ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.09.2024Справа № 910/5368/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центромістобуд», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой», м. Київ
про стягнення 4 612 251,60 грн,
Представники:
від позивача: Стецьків Л.В.;
від відповідача: не з`явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центромістобуд» (далі - ТОВ «Центромістобуд»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (далі - ТОВ «Аркадстрой»/відповідач) про стягнення 4 612 251,60 грн - заборгованості за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 03.06.2024.
30.05.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Центромістобуд» надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
03.06.2024 у підготовчому засіданні представник ТОВ «Аркадстрой» подав клопотання про повернення без розгляду заяви позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представника, клопотання про встановлення строку для усунення недоліків позовної заяви, а також клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, долучених до позовної заяви.
03.06.2024 суд у підготовчому засіданні протокольними ухвалами відмовив відповідачу у задоволенні клопотань про повернення без розгляду заяви позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представника та про встановлення строку для усунення недоліків позовної заяви із підстав необґрунтованості. При цьому, клопотання представника відповідача про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, долучених до позовної заяви, суд задовольнив, зокрема, зобов`язав ТОВ «Центромістобуд» надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які додані до позовної заяви, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 15.07.2024.
12.07.2024 до канцелярії суду від ТОВ «Аркадстрой» надійшли заява про виправлення описок в ухвалі Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі №910/5368/24 від 07.05.2024, а також відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на закінчення 31.12.2021 строку дії договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та порушення позивачем п.п. 6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, умов договору підряднику. Також, відповідач вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на положення ст.1212 ЦК України.
15.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.07.2024 у задоволенні заяви ТОВ «Аркадстрой» про виправлення описок в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/5368/24 відмовив.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.08.2024 повернув ТОВ «Аркадстрой» апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі №910/5368/24.
09.09.2024 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Аркадстрой» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням повноважного представника на лікарняному.
09.09.2024 у судове засідання з`явився представник ТОВ «Центромістобуд» та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на те, що до клопотання не долучено належних доказів на підтвердження перебування представника відповідача на лікарняному.
Суд, дослідивши клопотання представника ТОВ «Аркадстрой» про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні із підстав непідтвердження викладених у ньому обставин, а також з урахуванням того, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси у суді згідно вимог господарсько-процесуального законодавства України.
У судовому засіданні представник ТОВ «Центромістобуд» позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
26.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центромістобуд» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (далі - підрядник) укладено договір будівельного підряду №26/04/21-1, відповідно до якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними або залученими силами і засобами виконати роботи на об`єкті, відповідно до проектної документації і передати їх результати замовнику у встановлений цим договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, затверджену Проектну документацію, здійснювати приймання виконаних підрядником робіт і проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.
У відповідності до п. 3.1. договору строки виконання робіт встановлені сторонами у графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №4).
В пункті 3.2. договору сторони погодили, що початок робіт - з моменту виконання замовником наступних умов: передачі підготовленого відповідно до умов договору будівельного майданчику (фронту робіт); передачі комплекту затвердженої Проектної документації; перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника попередньої оплати/авансу у розмірі та на умовах, визначених у п. 4.3. договору.
Датою закінчення робіт є дата підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт (або заключного із актів приймання виконаних будівельних робіт в разі, якщо роботи приймались частинами) (п. 3.3. договору).
Пунктом 3.4.1. договору передбачено, що строк виконання робіт може змінюватись за погодженням сторін із обов`язковим внесенням відповідних змін до договору.
Підрядник має право, в односторонньому порядку, без внесення відповідних змін до договору, змінити строк виконання робіт на відповідну кількість днів затримки, у разі виникнення обставин, незалежних від дій/бездіяльності підрядника: порушення замовником строків оплати більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів; ненадання підряднику фронту робіт протягом більше 5 (п`яти) робочих днів; у випадку виникнення несприятливих погодних умов, що тривають більше одного повного робочого дня. Несприятливими погодними умовами є кліматичні явища, під час яких виконання робіт заборонено будівельними нормами, правилами техніки безпеки або неможливе за технологічними нормами. Підрядник повинен надати замовнику документ, виданий уповноваженим органом, в якому підтверджується виникнення і дія несприятливих погодних умов; внесення замовником змін до проектної документації, якщо такі зміни збільшують обсяг робіт або будь-яким іншим чином призводять до збільшення строків виконання робіт; зупинення робіт на вимогу замовника; дія обставин непереборної сили, обумовлених в розділі 11 договору; припинення робіт державними органами; необґрунтоване неприйняття або несвоєчасне прийняття замовником належним чином виконаних робіт (п. 3.4.2. договору).
У відповідності до п. 3.5. договору, про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини замовника або через інші незалежні від підрядника обставини, підрядник зобов`язаний у письмовій формі інформувати замовника відразу після прийняття такого рішення.
Згідно із п. 4.1 договору, джерело фінансування робіт - кошти замовника. Ціна договору є твердою та складає 19 896 829,33 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 3 316 138,22 грн, відповідно до Договірної ціни/кошторису (додаток №3 до договору). Підрядник підтверджує, що під час складання договірної ціни/кошторису він врахував всі свої витрати, необхідні для належного виконання робіт відповідно до умов договору і не має права вимагати від замовника додаткової оплати, якщо під час виконання робіт виявиться необхідність у додаткових витратах.
У п. 4.3 договору сторони погодили, що замовник перераховує підряднику попередню оплату/аванс у розмірі 250 000,00 грн з ПДВ протягом 3 (трьох) календарних днів з дня укладення даного договору. Сторони погодили, що оплата за договором може проводитись замовником за графіком оплати робіт, який з моменту його підписання сторонами стає невід`ємною частиною цього договору. Замовник може здійснювати авансову оплату для придбання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, за погодженими ним заявками підрядника.
Відповідно до п. 4.4. договору розрахунки за виконані роботи (якщо сторони не визначать інший порядок і строки оплати у відповідному графіку оплати робіт) проводяться наступним чином: протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість, замовник оплачує 90% (дев`яносто) від вартості робіт, виконаних згідно цього акту (з врахуванням раніше сплачених авансів). Наступні 5% (п`ять) від вартості робіт, виконаних згідно кожного із підписаних замовником актів виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість, замовник сплачує після повного та належного завершення підрядником і прийняття замовником всіх робіт, передбачених договором. Остаточна оплата в розмірі 5% (п`ять) від вартості робіт, виконаних згідно кожного із підписаних замовником актів виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість, проводиться замовником після закінчення першого року гарантійного строку, за умови усунення підрядником всіх недоліків виконаних робіт, виявлених протягом першого року гарантійного строку.
В п. 4.5. договору сторони погодили, що підрядник оплачує замовнику послуги з вивозу будівельного сміття підрядника з території об`єкта в розмірі 0,6 % від вартості кожного із підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.
Згідно із п. 5.11.1 договору, приймання виконаних підрядником робіт проводиться шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Якщо строк виконання робіт триває більше одного місяця, приймання виконаних підрядником робіт проводиться замовником щомісячно відповідно до умов цього договору, з урахуванням фактичного об`єму виконання робіт на об`єкті.
Відповідно до п. 5.11.2 договору, підрядник не пізніше 28 числа кожного звітного місяця готує акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість із зазначенням в них обсягів, найменування і вартості виконаних робіт, підписує і надає їх замовнику в двох примірниках. Разом з вказаними документами підрядник передає замовникові усю виконавчу та іншу документацію на роботи і використані матеріальні ресурси (сертифікати, паспорти і інші документи, які підтверджують якість матеріалів, акти огляду прихованих робіт тощо, згідно чинного законодавства).
У п. 13.2 договору визначено, що він припиняє свою дію:
- в зв`язку із закінченням строку його дії.
- в зв`язку з його достроковим розірванням;
- в інших випадках, передбачених цим Договором та/або діючим законодавством України.
Відповідно до п. 13.3 договору, договір може бути розірваний за рішенням суду, за згодою сторін та в односторонньому порядку, у випадках, передбачених договором. У випадку ініціювання розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, вказаних в п. п. 13.3.1., 13.3.2. договору, зацікавлена сторона за 14 календарних днів до розірвання договору направляє іншій стороні листа з повідомленням про таке розірвання.
Згідно із п. 13.3.1. договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 договору.
У відповідності до п. 13.4. договору, в разі дострокового розірвання договору сторони зобов`язуються протягом 5 (п`яти) робочих днів провести звірку взаємних розрахунків з врахуванням раніше сплачених замовником авансів і виконаних підрядником робіт, підписати акт звірки взаємних розрахунків, акти приймання виконаних робіт, інші необхідні фінансово-господарські документи, які визначають взаємовідносини сторін за цим договором. За наслідками проведеної звірки сторони проводять остаточні взаєморозрахунки (доплата підряднику або повернення зайво сплачених коштів замовнику) і підрядник передає замовнику всі результати робіт виконані підрядником до моменту розірвання договору (в т.ч. проектну, виконавчу та іншу документацію, а також оплачені замовником, але не використані для виконання робіт матеріали). Дострокове розірвання договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, передбачених цим підпунктом договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, який визначений у преамбулі, та діє до 31.12.2021 (або до повного виконання його Сторонами) (п.13.1 договору).
Крім того, між сторонами підписані додатки до цього договору, зокрема у додатку №4 сторони погодили Графік на виконання робіт з монтажу огородження за адресою: вулиця Іоанна Павла ІІ, 12, м. Київ, відповідно до якого відповідач повинен був виконати підрядні роботи до 30.12.2021 включно.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору будівельного підряду позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 18 947 896,07 грн, що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» №734 від 28.03.2024, а також платіжними інструкціями №333 від 04.10.2023 на суму 49 190,00 грн, №441 від 20.10.2023 на суму 29 972,50 грн, №614 від 20.11.2023 на суму 48 830,00 грн, №615 від 20.11.2023 на суму 6 000,00 грн, №616 від 20.11.2023 на суму 90 000,00 грн, №618 від 20.11.2023 на суму 58 800,00 грн, № 631 від 20.11.2023 на суму 34 587,00 грн, №634 від 20.11.2023 на суму 24 000,00 грн, №661 від 21.11.2023 на суму 106 542,00 грн, №662 від 21.11.2023 на суму 6 300,00 грн, №855 від 30.11.2023 на суму 7 155,00 грн, №859 від 30.11.2023 на суму 14 823,00 грн, №1109 від 15.12.2023 на суму 25 200,00 грн, №1147 від 21.11.2023 на суму 10 300,00 грн.
Проте, відповідач виконав підрядні роботи на загальну суму 14 403 805,82 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, зокрема: за червень 2021 року на суму 507 126,20 грн, за липень 2021 на суму 1 205 291,95 грн, за серпень 2021 року на суму 1 796 791,39 грн, за вересень 2021 року на суму 3 993 663,91 грн, за жовтень 2021 року на суму 2 432 667,69 грн, за листопад 2021 року на суму 1 051 215,63 грн, за січень 2022 року на суму 785 696,43 грн, за липень 2022 року на суму 744 217,85 грн, за жовтень 2022 року на суму 1 150 097,15 грн, за січень 2023 року на суму 737 037,62 грн.
Таким чином, відповідачем не виконано роботи, які оплачені позивачем, на загальну суму 4 544 090,25 грн.
Крім того, у відповідності до умов п. 4.5. договору, відповідач зобов`язаний сплати на користь позивача послуги з вивезення будівельного сміття в сумі 0,6% від вартості кожного із підписаних сторонами актів виконаних будівельних робіт, зокрема, на загальну суму 86 422,84 грн (14 403 805,82 грн * 0,6%).
Однак, відповідач послуги з вивезення будівельного сміття не оплатив.
21.07.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №55 від 19.07.2023, в якій просив у строк до 01.08.2023 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, накладними, фіскальними чеками.
Проте, ТОВ «Аркадстрой» відповіді на цю претензію не надало та не задовольнило її.
05.02.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією за вих. №9 від 02.02.2024, в якій вимагав у строк до 13.02.2024 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн.
16.02.2024 ТОВ «Аркадстрой» надало відповідь на претензію за вих. №16-02/24, в якій зазначило про невідповідність претензії позивача за вих. №9 вимогам ст. 222 Господарського кодексу України, а також заперечило проти наявності заборгованості у розмірі 4 544 090,25 грн - вартості невиконаних робіт та 86 422,84 грн - за вивезення будівельного сміття.
12.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду за вих. №14 від 16.02.2024, в якому повідомив ТОВ «Аркадстрой» про розірвання договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 в односторонньому порядку на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, а також просив повернути невикористані аванси у розмірі 4 544 090,25 грн (з урахуванням листа за вих. №33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.
Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «Аркадстрой» не виконало будівельні роботи у передбачені договором строки та не повернуло позивачу сплачені ним грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн після розірвання договору та не погасило заборгованість за вивезення сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-886 ЦК України та ст.ст. 317-324 ГК України.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У відповідності до статті 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом вище встановлено, що на виконання умов договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 18 947 896,07 грн, що підтверджується довідкою АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» №734 від 28.03.2024 та копіями платіжних інструкцій.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Стаття 613 ЦК України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Судом встановлено, що у додатку №4 сторони погодили Графік на виконання робіт з монтажу огородження за адресою: вулиця Іоанна Павла ІІ, 12, м. Київ, відповідно до якого відповідач повинен був виконати підрядні роботи до 30.12.2021 включно.
Згідно із п. 5.11.1 договору, приймання виконаних підрядником робіт проводиться шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Якщо строк виконання робіт триває більше одного місяця, приймання виконаних підрядником робіт проводиться замовником щомісячно відповідно до умов цього договору, з урахуванням фактичного об`єму виконання робіт на об`єкті.
Відповідно до п. 5.11.2 договору, підрядник не пізніше 28 числа кожного звітного місяця готує акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість із зазначенням в них обсягів, найменування і вартості виконаних робіт, підписує і надає їх замовнику в двох примірниках. Разом із вказаними документами підрядник передає замовникові усю виконавчу та іншу документацію на роботи і використані матеріальні ресурси (сертифікати, паспорти і інші документи, які підтверджують якість матеріалів, акти огляду прихованих робіт тощо, згідно чинного законодавства).
Судом вище встановлено, що відповідачем в порушення погодженого Графіку виконання будівельних робіт, виконані будівельні роботи на загальну суму 14 403 805,82 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.
Таким чином, відповідачем не виконано будівельні роботи на загальну суму 4 544 090,25 грн (18 947 896,07 грн - 14 403 805,82 грн), що не заперечується ТОВ «Аркадстрой» у відзиві на позовну заяву.
Крім того, у п. 4.5. договору сторони погодили, що підрядник оплачує замовнику послуги з вивозу будівельного сміття підрядника з території об`єкта в розмірі 0,6% від вартості кожного із підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.
Отже, судом встановлено, що на підставі п. 4.5. договору позивачем нараховано плату за надані послуги з вивезення побутового сміття з території об`єкту на загальну суму 86 422,84 грн (14 403 805,82 грн * 0,6%), які відповідачем не оплачено.
При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо невиконання позивачем п.п. 6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, проектної документації, з огляду на таке.
Так, пунктом 3.4.1. договору передбачено, що строк виконання робіт може змінюватись за погодженням сторін із обов`язковим внесенням відповідних змін до договору.
Згідно із п. 3.4.2. договору, підрядник має право, в односторонньому порядку, без внесення відповідних змін до договору, змінити строк виконання робіт на відповідну кількість днів затримки, у разі виникнення обставин, незалежних від дій/бездіяльності підрядника: порушення замовником строків оплати більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів; ненадання підряднику фронту робіт протягом більше 5 (п`яти) робочих днів; у випадку виникнення несприятливих погодних умов, що тривають більше одного повного робочого дня. Несприятливими погодними умовами є кліматичні явища, під час яких виконання робіт заборонено будівельними нормами, правилами техніки безпеки або неможливе за технологічними нормами. Підрядник повинен надати замовнику документ, виданий уповноваженим органом, в якому підтверджується виникнення і дія несприятливих погодних умов; внесення замовником змін до проектної документації, якщо такі зміни збільшують обсяг робіт або будь-яким іншим чином призводять до збільшення строків виконання робіт; зупинення робіт на вимогу замовника; дія обставин непереборної сили, обумовлених в розділі 11 договору; припинення робіт державними органами; необґрунтоване неприйняття або несвоєчасне прийняття замовником належним чином виконаних робіт (п. 3.4.2. договору).
При цьому, у відповідності до п. 3.5. договору, про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини замовника або через інші незалежні від підрядника обставини, підрядник зобов`язаний у письмовій формі інформувати замовника відразу після прийняття такого рішення.
Разом із тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Аркадстрой» у письмовій формі повідомило позивача про припинення або сповільнення виконання робіт з вини ТОВ «Центромістобуд».
Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.
При цьому, відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас, статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.
Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що договір будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 припинив свою дію 31.12.2021, оскільки у п. 13.1 договору визначено, що вказаний договір діє до повного виконання його сторонами.
Отже, згідно із п.13.2 договору, останній припиняє свою дію: в зв`язку з закінченням строку його дії; в зв`язку з його достроковим розірванням; в інших випадках, передбачених цим договором та/або діючим законодавством України.
Відповідно до п. 13.3 договору, договір може бути розірваний за рішенням суду, за згодою сторін та в односторонньому порядку, у випадках, передбачених договором. У випадку ініціювання розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, вказаних в п. п. 13.3.1., 13.3.2. договору, зацікавлена сторона за 14 календарних днів до розірвання договору направляє іншій стороні листа з повідомленням про таке розірвання.
У відповідності до п. 13.3.1. договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, повідомивши про це Підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 Договору.
Судом встановлено, що 12.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду за вих. №14 від 16.02.2024, в якому повідомив ТОВ «Аркадстрой» про розірвання договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 в односторонньому порядку на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, а також просив повернути невикористану суму авансу у розмірі 4 544 090,25 грн (з урахуванням листа за вих. №33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.
Цей лист відповідач отримав 01.04.2024, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» №0101141244605, при цьому матеріали справи не містять будь-яких заперечень ТОВ «Аркадстрой» щодо розірвання позивачем в односторонньому порядку договору будівельного підряду.
За таких обставин, позивачем вчинено односторонній правочин щодо припинення договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту повідомлення про розірвання договору, відповідно до положень п.13.3 договору.
Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, а договір припинив свою дію.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.
Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.
Частиною 3 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
За змістом ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).
Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.
Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Згідно із пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Водночас, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 849 ЦК України у сукупності із приписами ст. 1212 ЦК України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплаченого за таким правочином авансового платежу в заявленій сумі.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У даному випадку відмова замовника від договору або від прийняття виконання зобов`язання за договором може бути підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 ЦК України.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення із підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.
Ураховуючи припинення дії договору будівельного підряду №26-04/21-1 від 26.04.2021, внаслідок його розірвання, з урахуванням того, що відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену позивачем суму попередньої оплати у розмірі 4 544 090,25 грн, суд дійшов висновку, що відповідач зберігає грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн без достатніх правових підстав.
Отже, оскільки відповідач у порушення перелічених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив виконання робіт за договором і не повернув сплачені грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн, а також не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг з вивезення будівельного сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
За розрахунком суду загальна сума заборгованості складає 4 630 513,09 грн (4 544 090,25 грн + 86 422,84 грн), при цьому, позивачем заявлено до стягнення загальну суму 4 612 251,60 грн, відповідно суд задовольняє заявлений позивачем розмір вимог, оскільки суд не має права виходити за межі заявленого розміру позовних вимог.
Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центромістобуд» задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадстрой» (01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 42/44, офіс LL2-B; ідентифікаційний код: 42104905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центромістобуд» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 7; ідентифікаційний код: 40902007) грошові кошти у розмірі 4 612 251 (чотири мільйони шістсот дванадцять тисяч двісті п`ятдесят одна) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 69 183 (шістдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят три) грн 78 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 17.09.2024.
Суддя Віта БОНДАРЧУК
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121658514 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні