Ухвала

від 16.09.2024 по справі 640/18587/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18587/21

УХВАЛА

16 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді: Кобаля М.І., суддів: Бужак Н.П., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці про визнання протиправними дій, скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державною митною службою України подано апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року, з огляду на те, що апеляційна скарга суб`єктом владних повноважень подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2024 року касаційну скаргу Державної митної служби України задоволено та скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, а справу № 640/18587/21 направлено для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 11.10.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.10.2022 року копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано Державною митною службою України, через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (Т.3 а.с.167).

Вперше апеляційна скарга подана Державною митною службою України - 10.11.2022 року, через систему «Електронний суд» (Т.3 а.с.182-186).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2022 року апеляційну скаргу Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року залишено без руху (Т.3 а.с.196).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 року апеляційну скаргу Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року повернуто скаржнику (Т.3 а.с.214-215).

03.02.2023 року Державна митна служба України вдруге звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті, який міститься в матеріалах справи (Т.3 а.с.225).

Тобто, скаржником пропущено встановлений адміністративним законодавством строк.

Так, в апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження та зазначив, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, між тим, через відсутність належного фінансування, повернута судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 року причини пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається Державна митна служба України визнано неповажними. У задоволенні заяви Державної митної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 року, представником апелянта Гришаковою Н.Є. 05.09.2024 року подано подібні клопотання (вх.34929 та 34948) про усунення недоліків, до яких додано аналогічні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року.

Так, у вказаних заявах представник митного органу Гришакова Н.Є. просить поновити строк на апеляційне оскарження та в якості поважності причин пропуску строку зазначає, що апеляційна скарга вперше подана відповідачем вчасно, проте повернута судом апеляційної інстанції, через несплату судового збору.

Також, апелянт зазначає, що в розумні строки повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, тобто скористався своїм законним правом.

Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин, повторно апеляційна скарга подана без зволікань - через 4 дні, з моменту отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 року, а тому, на думку апелянта, строк має бути поновлений.

Разом з тим, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, починаючи з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, тобто з 11.10.2022 року, через систему «Електронний Суд».

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що правовими положеннями КАС України передбачено право повторного звернення особи, після повернення позовної заяви або апеляційної скарги, натомість не зупиняє перебіг строку протягом якого вказаний документ має бути подано до відповідного суду.

Тобто, заявник, відповідно до норм адміністративного судочинства, при повторному зверненні з позовом або скаргою, має вкластися у визначений КАС України строк, який в даному випадку становить 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч. 2 ст. 295 КАС України).

У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається скаржник, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку, оскільки Державною митною службою України не доведено наявності перешкод звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного нормами адміністративного судочинства, тобто починаючи з моменту отримання оскаржуваного рішення - 11.10.2022 року.

Щодо доводів та посилань скаржника на практику Європейського суду з прав людини та надмірний формалізм, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Європейський суд з прав людини - це міжнародний суд, який розглядає заяви тільки від осіб, організацій та підприємств, які вважають, що стали потерпілим від порушення прав і свобод гарантій, зазначених у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або в Протоколах до неї.

Тобто, роль та мета Європейського суду з прав людини полягає у захисті осіб, організацій та підприємств, які вважають, що стали потерпілим від порушення своїх прав та законних інтересів.

У даному випадку, Державна митна служба України є суб`єктом владних повноважень, яка виконує публічно-владні управлінські функції органу державної влади на підставі законодавства, відповідно, на Державну митну службу України не розповсюджується захист Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або Протоколів до неї.

Окрім того, однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Однак, ч. 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Так, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

На переконання суду, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач не зазначив поважних причин, які б вказували на наявність обґрунтованих та суттєвих підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Апелянт не був позбавлений можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, більш того, вказані дії ним були вчинені та він реалізував своє право на апеляційне оскарження постанови.

Повернення первинної апеляційної скарги не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 року у справі Желтяков проти України, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Приписи пункту 4 частини 1 статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021 року по справі № 640/3393/19.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилання апелянта, які додатково надані суду апеляційної інстанції 05.09.2024 року, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається скаржник, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку.

Дослідивши обставини справи та клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Станом на 16.09.2024 року від апелянта додаткові докази підтвердження пропуску строку на апеляційне оскарження не надходили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Причини пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається Державна митна служба України визнати неповажними.

У задоволенні клопотання та заяви Державної митної служби України від 05.09.2024 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці про визнання протиправними дій, скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Файдюк