Постанова

від 11.09.2024 по справі 185/10793/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 185/10793/22

провадження № 61-1811св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року в складі судді Гаврилова В. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (далі - КП «Павлоградводоканал»), у якому просив визнати незаконним та скасувати наказКП «Павлоградводоканал» від 18 жовтня 2022 року № 85-ОС про його звільнення, поновити його на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19 жовтня 2022 року по день поновлення на роботі, визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення та внести запис про поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебував у трудових відносинах з КП «Павлоградводоканал» та працював на посаді начальника дільниці № 7.

Наказами № 169 від 14 вересня 2022 року та № 175 від 16 вересня 2022 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган.

Наказом від 18 жовтня 2022 року його звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вважав звільнення незаконним, оскільки відповідач двічі притягнув його до відповідальності за одне й теж правопорушення. Крім того, відповідач не отримав згоди профспілкового органу на його звільнення.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, у позові відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, здійснено відповідачем з дотриманням вимог закону. Систематичне невиконання позивачем його трудових обов`язків підтверджується наказами про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, які він не оскаржував.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року в справі № 21-319а13, від 25 березня 2014 року в справі № 21-44а14 та в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 336/5828/16;судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не надали належної оцінки доказам у справі, внаслідок чого безпідставно вважали, що його звільнення здійснено відповідачем з дотриманням вимог закону.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

26 березня 2024 справа № 185/10793/22 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 працював на посаді начальника дільниці № 7 КП «Павлоградводоканал».

Наказом КП «Павлоградводоканал» № 169 від 14 вересня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани через недобросовісне ставлення до виконання своїх обов`язків, нездійснення належного контролю за додержанням працівниками раціонального та економного використання паливно-мастильних матеріалів.

Наказом КП «Павлоградводоканал» № 175 від 16 вересня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани через незабезпечення своєчасної організації ефективності виконання розпоряджень директора, визначених протоколами оперативної наради при директорі, що призводить до безконтрольності і несвоєчасності виконання доручень.

Наказом КП «Павлоградводоканал» № 85-ОС від 18 жовтня 2022 року «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

З передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

У цій справі встановлено, що за порушення трудової дисципліни до позивача двічі застосувалися дисциплінарні стягнення у вигляді доган: 14 вересня 2022 року та 16 вересня 2022 року.

Обставин, що після застосування до ОСОБА_1 наказом від 16 вересня 2022 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани він вчинив новий дисциплінарний проступок суди не встановили й відповідач на такі обставини не посилався.

Тобто, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення трудової дисципліни, за які раніше роботодавцем застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді доган, що свідчить про незаконність його звільнення на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, розмір заробітної плати позивача для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з`ясував, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції про відмову в позові без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що апеляційний суд не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, справу слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить урахувати вищевикладене й ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов