Рішення

від 31.07.2024 по справі 911/577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. Справа № 911/577/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом): Зудінов О. О. (адвокат - ордер серії АІ № 1488898 від 14.05.2024 р.);

від відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом): Єрмоленко Є. В. (адвокат - ордер серії ВВ № 1038506 від 19.03.2024 р.);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик-Плюс, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянспак, м. Бориспіль, Київська область

про стягнення 502 598, 46 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянспак, м. Бориспіль, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик-Плюс, м. Київ

про стягнення 2 000 000, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Логістик-Плюс звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Альянспак про стягнення 324 848, 03 грн основної заборгованості, 80 099, 51 грн пені, 78 587, 24 грн інфляційних втрат, 19 063, 68 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за надані послуги згідно з договором № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/577/24 за позовом ТОВ Логістик-Плюс до ТОВ Альянспак про стягнення 502 598, 46 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 03.04.2024 р.

20.03.2024 р. ТОВ Альянспак (відповідач по справі за первісним позовом) у строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 911/577/24 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ Логістик-Плюс про стягнення 2 000 000, 00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) невиконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов`язку щодо відшкодування фактично понесених збитків у зв`язку зі знищенням (втрати) або пошкодження продукції під час її зберігання на території складу згідно з договором про надання складських логістичних послуг № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 р. прийнято зустрічний позов ТОВ Альянспак (відповідача по справі за первісним позовом) до ТОВ Логістик-Плюс про стягнення 2 000 000, 00 грн для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ Логістик-Плюс у справі № 911/577/24 і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 03.04.2024 р.

01.04.2024 р. через систему Електронний суд до суду від відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н від 30.03.2024 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

03.04.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 24.04.2024 р.

05.04.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н від 04.04.2024 р. на зустрічну позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

08.04.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшла відповідь б/н від 06.04.2024 р. на відзив (на первісний позов), що долучено судом до матеріалів справи.

24.04.2024 р. перед підготовчим засіданням через систему Електронний суд до суду від відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 23.04.2024 р. про долучення доказів, разом із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

24.04.2024 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 15.05.2024 р.

14.05.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 14.05.2024 р. про належність доказу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 05.06.2024 р.

05.06.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.06.2024 р.

19.06.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 10.07.2024 р.

10.07.2024 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.07.2024 р.

30.07.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення б/н від 29.07.2024 р. по справі, що долучено судом до матеріалів справи.

31.07.2024 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх первісних позовних вимог, первісні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в первісній позовній заяві. Також, представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти зустрічного позову, просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на первісний позов. Також, представник відповідача (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх зустрічних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 р. між позивачем (за первісним позовом) (надалі Виконавець) та відповідачем (за первісним позовом) (надалі Замовник) було укладено договір № 12/02/19-1 про надання складських логістичних послуг, згідно з умов п. 2.1. якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику складські логістичні послуги (самостійно або із залученням третіх осіб) за умови наявності належним чином оформленої Заявки, з дотриманням Графіку, а Замовник зобов`язується оплачувати послуги Виконавця в порядку та на умовах визначених Договором (надалі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору заявка термін, що використовується в Договорі та Додатках, який об`єднує в собі електронні та письмові розпорядження, що надійшли від Замовника. Заявкою може бути, але не обмежується цим переліком: електронний файл певного формату, що наданий через інтерфейс обміну даними; відповідним чином письмово оформлене розпорядження на виконання додаткових послуг щодо товару Замовника; складські логістичні послуги термін, що включає, але не обмежується наступними видами робіт: прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування, подрібнення, пакування, пакетування, навантаження/розвантаження; розвантаження розвантаження товару з транспортного засобу, розміщення його на пандусі складу, оформлення і видача водієві відповідних документів, не включаючи час на іншу обробку товару, розміщення його на постійне місце зберігання і внесення в систему обліку Виконавця; завантаження завантаження товару на транспортний засіб, включаючи час на опломбування транспортного засобу, оформлення і видачу водієві Товаросупровідних документів; звітній період проміжок часу, що не перевищує календарний місяць, по закінченню якого проводяться розрахунки між Сторонами за надані послуги відповідно Договору.

Положеннями п. 2.2. Договору передбачено, що підтвердженням наданих послуг Виконавцем за Звітний період є Акт виконаних робіт (наданих послуг).

Положеннями п. 3.1.1. Договору визначено, що прийом товару відбувається за умови надання Замовником належним чином оформленої Заявки на прийом товару. Виконавець приймає товар у заводській упаковці (палета, пак, мастербокс, ящик тощо) без розпакування і не відповідає за внутрішньо-тарну недостачу, якщо інше не обумовлене в Додатку № 02.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору товар Замовника протягом часу здійснення логістичних послуг зберігається на висотному складі при стандартних умовах, які вказані Замовником в Товарному довіднику.

Згідно з п. 3.3.1. Договору комплектація товару для подальшого відвантаження розпочинається після отримання Виконавцем належно оформленої Заявки наданої Замовником відповідно до Додатку № 02.

Положеннями п. 3.4.1. Договору визначено, що до додаткових послуг відносяться: маркування, стікерування, формування наборів, перепакування, додаткові звіти та інше.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору обов`язки Замовника зокрема своєчасно направляти Виконавцю Заявки на здійснення логістичного обслуговування із зазначенням відповідних послуг і в повному об`ємі оплачувати послуги Виконавця, що надається ним відповідно до Договору та Заявки.

Згідно з п. 6.1.1. Договору право Виконавця зокрема отримувати оплату за надані логістичні послуги від Замовника.

Положеннями п. 9.5. Договору передбачено, що розрахунки між Сторонами здійснюються у безготівковій формі в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця чи навпаки.

Відповідно до п. 9.6. Договору розрахунки за надані Виконавцем послуги проводяться після закінчення кожного Звітного періоду або для проведення остаточних розрахунків в разі припинення дії Договору і повного вивезення товару Замовника зі складу Виконавця.

Положеннями п. 9.7. Договору визначено, що підставою для розрахунків за Договором є рахунок Виконавця на оплату послуг, оформлений Виконавцем відповідно до підписаного Сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 9.8. Договору перед наданням Акту виконаних робіт (надання послуг) між Сторонами відбувається попереднє його узгодження. Відповідно до цього, протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення Звітного періоду, Замовнику через електронну пошту надаються звіти про надані послуги та їх вартість, що будуть включені до Акту виконаних робіт (наданих послуг). Замовник протягом доби зобов`язаний надати письмове погодження з ними або аргументоване зауваження до них, в інакшому випадку вони вважаються погодженими. В разі надання зауважень від Замовника, які не вважаються Виконавцем аргументованими, зміни в об`єм виконаних робіт не вносяться і об`єми наданих послуг повністю вносяться до Акту виконаних робіт (наданих послуг). В будь-якому випадку попереднє узгодження звітів про об`єм наданих послуг за Звітний період не може тривати більше 2 (двох) діб з моменту їх надання.

Згідно з п. 9.9. Договору Замовник сплачує рахунок протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 9.10. Договору Замовник зобов`язаний підписати Акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього терміну Замовник письмово не повідомив про свої заперечення щодо Акту виконаних робіт (наданих послуг), він вважається погодженим.

Згідно з п. 9.11. Договору при незгоді з Актом виконаних робіт (наданих послуг) Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, від дати його отримання, дати письмову аргументовану відмову від підписання Акту із зазначенням всіх наявних заперечень. При цьому Сторони домовились, що аргументована відмова від підписання Акту можлива у випадку, якщо суми, заявлені Виконавцем в Акті наданих послуг, не відповідають первинній бухгалтерській документації. У разі визнання Виконавцем заперечень Замовника, Виконавець протягом 2 (двох) робочих днів з моменту їх отримання надає Замовнику скорегований рахунок і Акт виконаних робіт (надання послуг). Замовник зобов`язаний сплатити скорегований рахунок з моменту його отримання протягом 5 (п`яти) банківських днів.

Згідно з п. 14.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 (одного) року.

Положеннями п. 14.2. Договору передбачено, що якщо за 30 днів до закінчення терміну дії, жодна із Сторін не заявить про припинення дії Договору, його дія вважається подовженою на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 14.4. Договору дія договору автоматично продовжується до моменту повного розрахунку між Сторонами.

На виконання умов договору № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг позивачем (за первісним позовом) в лютому 2022 р. було надано відповідачу (за первісним позовом) складські логістичні послуги на загальну суму 324 848, 03 грн, а саме послуги зберігання, послуги з бандажування бандажною плівкою, послуги з вивантаження розвантажувально-навантажувальною технікою, послуги з завантаження розвантажувально-навантажувальною технікою, послуги з комплектації товару, послуги з розміщення товару на зберігання, послуги стрейчплівки, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн (підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн (підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису), рахунком на оплату № 733 від 28.02.2022 р. (отриманим 11.05.2022 р. відповідачем (за первісним позовом) за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.D.O.C.»), рахунком на оплату № 736 від 28.02.2022 р. (отриманим 11.05.2022 р. відповідачем (за первісним позовом) за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.D.O.C.»), наявними в матеріалах справи.

04.08.2022 р. між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2022 06.06.2022 між ТОВ Логістик-Плюс і ТОВ Альянспак, зі змісту якого вбачається, що основна заборгованість відповідача (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом) станом на 06.06.2022 р. складає 324 848, 03 грн.

Як було зазначено вище, позивач (за первісним позовом) у своїй позовній заяві, серед іншого, просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) 324 848, 03 грн основної заборгованості за договором про надання складських логістичних послуг № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 цього ж кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 ст. 903 цього ж кодексу зазначено, що, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) свій обов`язок щодо оплати за спожиті у лютому 2022 р. складські логістичні послуги не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (за первісним позовом) складає 324 848, 03 грн, що підтверджується договором № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн (підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн (підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису), рахунком на оплату № 733 від 28.02.2022 р. (отриманим 11.05.2022 р. відповідачем (за первісним позовом) за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.D.O.C.»), рахунком на оплату № 736 від 28.02.2022 р. (отриманим 11.05.2022 р. відповідачем (за первісним позовом) за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.D.O.C.»), актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2022 06.06.2022 між ТОВ Логістик-Плюс і ТОВ Альянспак (підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) за допомогою кваліфікованого електронного підпису), наявними в матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку щодо оплати за спожиті у лютому 2022 р. складські логістичні послуги за договором № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг.

Заперечення відповідача (за первісним позовом), викладені у відзиві б/н від 30.03.2024 р., на позовну заяву щодо незавершення виконання позивачем (за первісним позовом) логістичного обслуговування товару за договором № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг у зв`язку із його знищенням в березні 2022 р., а отже і фактичного не надання ТОВ Логістик-Плюс у лютому 2022 р. складських логістичних послуг оскільки згідно зі змісту п. 3.2.4. договору датою закінчення логістичного обслуговування є дата фактичного завантаження товару у ТЗ Одержувача або вивантаження на склад Одержувача яка зафіксована у відповідних документах, є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, п. 2.1. договору № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику складські логістичні послуги (самостійно або із залученням третіх осіб) за умови наявності належним чином оформленої Заявки, з дотриманням Графіку, а Замовник зобов`язується оплачувати послуги Виконавця в порядку та на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 1 договору звітній період проміжок часу, що не перевищує календарний місяць, по закінченню якого проводяться розрахунки між Сторонами за надані послуги відповідно Договору.

Положеннями п. 2.2. Договору передбачено, що підтвердженням наданих послуг Виконавцем за Звітний період є Акт виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 9.6. Договору розрахунки за надані Виконавцем послуги проводяться після закінчення кожного Звітного періоду.

Положеннями п. 9.7. Договору визначено, що підставою для розрахунків за Договором є рахунок Виконавця на оплату послуг, оформлений Виконавцем відповідно до підписаного Сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 9.11. Договору при незгоді з Актом виконаних робіт (наданих послуг) Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів, від дати його отримання, дати письмову аргументовану відмову від підписання Акту із зазначенням всіх наявних заперечень. При цьому Сторони домовились, що аргументована відмова від підписання Акту можлива у випадку, якщо суми, заявлені Виконавцем в Акті наданих послуг, не відповідають первинній бухгалтерській документації.

Отже, як вбачається зі змісту вищезазначених пунктів договору, позивач (за первісним позовом), як Виконавець зобов`язався надавати відповідачу (за первісним позовом), як Замовнику протягом дії самого договору комплекс складських логістичних послуг, зокрема прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування, подрібнення, пакування, пакетування, навантаження/розвантаження, при цьому, сторони у договорі дійшли згоди, що в проміжок часу що не перевищує календарний місяць між ними проводяться розрахунки за надані Виконавцем Замовнику послуги у даному конкретному звітному періоді, що підтверджується підписаним між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) актом виконаних робіт (наданих послуг).

При цьому, суд вважає за потрібне зазначити, що положення п. 3.2.3. та п. 3.2.4. регламентують порядок визначення та встановлення періоду логістичного обслуговування товару (дату початку та дату закінчення), прийнятого у порядку п. 3.1.1. договору на склад Виконавця, що ніяким чином не спростовує зокрема положення п. 9.6. договору про те, що розрахунки за надані Виконавцем послуги проводяться після закінчення кожного Звітного періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, 07.04.2022 р. позивачем (за первісним позовом) за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.D.O.C.» було надіслано відповідачу (за первісним позовом) акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн, що підтверджується інформацією щодо дати та часу, способу отримання первинних документів, наявною в матеріалах справи.

Водночас, у процесі розгляду справи, відповідачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували надання останнім у порядку, визначеного п. 9.11 договору письмової аргументованої відмови від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн із зазначенням всіх наявних заперечень, в тому числі заперечень щодо фактичного не надання ТОВ Логістик-Плюс у лютому 2022 р. складських логістичних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідачем (за первісним позовом) 14.04.2022 р. було підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн, що підтверджується відповідними протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, підписані між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) 14.04.2022 р. за допомогою кваліфікованого електронного підпису акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн а також оформлені відповідно до вищевказаний актів рахунок на оплату № 733 від 28.02.2022 р. та рахунок на оплату № 736 від 28.02.2022 р. є достатніми, належними та допустимими доказами, що підтверджують надання позивачем (за первісним позовом), як Виконавцем відповідачу (за первісним позовом), як Замовнику саме у звітному періоді (лютому 2022 р.) складські логістичні послуги, - послуги зберігання, послуги з бандажування бандажною плівкою, послуги з вивантаження розвантажувально-навантажувальною технікою, послуги з завантаження розвантажувально-навантажувальною технікою, послуги з комплектації товару, послуги з розміщення товару на зберігання, послуги стрейчплівки на загальну суму 324 848, 03 грн.

Заперечення відповідача (за первісним позовом), викладені у відзиві б/н від 30.03.2024 р., на позовну заяву щодо відсутності між сторонами попередньої домовленості в положеннях договору щодо порядку електронної ідентифікації та можливості використання електронних довірчих послуг, є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 8), 9), 12), 22), 23), 28) ч. 1 ст. 1 Закону України Про електронні довірчі послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронна печатка - електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов`язаних електронних даних; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікована електронна печатка - удосконалена електронна печатка, яка створюється з використанням засобу кваліфікованої електронної печатки і базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше кваліфікованих електронних довірчих послуг та відомості про яку внесені до Довірчого списку.

Положеннями частин 1-2 ст. 17 цього ж закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

2. Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно з частинами 1-5 ст. 18 цього ж закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:

надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

2. Кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:

перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;

за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;

під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

3. Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

4. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

5. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

Положеннями ч. 2 ст. 9 цього ж закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як було зазначено вище, відповідачем (за первісним позовом) 14.04.2022 р. було підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 824 від 28.02.2022 р. на загальну суму 284 391, 90 грн та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 826 від 26.02.2022 р. на суму 40 456, 13 грн, при цьому позивачем (за первісним позовом) разом із відповіддю б/н від 06.04.2024 р. на відзив було подано до суду належні, допустимі і достовірні докази проведення перевірки та підтвердження використаного відповідачем (за первісним позовом) кваліфікованого електронного підпису та печатки, а саме протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.04.2024 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з інформації, розміщеної на сайті кваліфікованого надавача довірчих послуг ТОВ Центр сертифікації ключів Україна, станом на момент підписання за допомогою кваліфікованого електронного підпису вищезазначених актів, сертифікати відкритих електронних ключів були дійсними.

Отже, кваліфікований електронний підпис та кваліфікована електронна печатка, за допомогою яких відповідачем (за первісним позовом) 14.04.2022 р. було підписано вищезазначені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є такими, що у встановлений спосіб пройшли перевірку та отримали підтвердження, а отже відповідно до положень ч. 4 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мають таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та печатка, та мають презумпцію його відповідності власноручному підпису та печатці.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) пеню, передбачену договором № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг, за період прострочення відповідачем виконання свого обов`язку з оплати за спожиті у лютому 2022 р. складські логістичні послуги з 22.03.2022 р. по 01.07.2023 р. всього на загальну суму 80 099, 51 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань передбачено, що, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Крім того, суд також враховує, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 р. було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 р.

Постановою Кабінет Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Верховний Суд, проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України констатував, що приписи пункту 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 р. у справі № 911/858/22.

Відповідно до пункту 7.13. договору № 12/02/19-1 від 12.02.2019 р. про надання складських логістичних послуг за прострочення оплати понад 14 днів Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірний.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості наступний:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 15/06/2022 до 30/06/2023 324 848,03 грн. Всього:324 848,03 грн.Подвійна облікова ставка:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення324 848,0315.06.2022 - 30.06.202338125,000.137169 543,97Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період розрахункуКількість днів у періодіСума15.06.2022 - 30.06.2023 : 25,00 (облікова ставка НБУ) 324 848,03 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 381 днів (прострочення) : 100 381169 543,97 грнВсього штрафних санкцій за період: 169 543,97 грн

Отже, загальний розмір пені за період прострочення відповідачем виконання свого обов`язку з оплати за спожиті у лютому 2022 р. складські логістичні послуги з 22.03.2022 р. по 01.07.2023 р. становить 169 543,97 грн.

Оскільки, розмір пені, на який претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором у вищевказаний період у розмірі 80 099, 51 грн.

Крім того, позивач (за первісним позовом) просить стягнути із відповідача (за первісним позовом) 78 587, 24 грн інфляційних збитків та 19 063, 68 грн 3 % річних за періоди прострочення відповідачем (за первісним позовом) виконання обов`язку з оплати за спожиті у лютому 2022 р. складські логістичні послуги з 22.03.2022 р. по 05.03.2024 р. та з 22.03.2022 р. по 01.02.2024 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за первісним позовом), є неправильним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 01/06/2022 до 01/02/2024 324 848,03 грн. Всього:324 848,03 грн.Інфляційні витрати:

Останній період (01/06/2022 - 01/02/2024) Індекс інфляціїчервень 2022103,10липень 2022100,70серпень 2022101,10вересень 2022101,90жовтень 2022102,50листопад 2022100,70грудень 2022100,70січень 2023100,80лютий 2023100,70березень 2023101,50квітень 2023100,20травень 2023100,50червень 2023100,80липень 202399,40серпень 202398,60вересень 2023100,50жовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70січень 2024100,40Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x = 1.17291295.

Інфляційне збільшення: 324 848,03 x 1.17291295 - 324 848,03 = 56 170,43 грн.

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01/06/2022 до 31/12/2023 324 848,03 x 3 % x 579 : 365 : 10057915 459,21 грн.з 01/01/2024 до 05/03/2024 324 848,03 x 3 % x 65 : 366 : 100651 730,75 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості у вищевказаний період становить 56 170,43 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказаний період становить 17 189,95 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача (за первісним позовом) в частині стягнення із відповідача (за первісним позовом) інфляційних збитків та 3% річних від суми основної заборгованості у вищевказані періоди у розмірі 56 170,43 грн та 17 189,95 грн відповідно.

Позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 2 000 000, 00 грн збитків.

З приводу вказаних зустрічних позовних вимог позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, 12.02.2019 р. між відповідачем (за зустрічним позовом) (надалі Виконавець) та позивачем (за зустрічним позовом) (надалі Замовник) було укладено договір № 12/02/19-1 про надання складських логістичних послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику складські логістичні послуги (самостійно або із залученням третіх осіб) за умови наявності належним чином оформленої Заявки, з дотриманням Графіку, а Замовник зобов`язується оплачувати послуги Виконавця в порядку та на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору право власності на товар, що зберігається на складі Виконавця на умовах Договору, належить Замовнику.

Згідно з п. 2.4. Договору товаром Замовника може виступати будь-який товар, за своїми якісними і технічними характеристиками придатний для розміщення на складі Виконавця. Замовник несе повну відповідальність та підтверджує, що такий товар є повністю оформленим відповідно до законодавства України (митне оформлення із сплатою всіх податків, мит і зборів, що стягуються при ввезенні на територію України).

Відповідно до п. 2.5. Договору ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до Виконавця з моменту отримання товару, згідно умов Договору та до моменту його належної передачі: - особі, яка уповноважена Замовником на отримання Вантажу на складі відповідно до Заявки або; - Одержувачу Вантажу, якщо Виконавець є виконавцем перевезення Вантажу до Одержувача або; - Замовнику, у випадку повернення йому Вантажу.

Пунктом 2.9. Договору визначено, що облік залишків товарів ведеться в облікових одиницях, що вказуються Замовником та прийнятні для облікової системи Виконавця.

Положеннями п. 3.1.1. Договору визначено, що прийом товару відбувається за умови надання Замовником належним чином оформленої Заявки на прийом товару. Виконавець приймає товар у заводській упаковці (палета, пак, мастербокс, ящик тощо) без розпакування і не відповідає за внутрішньо-тарну недостачу, якщо інше не обумовлене в Додатку № 02.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору товар Замовника протягом часу здійснення логістичних послуг зберігається на висотному складі при стандартних умовах, які вказані Замовником в Товарному довіднику.

Згідно з п. 3.2.2 Договору кількість товару, що зберігається за добу, вважається кількість товару на 23 годину 59 хвилин поточного дня.

Відповідно до п. 3.2.3. Договору датою початку логістичного обслуговування є дата фактичного початку розвантаження товару на склад Виконавця, яка зафіксована у відповідних документах.

Згідно з п. 3.2.4. Договору датою закінчення логістичного обслуговування є дата фактичного завантаження товару у ТЗ Одержувача або вивантаження на склад Одержувача яка зафіксована у відповідних документах.

Положеннями п. 3.2.5. Договору передбачено, що весь товар Замовника, що розвантажений з ТЗ та знаходиться на території Виконавця підлягає підрахунку та сплаті за його логістичне обслуговування відповідно до тарифів вказаних в Додатку № 01.

Положеннями п. 4.1. Договору визначено, що сторони проводять регулярну звірку облікових залишків згідно Графіку.

Відповідно до п. 4.3. Договору планова інвентаризація проводиться Замовником згідно Графіку на місцях зберігання товару.

Згідно з п. 4.5. Договору Виконавець надає доступ представникам Замовника для проведення інвентаризації за умов дотримання Замовником правил та вимог охорони праці. Відповідальність за дотримання представниками Замовника вимог охорони праці (наявність у представників Замовника допуску до висотних робіт, проходження навчання та проведення інструктажів з охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту) несе сам Замовник.

Відповідно до п. 4.6. Договору підставою для проведення планової/позачергової/вибіркової інвентаризації є електронний лист з обґрунтованим повідомленням про необхідність її проведення.

Положеннями п. 4.7. Договору визначено, що планова/позачергова/вибіркова інвентаризації оформлюються і проводяться відповідно до процедури вказаної в Додатку № 02.

Відповідно до п. 7.3. Договору Виконавець за наявності його вини та наявності належним чином складених актів, що Виконавець підтвердив, зобов`язаний відшкодовувати Замовнику збиток, заподіяний останньому у зв`язку з втратою, нестачею або пошкодженням товару протягом терміну логістичного обслуговування, за винятком випадків, коли втрата, нестача або пошкодження відбулися: 1) внаслідок дії обставин непереборної сили; 2) через властивості товарів, про які Виконавець, приймаючи їх до логістичного обслуговування, не знав і не повинен був знати; 3) в результаті дії або бездіяльності Замовника; 4) якщо нестача або пошкодження були виявлені в упаковках виробника (ящиках/монопалетах/паках тощо), які були прийняті до обслуговування без розпакування; 5) якщо пошкодження були виявлені при передачі товару від перевізника до Одержувача, так як неможливо встановити безпосередню причетність Виконавця; 6) якщо при передачі товару від перевізника до Одержувача, була виявлена недостача, яку Виконавець, після перерахунку залишку товару на складі, не підтверджує.

Положеннями п. 7.6. Договору визначено, що у випадку виникнення відповідальності Виконавця за знищення (втрату) або пошкодження продукції (товару) замовника під час її зберігання на території складу, що належить Виконавцю, Виконавець відшкодовує Замовнику фактично понесений збиток по такій продукції (товару), в розмірі документально-підтвердженої собівартості втраченого товару, за вирахуванням вартості залишків придатних до подальшої реалізації, проте, у будь-якому випаду, в межах ринкових цін на таку продукцію (товар), що діяли на момент настання збитку.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 8) ч. 2 ст. 16 цього ж кодексу визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 цього ж кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1166 цього ж кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 цього ж кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

2. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

3. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

4. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Положеннями пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, позивач (за зустрічним позовом) повинен довести усі елементи складу цивільного правопорушення, в тому числі факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 р. у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Верховний Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 р. у справі № 910/9046/20.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, між позивачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за зустрічним позовом) за результатами інвентаризації було підписано документ інвентаризація товарів на складі № 4 від 25.02.2022 р., зі змісту якого вбачається, що станом на 25.02.2022 р. на території складу відповідача (за зустрічним позовом) було 3 706 одиниць товару (677 267, 00 кг), що належав на праві власності позивачу (за зустрічним позовом), при цьому вищевказаний документ не містить інформації та відомостей щодо собівартості вищевказаного товару.

Як було зазначено вище, положення п. 7.6. договору визначають, що у випадку виникнення відповідальності Виконавця за знищення (втрату) або пошкодження продукції (товару) замовника під час її зберігання на території складу, що належить Виконавцю, Виконавець відшкодовує Замовнику фактично понесений збиток по такій продукції (товару), в розмірі документально-підтвердженої собівартості втраченого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (за зустрічним позовом) на підтвердження розміру фактично понесених збитків, а саме розміру документально-підтвердженої собівартості втраченого товару, було подано бухгалтерську довідку про балансову вартість товарів станом на 25.02.2022 р., за місцем зберігання: Київська область, с.м.т Гостомель, вул. Свято-Покровська 141-С, на балансі ТОВ Альянспак на загальну балансову вартість 56 941 456, 47 грн, рахунок бухгалтерського обліку: 281.

Водночас, суд вважає за потрібне зазначити, що вищевказана бухгалтерська довідка про балансову вартість товарів складена, оформлена та підписана позивачем (за зустрічним позовом) в односторонньому порядку, вказана у вищевказаній довідці балансова вартість товару у розмірі 56 941 456, 47 грн не підтверджується жодними належними, достатніми та допустимими доказами, а отже бухгалтерська довідка про балансову вартість товарів станом на 25.02.2022 р., за місцем зберігання: Київська область, с.м.т Гостомель, вул. Свято-Покровська 141-С, на балансі ТОВ Альянспак не є належним, достатнім та допустимим доказом, що достовірно підтверджує розмір собівартості втраченого товару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в процесі розгляду справи, між позивачем (за зустрічним позовом) та відповідачем (за зустрічним позовом) не було в порядку, встановленому п. 7.3. договору належним чином складено, оформлено та підписано акт згідно з якого Виконавець підтвердив наявність своєї вини та зобов`язався відшкодувати Замовнику збитки, заподіяні у зв`язку з втратою, нестачею або пошкодженням товару протягом терміну логістичного обслуговування.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи позивачем (за зустрічним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б достовірно підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме достовірний розмір собівартості втраченого товару, а отже завданих збитків.

Отже, враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача (за зустрічним позовом) до відповідача (за зустрічним позовом) про стягнення 2 000 000, 00 грн збитків, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню.

Судові витрати за розгляд первісного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати за розгляд зустрічного позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача (за зустрічним позовом) - відповідача (за первісним позовом).

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянспак (08301, вул. Нова, буд. 31-Б, м. Бориспіль, Київська область; ідентифікаційний код 37385221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик-Плюс (01004, вул. Пушкінська, буд. 23-А, місто Київ; ідентифікаційний код 35945717) 324 848 (триста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн 03 (три) коп. основної заборгованості, 80 099 (вісімдесят тисяч дев`яносто дев`ять) грн 51 (п`ятдесят одна) коп. пені, 56 170 (п`ятдесят шість тисяч сто сімдесят) грн 43 (сорок три) коп. інфляційних збитків, 17 189 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 95 (дев`яносто п`ять) коп. 3 % річних та судові витрати 5 739 (п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 70 (сімдесят) коп. судового збору.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог первісного позову.

4.Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

5.Судові витрати за розгляд зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

16 вересня 2024 р.