Постанова

від 10.09.2024 по справі 320/2261/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2261/23 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРТОДОРА" до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 19.08.2022 № 0067340705 за формою "В3" та № 0067330705 за формою "В4", а також зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "АЛЕРТОДОРА", код ЄДРПОУ 44233348, у розмірі 5334462,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 19.08.2022 № 0067340705 за формою "В3" та від 19.08.2022 № 0067330705 за формою "В4". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що надані позивачем документи є суперечливими та недостовірними, а імпортований товар не був реалізований та фактично відсутній, оскільки документи на його перевезення оформлені за день до митного оформлення, що на переконання апелянта свідчить про їх фіктивність та відсутність факту перевезення на склад, що позбавляє товариство права на бюджетне відшкодування.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позиція відповідача не ґрунтується на жодних доказах, а задекларовані позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року показники, зокрема, податкового кредиту та від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, сформовані позивачем на підставі договірних взаємовідносин у зв`язку із здійсненням імпортних операції з Угорщини на суму 5334462,00 грн з контрагентом "VITATEX TRASING Kft.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АЛЕРТОДОРА" є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 44233348. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

На підставі наказу ГУ ДПС у Київський області № 289-п посадовими особами відповідача здійснено вихід за місцезнаходженням позивача: 08300 Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вул. Польова, будинок 26, корпус 2 офіс 4, під час якого встановлено відсутність посадових осіб позивача, про що складено акти від 06.06.2022 про відсутність посадових осіб товариства та неможливість вручення наказу та направлення на перевірку, а також відповідачем прийнято рішення про проведення невиїзної документальної перевірки позивача.

На підставі наказу Головного управлінням ДПС у Київській області від 17.06.2022 № 488-п, повідомлення від 01.06.2022 № 1551/10-36-07-05, заступником начальника відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області у період з 07.07.2022 до 13.07.2022 здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АЛЕРТОДОРА" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року податкової декларації з податку на додану вартість від 21.02.2022 (реєстраційний номер 9036446115) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 13.07.2022 № 3879/10-36-07-05/44233348, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44; пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198; пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, зокрема: завищено суму податкового кредиту за декларацією за січень 2022 року на суму ПДВ 704 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) та відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку (р.20.2.1 податкової декларації з податку на додану вартість) за січень 2022 року в сумі 5334462,00 грн.

29.07.2022 позивач подав до ГУ ДПС у Київській області заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 13.07.2022 № 3879/10-36-07-05/44233348 та підтверджуючі документи (а.с.47-52 т.1).

12.08.2022 відповідач листом № 18859/10-36-07-05 повідомив позивача, що викладені у запереченні доводи не спростовують факти порушень в частині правомірності декларування від`ємного значення за січень 2022 року, тому висновки акту перевірки залишено без змін (т.1, а.с.38-46).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2022:

- №0067340705 за формою "В3", яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 5334462,00 за січень 2022 року (а.с.14-17 т.1);

- №0067330705 за формою "В4", яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 702,00 грн (а.с.18-21 т.1).

Вважаючи наявне право на отримання бюджетного відшкодування, а вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів невідповідності первинної документації вимогам діючого законодавства чи доказів несплати суми ПДВ, заявленої позивачем до відшкодування у декларації, у той час, як позивачем документально підтверджено правомірність визначення задекларованих сум податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування з ПДВ.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті 200 ПК України).

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування показники податкового кредиту з ПДВ сформовані за результатами зовнішньоекономічної господарської діяльності з імпортування на митну територію України товарів від контрагента "VITATEX TRASING Kft." (Угорщина) на загальну суму ПДВ 5334462,00 грн.

Між Компанією "VITATEX TRASING Kft." (продавець, Угорщина) та ТОВ "АЛЕРТОДОРА" (покупець, Україна) укладено договір поставки від 18.01.2022 № 18/01-22, за умовами якого, продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину договору. Валюта контракту - долар США. Сума контракту складається з суми інвойсу (а.с.62-68 т.1).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, за результатами прибуття товару на митну територію України оформлено вантажно митні декларації: від 20.01.2022 №UA500080/2022/000629, від 21.01.2022 №UA500080/2022/000708, від 21.01.2022 №UA500080/2022/000713, від 21.01.2022 №UA500080/2022/000706, від 21.01.2022 №UA500080/2022/000711, від 22.01.2022 №UA500080/2022/000718, від 25.01.2022 №UA500080/2022/000848, від 25.01.2022 №UA500080/2022/000846, від 26.01.2022 №UA500080/2022/000900 та інвойси, акти про проведення митним органом фізичного огляду товарів (а.с.69-182 т.1).

Оплату за митне оформлення імпортованого товару здійснено на підставі платіжних доручень від 20.01.2022 № 2 на суму 90 000,00 грн, від 20.01.2022 № 3 на суму 910 000,00 грн та від 21.01.2022 № 4 на суму 7 000 000,00 грн (а.с.183-185 т.1).

З метою підтвердження факту перевезень товару після митного оформлення до складу позивачем подано до матеріалів справи копію договору організації транспортно-експедиційних послуг від 30.12.2021, укладений позивачем з ТОВ "БАКЕРІТ".

Як доказ наявності місця для зберігання імпортованого товару позивачем надано копії договору оренди від 03.01.2022 № 07/12, укладеного з ПАТ "БУДІНДУСТРІЯ-2020" та акту прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 03.01.2022 - приміщення площею 100 кв.м за адресою м. Одеса, Малиновський район, вул. Аеропортівська, буд.15 Г.

Позивачем подано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних від 20.01.2022 № 706, від 21.2022 № 711, від 19.01.2022 № 629, від 20.01.2022 № 708, від 21.01.2022 № 713, від 21.01.2022 № 718, від 24.01.2022 № 846, від 24.01.2022 № 848, від 25.01.2022 № 900. Перевізник: ТОВ "БАКЕРІТ", замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач: ТОВ "АЛЕРТОДОРА", пункт навантаження: Митна площа, 1 м. Одеса 65026 територія "Одеського морського торговельного порту", пункт розвантаження: м. Одеса, Малиновський район, вул. Аеропортівська, буд.15 Г (а.с.35-43 т.2).

Дослідивши надані позивачем докази колегія суддів доходить виходить з наступного.

На підтвердження виконання умов договору поставки від 18.01.2022 № 18/01-22 позивачем оформлено вантажно митні декларації:

- від 20.01.2022 № UA 500080/2022/000629, в той же час ТТН № 629 про рух даного товару складена 19.01.2022;

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000708, ТТН № 708 про рух даного товару складена 20.01.2022;

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000713, ТТН № 713 про рух даного товару складена 20.01.2022;

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000706, ТТН № 706 про рух даного товару складена 20.01.2022;

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000711, ТТН № 711 про рух даного товару складена 20.01.2022;

- від 22.01.2022 № UA 500080/2022/000718, ТТН № 718 про рух даного товару складена 21.01.2022;

- від 25.01.2022 № UA 500080/2022/000848, ТТН № 848 про рух даного товару складена 24.01.2022;

- від 25.01.2022 № UA 500080/2022/000846, ТТН № 846 про рух даного товару складена 24.01.2022;

- від 26.01.2022 № UA 500080/2022/000900, ТТН № 900 про рух даного товару складена 24.01.2022.

Тобто, товарно-транспортні накладні, оформлені контрагентом ТОВ "БАКЕРІТ", сформовані у день прибуття товару на митну територію України, однак до завершення митного оформлення та випуску товару на митну територію України.

Суд звертає увагу, що надані позивачем копії товарно-транспортних накладних не містять інформації про вантажно-розвантажувальні операції, дату та час прибуття товару на склад позивача і підпис відповідальної особи, тобто надані ТТН можуть свідчити про рух товару виключно в день їх оформлення та не підтверджують рух товару після завершення митного оформлення товару, що відбувався на наступний день, враховуючи відсутність будь-якої інформації про здійснення розвантажувальних робіт.

При цьому, частина товарно-транспортних накладних не містить належної інформації про використані для транспортування автомобілі та напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), яка б дозволила ідентифікувати транспортні засоби, що були використані при перевезенні товару.

Наведені ТТН підписані позивачем із проставленням печатки ТОВ «Алертодора» без будь-яких зауважень чи застережень.

Крім того, позивач стверджує, що імпортований ним товар був доставлений на склад - приміщення площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , де і зберігається до цього часу.

З матеріалів справи вбачається, що імпортована кількість товару по ВМД складає:

- від 20.01.2022 № UA 500080/2022/000629 - 2056 полімерні пакунки (полотно трикотажне 24527 кг);

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000708 - 389 картонних коробок (рушники 126490 шт., 12290 кг);

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000713 - 1565 картонних коробок (взуття 12520 пар, 8879 кг);

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000706 - 233 полімерні пакунки (пледи 9820 шт., 9885 кг);

- від 21.01.2022 № UA 500080/2022/000711 - 1912 картонних коробок (взуття 15296 пар, 9794 кг);

- від 22.01.2022 № UA 500080/2022/000718 - 593 картонні коробки (жіночий одяг 41484 шт., 13843 кг);

- від 25.01.2022 № UA 500080/2022/000848 - 1882 картонні коробки (взуття 15056 пар, 9537 кг);

- від 25.01.2022 № UA 500080/2022/000846 - 1865 картонні коробки (взуття 14920 пар, 10748 кг);

- від 26.01.2022 № UA 500080/2022/000900 - 279 картонних коробок (сумочки дамські 10860 шт., 9360 кг).

Враховуючи, що загальна кількість коробок та полімерних пакунків складає 10774, загальна кількість товару - 258453 шт. (пар взуття) та вага становить 108863 кг, то розміщення такої кількості товару вагою понад 100 тон на складі площею 100 кв.м, викликало сумнів, в результаті чого судом витребувано у позивача докази наявності товару на складі.

На вимогу суду щодо надання доказів фактичної наявності імпортованого товару на складі позивача останнім було подано фото та відеоматеріали, з яких неможливо встановити жодної інформації щодо місцезнаходження об`єкту нерухомості (приміщення складу), зафіксованого товару, належності його позивачу, вмісту коробок та яким чином зафіксовані на фото та відеоматеріалах коробки та пакунки належать до товару, який був імпортований позивачем в січні 2022 року на підставі зовнішньо-економічного контракту від 18.01.2022 № 18/01-22, укладеним з Компанією "VITATEX TRASING Kft.".

Також, зафіксоване на фото та відеоматеріалах приміщення за своєю площею явно перевищує 100 кв.м., яка за твердженнями позивача була орендована ним у ПАТ "БУДІНДУСТРІЯ-2020" на підставі договору оренди від 03.01.2022 № 07/12.

З наданої відповідачем інформації вбачається, що складське приміщення за адресою м. Одеса, Малиновський район, вул. Аеропортівська, буд.15 Г одночасно орендується і іншими суб`єктами господарювання (ТОВ «Анеджи Про», ТОВ «Стармедсервіс», ТОВ «Чарльстон Грей», ТОВ «Грандес Інвест»), копії договорів оренди нежитлового приміщення наявні в матеріалах справи (а.с.191-203 т.2).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд.15 секц.Г жодних прав власності чи користування не зареєстровано (а.с.66 т.2).

Наведене в сукупності викликає сумніви у можливості фактичного використання позивачем складу за адресою АДРЕСА_1 , перевезення на цей склад товару, його розміщення та зберігання у приміщенні площею 100 кв.м.

Колегія суддів також враховує обставину, що станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивачем не надано до суду жодних доказів проведення розрахунків за імпортований товар з контрагентом нерезидентом - Компанією "VITATEX TRASING Kft." (Угорщина), а також вчинення позивачем будь-яких дій з метою виконання своєї господарської діяльності з подальшої реалізації імпортованого товару, який за твердженням позивача перебуває у його володінні без будь-якого руху протягом 30 місяців.

Суд звертає увагу, що про відсутність реального характеру відповідних господарських операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Зазначена позиція була неодноразово висвітлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема у постанові від 18.03.2020 у справі №826/18952/14.

Колегія суддів зазначає, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №816/2270/16, від 21 листопада 2022 року у справі № 804/7753/16.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Разом з тим, позивачем не підтверджено факту наявності в нього відповідної розумної економічної причини (ділової мети), яка полягає в подальшій реалізації імпортованого товару із отриманням прибутків, приросту активів, отримання відповідного економічного ефекту.

Натомість, в судовому засіданні представник позивача звернув увагу, що ТОВ «Алертодора» очікує отримати грошові активи для подальшої діяльності товариства саме за рахунок відшкодування ПДВ з державного бюджету України на підставі вказаних господарських операцій.

На переконання суду, наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність з боку позивача недобросовісної поведінки платника податків, спрямованої на безпідставне відшкодування сплаченої суми ПДВ без здійснення господарської діяльності з реалізації імпортованого товару, факт наявності якого для використання в рамках правового поля у господарській діяльності підприємства не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Вказане свідчить на користь висновків відповідача, що подані товариством первинні документи не підтверджують фактичне виконання руху активів, не створюють наслідків для податкового обліку і не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Встановлені судом обставини у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Алертодора» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а єдиною метою спірних операцій є отримання податкової вигоди у вигляді заявленої суми ПДВ до відшкодування з бюджету за рахунок операцій з придбання імпортованого товару без наміру в подальшому здійснювати господарську діяльність, в тому числі з його реалізації, що суперечить принципам та засадам здійснення господарської діяльності, закріпленими нормами ЦК України, ГК України та ПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем в повному обсязі підтверджено висновки, викладені в акті перевірки від 13.07.2022 №3879/10-36-07-05/44233348 в частині безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ за січень 2022 року в сумі 5334462,00 грн, з огляду на не підтвердження належними та допустимими доказами факту отримання, перевезення та зберігання імпортованого товару, за відсутності факту здійснення господарської діяльності з його подальшої реалізації, відсутності ділової мети, яка передбачає отримання економічної вигоди в результаті діяльності товариства, що свідчить про відсутність руху матеріальних цінностей без змін майнового стану, внаслідок чого у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними та не підлягають скасуванню.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРТОДОРА" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 16 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма