Ухвала

від 12.09.2024 по справі 910/8202/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/8202/22За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Аграрного фонду

про стягнення 176754,82 грн

Суддя Усатенко І.В.

представники сторін:

від стягувача (скаржника): Грищенко О.М.

від боржника: не з`явились

від органу виконавчої служби: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Аграрного Фонду про стягнення 176754,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі №910/8202/22 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Аграрного Фонду (01001, м. Київ, вулиця Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) суму 3% річних у розмірі 176754 (сто сімдесят шість сімсот п`ятдесят чотири) грн 82 коп., судовий збір у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн. 32 коп.

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/8202/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Вирішено стягнути з Аграрного Фонду (01001, м. Київ, вулиця Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8910 (вісім тисяч дев`ятсот десять) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

12.12.2022 видано наказ на виконання рішення суду від 17.11.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 № 910/8202/22 рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 залишено без змін.

15.11.2023 видано наказ на додаткове рішення.

05.07.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою суду від 11.07.2024 прийнято до розгляду скаргу на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 70610438. Розгляд скарг призначено на 15.08.2024.

29.07.2024 від виконавчої служби надійшли пояснення, в яких державний виконавець проти задоволення скарги заперечує, вказуючи, що ним дотримано приписів Закону України "Про виконавче провадження".

В зв`язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку, через яку проводилась фіксація судового процесу, судове засіданні 15.08.2024 не відбулось, про що складено акт від 16.08.2024 № 910/8202/22.

Ухвалою суду від 15.08.2024 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду скарги на 26.08.2024.

Судове засідання 26.08.2024 не відбулось, в зв`язку з тривалою повітряною тривогою.

Ухвалою суду від 26.08.2024 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання з розгляду скарги на 12.09.2024.

В судове засідання 12.09.2024 представники відповідача та виконавчої служби не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка представників відповідача та виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Представник скаржника у судовому засіданні 12.09.2024 підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 12.09.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною 26.12.2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70610438 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 року в справі №910/8202/22.

08.11.2023 Старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною прийнято постанову про поновлення виконавчих дій у ВП № 70610438.

З Інформації про виконавче провадження від 03.07.2024, долученої скаржником до матеріалів справи, вбачається, що у виконавчому провадженні № 70610438 виконавцем вчинялись наступні дії: - відкриття виконавчого провадження постановою від 26.12.2022; - стягнення з боржника витрат виконавчого провадження постановою від 26.12.2022; - стягнення виконавчого збору постановою від 26.12.2022; - звернення стягнення на майно боржника постановою про арешт майна боржника від 03.01.2023: - зупинення виконавчого провадження постановою від 20.06.2023; - поновлення виконавчого провадження постановою від 08.11.2023; - розшук майна боржника постановою від 08.11.2023.

28.11.2023 стягувач направив до виконавчої служби клопотання № 28-3/11 від 28.11.2023 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70610438.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що станом на час звернення до суду наказ Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/8202/12 не виконаний та державний виконавець не здійснює виконавчі дії відповідно до положень статті 36, частини 8 статті 48, статей 52, 56, 75,76 Закону України "Про виконавче провадження".

Проаналізувавши вищенаведені обставини, дослідивши матеріали справи та надаючи оцінку доводам стягувача, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно із ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (висновки викладені у поставновах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі №913/438/16).

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (правова позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14).

Станом на час звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця рішення Господарського суду міста Києва, на виконання якого видано зазначений наказ, не виконано.

Судом встановлено, що у період з 08.11.2023 по 02.07.2024 державним виконавцем в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" не вчинено всіх можливих заходів, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення суду у цій справі, які полягають у своєчасній та здійсненій періодично перевірці майнового стану боржника.

Щодо посилання державного виконавця на переривання строків на звернення з запитами в зв`язку з воєнним станом, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та є чинним станом на день розгляду скарги.

Відповідно до п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суд відзначає, що 10-денний строк визначений у означеній статті передбачений лише для первинної перевірки стану боржника. Натомість в подальшому в статті визначено періодичність проведення перевірок, які не визначаються певними строками, а тому до них не застосовуються приписи п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження".

Отже заперечення виконавця щодо відсутності наразі у нього обов`язку дотримуватись періодичності встановленої законом для здійснення перевірок визнаються судом не обґрунтованими.

Згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, докази в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про не систематичність вчинення виконавцем виконавчих дій та порушення ним положень частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, державним виконавцем у період з 08.11.2023 по 02.07.2024 періодично не було виконано наступних дій (заходів): нездійснено перевірку та виявлення рахунків боржника та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не здійснено перевірку та виявлення джерел доходів боржника; не направлено запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, БТІ, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, котрі містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, із врахуванням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", тощо, та котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не направлено запити до реєстраційних органів (Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів) щодо наявність у власності боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, з метою встановлення факту вирощування культур, їх опису та арешту; не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Реєстр сільськогосподарської техніки" даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належних Боржнику на праві власності, та при їх виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від ДП "Аграрні реєстри" даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Регіонального сервісного центру МВС України відомостей щодо вжиття протягом 2019 - 2021 років Боржником та/або іншими уповноваженими особами Боржника дій по відчуженню/продажу, належних Боржнику транспортних засобів: тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів; не направлено запити до ДП "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" щодо встановлення факту видання Боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику; не витребувано від Фонду державного майна України відомостей про те, чи брав Боржник відповідно до діючого законодавства участь у приватизації майна; не направлено запити до податкових органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника протягом 2017-2022 років серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею; не направлено запити до податкового органу з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; з метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку; не направлено запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави; не направлено запити Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання; не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника; не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника боржника поза межами України; не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за "невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання", тощо.

Таким чином, державним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби у визначений позивачем період під час примусового виконання рішення у даній справі.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною і для зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням наведеного вище, суд задовольняє скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Керуючись ст.233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі № 910/8202/22 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 70610438 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 № 910/8202/22, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70610438 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/8202/22 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущені порушення шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70610438 щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/8202/22 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко