Постанова

від 17.09.2024 по справі 915/92/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/92/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Філінюка І.Г., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2024, ухвалене суддею Ткаченком О. В., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 06.06.2024

у справі № 915/92/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

до відповідача: Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу

про: стягнення 194567,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі Миколаївська ТЕЦ) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу (далі Товарна біржа), в якому просило суд стягнути з останнього 194567,90 грн, з яких: 178198,63 грн основного боргу, 10944,61 грн інфляційних втрат, 4625 грн 3% річних та 799,66 грн пені.

Позов мотивований тим, що з 01.11.2021 у позивача із співвласниками будинку № 54А по вул. Маріупольська в м. Миколаїв, у тому числі і відповідачем, діє індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Позивач зазначив, що до серпня 2023 року відповідачу здійснювалося нарахування по об`єкту площею 137,6 кв.м., але коли відповідач звернувся з письмовою заявою від 11.08.2023 про надання технічних умов на відключення нежитлового приміщення (Літ-А) від системи централізованого опалення та надав копію технічного паспорту, позивачем було виявлено, що відповідачу з 2014 року належить не лише підвальне приміщення площею 137,6 кв.м., а й перший поверх площею 186,2 кв.м.. Коли позивач дізнався, що у відповідача у власності перебуває не лише 137,6 кв.м., а 323,8 кв.м., то у серпні 2023 було здійснено донарахування (перерахунок) за + 186,2 кв.м. та виставлено відповідачу відповідний рахунок № 2448 за серпень 2023 року.

За період з грудня 2021 року по грудень 2023 року відповідачу поставлено енергії на загальну суму 268198,63 грн, за яку (з урахуванням перерахунку) відповідач сплатив лише 90000 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за теплову енергію, спожиту в період з грудня 2021 по грудень 2023 року включно становить 178198,63 грн.

Також, у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості за постачання теплової енергії, позивачем нараховано до стягнення 10944,61 грн інфляційних втрат (за період з березня 2022 по грудень 2023), 4625 грн 3% річних (з 01.02.2022 по 15.01.2023) та 799,66 грн пені (з січня по червень 2023).

Відповідач, частково заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві зазначив, зокрема, що різниця в площі, на яку треба було здійснити донарахування, складає лише 48,6 кв.м., яка є різницею площі між об`єктом теплопостачання № 1: Чорноморська товарна біржа вул. Маріупольська, 54-А, який є частиною підвалу загальною площею 137,6 кв.м, та об`єктом теплоспоживання № 2: офісні приміщення вул. Маріупольська, 54-А, який є частиною першого поверху загальною площею 186,2 кв.м.

На думку відповідача, здійснення нарахування по об`єкту теплопостачання № 1: Чорноморська товарна біржа вул. Маріупольська, 54-А, який є частиною підвалу загальною площею 137,6 кв.м, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у ньому (об`єкті) відсутня опалювальна система та він не входить до опалювальної площі, що підтверджується технічним пастором, виготовленим станом на 01.08.2023, та довідкою ТОВ «АртТехНік» №29/08/23-Р від 01.08.2023.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додана, зокрема, платіжна інструкція № 601 від 06.02.2024 на суму 20000 грн із призначенням платежу: оплата за теплову енергію по рахунку № 2448.

Позивач, у відповіді на відзив, зазначив, що станом до початку опалювального сезону 2023-2024 років акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачем не надавався, тому підстав для ненарахування за послуги з постачання теплової енергії відсутні. Стосовно перерахунку, який був зроблений в серпні 2023 року, позивач зазначив, що лише 01.09.2023 йому стало відомо, відповідно до технічного паспорту відповідачу належить не лише частина підвалу у розмірі 137,6 кв.м., а й частина першого поверху в розмірі 186,2 кв.м., що разом складає 323,8 кв.м. Відповідач цю інформацію приховував. Також позивач зазначив, що не заперечує здійснення відповідачем оплати у розмірі 20000 грн після подачі позову.

В прохальній частині відповіді на відзив позивач просив суд стягнути з відповідача лише 158198,63 грн основного боргу (178198,63 грн 20000 грн). Розмір інфляційних втрат, 3% річних та пені залишився незмінним.

07.05.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення, до яких додано власний розрахунок заборгованості, а також платіжні інструкції № 603 від 11.03.2024 на суму 20000 та № 607 від 25.04.2024 на суму 20000 грн із призначенням платежу: оплата за теплову енергію по рах. № 2448.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2024 у справі № 915/92/24 у задоволенні позову Миколаївської ТЕЦ відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів внесення змін до індивідуального договору з відповідачем в порядку, визначеному цим договором (шляхом розміщення змін умов на сайті або шляхом укладення відповідних додаткових угод). Так само позивачем не надано суду доказів формування та надання відповідачу рахунків на оплату спожитої послуги з урахуванням збільшення площі приміщень, що належать відповідачу в порядку, передбаченому індивідуальним договором. Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- нежитлові приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку, і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку він усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказані приміщення не підпадають під термін неопалювальне приміщення;

- наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати платежів.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Філінюка І.Г., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження справи з суду першої інстанції.

02.07.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2024 у справі № 915/92/24 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк до 25.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи також не надходило.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.12.2023 за № 358055832 (а.с.11-15 т.1) відповідач є власником 205/1000 частки нежитлового приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, будинок 54А.

Викладене також підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.02.2005 (а.с.17 т.1).

Відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок (нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, будинок 54А), виготовленого станом на 25.11.2014 (а.с.19-22 т.1), вищевказаний об`єкт нерухомості складається з приміщення підвалу (137,6 кв.м.) та приміщення першого поверху (186,2 кв.м.).

При цьому, у вказаному Технічному паспорті, в розділі «Характеристика громадського будинку, господарських будівель та спору» зазначено, що частина підвалу та частина 1 поверху в житловому будинку, вид опалення: центральне.

Відповідачем додано до матеріалів цієї справи Технічні умови на відокремлення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання опалення нежитлового приміщення за адресою: вул. Маріупольська, 54А, № 08/23 В від 25.08.2023 (далі відокремлення) (а.с.118 т.1), з яких вбачається, що опалювальна площа приміщення, що відокремлюється, складає 323,8 кв.м.

Також додано виготовлений станом на 01.08.2023 Технічний паспорт на об`єкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 54А, в якому зазначено, зокрема, що в нежитлових приміщеннях підвального поверху опалювальна система відсутня та не входить до опалювальної площі.

Позивач вказує, що до серпня 2023 року відповідачу здійснювалося нарахування по об`єкту площею лише 137,6 кв.м., але коли відповідач звернувся з письмовою заявою від 11.08.2023 про надання технічних умов на відключення нежитлового приміщення (Літ-А) від системи централізованого опалення та надав копію технічного паспорту, позивачем було виявлено, що відповідачу з 2014 року належить не лише підвальне приміщення площею 137,6 кв.м., а й перший поверх площею 186,2 кв.м.. у зв`язку з чим позивачем було здійснено донарахування (перерахунок) за + 186,2 кв.м. та виставлено відповідачу відповідний рахунок № 2448 за серпень 2023 року.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово- комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Учасниками справи визнається, що з 01.11.2021 у позивача з співвласниками будинку 54-А по вул. Маріупольська у м. Миколаєві діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 2448, який є публічним договором приєднання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 10 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Пунктом 2 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Отже наявність або відсутність у конкретному приміщенні приладів опалення не є підставою для не включення площі такого приміщення до опалювальної площі згідно Правил та Методики, а базою для розподілу послуг з постачання теплової енергії є опалювальна площа приміщення, інформація про яку надається споживачем, або визначається як загальна площа приміщення у метрах квадратних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що саме на споживачів, відповідно до вимог чинного законодавства, покладено обов`язок надання інформації виконавцю відомості про опалювальну площу.

Як вже зазначалось, з матеріалів цієї справи вбачається, що відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Маріупольська, 54А, загальною площею 323,8 кв.м., а саме: приміщення підвалу (137,6 кв.м.) та приміщення першого поверху (186,2 кв.м.).

Водночас, як визнається обома учасниками цієї справи, до серпня 2023 року відповідачу здійснювалося нарахування по об`єкту площею лише 137,6 кв.м.

В серпні 2023 року позивачем виставлено відповідачу рахунок № 2448, в якому за період з грудня 2021 року додатково здійснено донарахування (перерахунок) за ще 186,2 кв.м.

Загалом, за розрахунком позивача, за період з грудня 2021 року по грудень 2023 року відповідачу поставлено енергії на загальну суму 268198,63 грн, за яку (з урахуванням перерахунку) відповідач сплатив лише 90000 грн.

Фактично, доводи відповідача, в обґрунтування заперечень проти задоволення позову, зводяться лише до того, що різниця в площі, на яку треба було здійснити донарахування, складає лише 48,6 кв.м., оскільки в підвальному приміщенні відсутня опалювальна система і він не входить до опалювальної площі, на підтвердження чого відповідачем додано технічний пасторт, виготовленим станом на 01.08.2023, та довідку ТОВ «АртТехНік» №29/08/23-Р від 01.08.2023, в яких зазначено, що в нежитлових приміщеннях підвального поверху опалювальна система відсутня та не входить до опалювальної площі.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам відповідача, а також доказам, наданих на їх підтвердження, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, яким унормована процедура відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення (теплопостачання).

Зокрема в розділі ІІІ вказаного Порядку визначено, що для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії, яка має розглянути її на найближчому засіданні. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проекту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, до якої додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проекту такого відокремлення (відключення).

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири / нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Отже, процедура відключення приміщення від мереж централізованого опалення передбачає проходження певних етапів, які в свою чергу передбачають подання заяв, прийняття рішень, отримання погоджень, і врешті-решт оформлення акту, яким фіксується завершення цієї процедури.

Водночас, відповідачем лише розпочато відповідну процедуру відключення приміщень загальною площею 323,8 кв.м. від мереж централізованого опалення, натомість відповідні докази звершення цієї процедури (акт про відокремлення) матеріали справи не містять.

Поряд з цим, як вже зазначалось, відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок (нежитлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська, будинок 54А), виготовленого станом на 25.11.2014 (а.с.19-22 т.1), в розділі «Характеристика громадського будинку, господарських будівель та спору» зазначено: частина підвалу та частина 1 поверху в житловому будинку, вид опалення: центральне.

Крім того, в Технічних умовав на відокремлення від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання опалення нежитлового приміщення за адресою: вул. Маріупольська, 54А, № 08/23 В від 25.08.2023 (далі відокремлення) (а.с.118 т.1), зазначається, що опалювальна площа приміщення, що відокремлюється, складає 323,8 кв.м.

За таких підстав, колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростований розрахунок заборгованості, здійснений позивачем.

Колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції, як підставу для відмови у позові, про те, що позивачем не надано суду доказів внесення змін до індивідуального договору, а також доказів формування та надання відповідачу рахунків на оплату з урахуванням збільшення площі приміщень,

Укладений сторонами з 01.11.2021 типовий договір взагалі не містить визначення опалювальної площі відповідача, у тому числі і тої (186,2 кв.м.), правомірність нарахування на яку відповідачем не заперечується. Крім того, як вже зазначалось, базою для розподілу послуг з постачання теплової енергії є опалювальна площа приміщення, інформація про яку надається саме споживачем.

Також колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що за усталеною практикою Верховного Суду наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплати платежів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, колегія суддів погоджується з ним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зазначалось раніше, після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено на користь позивача загалом 60000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах цієї справи платіжними інструкціями № 601 від 06.02.2024 на суму 20000 грн, № 603 від 11.03.2024 на суму 20000 та № 607 від 25.04.2024 на суму 20000 грн із призначенням платежу: оплата за теплову енергію по рах. № 2448.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача 134567,90 грн (118198,63 грн основного боргу, 10944,61 грн інфляційних втрат, 4625 грн 3% річних, 799,66 грн пені) та закриття провадження у справі в частині стягнення 60000 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2024 у справі №915/92/24 скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 134567,90 грн, з яких: 118198,63 грн основного боргу, 10944,61 грн інфляційних втрат, 4625 грн 3% річних та 799,66 грн пені.

Провадження у справі в частині стягнення з Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 60000 грн закрити.

Стягнути з Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 3028 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову.

Стягнути з Чорноморської товарної біржі агропромислового комплексу на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 4542 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіІ.Г. Філінюк

Я.Ф. Савицький