Справа №705/366/23
2-п/705/4/24
УХВАЛА
11.09.2024 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані Черкаської області заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» Кисіля Анатолія Івановича про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2024 по справі № 705/366/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача ТОВ «Байс-Агро» Кисіль А.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2024 по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування зазначає, що 01 травня 2024 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області було винесено заочне рішення про задоволення позовних вимог та розірвано договір оренди земельної ділянки від 24.01.2012, укладений між позивачем та Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» «Агро Посівна Компанія» на земельну ділянку площею 4,1640 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:1435, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 800462.
Про вказане заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області відповідачу не було відомо, до моменту отримання його поштовим листом 28 травня 2024 року. Зважаючи на те, що представником відповідача адвокатом Синєгубом Романом Петровичем було надано до суду клопотання про відкладення судового розгляду, в зв`язку із не можливістю з`явитися на зазначений час та дату в судове засідання по справі №705/366/23 так як він брав участь в іншому судовому засіданні, про що було додано відповідне підтвердження (screen-shot із сторінки Судової влади Тальнівського районного суду Черкаської області), відповідач та його представник вважали, що слухання справи було перенесено на інший час та дату, в зв`язку із наявністю у представника відповідача поважної причини, яка стала підставою для того аби бути відсутнім у судовому слуханні по справі, призначеному на 01 травня 2024 року.
У відповідності до вимог чинного законодавства відповідач, в особі представника ОСОБА_2 , звернувся із апеляційною скаргою на вище вказане заочне рішення і за результатами розгляду апеляційної скарги Черкаським апеляційним судом було винесено ухвалу від 03 липня 2024 року, згідно якої було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги представника ТОВ «БАЙС-АГРО» адвоката Синєгуба Романа Петровича та роз`яснено судом, що відповідач має право на подачу заяви до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 287 Цивільного Процесуального Кодексу України.
З огляду на викладені у заочному рішенні факти, вважає, що воно підлягає перегляду виходячи з наступного:
По-перше, як вже зазначалося, представник відповідача адвокат Синєгуб Роман Петрович не мав змоги взяти особисту участь у судовому засіданні у даній справі і відповідно давати свої усні й письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань позивача, оскаржувати рішення та ухвали суду тобто користуватися усіма правами, наділеними відповідача (його представника) Цивільним процесуальним законодавством, про що надав до суду клопотання про відкладення судового розгляду. Відповідно, суд був повідомлений про причини неможливості приймати участь у судовому засіданні представника відповідача, призначеному на 01 травня 2024 року.
Суд може ухвалити заочне рішення лише на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. В даному випадку судом не було враховано не достатність усіх вище перелічених умов наявність яких є підставою, для ухвалення судом заочного рішення у справі, а саме тієї умови, що представник відповідача не з`явився в судове засідання з поважної причини із повідомленням суду про причини його не явки. За своєю процесуально-правовою природою заочний розгляд справи не є самостійним видом провадження, адже він не обумовлений природою матеріальноправового відношення, характером та підставами розглянутих судом вимог. Право вибору брати участь у судових засіданнях чи ні залишається за відповідачем відповідно до принципу змагальності цивільного процесу, і якщо явка в суд це право сторін, то повідомлення суду про причини неявки в судове засідання сформульоване законом як обов`язок.
По-друге: як вбачається із матеріалів цивільної справи та заочного рішення суду представником відповідача адвокатом Синєгубом Романом Петровичем було долучено до матеріалів справи копію видаткового касового ордеру № 510 від 04 вересня 2017 року, згідно якого позивачу ОСОБА_1 було видано орендну плату за земельний пай за 2017-2025 роки, кадастровий номер земельної ділянки 7124385500:03:000:1435 в розмірі 30 000,00 грн., але вказаний доказ судом не було взято до уваги, оскільки він був поданий без дотримання вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України, а саме без підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
В даному випадку, представнику відповідача не було змоги подати до суду заяву з проханням поновити процесуальний строк та прийняти належним чином оформлені докази у справі, а саме вищевказаний видатковий касовий ордер № 510 від 04 вересня 2017 року, згідно якого позивачу ОСОБА_1 було видано орендну плату за земельний пай за 2017-2025 роки, кадастровий номер земельної ділянки 7124385500:03:000:1435 в розмірі 30 000,00 грн. В обґрунтування зазначають, що вказаний доказ по справі був виготовлений, та при подачі його до суду було не дотримано вимоги, щодо надіслання сторонам у справі його копії, що унеможливило дотримання вимог Цивільного Процесуального Кодексу України. Наявність зазначеного ордеру не приховувалась відповідачем. Про факт його існування учасники справи обізнані, що свідчить про відсутність зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. Вказаний доказ по справі є тим документом, який має важливе значення для результату розгляду позовної заяви, встановлення наявності/відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Представник відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення також послався на вимоги чинного законодавства, Конвенцію та практику Європейського суду щодо неможливості формального підходу суду в частині поновлення пропущеного процесуального строку як в частині приєднання доказів, так і в частині звернення до суду.
Просить суд прийняти заяву про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду від 01 травня 2024 року у справі №705/366/23.
Поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду від 01 травня 2024 року у справі №705/366/23.
Переглянути заочне рішення Уманського міськрайонного суду від 01 травня 2024 року у справі №705/366/23. 4. Скасувати заочне рішення Уманського міськрайонного суду від 01 травня 2024 року у справі №705/366/23 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Представник заявника в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляли.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Патрікєєвої І.В. надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутність та у відсутність її довірителя, у задоволенні заяви просить відмовити в повному обсязі, у зв`язку з недотриманням представником процесуальних строків щодо звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Крім того, зазначає, що представництво інтересів відповідача здійснювалось професійним адвокатом, а відповідно процесуальні та матеріальні норми права йому мали бути достеменно відомі, в тому числі і порядок представництва юридичної особи в процесі, а також поважність причин не прибуття в судові засідання та можливість представництва юридичної особи іншими представниками.
У відповідності до положень частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, щоучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та безфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши позицію представника позивача, вивчивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 705/366/23, суд прийшов до наступного.
Так, судом встановлено, що 01 травня 2024 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 24.01.2012, укладений між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Агрофірма «Байс-Агро» «Агро Посівна Компанія» на земельну ділянку площею 4,1640 га, кадастровий номер 7124385500:03:000:1435, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 800462, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» (ЄДРПОУ 30334495) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992,40 грн.
Копію повного тексту судового рішення, в електронній формі у відповідності до довідки про доставку електронного листа відповідачем ТОВ «Байс-Агро» отримано 21.05.2024 о 14:43:37, а копію повного тексту рішення у паперовому виді відповідачем отримано 28.05.2024, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відділення.
Представник відповідача звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою на вищевказане заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.05.2024, яка була направлена засобами поштового зв`язку 19.06.2024 та отримана апеляційним судом, згідно відповідної відмітки на скарзі, 24.06.2024.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03.07.2024 було відмовлено у прийнятті апеляційної скаргипредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «БайсАгро» - адвоката Синєгуба Романа Петровича на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернути її скаржнику. При цьому, представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «БайсАгро» адвокату Синєгубу Роману Петровичу було роз`яснено, що він має право на подачу заяви до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 287 ЦПК України.
Черкаським апеляційним судом було встановлено, що представник ТОВ «Байс-Агро» адвокат Синєгуб Р.П. подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2024 року, проте із письмовою заявоюпро перегляд заочного рішення до районного суду відповідач не звертався, тому судом зроблено висновок, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст. 284 ЦПК України, не переглядалося, тобто відповідач не виконав вимоги щодо порядку перегляду заочного рішення суду. Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що за результатом розгляду справи судом першої інстанції вперше ухвалене заочне рішення, а тому, враховуючи, що представником ТОВ «Байс-Агро» адвокатом Синєгубом Р.П. порушено встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, і було вирішено, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Представник відповідача ОСОБА_3 у своїй заяві просить поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Тобто необхідною умовою для поновлення пропущеного строку є наведення заявником причин його пропуску, яким суд надає оцінку на предмет їх поважності.
Представник відповідача ТОВ «Байс-Агро» у своїй заяві про перегляд заочного рішення, просить поновити йому строк звернення до суду, але при цьому взагалі не посилається на будь-які причини пропуску такого процесуального строку. Посилаючись на вимоги цивільно-процесуального кодексу та на практику Європейського суду, лише зазначає про те, що суд при прийнятті рішень має враховувати інтереси усіх сторін, а також розглядати питання поновлення пропущених процесуальних строків без формалізму. Також вказує, що представник відповідача попередньо подавав заяву про відкладення розгляду справи з об`єктивних причин, а тому вважав, що суд у судовому засіданні 01.05.2024 не прийме рішення.
Крім того, не погоджується з тим, що судом при розгляді справи не взято до уваги як доказ квитанцію про виплату позивачу орендної плати, оскільки такий доказ подано в порушення вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України, хоча про його існування знав і позивач, але представник відповідача був позбавлений можливості подати заяву про поновлення процесуального строку та прийняття судом такого доказу, як належного, посилаючись при цьому на норми Закону щодо процесуальних строків.
Підстав же пропуску звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення представник заявника відповідача ТОВ «Байс Агро» у своїй заяві не вказує.
Так, судом встановлено, що копія повного тексту заочного рішення суду від 01.05.2024 була на електронну адресу відповідача була доставлена 21.05.2024, а копія тексту такого рішення у паперовому виді, представником відповідача отримана 28.05.2024, тобто останнім днем подання заяви про перегляд заочного рішення є 17.06.2024. Разом з цим до суду із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся 29.07.2024, при тому, що навіть з апеляційною скаргою на рішення суду представник відповідача звернувся 19.06.2024, тобто поза межами визначеного законом 20 денного строку.
Із заяви про перегляд заочного рішення можна зрозуміти, тобто фактично суд припускає, що підставою для поновлення пропущеного строку для звернення до суду, представник відповідача вважає впевненість представника відповідача при розгляді справи по суті у тому, що його клопотання про відкладення розгляду справи задоволено, а тому він не міг припустити, що судом буде прийнято рішення, але ж він, як учасник процесу, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. При тому, що про рішення представник відповідача дізнався 28.05.2024, отримавши копію паперового тексту рішення, не беручи до уваги той факт, що на електронну адресу копія повного тексту рішення була доставлена 21.05.2024. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 (справа № 9901/278/21).
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017).
У даному випадку заявник із заявою про перегляд заочного рішення порушив 20 денний строк з дня вручення йому копії повного заочного рішення суду, заяву про поновлення йому такого строку до суду не подав, лише у заяві про перегляд заочного рішення просив не лише переглянути заочне рішення суду, а також поставив питання про поновлення йому строку для звернення із такою заявою, але фактично не обґрунтовуючи будь-якими обставинами поважність причин пропуску пропущеного строку.
Крім того, отримавши копію повного заочного рішення суду представник відповідача більше ніж через двадцять днів звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою і Черкаським апеляційним судом при вирішенні можливості відкрити апеляційне провадження, було встановлено, що датою отримання копії оскаржуваного заочного рішення є саме 28.05.2024, та наголошено про порядок незгоди відповідача із прийнятим судом першої інстанції заочним рішенням, про що і роз`яснено в ухвалі Черкаського апеляційного суду 03.07.2024 про відмову у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро».
Оскільки останнім днем подання заяви про перегляд заочного рішення є 17.06.2024, а представник ТОВ «Байс-Агро» звернувся до суду лише 29.07.2024, тому заява про перегляд заочного рішення подана з пропуском строку, визначеного статтею 284 ЦПК України, і вимога заявника про поновлення пропущеного строку на подання такої заяви жодним доказом не обґрунтована та є безпідставною оскільки слід врахувати, що навіть з апеляційною скаргою представник відповідача звернувся поза межами такого строку.
Жодних обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску встановленого законом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, заявником у заяві не зазначено.
Таким чином, суд не вбачає об`єктивних підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Оскільки заявником не наведено жодних причин, які об`єктивно завадили і перешкодили йому подати до суду заяву про перегляд заочного рішення протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії повного заочного рішення суду, а обставини відмови у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення суду, не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, тому суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку, встановленого законом.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 344/18269/13-ц).
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки заява представника відповідача ТОВ «Байс-Агоро» Кисіля А.І. про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 705/366/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки подана з пропуском строку на її подання, враховуючи, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку, тому таку заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 284-287 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» Кисіля Анатолія Івановича про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2024 по справі № 705/366/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байс-Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
В зв`язку із залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Р.В. Піньковський
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121685137 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами |
Цивільне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Піньковський Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні