Постанова

від 16.09.2024 по справі 140/1473/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/1473/24 пров. № А/857/18320/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіГлушка І.В.

суддівДовгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ХОЛОД" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року про повернення позовної заяви, ухвалену суддею Ксензюк А.Я., м. Луцьк, у справі № 140/1473/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ХОЛОД" доГоловного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

в лютому 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВ ХОЛОД» (далі позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі -відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9385464/36014353 від 22.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 28.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання зареєструвати податкову накладну №38 від 28.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року позовну заяву повернено позивачу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом порушено норми процесуального законодавства, які регулюють питання відкриття провадження, оскільки таке було відкрито в лютому 2024 року. Недоліки позовної заяви позивачем усунено. Просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ХОЛОД» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 140/1473/24, а справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дня вручення копії ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказатипідстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин пропуску цього строку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «АБВ ХОЛОД» продовжено строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви до 03.07.2024 включно.

03.07.2024 від представника позивача на усунення недоліків позовної заяви надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду. Стверджує, що позовну заяву було подано в межах шестимісячного строку звернення до суду. Вказує, що позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період, що передує тримісячному строку, оскільки відбулося досудове врегулювання спору в адміністративному порядку. Було надано документи, а саме: витяг з наказу про запровадження дистанційної роботи ОСОБА_1 витяг з наказу на відпустку ОСОБА_1 , Договір з адвокатом Якименко З.С., лист адвоката Машевської Л.А. В клопотанні було подано обґрунтування причин пропуску тримісячного процесуального строку.

В доповнення до заяви про поновлення строків для подання позовної заяви від 24.06.2024 зазначала те, щоУказом Президента України №64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні запроваджено воєнний стан, який діяв на момент звернення до суду та продовжує діяти, що унеможливило подати позовну заяву у визначений законодавством термін. Основним видом діяльності ТОВ «АБВ ХОЛОД» є виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання. З моменту збройної агресії російської федерації порушена нормальна робота бізнесу. Всі працівники перебувають в стресовому депресивному стані. Підприємство Позивача працює заради перемоги і намагається зберегти робочі місця. Кожен із працівників внаслідок війни отримав психологічні, безпекові, соціально-економічні та екологічні наслідки. Працювати в таких умовах вкрай важко. Оскарження до суду, підготовка позовної заяви потребує спеціальних знань в галузі права. Позивач вважає, що ним було пропущено строки подання позовної заяви з поважних причин. Позовна заява подана в межах шестимісячного строку.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вказав причин, що свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду, всі причини залежали виключно від волевиявлення позивача.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, предметом оскарження в адміністративній справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9385464/36014353 від 22.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 28.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст.5 КАС Українипередбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленомуКАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

За змістом ч.1ст.45 КАС Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другоїстатті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

Так, відповідно до частини четвертоїстатті 122 КАС Україниякщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, єПодатковий кодекс України.

Статтею 56 ПКвизначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту56.1 статті 56 ПКрішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом56.18 статті 56 ПКвизначено, що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, однак таке не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.

Судом встановлено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9385464/36014353 від 22.08.2023 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями ДПС України №6678436014353/2 від 06.09.2023 скаргу ТзОВ «АБВ ХОЛОД» було залишено без задоволення, а вищезазначене рішення без змін.

Про вказане рішення позивач повинен був дізнатися та дізнався у день його прийняття з огляду на те, що такі рішення у вигляді електронних документів невідкладно надсилаються платникам податків, що підтверджується квитанцією від 06.09.2023, наявною в матеріалах справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТзОВ «АБВ ХОЛОД» здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого з відповідною скаргою на оскаржуване у даній справі рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №9385464/36014353 від 22.08.2023, строк звернення до суду становить три місяці, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України.

Щодо покликання позивача на те, що на початку жовтня 2023 року бухгалтер в електронному кабінеті платника податку ознайомилась із вказаним рішенням. Скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної до ДПС готувалась головним бухгалтером, яка не обізнана із строками подання позовної заяви, оскільки позивач не має у штаті юристів. Крім того,Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні запроваджено воєнний стан, який діяв на момент звернення до суду та продовжує діяти. Директор товариства займається основними питаннями господарської діяльності, тому вирішення питання щодо оскарження рішень податкових органів покладено на бухгалтера. Зазначає, що робочий процес часто переривається через повітряні тривоги, в період яких працівники з метою безпеки для життя та здоров`я змушені були перебувати в укритті. Так як головний бухгалтер немає в своєму підпорядкуванні помічника, тому в першу чергу виконує свої безпосередні посадові обов`язки, в тому числі щодо подання звітності, реєстрації податкових накладних тощо. Вказує, що з моменту збройної агресії російської федерації порушена нормальна робота бізнесу. Всі працівники перебувають в стресовому депресивному стані. Підприємство позивача працює заради перемоги і намагається зберегти робочі місця. Кожен із працівників внаслідок війни отримав психологічні, безпекові, соціально-економічні та екологічні наслідки. Працювати в таких умовах вкрай важко. Оскарження до суду, підготовка позовної заяви потребує спеціальних знань в галузі права. Головним бухгалтером здійснювався пошук спеціаліста у сфері права. Бухгалтер проживає у селищі Благодатне Володимирського району. Для ведення перемовин з адвокатами щодо укладення договору на правничу допомогу необхідно виїжджати до міста Володимира або Нововолинська. Бухгалтер провела перемовини з кількома адвокатами, однак договори не укладалися через непогодження умов договору або спеціалізація адвоката не відповідала заявленій. 14.11.2023 документи були передані адвокату Машевській Л.А. з проханням розглянути, сформувати правову позицію та підготувати позовну заяву. 04.12.2023 від адвоката Машевської Л.А. надійшов лист, в якому вона повідомила, що не може надати професійну правничу допомогу через завантаженість справами та через те, що справа не зовсім пов`язана з її спеціалізацією. Таким чином, позивач змушений був проводити знову перемовини з іншими адвокатами. Враховуючи завантаженість бухгалтера, після відмови адвоката Машевської Л.А., оперативно укласти договір про співпрацю не було можливо. В грудні велися попередні перемовини по телефону з адвокатом Якименко З.С., але в той період адвокат хворіла. Лише 18.01.2024 було укладено договір між позивачем та адвокатом Якименко З.С. Для ознайомлення з матеріалами, формування правової позиції, підготовки тексту позовної заяви необхідно час. Відповідно позовна заява була направлена до суду 05.02.2024. Адвокат Якименко З.С. не мала можливості оперативно підготувати позовну заяву, оскільки 24.01.2024 знову захворіла, а з 29.01.2024 оформлено було листок непрацездатності (медичний висновок ВВ5М-82Р5-93ХХ-679Т) до 02.02.2024. В сукупності всі ці обставини ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, стали істотними перешкодами для своєчасного оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, то апеляційний суд зазначає наступне.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 18 березня 2021 року у справі № 200/11827/19-а.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з даним позовом з моменту отримання рішення за результатом розгляду скарги на рішення Комісії в порядку адміністративного оскарження.

Таким чином, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення позивача, тобто мала суб`єктивний характер, а отже клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Апеляційний суд також не приймає до уваги покликання позивача на введений в Україні воєнний стан, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану на території України, без обґрунтування неможливості звернення позивача до суду у передбачені КАС Україні строки без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на позивача, не може вказувати на наявність об`єктивних причин та перешкод для своєчасної подачі позовної заяви.

Апеляційний суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що судом порушено процесуальні норми, оскільки питання строку вирішено після відкриття провадження у справі, та зазначає таке.

Норми КАС України допускають ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Такий правий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №460/626/19.

Таким чином, висновки позивача, відповідно до яких суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі, не є обґрунтованими, не відповідають нормам КАС України та наведеній вище позиції Верховного Суду.

Апеляційний суд окремо обумовлює і ту обставину, що при винесенні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 в рамках даної справи, судом не досліджувалось питання поважності наведених апелянтом причин пропуску строку, а лише встановлено процедурні порушення, які були допущені судом першої інстанції при постановленні ухвали від 04.03.2024 про залишення позовної заяви без розгляду. Зокрема, суд апеляційної інстанції зауважив про незабезпечення позивачу судом першої інстанції можливості обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду. На виконання вимог суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції двічі надав таку можливість позивачу, та оцінивши поважність наведених позивачем причин пропуску строку, дійшов висновку про їх неповажність та, як наслідок, - про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно дост.123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов`язаний повернути позовну заяву позивачу (залишити таку без розгляду).

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви, оскільки така подана з пропуском строку, а наведені причини не є поважними.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно дост.316 КАС Україниапеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. 243, 308,312,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ХОЛОД" залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 140/1473/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний

Дата