Нетреба" не встановлені обмеження щодо ведення на їх території мисливського господарства, як, наприклад, розведення тварин, заготівля сіна тощо.

Також представником Рівненської обласної ради вказано, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що надані оскаржуваним рішенням №562 від 09.09.2022 мисливські угіддя перебували в користуванні Державного агентства лісових ресурсів України.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 перенесено підготовче засідання на 28.05.2024.

Через систему "Електронний суд" 02.05.2024 від представника Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що приписами Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та Положеннями на кожне урочище, передбачена заборона мисливства та рибальства, проте в межах спірних об`єктів природно-заповідного фонду України не заборонено ведення мисливського господарства.

Через діловодство суду 13.05.2024 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо пояснень Рівненської обласної ради, в яких наголошувалось на тому, що мисливство є одним із напрямків, а не єдиною метою ведення мисливського господарства, проте здійснення мисливського господарства у будь-якій її формі несумісне з цілями та завданнями створення пам`ятки природи.

Через діловодство суду 20.05.2024 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо пояснень Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, в яких зазначено, що на території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, а тому здійснення мисливського господарства є неможливим.

Через систему "Електронний суд" 27.05.2024 від представника Рівненської обласної ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах Рокитнівської селищної ради без розгляду, яке мотивоване тим, що прокурором не надано суду доказів та обґрунтувань, в чому полягає порушення екологічних прав саме мешканців Рокитнівської селищної ради, а також не надано відповідного обґрунтування, що Рокитнівська селищна рада є органом державного нагляду і контролю за охороною та використанням територій природно-заповідного фонду та додержання їх режиму.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 перенесено підготовче засідання на 17.07.2024.

Через діловодство суду 01.07.2024 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання Рівненської обласної ради про залишення позовної заяви керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах Рокитнівської селищної ради без розгляду, які мотивовані тим, що Рокитнівська селищна рада є представницьким органом Рокитнівської територіальної громади, який зобов`язаний здійснювати захист інтересів та екологічних прав територіальної громади. А тому відсутні підстави для задоволення клопотання Рівненської обласної ради від 27.05.2024.

Через систему "Електронний суд" 18.07.2024 від представника Рівненської обласної держаної адміністрації надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що Рівненська обласна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до законодавства та в межах повноважень, а позов керівника Сарненської окружної прокуратури є необґрунтований.

Протокольною ухвалою суду 17.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Рівненської обласної ради про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки частина перша статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачає виключний перелік підстав для залишення позову без розгляду, а підстава зазначена представником Рівненської обласної ради - відсутня; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2024.

В судовому засіданні 04.09.2024 прокурор підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники Рокитнівської селищної ради, Державної екологічної інспекції Поліського округу, відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Представники Рокитнівської селищної ради, Державної екологічної інспекції Поліського округу, відповідачів та третіх осіб про причини неявки у судове засідання 04.09.2024 не повідомили.

В судовому засіданні 04.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 та 15.12.2021 до Рівненської обласної державної адміністрації надходили клопотання, №№ 13-938 та 13-1682 відповідно, Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства стосовно погодження надання у користування мисливських угідь ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» загальною площею 8955,0433 га земель Держлісфонду:

- ДП «Роктнівського лісового господарства», Борівського лісництва - 1194,1592 га, (кв: 1-10 ) Рокитнівської селищної ради;

- ДП «Остківського лісового господарства», Кисорицького лісництва - 3569,8841 га, (кв: 1-3, 6, 7, 10-35) Кисорицького старостинського округу; Остківського лісництва - 4191,0000 га, (кв: 1-39) Сновидовицького старостинського округу, Сарненського району.

Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства ДП "Рокитнівський лісгосп" Державного агентства лісових ресурсів України листом від 20.07.2021 №282 погодило надати в користування лісові землі для ведення мисливського господарства ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» розташовані в лісових масивах Борівського лісництва - кварталів загальною площею 1194,1592 га, які розташовані на землях Рокитнівської селищної громади Сарненського району.

ДП "Остківський лісгосп" Рівненського обласного управління лісового господарства та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України листом від 16.07.2021 погодило надати в тимчасове користування для ведення мисливського господарства лісові масиви Кисорицького лісництва (квартали 1-3, 6, 7, 10-35 загальною площею 3569,8841 га) розташовані на землях Кисорицького старостинського округу, Сарненського району, та лісові масиви Остківського лісництва (квартали 1-39 загальною площею 4191,0000 га) розташовані на землях Сновидовицького старостинського округу, Сарненського району.

Рівненська обласна державна адміністрація листом від 24.12.2021 №вих-13645/0/01-29/21 повідомила Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства про погодження надання у користування мисливських угідь ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» загальною площею 8955,0433 га для ведення мисливського господарства в межах земель Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.

Так, в листі від 24.12.2021 №вих-13645/0/01-29/21 Рівненська обласна державна адміністрація наголосила, що в межах територій запропонованих для ведення мисливського господарства розташовані об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме, на території ДП «Остківське лісове господарство»: заповідне урочище (лісове) «Франкове» - Кисорицьке лісництво: кв. 23 вид. 17-20; кв. 24 вид. 19 - загальною площею 19,3 га; заповідне урочище (лісове) «Закопища» - Кисорицьке лісництво: кв. 27 вид. 9, 10, 16 - загальною площею 16,9 га; заповідне урочище (лісове) «Відпочинок» - Остківське лісництво: кв. 11 вид. 8 - загальною площею 2,2 га; заповідне урочище (лісове) «Печорки» - Остківське лісництво: кв. 28 вид. 11 - загальною площею 7,2 га.; на території ДП «Рокитнівське лісове господарство»: Пам`ятка природи (ботанічна) «Нетреба» - Борівське лісництво кв. 5 вид. 1, 1.1 - загальною площею 52,0 га., відтак було запропоновано в рішенні Рівненської обласної ради щодо надання мисливських угідь у користування окремим пунктом зазначити, що на територіях об`єктів природно-заповідного фонду забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченими положеннями про них.

Рівненська обласна рада восьмого скликання 09.09.2022 на тринадцятій сесії прийняла рішення №562 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки".

Згідно пункту 1 рішення від 09.09.2023 №562 вирішено надати у користування мисливських угідь ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» загальною площею 8955,0433 га, строком на 15 років.

Пунктом 2 вказано рішення, передбачено необхідність укласти договір про умови ведення мисливського господарства з Державним агентством лісових ресурсів України в місячний термін з моменту прийняття рішення.

18.10.2022 між Державним агентством лісових ресурсів України та ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" укладено договір №65 про умови ведення мисливського господарства.

Керівник Сарненської окружної прокуратури вважає, що здійснивши відведення мисливських угідь у користування ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" на землях, які розташовані в межах територій заповідних урочищ (лісових) "Франкове", "Закопище", "Печорки" та "Урочище "Нетреба", Рівненською обласною радою та Державним агентством лісових ресурсів України порушено режим використання вказаних територій природно-заповідного фонду, встановленого Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тобто, у вирішенні питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором дослідженню підлягають наступні обставини: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

Як вказувалось вище, підставою позовних вимог є порушення відповідачами Законів України "Про природно-заповідний фонд України", "Про мисливське господарство та полювання", "Про екологічну мережу України".

Як вбачається з представлених суду документів Сарненська окружна прокуратура зверталась з листами від 15.12.2023 №53/2-1820вих-23 до Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області та №53/2-1821вих-23 до Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо встановлення обізнаності органів з рішенням Рівненської обласної ради №562 від 09.09.2022, та договором від 18.10.2022 №65 про умови ведення мисливського господарства, та з вимогою надати інформацію чи вживались або плануються вжиття заходів, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом щодо оскарження вказаного рішення обласної ради та договору.

Рокитнівська селищна рада повідомила листом від 20.12.2023 №2550/03-18/23 про те, що жодні заходи не вживались і не будуть вживатися.

Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила листом від 29.12.2023 №10044-23 про те, що жодні заходи не вживались.

Отже, за висновками суду, у даному випадку компетентний орган знав про допущені порушення інтересів держави, проте за захистом до суду не звернувся.

За таких обставин, за висновками суду, у даному випадку прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, а отже, і для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до статей 3, 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статтею 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, не пов`язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар`єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Згідно статті 30 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської обласної ради восьмого скликання від 09.09.2022 №562 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки"" надано у користування мисливських угідь ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» загальною площею 8955,0433 га, строком на 15 років.

Згідно додатку до рішення Рівненської обласної ради від 09.09.2022 №562 до Переліку мисливських угідь, наданих у користування ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки» увійшли наступні території:

- ДП "Рокитнівського лісового господарства", Борівського лісництва - 1194, 1592 га (кв: 1-10) Рокитнівської селищної громади;

- ДП "Остківського лісового господарства", Кисорицького лісництва - 3569,8841 га, (кв: 1-3, 6, 7, 10-35) Кисорицького старостинського округу; Остківського лісництва - 4191,0000 га, (кв: 1-39) Сновидовицького старостинського округу.

Прокурором наголошено на тому, що до складу мисливських угідь, переданих ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки», на підставі рішення Рівненської обласної ради від 09.09.2022 №562, увійшли об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме: заповідне урочище (лісове) «Франкове» - Кисорицьке лісництво: кв. 23 вид. 17-20; кв. 24 вид. 19 - загальною площею 19,3 га; заповідне урочище (лісове) «Закопища» - Кисорицьке лісництво: кв. 27 вид. 9, 10, 16 - загальною площею 16,9 га; заповідне урочище (лісове) «Відпочинок» - Остківське лісництво: кв. 11 вид. 8 - загальною площею 2,2 га; заповідне урочище (лісове) «Печорки» - Остківське лісництво: кв. 28 вид. 11 - загальною площею 7,2 га.; на території ДП «Рокитнівське лісове господарство»: Пам`ятка природи (ботанічна) «Нетреба» - Борівське лісництво кв. 5 вид. 1, 1.1 - загальною площею 52,0 га.

Судом встановлено, що рішенням Рівненської обласної Ради народних депутатів двадцять другого скликання від 28.02.1995 №33 "Про розширення та впорядкування мережі природно-заповідного фонду області" створено на території Рівненської області державних заповідних урочищ згідно з додатком №3 та зобов`язано землекористувачів, в перелічених додатках №1-5, до 01.07.1995 забезпечити відмежування заповідних об`єктів в натурі, оформивши їх типовими охоронними знаками та інформаційними аншлагами; до 01.07.1995 розробити індивідуальні положення про новоутворені заказники.

Так, згідно додатку №3 до рішення Рівненської обласної Ради народних депутатів від 28.02.1995 №33 до Переліку новоутворених державних лісових заповідних урочищ увійшли наступні урочища: «Франкове» - Кисорицьке лісництво: кв. 23 вид. 17-20; кв. 24 вид. 19 - загальною площею 19,3 га; «Закопища» - Кисорицьке лісництво: кв. 27 вид. 9, 10, 16 - загальною площею 16,9 га; «Відпочинок» - Остківське лісництво: кв. 11 вид. 8 - загальною площею 2,2 га; «Печорки» - Остківське лісництво: кв. 28 вид. 11 - загальною площею 7,2 га.

Рішенням Ровенської обласної Ради народних депутатів від 18.06.1991 №98 "Про впорядкування об`єктів і територій природно-заповідного фонду області" внесено зміни і доповнення до переліку об`єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого значення, а саме, державними заповідними урочищами згідно з додатком №8 та зобов`язано землекористувачів, в перелічених додатках №2-8, до 01.10.1991 забезпечити відмежування заповідних об`єктів в натурі, оформивши їх типовими охоронними знаками та інформаційними аншлагами; до 01.10.1991 розробити індивідуальні Положення на заказники, привести у відповідність технічну документацію/паспорти, охоронні зобов`язання на всі заповідні території і об`єкти.

Так, згідно додатку №8 до рішення Ровенської обласної Ради народних депутатів від 18.06.1991 №98 до Переліку державних пам`яток природи республіканського значення увійшло урочище «Нетреба» (ботанічна) - Борівське лісництво кв. 5 вид. 1, 1.1 - загальною площею 52,0 га.

Положення про лісове заповідне урочище "Франкове", затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області 26.05.2003, згідно якого метою створення урочища є збереження ділянки лісу з наявністю лікарських рослин.

Згідно підпункту 3.1.15 пункту 3.1 розділу 3 Положення на території лісового заповідного урочища "Франкове" забороняється мисливство та рибальство.

Положення про лісове заповідне урочище "Закопища", затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області 26.05.2003, згідно якого метою створення урочища є збереження ділянки лісу з наявністю лікарських рослин.

Згідно підпункту 3.1.15 пункту 3.1 розділу 3 Положення на території лісового заповідного урочища "Закопища" забороняється мисливство та рибальство.

Положення про лісове заповідне урочище "Відпочинок", затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області 26.05.2003, згідно якого метою створення урочища є збереження високопродуктивних вікових дубових насаджень.

Згідно підпункту 3.1.15 пункту 3.1 розділу 3 Положення на території лісового заповідного урочища "Відпочинок" забороняється мисливство та рибальство.

Положення про лісове заповідне урочище "Печорки", затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області 26.05.2003, згідно якого метою створення урочища є збереження високопродуктивних вікових дубових насаджень.

Згідно підпункту 3.1.15 пункту 3.1 розділу 3 Положення на території лісового заповідного урочища "Печорки" забороняється мисливство та рибальство.

Положення про ботанічну пам`ятку природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба" затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 29.11.2011 №486, згідно якого метою створення Пам`ятки природи є збереження рідкісних чистих дубових насаджень з заростями азалії понтійської та поодинокими деревами модрини сибірської і ялівцю віргінського.

Згідно пункту 3.1 розділу 3 відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Пам`ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Пам`ятки природи, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню або призводить деградації чи зміни первісного її стану, у тому числі: … добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження; незаконне знаходження на території Пам`ятки природи з усіма видами вогнепальної зброї, недозволеними для використання знаряддями лову тварин.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про екологічну мережу України" екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

Статтею 5 Закону України "Про екологічну мережу України" визначено, що до складових структурних елементів екомережі включаються: території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Як вбачається з Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для заповідного урочища встановлений найбільш суворий режим використання, аналогічний вимогам, встановленим для природних заповідників.

Натомість, статтею 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.

Отже, здійснення мисливського господарства несумісне з цілями та завданнями створення заповідного урочища, метою якого є збереження у природному стані лісових, степових, болотних та інших відокремлених цілісних ландшафтів, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення.

Оскільки на території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, здійснення мисливського господарства є неможливим, оскільки останнє є порушенням таких природних процесів.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі №820/5402/16 наголосив, що положення Закону України «Про мисливське господарство та ізолювання» щодо права ведення мисливського господарства застосовуються в тому разі, якщо вони не суперечать природоохоронному законодавству, зокрема Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Таким чином, здійснення мисливського господарства та розташування мисливських угідь в межах території заповідних урочищ є неможливим враховуючи положення Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про мисливське господарство та полювання».

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №820/5402/16.

Відповідно до частини 5 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

На виконання вказаної норми Закону Державним управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області видано охоронні зобов`язання від 20.05.2003 на заповідне урочище "Печорки", "Франкове", "Відпочинок", "Закопища", згідно яких на території заповідного об`єкту забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заповідне урочище; від 26.12.2011 на заповідний об`єкт ботанічну пам`ятку природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", згідно якого названий об`єкт буде охоронятися та утримуватися в належному стані з дотриманням вимог Закону України «Про природно-заповідний України».

З огляду на викладені обставини, при здійсненні погодження території мисливських угідь Рівненська обласна рада зобов`язана була діяти з урахуванням положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Подібний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 316/1416/17.

Таким чином, до складу мисливських угідь, переданих у користування ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Остки», увійшли заповідні урочища "Франкове", "Закопище", "Відпочинок", "Печорки", ботанічна пам`ятка природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", які з урахуванням статей 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 3, 5 Закону України «Про екологічну мережу України» є територіями та об`єктами природно-заповідного фонду України та екологічною мережею України, що згідно із статтями 16, 30 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» унеможливлює їх використання у якості мисливських угідь.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 10 статті 59 «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у її постановах від 30.05.2018 у справі №923/466/17, від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 19.03.2019 у справі №906/920/16, вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникли в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень, а відтак рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Отже, Рівненська обласна рада, приймаючи рішення №562 від 09.09.2022 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки"", в порушення визначених вище норм надала дозвіл на користування землями для ведення мисливського господарства, залишаючи поза увагою, що частина цих земель є територією і об`єктами природно-заповідного фонду України, у зв`язку з чим, оспорюване рішення підлягає визнанню незаконним в частині надання у користування ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" об`єктів природо-заповідного фонду-заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га.

Окрім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно до статті 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи що рішення Рівненської обласної ради №562 від 09.09.2022 не відповідає вимогам законодавства та є незаконним, а оспорюваний договір про умови ведення мисливського господарства був укладений на підставі цього рішення, тому договір має бути визнаний недійсним у відповідній частині, а спірна територія заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, що знаходиться у вид. 17-20 кв. 23, вид. 17 кв. 24 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, що знаходиться у вид. 9, 10, 16 кв. 27 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, що знаходиться у вид. 8 кв. 11 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, що знаходиться у вид. 11 кв. 28 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га, що знаходиться у вид. 1, 1.1 кв. 5 Борівсього лісництва ДП "Рокитнівське лісове господарство" підлягає поверненню Державному агентству лісових ресурсів України.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради, Державної екологічної інспекції Поліського округу - задовольнити.

2. Визнати незаконним рішення Рівненської обласної ради №562 від 09.09.2022 "Про надання у користування мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" в частині надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" об`єктів природо-заповідного фонду-заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га.

3. Визнати недійсним договір №65 про умови ведення мисливського господарства, укладений 18.10.2022 між Державним агентством лісових ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки", в частині мисливських угідь заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, що знаходиться у виділах 17-20 кварталу 23, виділі 17 кварталу 24 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, що знаходиться у виділах 9, 10, 16 кварталу 27 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, що знаходиться у виділі 8 кварталу 11 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, що знаходиться у виділі 11 кварталу 28 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га, що знаходиться у виділах 1, 1.1 кваврталу 5 Борівсього лісництва ДП "Рокитнівське лісове господарство".

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" повернути Державному агентству лісових ресурсів України мисливські угіддя заповідного урочища (лісове) "Франкове", площею 19,3 га, що знаходиться у виділах 17-20 кварталу 23, виділі 17 кварталу 24 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Закопище", площею 16,9 га, що знаходиться у виділах 9, 10, 16 кварталу 27 Кисорицького лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Відпочинок", площею 2,2 га, що знаходиться у виділах 8 кварталу 11 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; заповідного урочища (лісове) "Печорки", площею 7,2 га, що знаходиться у виділі 11 кварталу 28 Остківського лісництва ДП "Остківське лісове господарство"; ботанічної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Урочище "Нетреба", площею 52 га, що знаходиться у виділах 1, 1.1 кварталу 5 Борівсього лісництва ДП "Рокитнівське лісове господарство".

5. Стягнути солідарно з Рівненської обласної ради (код ЄДРПОУ 21085816, 33013, м. Рівне, майдан Просвіти, 1), Державного агентства лісових ресурсів України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, код ЄДРПОУ 37507901) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Остки" (код ЄДРПОУ 43232935, 33013, м. Рівне, вул. Григорія Сковороди, 8а) на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір (код ЄДРПОУ 02910077, вулиця 16-го Липня, 52, Рівне, Рівненська область, 33000) у сумі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.09.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна