Рішення

від 30.07.2024 по справі 596/1904/23

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. Справа № 596/1904/23

Провадження № 2/596/115/2024 Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Митражик Е.М.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Аламбця Н.М.

представника відповідача адвоката Кучмія М.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Чортківського району про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу, зобов`язання укласти безстроковий трудовий договір, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області про: визнання незаконною відмови у прийнятті його на роботу на посаду вчителя математики; зобов`язання укласти безстроковий трудовий договір та призначити його на посаду вчителя математики з 01.09.2023 року; стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2023 року по день ухвалення судом рішення в справі та понесені судові витрати. Посилається на те, що закінчивши в 1981 році Тернопільський державний педагогічний інститут за спеціальністю математика і фізика, з присвоєнням кваліфікації вчителя математики і фізики, з 15.08.1981 року по 26.08.1984 року, працював вчителем математики Маринівської середньої школи. 31.08.1984 року був призначений на посаду вчителя фізики і математики Федорівської восьмирічної школи Гусятинського району Тернопільської області. Після цього, 15.08.1986 року його переведено на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Котівської восьмирічної школи. Згодом, 18.08.1988 року його переведено на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Копичинецької середньої школи №2. На зазначеній посаді він пропрацював до 05.09.1991 року, коли його було переведено на посаду директора Копичинецької середньої школи №2. 15.05.2001 року він був звільнений з посади директора Копичинецької середньої школи № 2 на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України та цього ж дня призначений на посаду завідуючого відділом освіти Гусятинської райдержадміністрації. 10.10.2005 року його призначено на посаду начальника відділу освіти Гусятинської райдержадміністрації в порядку переведення, на якій пропрацював до 22.04.2013 року. З 04.09.2014 року по 31.08.2018 року працював на посаді вчителя математики загальноосвітньої вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ст. смт. Гусятин. 03.09.2018 року його прийняли на посаду вчителя математики в навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 гімназія» м. Копичинці у зв`язку з переведенням із загальноосвітньої вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ст. Гусятин. З 01.07.2020 року він продовжив роботу на посаді вчителя математики на умовах строкового трудового договору. З 11.06.2021 року по 30.06.2022 року продовжив роботу на посаді вчителя математики на умовах строкового трудового договору. 01.09.2022 року був призначений на посаду вчителя математики на умовах строкового трудового договору. На зазначені посаді він пропрацював до 31.08.2023 року коли був звільнений у зв`язку із закінченням трудового договору, пункт 2 статті 36 КЗпП України. За час трудової діяльності він був неодноразово нагороджений подяками, грамотами та знаками. В період з 17 квітня 2023 року по 20 квітня 2023 року пройшов підвищення кваліфікації, отримавши свідоцтво.

Оскільки 31.08.2023 року завершувався термін строкового трудового договору укладеного між ним та Ліцеєм №1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області в особі директора даного закладу, а також на підставі ст. 43 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 7 лютого 2023 року № 1-р/2023, ним 28 серпня 2023 року було подано заяву на ім`я директора Ліцею № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області про прийняття його з 01.09.2023 року на посаду вчителя математики в Ліцей № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області по безстроковому трудовому договору. Проте, 07.09.2023 року отримав лист за підписом т.в.о. директора Ліцею № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області Олесею Триснюк, в якому повідомлялось про те, що вакансія вчителя математики у Ліцеї № 1 міста Копичинці відсутня і з цієї причини його заява не може бути задоволена. Вважає, що вищевказана відмова відповідача у прийнятті його на посаду вчителя математики є незаконною та порушує вимоги чинного законодавства України. Станом на 28.08.2023 року, дату подання заяви про призначення (прийняття) позивача на роботу на посаду вчителя математики шляхом укладення безстрокового трудового договору, у відповідача були наявні вакантні посади (вакансії) вчителів математики, алгебри та геометрії, а також вчителя фізики, оскільки 31.08.2023 року згідно наказу № 83-к була прийнята на роботу в Ліцей № 1 на посаду учителя математики ОСОБА_2 на підставі заяви про прийняття на роботу учителем математики від 24.08.2023 року. Окрім цього, 31.08.2023 року згідно наказу № 84-к був прийнятий на роботу в Ліцей № 1 на посаду учителя фізики ОСОБА_3 , підстава заява про прийняття на роботу учителем фізики від 31.08.2023 року. З метою недопущення порушення рівних можливостей працівників для укладення безстрокового трудового договору, керівництво Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області зобов`язано було одночасно розглянути заяви усіх претендентів на вакантні посади та обгрунтувати прийняття на роботу одних працівників та відхилення заяв інших. Однак, з огляду на послідовність прийнятих управлінських рішень (заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розглянуті 31.08.2023 року та цього ж дня задоволені, а заява позивача розглянута лише 07.09.2023 року та відмовлено, відповідачем при розгляді його заяви, не дотримано вимог ст. 24 Конституції України та ст.2-1 КЗпП України, якою визначено заборону будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників, у тому числі залежно від віку. Також, в порушення вимог ч.3 ст. 23 КЗпП України, відповідачем не було проінформовано позивача, як працівника, що працював за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають його кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також не забезпечено рівних можливостей для укладення безстрокового трудового договору. Окрім того, у відповідності до приписів статті 235 КЗпП України, з відповідача підлягає до стягнення і середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.09.2023 року по день ухвалення судового рішення в справі.

Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19.06.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.12.2023 року від представника відповідача Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області О.Триснюк надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує щодо позову та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Право позивача претендувати на вакантну посаду учителя математики порушене не було, скільки ОСОБА_1 станом на 31.08.2023 року своїм правом написати заяву на прийняття на роботу повністю скористався. З наказом Ліцею №1 м.Копичинці «Про попередження вчителів, які працюють на умовах строкового трудового договору (контракту) про закінчення строку трудового договору» №56-од від 25.04.2023 року був ознайомлений. Інформація про утворені вакансії адміністрація оприлюднила на сайті. Наказ керівника ліцею про звільнення позивача за строковим договором оскаржено впродовж одного місяця не було. В порушення норм Закону України «Про систему громадського здоров`я», Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», КЗпП, Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому Постановою КМ України, від 23 травня 2001 р., за № 559, Статуту Ліцею, позивач разом із заявою на ім`я директора Ліцею №1 м. Копичинці не надав жодних медичних документів про стан його здоров`я. Керівництво ліцею не має права приймати на посаду педагогічного працівника кандидата, стан здоров`я якого не відомий, оскільки це може зашкодити здоров`ю, як самого кандидата так і усіх учасників освітнього процесу. Інший претендент на посаду ОСОБА_6 додала до заяви про прийняття на роботу усі необхідні документи. Окрім того, ОСОБА_6 відноситься до категорії осіб, передбачених пунктом 4 ст.14 Закону України «Про зайнятість населення» та мала переважне в порівнянні з позивачем право на працевлаштування у Ліцеї. Посилання позивача на працевлаштування ОСОБА_7 вважає некоректним, так як ОСОБА_1 претендував на посаду вчителя математики, алгебри та геометрії, а не фізики. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

19.12.2023 року стороною позивача подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача не погоджується з наведеними відповідачем обгрунтуваннями заперечення на позов.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28.03.2024 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Копичинецьку міську раду Чортківського району.

09.04.2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Копичинецької міської ради Барабаш В.О. надійшло пояснення щодо позову, в якому третя особа вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Заперечення на позов, викладені у відзиві відповідачем, підтримують повністю, просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Аламбець Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задоволити.

Представник відповідача адвокат Кучмій М.Я. в судовому засіданні підтримав заперечення на позов, викладені у відзиві. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Копичинецької міської ради Чортківського району Барабаш В.О. в судове засідання 30.07.2024 року не з`явився, подав до суду клопотання про слухання справи в відсутності їх представника, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Суд, вислухавши позивача, представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню. Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. В силу вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. У відповідності з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно приписів ч.1 ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об`єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 22 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади). Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов`язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті. Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У Рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, зазначено що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей; реалізація, права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98, шляхом укладення трудового договору з роботодавцями, громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків; трудовий договір є основним юридичним фактом, із яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин.

У рішенні від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 Конституційний Суд України вказав, що гарантована частиною першою статті 24 Конституції України рівність громадян перед законом означає рівну для всіх обов`язковість конкретного закону з усіма відмінностями у правах або обов`язках, привілеях чи обмеженнях, які в цьому законі встановлені; але всі відмінності у привілеях чи обмеженнях щодо різних категорій індивідів, встановлені законом, не можуть бути пов`язані з ознаками, передбачених частиною другою статті 24 Конституції України; зазначений принцип визначає загальне правило неприпустимості встановлення за соціальними або особистими ознаками привілеїв чи обмежень і не є абсолютним.

Порушення рівності конституційних прав і свобод означає, що особа отримує привілеї або зазнає обмежень у визнанні, реалізації чи користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження встановлено з правомірною, обумовленою істотними чинниками та обґрунтованою метою, способи досягнення якої є належними та потрібними в демократичному суспільстві.

Конституційний Суд України у рішенні від 7 лютого 2023 року № 1- р/2023 зазначив, що згідно з частинами першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної системи права, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено в актах міжнародного права з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 14), Протоколі № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (статті 1), ратифікованих Україною, та в Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7); гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу в забезпеченні їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023 в справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років».

У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що оспорювані приписи Закону ставлять педагогічних працівників у нерівне, невигідне і вразливе становище залежно від наявності у них певного виду власності (пенсійних виплат) та форми власності відповідного закладу загальної середньої освіти: ці приписи Закону поширюються на педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, однак не поширюються на педагогічних працівників тих закладів загальної середньої освіти, що не належать до державної або комунальної власності. Тому приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону не відповідають частинам першій, другій статті 24 Конституції України.

Згідно даних з трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 слідує, що позивач з 15.08.1981 року по 26.08.1984 року працював вчителем математики Маринівської середньої школи; з 31.08.1984 року був призначений на посаду вчителя фізики і математики Федорівської восьмирічної школи Гусятинського району Тернопільської області та 15.08.1986 року був переведений на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Котівської восьмирічної школи. 18.08.1988 року був переведений на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Копичинецької середньої школи №2. 05.09.1991 року був переведений на посаду директора Копичинецької середньої школи №2. На підставі п.5 ст. 36 КЗпП України 15.05.2001 року був звільнений з посади директора Копичинецької середньої школи № 2 та призначений на посаду завідуючого відділом освіти Гусятинської райдержадміністрації. З 10.10.2005 року призначений на посаду начальника відділу освіти Гусятинської райдержадміністрації в порядку переведення та звільнений 22.04.2013 року за згодою сторін. З 30.04.2023 року по 26.01.2024 року перебував на обліку в Гусятинському РЦЗ. З 04.09.2014 року по 31.08.2018 року працював на посаді вчителя математики загальноосвітньої вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ст. смт. Гусятин.

З 03.09.2018 року працював на посаді вчителя математики в навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 гімназія» м. Копичинці у зв`язку з переведенням із загальноосвітньої вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ст. смт.Гусятин. З 01.07.2020 року продовжив роботу на посаді вчителя математики на умовах строкового трудового договору. З 11.06.2021 року по 30.06.2022 року продовжив роботу на посаді вчителя математики на умовах строкового трудового договору. 01.09.2022 року був призначений на посаду вчителя математики на умовах строкового трудового договору та 31.08.2023 року Наказом від 29.08.2023 року №74-к був звільнений у зв`язку із закінченням строку трудового договору пункт 2 статті 36 КЗпП України. (а.с.10-14)

ОСОБА_1 05.08.1999 року нагороджено почесною грамотою Кабінету Міністрів України за значний особистий внесок у розвиток української національної культури, високий професіоналізм, активну участь в організації та проведенні Всеукраїнського огляду народної творчості; 2009 року грамотою управління освіти і науки Тернопільської ОДА; 2020 року знаком «Відмінник освіти України», посвідчення № НОМЕР_2 ; 08.06.2012 року нагрудним знаком « Василь Сухомлинський », посвідчення № НОМЕР_3 ; 30.12.2021 року подякою за якісну підготовку учнів на II етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Копичинецької міської ради (а.с.16, 17, 18, 19, 20).

28 серпня 2023 року позивач подав письмову заяву на ім`я директора Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_10 про прийняття його з 01 вересня 2023 року на посаду вчителя математики Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області шляхом укладення безстрокового трудового договору. В заяві посилався на закінчення 31 серпня 2023 року терміну дії трудового договору №2 від 25 серпня 2022 року, також на приписи рішення Конституційного Суду України у справі №1-5/2020(118/20) від 7 лютого 2023 року, Статут Ліцею №1 м.Копичинці, норми Конституції України, КЗпП України(а.с.72).

Вищезазначена заява прийнята та зареєстрована відповідачем 28 серпня 2023 року № 410/01-34, про що свідчить резолюція на самій заяві та записами в журналі реєстрації вхідних, вихідних та внутрішніх документів Ліцею №1 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області за серпень, вересень 2023 року (а.с.22-23).

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що станом на дату подання ним 28.08.2023 року заяви про призначення (прийняття) на роботу, були наявні вакантні посади (вакансії) вчителів математики, алгебри та геометрії, а також вчителя фізики, однак відповідач при розгляді його заяви, відмовляючи, не дотримався вимог ст.24 Конституції України та ст.2-1 КЗпП України, якою визначено заборону будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників, у тому числі залежно від віку.

Суд погоджується з такими доводами ОСОБА_1 , які знайшли своє підтвердження дослідженими матеріалами справи.

Згідно копії Наказу від 29.08.2023 року № 74-к «Про звільнення з роботи Володимира Білика» Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 звільнено з посади учителя математики Ліцею №1 м.Копичинеці, з 31.08.2023 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно п.2 ст.36 КЗпП України. Підстава: наказ «Про укладення строкового трудового договору» від 01.09.2022 №99-к, трудовий договір №2 від 25 серпня 2022 (а.с.15).

07.09.2023 року листом за №01-36/146 на заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2023 року № 410/01-34 за підписом т.в.о. директора Ліцею №1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_11 повідомлено про те, що заява задоволена бути не може. Із змісту листа випливає, що зважаючи на мережу класів у Ліцеї №1 м.Копичинці, річний навчальний план ліцею №1 м.Копичинці на 2023-2024 навчальний рік та педагогічне навантаження педагогічних працівників Ліцею №1 м.Копичинці на 2023/2024 навчальний рік за предметами «Математика», «Алгебра», «Геометрія», кількість годин з математичної освітньої галузі сукупно становить 53 навчальних години на тиждень. Відповідно до ст.24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» норма годин на тарифну ставку працівника становить 18 навчальних годин на тиждень. Станом на вказану дату в Ліцеї №1 міста Копичинці працює двоє вчителів математики та вчитель інформатики та математики на умовах безстрокового договору. Вакансія вчителя математики в Ліцеї №1 міста Копичинці відсутня( а.с.30).

31.08.2023 року згідно наказу № 83-к на посаду учителя математики була прийнята в Ліцей № 1 м. Віталіна Доліба на підставі заяви про прийняття на роботу учителем математики від 24.08.2023 року, а 31.08.2023 року згідно наказу № 84-к прийнятий на роботу в Ліцей № 1 на посаду учителя фізики ОСОБА_5 на підставі заяви про прийняття на роботу учителем фізики від 31.08.2023 року, що вбачається із записів в журналі реєстрації наказів з кадрових питань Ліцею № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради за період з 11.01.2023 року по 11.09.2023 року, копії журналу реєстрації заяв Ліцею №1 м. Копичинці Копичинецької міської ради та не заперечується стороною відповідача.

З річного навчального плану на 2023/2024 навчальний рік та навантаження педагогічних працівників на 2023/2024 навчальний рік Ліцею № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області слідує, що кількість годин з математичної освітньої галузі (алгебра, геометрія, математика) сукупно становить 53 навчальних години на тиждень. (133-137, 138-140).

Наведене підтверджується і вищевказаним листом-повідомленням відповідача на заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023 року за №01-36/146.

Отже, станом на дату подання ОСОБА_1 заяви про призначення (прийняття) на роботу на посаду вчителя математики від 28.08.2023 року, зареєстрованої за № 410/01-34, та станом на 31.08.2023 року в Ліцеї №1 м. Копичинці Копичинецької міської ради було наявних 4 повних тарифних ставки згідно ст.24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» з таких навчальних предметів: математики, алгебри, геометрії (53 години).

З метою недопущення порушення рівних можливостей працівників для укладення безстрокового трудового договору, відповідач зобов`язаний був одночасно розглянути заяви усіх претендентів на вакантні посади та обгрунтувати прийняття на роботу одних працівників та відхилення заяв інших.

Однак, керівництво Ліцею №1 м.Копичинці заяви інших претендентів ОСОБА_4 від 24.08.2023 року та ОСОБА_5 від 31.08.2023 року розглянули 31.08.2023 року та цього ж дня задоволено, а заява ОСОБА_1 від 28.08.2023 року розглянута лише 07.09.2023 року, вже після прийняття інших осіб на вакантні посади вчителів математики та фізики, та відмовлено.

Доводи сторони відповідача про те, що заява ОСОБА_1 про прийняття на роботу на умовах безстрокового трудового договору була розглянута адміністрацією Ліцею №1 м.Копичинці разом з іншими заявами претендентів 31.08.2023 року, спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Про наведені обставини зазначено і у письмовій відповідді на звернення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області №01-30/903 від 21.09.2023 року, за результатами розгляду якого встановлено, що станом на 28.08.2023 року дату подання заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_13 щодо призначення на посаду вчителя математики шляхом укладання безстрокового трудового договору, в закладі освіти були наявні вакансії з предметів математика, алгебра та геометрія. Оскільки накази щодо призначення інших осіб видані від 31.08.2023 № 83-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_4 » та від 30.08.2023 № 81-к «Про переривання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_14 », щоб не допустити порушення рівних можливостей працівників для укладання безстрокового трудового договору, керівнику закладу освіти необхідно було прийняти та розглянути усі заяви. З огляду на послідовність прийнятих управлінських рішень, вважають, що заклад освіти не дотримався вимог ст.2-1 КЗпП України. (а.с.31-33).

Обґрунтованими є доводи сторони позивача і про те, що в порушення вимог ч. 3 ст.23 КЗпП України, адміністрацією Ліцею №1 м.Копичинці не було проінформовано ОСОБА_1 , як працівника, який працював за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають його кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також не забезпечено рівних можливостей для укладення безстрокового трудового договору.

Відповідно до ч.3 ст.23 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Наведене встановлено і за результатами здійсненого позапланового заходу державного контролю з питань додержання вимог законодавства про працю у Ліцеї №1 м.Копичинці, у зв`язку з зверненням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що зазначено в листі №ПЗ/3.2/382-ЗВ-23 від 29.09.2023 року (а.с.34).

Доказів того, що ОСОБА_1 був проінформований адміністрацією Ліцею №1 про вакансії, що відповідають його кваліфікації, а також можливість укладення з ним безстрокового трудового договору, що забезпечувало б рівні можливості у співвідношенні з іншими працівниками, стороною відповідача суду не надано.

Суд приходить до висновку, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення (прийняття) його на роботу на посаду вчителя математики шляхом укладення безстрокового трудового договору, не дотримано вимог ст.24 Конституції України та ст. 2-1 КЗпП України, якою визначено заборону будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників, у тому числі залежно від віку.

У звязку з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 1-р/2023 від 7 лютого 2023 року, з врахуванням заяви ОСОБА_1 від 28.08.2023 року, в адміністрації Ліцею №1 м. Копичинці 28.08.2023 виник обов`язок перевести його зі строкового трудового договору на безстроковий, оскільки згідно з приписами статті 9 КЗпП України, умови укладеного строкового трудового договору, за якими працював позивач, погіршували його становище порівняно з законодавством України, а тому були недійсними.

Відмова Ліцею № 1 м. Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області у прийнятті ОСОБА_1 на посаду вчителя математики з підстави відсутності вакансій вчителя математики є протиправною, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача укласти безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 та призначити його на посаду вчителя математики з 01.09.2023 року.

Суд критично оцінює доводи сторони відповідача, викладені у відзиві на позов та які підтримані представником в судовому засіданні. Зокрема, щодо ненадання позивачем до заяви жодних медичних документів про стан його здоров`я, про який Ліцею №1 м.Копичинці невідомо, що було взято до уваги при розгляді заяви.

ОСОБА_1 станом на 28.08.2023 року-подання заяви про прийняття на роботу, працював у Ліцеї №1 м.Копичинці на посаді вчителя математики, від роботи відсторонений не був, окрім того, в період з 17 квітня 2023 року по 20 квітня 2023 року проходив підвищення кваліфікації, що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації НОМЕР_6 від 20 квітня 2023 року (а.с.21), тому безпідставними є посилання на необізнаність адміністрації Ліцею №1 про стан здоров`я позивача.

Також посилання на те, що інший кандидат на посаду ОСОБА_6 мала переважне право на працевлаштування в Ліцеї в порівнянні з позивачем, оскільки була молодим спеціалістом та згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» мала додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, не ґрунтується на законі. Згідно наданих стороною відповідача до відзиву доказів слідує, що саме заява ОСОБА_6 від 24.08.2023 року стала підставою для прийняття її на роботу учителем математики, оскільки як слідує з направлення на працевлаштування № 19172308240007001 від 25.08.2023 року Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості, воно видане на наступний день після подання ОСОБА_6 заяви про прийняття на роботу учителем математики.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.09.2023 року по день ухвалення судового рішення в справі у відповідності до норм статті 235 КЗпП України.

Згідно роз`яснень п. 6 Постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП суди безпосередньо розглядають позови про укладення трудових договорів, зокрема, осіб, які вважають, що їм відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим ст. 22 КЗпП. При обґрунтованості позову суд рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір, зокрема, з іншими особами з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу. Якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться стосовно до правил ч. 2 ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Конструкція частини першої статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку, що оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

У свою чергу, системний аналіз і тлумачення приписів статті 235 КЗпП України дозволяє окреслити випадки, в яких може мати місце вимушений прогул, а саме у разі: незаконного звільнення працівника; незаконного переведення працівника на іншу роботу; затримки видачі трудової книжки з вини власника чи уповноваженого ним органу; затримки виконання рішення про поновлення на роботі; необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу; несвоєчасного укладення трудового договору; унаслідок неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книжці, що перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника. При цьому, вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, унаслідок чого працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця. Отже, вимушений прогул - це час, упродовж якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.12.2022 року по справі № 460/2675/18.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

З довідки про доходи №589 від 09 жовтня 2023 року, виданої Гуманітарним відділом Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_1 працював у Ліцеї №1 м.Копичинці гуманітарного відділу Копичинецької міської ради на посаді педагога та загальна сума доходу за період з 01.07.2023 року по 31.08.2023 року становить 2 621 гривню 83 копійки. Середньоденна заробітна плата складає 655 гривень 46 копійок, середньомісячна заробітна плата складає 14 420 гривень 12 копійок (а.с.35).

Беручи до уваги вищенаведене, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу та зобов`язання укласти безстроковий трудовий договір задоволено, то до стягнення з Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради на користь позивача підлягає і середній заробіток за час вимушеного прогулу- за період з 01.09.2023 року по 30.07.2024 року (день ухвалення рішення судом), що складає 155 999,48 грн. (655,46 грн.*238 робочих дні).

Крім того, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 4,5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в інтересах якого діє адвокат Аламбець Назар Михайлович (на підставі ордеру серія ВО №1066340 від 18.12.2023 року) до Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області (адреса місцезнаходження: м. Копичинці, вулиця Шевченка, 21, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 23594806, Email: kopy.schooll@gmail.com), в інтересах якого діє адвокат Кучмій Микола Ярославович (на підставі ордеру серія ВО №1068513 від 18.01.2024 року), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Копичинецька міська рада Чортківського району (адреса місцезнаходження: м. Копичинці, вулиця 22 Січня, 29, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058380) про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу, зобов`язання укласти безстроковий трудовий договір, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконною відмову Ліцею №1 м.Копичинці, Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області у прийнятті ОСОБА_1 на посаду вчителя математики.

Зобов`язати Ліцей №1 м.Копичинці, Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області укласти безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 та призначити його на посаду вчителя математики з 01.09.2023 року.

Стягнути з Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2023 року по 30.07.2024 року в розмірі 155 999 (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 48 копійок, з утриманням всіх належних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Ліцею №1 м.Копичинці Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26 серпня 2024 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК