Рішення

від 17.09.2024 по справі 924/861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2024 р. Справа № 924/861/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу

за позовом фермерського господарства "Поділля Агро-Д", м. Волочиськ Хмельницької області

до HYDROGENIUM P.S.A., м. Люблін, Республіка Польща

про стягнення 15408,60 доларів США основного боргу, 481,25 доларів США 3% річних,

представники сторін: не з`явилися

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.09.2023р. відкрито провадження у справі № 924/861/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, зупинено провадження у справі на період вручення документів відповідачу.

Ухвалою суду від 12.03.2024р. замінено відповідача (назву) у справі № 924/861/23 5BioD P.S.A. на його правонаступника - HYDROGENIUM P.S.A. (20-616 Lublin, Gliniana str. 5 apt. 35 Poland, registration number: KRS 0000970161, VAT number: 8982277002). Закрито підготовче провадження у справі № 924/861/23 та призначено справу до судового розгляду по суті. Зупинено провадження в справі на період вручення документів відповідачу.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фермерське господарство "Поділля Агро-Д" звернулося до суду з позовом про стягнення з HYDROGENIUM P.S.A., м. Люблін, Республіка Польща 15408,60 доларів США основного боргу, 481,25 доларів США 3% річних за період з 16.07.2022р. по 10.08.2023р. на підставі контракту № 003/22 від 05.07.2022р. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання умов вищевказаного контракту та специфікації № 1 позивачем було поставлено відповідачу 25,26 т насіння соняшнику українського походження урожаю 2021 року. Факт поставки товару підтверджується дублікатом заяви на переміщення товару, що завірено Хмельницькою митницею 12.07.2022р., митною декларацією ЕК 10 АА, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 156827 від 11.07.2022р. Згідно вказаної накладної товар був отриманий одержувачем 16.07.2022р., що підтверджується підписом та штампом фірми відповідача, проте оплату у визначені контрактом строки за поставлений товар останній не здійснив, відповіді на претензію позивача про сплату боргу не надав.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Щодо повідомлення відповідача про час та дату підготовчого засідання судом зазначається, що ухвалою суду від 01.09.2023р. судом було постановлено, зокрема, звернутися до компетентного органу Республіки Польща із Клопотанням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідно до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993р.

Ухвала суду від 01.09.2023р. та клопотання про вручення документів у цивільній (господарській) справі № 924/861/23 від 01.09.2023р. були надіслані 03.10.2023р. до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

04.01.2024р. на адресу господарського суду від Районного суду Люблін-Захід надійшло підтвердження вручення від 22.02.2024р., у якому зазначено про успішне вручення кореспонденції 21.12.2023р.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання шляхом направлення ухвал суду через Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), судом створені усі умови та сторонам наданий достатній час для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 1 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

05.07.2022р. між фермерським господарством "Поділля Агро-Д" (продавець) та 5BioD P.S.A. (покупець) укладено контракт № 003/22, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ (Інкотермс 2010): насіння соняшника (товар) відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2.1. контракту загальна сума контракту становить 122000 USD.

Згідно п. 2.2. контракту всі витрати по митному очищенню товарів в Україні (сплата мит, податків та інших зборів, а також витрат на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при експорті товару) несе продавець.

У відповідності до п. 2.3. контракту покупець оплачує договірну продажну ціну продавцю в установленому далі порядку: оплата по факту загрузки, що підтверджується замитненою декларацією - 100% від заявки на поставку товару, не пізніше 1 банківського після пред`явлення митної декларації (п. 2.3.1. контракту).

Як передбачено п. 3.1. контракту, товари поставляються на умовах СРТ (Інкотермс 2010) згідно інвойсу.

Пунктом 3.3. контракту передбачено, що продавець зобов`язується поставити разом з товаром повний комплект необхідної документації.

За умовами п. 3.4. контракту комплект нижченаведених документів поставляється разом з товаром: рахунок-фактура із зазначенням країни походження товару, маси нетто і брутто, ціни та банківського рахунку продавця на кожен вид транспорту - 3 примірники (п. 3.4.1.); накладна CMR (вказується вміст вантажу, маса нетто і брутто, кількість місць для пакування та їх розмір) - 3 примірники (п. 3.4.2.); фітосанітарний сертифікат на кожен вид транспорту (п. 3.4.3.); сертифікат походження Eur-1 для кожного транспортного засобу (п. 3.4.4.); сертифікат якості насіння соняшнику з інформацією про його призначення для споживання для подальшої переробки (п. 3.4.5.).

Представник покупця отримує товар за якістю у відповідності до раніше отриманого зразку за адресою: Україна, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, будинок № 1/6 (п. 4.1. контракту).

Відповідно до п. 4.2. контракту товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю - відповідно до кількості місць і масі, зазначених у транспортному документі пункту відправлення, і згідно з даними, зазначеними в специфікації і товаросупровідних документах (п. 4.2.1.).

Згідно п. 4.3. контракту покупець зобов`язується здійснити оформлення митних процедур і вивантаження товарів протягом 48 годин після надходження товарів на місце вивантаження згідно п. 4.1. цього контракту. Витрати по простою автомобіля понад зазначеного часу несе покупець.

У відповідності до п. 9.4. контракту всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв`язку з цим контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спір, що виник, підлягає судовому розгляду і вирішенню в установленому арбітражному суді сторони, що пред`являє вимоги. Рішення арбітражу буде остаточним і обов`язковим для виконання сторонами і не може бути оскаржене.

Як передбачено п. 10.1. контракту, цей контакт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а так само скріплення печатками і діє до виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

05.07.2022р. сторонами підписано специфікацію № 1 до контракту № 003/22 від 05.07.2022р., відповідно до п. 1 якої постачальник зобов`язується поставити покупцю такий об`єм товару, а саме: насіння соняшника в кількості 200 т за ціною 610 доларів США, всього на суму 122000 доларів США.

Згідно п. 2 специфікації оплата товару здійснюється у такому порядку: оплата по факту загрузки, що підтверджується затаможеною декларацією - 100% від заявки на поставку товару, не пізніше 1 банківського дня пред`явлення митної декларації.

Строк поставки: липень-серпень 2022р. (п. 3 специфікації).

Умови поставки та місце розвантаження вказуються в інвойсах до кожної партії товару (п. 6 специфікації).

У інвойсі № 01 від 11.07.2022р. визначені наступні умови поставки: вантажовідправник - фермерське господарство "Поділля Агро-Д"; вантажоотримувач - 5BioD P.S.A.; місце розвантаження - Bialobloki 162, 37-207 Gac, Wojewodztwo Podkarpackie, Poland; опис товару - насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року; кількість - 25,260 т; ціна за 1 т - 610,00 доларів США; разом - 15408,60 доларів США.

Факт поставки фермерським господарством "Поділля Агро-Д" 5BioD P.S.A. (Республіка Польща) насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року в кількості 25,260 т на суму 15408,60 доларів США підтверджується наступними документами: митною декларацією ЕК 10 АА, дублікатом заяви на переміщення товару, засвідченої Хмельницькою митницею 12.07.2022р., міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 156827 від 11.07.2022р.

Відповідно до протоколу випробувань № 1573 від 14.07.2022р. приватного підприємства "Незалежний центр лабораторних досліджень "Еталон" встановлено наступні результати випробувань соняшника підприємства-виробника ТОВ "Поділля Агро-Д": олійність в перерахунку на суху речовину - 52,15% (не менше 50), масова частка вологи - 6,2% (не менше 6), масова частка сміттєвої домішки - 0,75% (не більше 1).

Фермерське господарство "Поділля Агро-Д" звернулося до 5BioD P.S.A. (Республіка Польща) із претензією. У якій зазначено, що на виконання умов контракту продавцем партію товару в кількості 25,26 т на суму 15408,60 доларів США було поставлено покупцю. Поставка відбулась 13.07.2022р. Митна декларація була надана покупцю 14.07.2022р. Тобто розрахунок за отриманий товар у відповідності до п. 2.3.1. контракту № 003/22 повинен був бути проведений 15.07.2022р. Але розрахунок покупцем з продавцем до цього часу не проведений. Виходячи з викладеного, позивач просить терміново, на протязі 7 (семи) днів з моменту отримання даної претензії, перерахувати коти в розмірі 15408,60 доларів США. Надіслання претензії підтверджується фіскальними чеками від 26.09.2022р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Суд звертає увагу, що ст. 77 Закону передбачено виключну підсудність.

Судом встановлено, що згідно п. 9.4. контракту № 003/22 від 05.07.2022р. всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв`язку з цим контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, спір, що виник, підлягає судовому розгляду і вирішенню в установленому арбітражному суді сторони, що пред`являє вимоги. Рішення арбітражу буде остаточним і обов`язковим для виконання сторонами і не може бути оскаржене.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки). Так, відповідно до п. 1.1. контракту продавець продає, а покупець купує на умовах СРТ (Інкотермс 2010): насіння соняшника (товар) відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.3.1. контракту та п. 2 специфікації № 1 покупець оплачує договірну продажну ціну продавцю в установленому далі порядку: оплата по факту загрузки, що підтверджується замитненою декларацією - 100% від заявки на поставку товару, не пізніше 1 банківського після пред`явлення митної декларації.

Як передбачено п. 3.1. контракту, товари поставляються на умовах СРТ (Інкотермс 2010) згідно інвойсу.

Пунктами 3.3., 3.4. контракту передбачено, що продавець зобов`язується поставити разом з товаром повний комплект необхідної документації, а саме: рахунок-фактура із зазначенням країни походження товару, маси нетто і брутто, ціни та банківського рахунку продавця на кожен вид транспорту - 3 примірники; накладна CMR (вказується вміст вантажу, маса нетто і брутто, кількість місць для пакування та їх розмір) - 3 примірники; фітосанітарний сертифікат на кожен вид транспорту; сертифікат походження Eur-1 для кожного транспортного засобу; сертифікат якості насіння соняшнику з інформацією про його призначення для споживання для подальшої переробки.

Відповідно до п. 4.2.1. контракту товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю - відповідно до кількості місць і масі, зазначених у транспортному документі пункту відправлення, і згідно з даними, зазначеними в специфікації і товаросупровідних документах.

Факт поставки фермерським господарством "Поділля Агро-Д" відповідачу насіння соняшнику українського походження, врожаю 2021 року в кількості 25,260 т на суму 15408,60 доларів США підтверджується митною декларацією ЕК 10 АА, дублікатом заяви на переміщення товару, засвідченої Хмельницькою митницею 12.07.2022р., міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 156827 від 11.07.2022р. (згідно відмітки товар отримано відповідачем 16.07.2022р.).

Однак, відповідачем у визначені контрактом та специфікацією строки не виконано належним чином свого зобов`язання щодо повної оплати за поставлений товар, а тому за ним рахується заборгованість у загальній сумі 15408,60 доларів США.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати HYDROGENIUM P.S.A. (Республіка Польща) за укладеними контрактом № 003/22 від 05.07.2022р. та специфікацією № 1 15408,60 доларів США заборгованості, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, які підлягають задоволенню.

Також стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу судом було взято до уваги, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто за чинним законодавством гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку боржника є сплата коштів у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц).

Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то у постанові від 04.07.2018р. у справі №14-134цс18 Великою Палатою Верховного Суду була висловлена правова позиція про те, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Таким чином, за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні (в даному випадку (спорі) у контракті, специфікації № 1, інвойсі, митній декларації, CMR), а не її еквівалент у національній валюті України.

Крім того, на суму основного боргу позивачем нараховано 481,25 доларів США 3% річних за період з 16.07.2022р. по 10.08.2023р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3% річних, дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 481,25 доларів США 3% річних (розрахована в межах суми допустимої до стягнення).

При обрахуванні заявлених позивачем 3% річних судом було також враховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, у якій викладено висновок щодо виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Таким чином, діюче законодавство встановлює можливість виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті та нарахування 3 % річних, визначених статтею 625 ЦК України, які входять до складу грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 15408,60 доларів США основного боргу, 481,25 доларів США 3% річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8716,04 грн (36,5686 грн / 1 долар США (офіційний курс станом на 10.08.2023р. - день сплати судового збору) * 15889,85 доларів США * 1,5%) покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства "Поділля Агро-Д", м. Волочиськ Хмельницької області до HYDROGENIUM P.S.A., м. Люблін, Республіка Польща про стягнення 15408,60 доларів США основного боргу, 481,25 доларів США 3% річних задовольнити.

Стягнути з HYDROGENIUM P.S.A. (20-616, Lublin, Gliniana str. 5, apt. 35, Poland, registration number: KRS 0000970161, VAT number: 8982277002) на користь фермерського господарства "Поділля Агро-Д" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6, ідентифікаційний код 33007652) 15408,60 доларів США (п`ятнадцять тисяч чотириста вісім доларів США 60 центів) основного боргу, 481,25 доларів США (чотириста вісімдесят один долар США 25 центів) 3% річних, 8716,04 грн (вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень 04 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1/6).

3 - відповідачу (20-616, Lublin, Gliniana str. 5, apt. 35, Poland, registration number: KRS 0000970161, VAT number: 8982277002).

Всім реком. з повідомленням.

Електронна адреса позивача - pod_agro_d@ukr.net