Постанова

від 17.09.2024 по справі 468/1445/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.09.24

22-ц/812/1386/24

Провадження № 22-ц/812/1386/24 Головуючий суду першої інстанції Звягіна О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м. Миколаїв Справа № 468/1445/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2024 року, постановлену під головуванням судді Звягіної О.В., в залі судового засідання в м. Баштанка, за позовом ОСОБА_1 до районного відділу поліції Баштанського району Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та майнову шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовом до районного відділу поліції Баштанського району Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, де просив визнати протиправної бездіяльність працівників поліції щодо його звернень про вчинені правопорушення, не внесення його повідомлень до ЄРДР, знищення архівних даних та інш. та відшкодування моральної та майнової шкоди у сумі 500 000 грн.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області у відкритті провадження за вказаним позовом було відмовлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що у провадження іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала суду мотивована тим, що у позовній заяві стягувач вказав, що вже звернувся з аналогічним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду. Крім того, згідно інформації, що міститься в загальному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень на веб-ресурсі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119933760, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно виходив з того, що в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду є аналогічна справа та ухвалою цього суду від 24 червня 2024 року по ній відкрито провадження. Поряд із цим, суд першої інстанції не перевірив та не впевнився про тотожність предмета позову, підстав позову та учасників такої справи.

Дійсно в Єдиному державному реєстрі судових рішень є ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 400/4930/24.

З даної ухвали слідує, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , відповідачем - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, Баштанський районний відділ поліції, предмет спору - про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та матеріальної шкоди в розмірі 170 000 грн.

Отже сторони у справі № 468/1445/24 та в справі № 400/4930/24, предмет спору не є тими самими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (статті 8, 10).

Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка міститься в статті 6 "Право на справедливий суд".

У відповідності до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При відмові у відкритті провадження в справі суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває справа № 400/4930/24 за позовом ОСОБА_1 до тих самих відповідачів про той самий предмет та з тих же підстав, виходячи з постанови цього суду про відкриття провадження від 24 червня 2024 року.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що: "позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

Тобто, для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суд мав установити тотожність предмета й підстав позову, а також суб`єктного складу сторін у справі № 400/4930/24 та справі, яка переглядається.

Позивач в апеляційній скарзі заперечував як однаковий суб`єктний склад у вказаних справах так і підстави пред`явлення позову в справі № 400/4930/24.

За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що 24 червня 2024 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі № 400/4930/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Баштанського районного відділу поліції про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та майнової шкоди в розмірі 170 000 грн.

У справі, що переглядається, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - районного відділу поліції Баштанського району Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, де просив визнати протиправної бездіяльність працівників поліції щодо його звернень про вчинені правопорушення, не внесення його повідомлень до ЄРДР, знищення архівних даних та інш. та відшкодування моральної та майнової шкоди у сумі 500 000 грн.

Отже суб`єктний склад та предмет спору у справі № 468/1445/24 та в справі № 400/4930/24 не є тотожними.

При постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження в справі суд першої інстанції суб`єктний склад, предмет та підстави позову у справах № 468/1445/24 та № 400/4930/24 не аналізував, пославшись виключно на те, що у справах ОСОБА_1 пред`явив аналогічні позови.

У зв`язку із цим суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України та дійшов помилкового висновку, що позивачем вже подано позов до іншого суду до того ж відповідача з тим же предметом спору та з однакових підстав.

Колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши позовну заяву ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та заяву про заміну відповідача у справі не можуть бути прийняті до розгляду апеляційним судом та підлягають поверненню, оскільки справа підлягає направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Склад учасників справи у цьому випадку буде вирішуватися судом першої інстанції при розгляді справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що постановлена судом першої інстанції ухвала є передчасною та не відповідає вимогами статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а отже право заявника на доступ до правосуддя, закріплене у статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту 4 статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа поверненню до суду для продовження розгляду.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають розподілу після вирішення справи по суті спору.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до районного відділу поліції Баштанського району Головного управління національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної та майнову шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 17 вересня 2024 року.