Ухвала

від 17.09.2024 по справі 947/19564/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/19564/21

Провадження № 2-зз/947/164/24

УХВАЛА

17.09.2024 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за клопотанням представника ОСОБА_1 адвоката Чирка Ольги Олегівни про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 05.07.2021 року по цивільній справі №947/19564/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області Алєксєєвої Юлії Сергіївни про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2024 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чирка Ольги Олегівни про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 05.07.2021 року по цивільній справі №947/19564/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області Алєксєєвої Юлії Сергіївни про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, справу за вказаним клопотанням було розподілено судді Калініченко Л.В.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованоЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

У відповідності до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову зокрема за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (ч.2 ст. 158 ЦПК України).

Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розглядісправи судомучасники справивикладають своївимоги,заперечення,аргументи,пояснення,міркування щодопроцесуальних питаньу заявахта клопотаннях,а такожзапереченнях протизаяв іклопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Отже, клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову належить до клопотань з процесуальних питань, вимоги до яких передбачені статтею 183 ЦПК України.

Частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Таким чином, на всіх стадіях судового розгляду, зокрема відкриття провадження, підготовче провадження, розгляд справи по суті, прийняття рішення по суті, виконання судового рішення, учасники справи мають право подати до суду заяви з процесуальних питань (статті182,183 ЦПК України).

У відповідності до правового висновку сформованого у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20, вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Крім того, суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження у цивільних справах є виконання судового рішення (рішення, ухвала, постанова). Вона починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і містить у собі ряд процесуальних дій та рішень, що забезпечують реалізацію цього акта правосуддя.

На стадії виконання судових рішень здійснюється реалізація тих судових рішень, які набрали законної сили, а також вирішуються судом питання, що виникають при зверненні судового рішення до виконання та безпосередньому їх виконанні, здійснюється нагляд і контроль за їх виконанням.

Таким чином, законодавець зобов`язав учасника справи у разі звернення до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій із заявою, скаргою, клопотанням чи запереченням на стадії виконання судового рішення надати суду докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (абзац другий частини другоїстатті 183 ЦПК України).

При цьому виконання рішення суду може здійснюватися як у добровільному порядку, так і примусово.

У заяві представником ОСОБА_1 зазначено, що подання відповідного клопотання зумовлено необхідність вчинення подальших дій з виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 05.12.2023 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04.06.2024 року, ухваленого за наслідком розгляду цивільної справи №947/19564/21.

Отже, дане клопотання про скасування заходів забезпечення позову подане заявником за наслідком постановленого судового рішення по справі, яке набрало законної сили, на стадії його виконання, у зв`язку з чим положення ч.2 ст. 183 ЦПК України розповсюджуються до даної заяви.

Як вбачається, представником заявника до поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порушення приписів ч.2 ст. 183 ЦПК України не надано доказів на підтвердження скерування поданого до суду клопотання, разом з доданими до нього документами, іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, щостаттею 158 ЦПК Українипередбачено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Отже, оскільки нормамиЦПК Українипередбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії клопотання про скасування заходів забезпечення позову порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змістуРішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбаченіЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до частини 4ст. 183 ЦПК Українисуд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

На підставі вищевикладеного, оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог викладених у ст.183 ЦПК України, останнє підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано,що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цим клопотанням після усунення недоліків, що слугували для його повернення.

Керуючись ст. ст. 158, 183, 352-354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чирка Ольги Олегівни про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 05.07.2021 року по цивільній справі №947/19564/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області Алєксєєвої Юлії Сергіївни про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним - повернути заявникові без розгляду.

Роз`яснити заявникові, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.