Постанова

від 04.09.2024 по справі 2011/8692/2012

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

04 вересня 2024 року

м. Харків

справа № 2011/8692/2012

провадження № 22-ц/818/2174/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Тичкової О.Ю., Люшні А.І.

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну спарву за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по цивільній справі №2011/8692/2012 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в особі представника ОСОБА_2 наухвалу Дзержинського районногосуду м.Харкова від 04 квітня 2024року, постановлену суддею Невеніциним Є.В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист на виконання рішення від 22.05.2013 по справі № 2011/8692/2012, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова 12 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 в загальному розмірі 291 617,91 доларів США, таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування заяви посилається на те, що 31 липня 2008 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір №6660629, за яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 200 000,00 доларів США під 14,49 % річних на умовах щомісячного повернення кредиту і сплати процентів за його користування за узгодженим графіком до 28 липня 2018 р. 22.05.2009 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду №7660155 до Кредитного договору № 6660629 від 31.07.2008 року. Між Банком та ОСОБА_3 було укладено наступні договори забезпечення: договір іпотеки №6660808 від 31.07.2008 року;договір іпотеки №6660772 від 31.07.2008 року; договір іпотеки №6660685 від 31.07.2008 року; договір іпотеки №6660797 від 31.07.2008 року. В якості додаткового забезпечення кредитного договору, ОСОБА_1 була надана ще одна земельна ділянка в Харківській області, Дергачівський район, сел. Мала Данилівка. В подальшому, у зв`язку з несплатою зобов`язань АТ «ПУМБ» подано до Дзержинського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 р., справа № 2011/8692/2012, позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 291 617,91 доларів США.

На виконання зазначеного рішення суду, Дзержинським районним судом м. Харкова 12 травня 2014 року було видано виконавчий лист по справі № 2011/8692/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 в загальному розмірі 291 617,91 доларів США, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 192 916,67 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 13.01.2013 (включно) в розмірі 98 701,24 доларів США. Рішення набрало законної сили 25.02.2014 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 1 (один) рік. Виконавчий лист виданий 12.05.2014 року.

28.11.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем, на підставі виконавчого листа № 2011/8692/2012 виданого 12.05.2014 року, було відкрито виконавче провадження № 73460359 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 року в загальному розмірі 291 617,91 доларів, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 192 916,67 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 13.01.2013 р. (включно), в розмірі 98 701,24 доларів США, а також на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, основну винагороду приватного виконавця у сумі 29 161,79 доларів США та суму мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 669,00 грн.

Після ознайомлення з постановами вказаного виконавчого провадження № 73460359, ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. із заявою від 01.12.2023 року з проханням закрити виконавче провадження № 73460359 та скасувати всі постанови по виконавчому провадженню № 73460359.

В обґрунтування, в заяві, ОСОБА_1 було зазначено, що виконавче провадження № 73460359 підлягає закриттю, оскільки в процесі виконавчого провадження за № 52033938, згідно цього ж виконавчого листа № 2011/8692/2012 виданого 12.05.2014 року, було проведено виконавчі дії, в результаті яких була частково погашена сума боргу за рахунок відрахувань з заробітної плати боржника.

Також, було повідомлено, що банк ПАТ «ПУМБ» прийняв на себе кредитне забезпечення (земельні ділянки), надане майновим поручителем ОСОБА_3 , а також додаткове кредитне забезпечення (земельну ділянку), що належне боржнику ОСОБА_1 . Вартість цих земельних ділянок покрила значну частину заборгованості. Таким чином, сума вказана в виконавчому листі № 2011/8692/2012 виданому 12.05.2014 року, ніяким чином не відповідає дійсній сумі боргу.

Також, за даними Українського Бюро кредитних Історій, 24.12.2020 року кредит був списаний банком ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 , як боржник, за кредитом не має заборгованості, що підтверджується відповідною випискою в додатках.

Однак, ОСОБА_1 отримав відповідь засобами електронного зв`язку від приватного виконавця у Листі «Про результати розгляду заяви» від 08.12.2023№73071457/39438, в якому зазначено, що виконавцем не виявлено підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, визначених Законом.

Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 вважає, що в частині другій статті 432 ЦПК України визначено підставу, а саме: обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням та фактичним виконання, добровільним виконанням обов`язку боржником чи іншою особою, що підтверджується доказами долученими до позовної заяви. Адже ОСОБА_1 документально підтверджено, що попередньо згідно цього ж виконавчого листа № 2011/8692/2012 виданого 12.05.2014 року, було проведено виконавчі дії, в результаті яких була частково погашена сума боргу за рахунок відрахувань з заробітної плати боржника, також банк ПАТ «ПУМБ» прийняв на себе кредитне забезпечення (земельні ділянки), надане майновим поручителем іншою особою - ОСОБА_3 , а також додаткове кредитне забезпечення (земельну ділянку), що належне боржнику ОСОБА_1 . Вартість цих земельних ділянок покрила значну частину заборгованості перед ПАТ «ПУМБ». Також, за даними Українського Бюро кредитних Історій, 24.12.2020 року кредит був списаний банком ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 , як боржник, за кредитом не має заборгованості. Отже, сума вказана в виконавчому листі № 2011/8692/2012 виданому 12.05.2014 року, ніяким чином не відповідає дійсній сумі боргу, крім того, стягувач неодноразово звертався до виконавців та йому було повернуто виконавчий лист, строки для його виконання також давно закінчилися, однак посадовими особами державної виконавчої служби та приватним виконавцем відкриваються виконавчі провадження на основі оскаржуваного виконавчого листа, тому такий виконавчий лист має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дзержинськогорайонногосуду м.Харковавід 04квітня 2024року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по цивільній справі №2011/8692/2012 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити його заяву.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що державними та приватними виконавцями протягом періоду з 2014 по 2023 неодноразово повертався виконавчий лист до Банку у зв`язку з наявністю передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, або виконавчий лист було направлено за належністю, повернуто у зв`язку з відсутністю майна, за заявою самого стягувача. Вказує, що в 2017 році було звернуто стягнення за ВП № 53395541 на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 2 852 848,78 грн., що значно перевищує суму заборгованості. Належних доказів реалізації майна за значно нижчою ціною Банком не надано. Зазначає, що стягувачем не надано доказів, а Судом не досліджено вартість реалізованого майна, відповідність оцінки майна ринковій вартості при продажу, тобто не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Судом не взято до уваги вимоги ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за якою ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягувач лише у відзиві без документального підтвердження зазначив про реалізацію іпотечного майна за значно нижчою ціною, отже доказів непогашення заборгованості Банком не надано. Зазначає, що судом не враховано, що на момент укладення договорів іпотеки в 2008 році вказані земельні ділянки мали вартість 341 500 ,00 грн., 348 300 ,00 грн., 354 200,00 грн., 346 000 ,00 грн., враховуючи стале зростання вартості нерухомого майна та підвищення курсу валют, вказане заставне майно не могло відповідати ринковій вартості в сукупності з чотирьох земельних ділянок територіально Харківська область, Дергачівський район, сел. Мала Данилівка в сумі 568 400,00 гривень, що критично менше навіть за оціночну вартість на момент укладення договорів іпотеки. Наголошує, що судом безпідставно не взято до уваги доводи Заявника, що заборгованість перед банком погашено за рахунок іпотечного майна та вартість такого майна є достатньою для погашення кредитної заборгованості у повному обсязі, що цілком обгрунтовано враховуючи визначену вартість у рішенні суду таких земельних ділянок та фактично ціну, за яку їх було реалізовано (критично низька ціна, що не відповідає ринковій). Зазначає, що судом не взято до уваги, що Банк сам неодноразово забирав виконавчий документ та залишав без виконання. Судом не враховано, що розрахунки Банку є внутрішніми документами, на які Заявник не має впливу та можливості перевірки, уточнення, коригування сум щодо зарахування вартості іпотечних розрахунків. Вказує, що до цього часу не враховані Стягувачем при відкритті нових виконавчих проваджень щодо стягнення всієї суми боргу (без врахування вартості іпотечних зарахувань, хоч і критично занижених). Стягувачем не надано жодних доказів щодо вартості та оцінки майна, виписки щодо боргу на які наявні посилання. Зазначає, що судом не враховано, що з моменту видачі виконавчого листа та відкриття першого виконавчого провадження минуло 10 років, Банк отримав забезпечення у формі нереалізованого майна боржника, земельні ділянки від забезпечення іншої особи, відрахування, неодноразово звертався до виконавців щодо виконання виконавчого листа з пропуском строків (в тому числі без фактичного врахування отриманих майнових прав та компенсації), враховуючи також, що за даними Українського Бюро кредитних Історій, 24.12.2020 року кредит був списаний банком АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 , як боржник, за кредитом не має заборгованості, такий виконавчий лист, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Наголошує, що ОСОБА_1 та самим Стягувачем підтверджено, що попередньо згідно цього ж виконавчого листа № 2011/8692/2012 виданого 12.05.2014 року, було проведено виконавчі дії, в результаті яких була погашена сума боргу за рахунок відрахувань з заробітної плати боржника.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що основне зобов`язання (повернення кредиту) визначено в іноземній валюті доларах США, а звернення стягнення на предмети іпотеки, яке реалізовано в національній валюті гривні, не забезпечило виконання зобов`язань в повному обсязі, а на підтвердження протилежного заявником жодних доказів до суду не надано, як і доказів оскарження, у встановленому законом порядку, оцінки вартості майна, що зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з вказаним висновком суду, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.05.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2014 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 року в загальному розмірі 291 617,91 доларів США, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 192 916,67 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими станом на 13.01.2013 р. (включно), в розмірі 98 701,24 доларів США; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 гривень.

Згідно матеріалів цивільної справи №2011/8692/2012 два виконавчих листа отримано представником позивача 12.05.2014 року.

26.05.2014 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №43465320 за виконавчим листом №2011/8692/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 291617,91 доларів США та виконавче провадження №4346568 про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. 05.06.2014 року державним виконавцем приєднано виконавче провадження №43465688 до зведеного виконавчого провадження №43595430.

04.12.2015 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції закінчено виконавче провадження №43465320, оскільки боржник має джерела доходів у підвідомчості Ленінського ВДВС ХМУЮ.

26.08.2016 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження №52033938 за виконавчим листом №2011/8692/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у загальному розмірі 2330901,95 грн.

Заступником начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 07.06.2017 року у виконавчому провадженні №52033938 винесено постанову про арешт майна боржника.

Заявою №КНО-44.4.1/358 від 19.05.2017 року представник стягувача, користуючись своїм правом, виявив бажання залишити нереалізоване майно в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №2011/8692/2012, а саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 90 300 грн. Згідно договору іпотеки №7660472 зазначене майно забезпечувало виконання ОСОБА_1 виконання всіх зобов`язань, що випливають з укладеного кредитного договору №6660629 від 31.07.2008 року.

Згідно скриншоту з застосунка «Дія» загальна сума заборгованості у виконавчому провадженні №52033938, яка підлягає до стягнення становить 2 324 191,91 грн, сплачена сума 7 269,91 грн.

У зазначеному виконавчому провадженні 04.08.2023 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.

21.10.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. відкрито виконавче провадження №73069810 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУТ «Перший Український Міжнародний Банк» за виконавчим листом №2011/8692/2012 заборгованості за кредитним договором №6660629 в загальному розмірі 291617,91 доларів США.

Після повернення виконавчого листа №2011/8692/2012 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. 28.11.2023 року відкрито виконавче провадження №73460359 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУТ «Перший Український Міжнародний Банк» за виконавчим листом №2011/8692/2012 заборгованості за кредитним договором №6660629 в загальному розмірі 291617,91 доларів США.

За повідомленням стягувача №КНО-44.2.1/205 від 07.02.2024 року за виконавчим листом №2011/8692/2012 стягнуто 24 986,32 доларів США, залишок не стягнутої суми станом на 01.01.2023 року становить 266 631,59 доларів США.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

ЗаположеннямистатейпершоїтадругоїЗаконуУкраїни«Провиконавчепровадження»виконавчепровадження,якзавершальнастадіясудовогопровадженняздійснюєтьсяздотриманнямсередіншихтакихзасадякверховенстваправа,диспозитивності,справедливості,неупередженостітаоб`єктивності.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України (аналогічна норма містилася в частині четвертійстатті 369 ЦПК України, 2004 року), в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконаннюповністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова було постановлено судове рішення у справі 619/5895/13ц, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 року в загальному розмірі 2852843,78 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, який належимть ОСОБА_3 : земельна ділянка, загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:0874, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,1530га, кадастровий №6322055900:00:003:1083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,1444га, кадастровий №6322055900:00:003:0950, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка загальною площею 0,152га, кадастровий №6322055900:00:003:0873, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Заявою №КНО-44.4.1/588 від 07.08.2017 року представник стягувача, користуючись своїм правом, виявив бажання залишити нереалізоване майно в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №619/5895/13-ц, а саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 568 400 грн, які належать ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №6660629 від 31.07.2008 року в загальному розмірі 2852843,78 грн.

Отже, судом встановлено, що одночасно у проваджені різних судових установ знаходились позовні вимоги позивача ПАТ «ПУМБ» щодо одного й того ж самого кредитного договору, боржника та поручителя, де судами встановлювались фактичні обставини справи щодо наявної на час звернення до суду або на час ухвалення судового рішення заборгованості.

Апеляційним судом встановлено, що визначена у рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2014 року заборгованість є частиною заборгованості стягнутої за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року, яка у випадку реалізації заставного майна, повинна бути зарахована стягувачем як погашення загальної заборгованості за договором, та як наслідок підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цій частині.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Так,з матеріалівсправи вбачається,що АТ«ПУМБ» булоповідомлено Приватноговиконавця виконавчогоокругу Харківськоїобласті КудряшоваДмитра Вячеславовича,що повиконавчому листу№ 2011/8692/2012виданого 12.05.2014року Дзержинськимрайонним судомм.Харкова було частково стягнуто суму грошових коштів у розмірі: 24986,32 доларів США та залишок нестягнутої суми на 01.11.2023 року за вищезазначеним виконавчим документом становить 266631,59 доларів США (а.с. 122).

ОСОБА_1 вказує, що земельні ділянки, право власності на які набув АТ «ПУМБ» в межах виконавчих проваджень, були набуті ним за ціною, яка є значно нижчою від їх реальної вартості, також зазначає про повне виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року, між тим належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів ОСОБА_1 не надано.

Так, усталеною практикою є правова позиція про те, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленихзаконом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщоу зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості зверненнястягнення накошти боржниката виконаннярішень приобчисленні боргув іноземнійвалюті визначеніу статті49Закону України«Про виконавчепровадження».Так,відповідно дочастин першоїтретьоїцієї статтіу разіякщо коштиборжника віноземній валютірозміщені нарахунках,внесках абона зберіганніу банкучи іншійфінансовій установі,які маютьправо напродаж іноземноївалюти навнутрішньому валютномуринку,виконавець зобов`язуєїх продатипротягом семиробочих днівіноземну валютув сумі,необхідній дляпогашення боргу. Уразі якщотакі коштирозміщені вбанку абоіншій фінансовійустанові,які немають правана продажіноземної валютина внутрішньомувалютному ринку,виконавець зобов`язуєїх перерахуватипротягом семиробочих днівтакі коштидо банкуабо іншоїфінансової установиза виборомвиконавця,що маєтаке право,для їхреалізації відповіднодо частинипершої цієїстатті. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштіву гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби,а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

Банк залишив за собою право нереалізованого майна у ВП 52033938, а саме: земельну ділянку 0,0993 га, (кадастр. №6322055900:00:003:0720, АДРЕСА_1 ) за вартістю 90300, 00 гривень (на дату отримання Свідоцтва про право власності на 08.06.2017р. сума в валюті кредиту складала 3445,85 доларів США за Курсом НБУ на 08/06/17 = 2620,5414 за 100 USD, та яка й відображена в обліку Банку, у сумі валюти кредиту 3445,85 долрарів США в графі Призначення: як Средства для погаш. задолж. по дог. A6660629, в рамках принят. залог. имущ. в соб-ть ПАО "ПУМБ", согл. Инф. справки из Гос. реестра имущ. прав и Свидет. о праве соб-ти от 08.06.2017г.

Зарахування відбувалось 14.06.2017р. у розмірі та валюті кредиту 3445,85 доларів США, та так як на дату зарахування Курс НБУ складав на 14/06/17 = 2599,5212 за 100 USD в гривневому еквіваленті в системах Банку відображається сума на дату зарахування в гривні - 89 575,60грн.

За виконавчим листом у справі №619/5895/13-ц, виданого 23.03.2014 року Дергачівським районним судом Харківської обл. , де Стягувачем є АТ «ПУМБ», а боржником ОСОБА_3 , за яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №6660629 від 31.07.2008 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки який належить ОСОБА_3 , а саме на чотири земельні ділянки:

- земельна ділянка загальною площею 0,15га, кадастровий №6322055900:00:003:0874, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,1530га, кадастровий №6322055900:00:003:1083, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,1444га, кадастровий №6322055900:00:003:0950, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,152га, кадастровий №6322055900:00:003:0873, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна вартість 568400,00гривень. (надату отриманняСвідоцтв проправо власностіна 04.10.2017р.сума ввалюті кредитускладала 21285,04доларів СШАза КурсомНБУ на04/10/17=2670,4193за 100USD(виписказі СайтуНБУ вматеріалах справи) ), та яка й відображена в обліку Банку, у сумі валюти кредиту 21 285,04 доларів США в графі Призначення: як Средства для погаш. задолж. по дог. A6660629, в рамках принят. залог. имущ. в соб-ть ПАО "ПУМБ", согл. Извлечения из Гос. реестра имущ. прав и Свидет. о праве соб-ти от 04.10.2017г.

Зарахування відбувалось 18.10.2017р. у розмірі та валюті кредиту 21 285,04 доларів США, та так як на дату зарахування Курс НБУ складав на 18/10/17 = 2648,4328 за 100 USD в гривневому еквіваленті в системах Банку відображається сума на дату зарахування в гривні по чотирьох земельних ділянках- 563 719,99грн.

Стягнута сума у валюті кредиту банком не змінювалась.

Крім того, добровільно боржником було погашено суму боргу по кредиту у розмірі 255,43доларів США, що за Курсом НБУ на дату подання виписок суду першої інстанції 22/01/24 = 3752,6800 за 100 USD складала суму в гривневому еквіваленті у розмірі 6859,79грн.

Отже, сума, яка підлягала стягненню за рішенням № 2011/8692/2012 - 291 617,91 доларів США, добровільно сплачено ОСОБА_1 - 255,43 доларів США, примусово стягнуто за рішенням суду у справі №619/5895/13 - 21 285,04 доларів США, примусово стягнуто за рішенням № 2011/8692/2012- 3445,85 доларів США.

Таким чином, загальна сума погашень за Кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 складає 24986,32 дол США, залишок не сплаченої ОСОБА_1 суми заборгованості складає 266631,59 доларів США.

Отже, враховуючи, що 24986,32 доларів США були віднесені на погашення заборгованості за Кредитним договором № 6660629 від 31.07.2008 року ця сума була зарахована стягувачем як погашення заборгованості за договором, та як наслідок зазначене є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цій частині.

Ураховуючи наведене,суд першоїінстанції дійшовпередчасного висновкупро відсутністьпідстав длячасткового задоволеннявимог ОСОБА_1 про визнаннявиконавчого листатаким,що непідлягає виконанню, а саме в частині стягнення 24986, 32 доларів США.

За такихобставин,колегія суддіввважає занеобхідне заяву ОСОБА_1 провизнання виконавчоголиста таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково, визнати виконавчий лист, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова 12 травня 2014 року на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року у справі № 2011/8692/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 6660629 від 31 липня 2008 року таким, що частково не підлягає виконанню, а саме в частині стягнення 24986, 32 доларів США.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі не погашена, отже виконавчий лист в частині 266631,59 доларів США залишається чинним та підлягає виконанню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районногосуду м.Харкова від 04 квітня 2024року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа по цивільній справі № 2011/8692/2012 за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова 12 травня 2014 року на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року у справі № 2011/8692/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 6660629 від 31 липня 2008 року таким, що частково не підлягає виконанню, а саме в частині стягнення 24986, 32 доларів США.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: А.І Люшня

О.Ю. Тичкова