Постанова

від 10.09.2024 по справі 906/1319/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Справа № 906/1319/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Гудак А.В.,

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 (суддя Тимошенко О.М., повний текст рішення складено 24.05.2024)

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол"

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки на суму 1 059 452,49 грн.

за участю представників:

прокурор - Гіліс І.В.,

позивача - не з"явився

відповідача - Ліпська-Романченко Г.Д.

третьої особи - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича на користь Бердичівської міської ради Житомирської області 1059452,49 грн безпідставно збережених коштів. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича на користь Житомирської обласної прокуратури 15891,79 грн. судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції, встановивши використання відповідачем без належного правового оформлення земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018, наслідком чого стало позбавлення Бердичівської міської ради, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ФОП Папірника О.М. 1059452,49 грн безпідставно збережених коштів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ФОП Папірник О.М. на підставі договору купівлі продажу від 12.03.2020 (продавцем за яким було ТОВ "Флюгцойг") набув право власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 із загальною площею 7,0502 кв.м. У зв`язку з цим, до відповідача фактично має перейти право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж самому обсязі, що були у попереднього землекористувача - ТОВ "Флюгцойг", як передбачено у ст. 377 ЦК України. Однак, доказів наявності укладеного договору оренди землі на вищевказану земельну ділянку між ТОВ "Флюгцойг" та Бердичівською міською радою позивачем не надано.

Зазначає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не було враховано наявність укладеного договору оренди землі №040520400031 від 31.05.2005 між Бердичівською міською радою та ТОВ "Житомир - Петрол" терміном до 29.04.2030, а також те, що на одній земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 загальною площею 7,0502 га знаходиться у власності майно як ФОП Папірника О.М (яке займає 1128,2 кв.м. із усієї загальної площі 7,0502 га) так і ТОВ "Житомир-Петрол", який сплачує податок з орендної плати за дану земельну ділянку.

Апелянт вважає, що рішення Бердичівської міської ради від 18.11.2021 №375 про припинення договору оренди землі, укладеного між Бердичівською міською радою та ТОВ "Житомир - Петрол", прийняте без законних підстав, відтак законним орендарем земельної ділянки до 29.04.2030 на підставі вищевказаного договору оренди землі, який є діючим та чинним, є ТОВ "Житомир - Петрол".

У відповідності до ст.263 ГПК України, Бердичівська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що рішення Бердичівської міської ради від 18.11.2021 №375, яким припинено ТОВ "Житомир-Петрол" договір оренди є чинним, відтак доводи апелянта щодо використання ТОВ "Житомир-Петрол" земельної ділянки та сплата за її користування коштів є безпідставним.

Зазначає, що ФОП Папірник О.М. не погодився на підписання договору оренди на підставі вищевказаного рішення Бердичівської міської ради, та не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 загальною площею 7,0502 га, наслідком чого стало недоотримання місцевим бюджетом Бердичівської міської ради за період з 18.11.2021 по 19.01.2023 коштів у розмірі 1059452,49 грн.

У судове засідання, призначене на 10.09.2024, з`явились представник відповідача та прокурор, які підтримали свої доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно.

Бердичівська міська рада в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.(т.2 а.с.78)

Представник ТОВ "Житомир-Петрол" явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 22.07.2024 було надіслано ТОВ "Житомир-Петрол" засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, однак дане відправлення повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". (т.2 а.с.89-91)

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, із врахуванням викладеного, необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема, про відкриття апеляційного провадження та призначення судового засідання.

Крім того, колегія суддів враховує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).

Таким чином, враховуючи, що будь-якої іншої адреси для листування з ТОВ "Житомир-Петрол" господарському суду не відомо, апеляційним судом завчасно вжито заходів щодо належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення судового засідання за місцем реєстрації товариства.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги за відсутності Бердичівської міської ради та ТОВ "Житомир-Петрол" за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.03.2020 на підставі договору купівлі-продажу Папірник О.М. став власником нерухомого майна (цілісного майнового комплексу), яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 загальною площею 7,0503 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.8 договору визначено, що Папірник О.М. є фізичною особою-підприємцем, і нерухоме майно, що купується, буде використовуватись ним для підприємницької діяльності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Папірнику О.М. на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2020. Даний комплекс складається з: адмінбудинок літера "А-2", цегельний, площею 478,7 кв.м.; насосна літера "Б", цегельна, площею 147,1 кв.м.; пождепо літера "В", цегельне, площею 276,7 кв.м.; вбиральня літера "Г", цегельна, площею 6,0 кв.м.; приміщення для прання літера "Д", цегельне, площею 60,0 кв.м.; склад для мастил літера "Ж" цегельний, площею 46,5 кв.м.; лабораторія літера "З", цегельна, площею 100,0 кв.м.; прохідна літера "Т-2", цегельна, площею 13,2 кв.м.. (т.1 а.с.29-31)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 має площу 7,0502 га, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Бердичівської міської ради №375 від 18.11.2021 припинено Підприємству з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (код ЄДРПОУ 305032998) договір оренди землі, у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно та вирішено передати в оренду гр. Папірнику Олександру Миколайовичу терміном на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 1810400000:01:016:0018) загальною площею 70502 кв.м. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: АДРЕСА_1 . (п.27.1)

У зв`язку з неукладенням договору оренди землі Папірником О.М. , Бердичівська міська рада, на виконання рішення №375 від 18.11.2021, направила останньому лист №142 від 04.07.2022 із проектом договору оренди землі для його подальшого підписання та державної реєстрації права оренди.

Даний проект договору оренди підписаний відповідачем не був.

Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яка створена на підставі рішення Бердичівської міської ради №694 від 22.12.2022, 19.01.2023 було проведено обстеження стану використання земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:016:0018), відповідно до акту якого встановлено, що на даній земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс, який належить Папірнику О.М. , згідно договору купівлі-продажу від 12.03.2020, ділянку під яким передано в оренду Папірнику О.М. на підставі рішення Бердичівської міської ради №375 від 18.11.2021.

19.01.2023 комісією складений акт визначення розміру збитків, згідно якого нараховані збитки, які завдані місцевому бюджету за фактичне використання Папірником О.М. земельної ділянки з 18.11.2021 по 19.01.2023 у розмірі 1059452,49 грн.

У зв`язку з встановленням використання Папірником О.М. земельної ділянки (кадастровий номер 1810400000:01:016:0018) без правовстановлюючих документів, що завдало Бердичівській міській раді збитки у розмірі 1059452,49 грн, остання рішенням №775 від 28.02.2023 затвердила вищевказані акти від 19.01.2023.

07.03.2023 Бердичівська міська рада направила Папірнику О.М. лист №63, додатками до якого є повідомлення про необхідність відшкодування завданих збитків, акт обстеження стану та використання земельної ділянки та акт визначення розміру збитків від 19.01.2023.

Зважаючи, що Папірник О.М. відповіді на вищевказаний лист не надав, завдані збитки не відшкодував, Бердичівська міська рада листом №02.2-05/542 від 30.03.2023 звернулась до Бердичівської окружної прокуратури для здійснення представництва у питанні стягнення завданих їй збитків.

Бердичівська окружна прокуратура, у зв`язку з встановленим Бердичівською міською радою фактом використання Папірником О.М. спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що стало наслідком безпідставного збереження ним коштів у розмірі орендної плати, звернулась з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 1059452,49 грн.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, колегія суддів, із врахуванням листа Бердичівської окружної прокуратури до Бердичівської міської ради від 07.04.2023, надісланого у зв`язку із виявленими порушеннями та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, вважає вірним висновок суду першої інстанції про дотримання прокурором вимог ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позивач належним чином не здійснила захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.

Крім того, апеляційний суд враховує, що Бердичівська міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала час та відповідні повноваження для їх захисту шляхом самостійного звернення з відповідним позовом до суду, однак цим правом не скористалася, натомість листом від 11.04.2023 просила Бердичівську окружну прокуратуру вжити заходи представницького характеру щодо стягнення збитків, заподіяних внаслідок використання Папірником О.М. земельної ділянки кадастровий номер 1810400000:01:016:0018 без правовстановлюючих документів. З огляду на вказане суд вважає, що Бердичівська міська рада фактично усунулася від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, що свідчить про її бездіяльність.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями ст.80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст.122 - 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Принцип платного використання землі передбачено ст.206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 93, статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до ч.1,2 ст.120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розташовану на спірній земельній ділянці), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму. Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Таким чином, положення глави 15, ст.120, 125 ЗК України, ст.1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Апеляційним судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 12.03.2020 відповідач отримав у власність від ТОВ "Флюгцойг" нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с. 87-90)

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вищезазначений цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Папірнику Олександру Миколайовичу на підставі договору купівлі-продажу, нерухомого майна від 12.03.2020. На вказаній земельній ділянці розміщені будівлі та споруди, а саме: адмінбудинок літера "А-2", цегельний, площею 478,7 кв.м.; насосна літера "Б", цегельна, площею 147,1 кв.м.; пождепо літера "В", цегельне, площею 276,7 кв.м.; вбиральня літера "Г", цегельна, площею 6,0 кв.м.; приміщення для прання літера "Д", цегельне, площею 60,0 кв.м.; склад для мастил літера "Ж" цегельний, площею 46,5 кв.м.; лабораторія літера "З", цегельна, площею 100,0 кв.м.; прохідна літера "Т-2", цегельна, площею 13,2 кв.м. (т.1 а.с.29-31)

Згідно ст.377 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів оформлення за попереднім власником (ТОВ "Флюгцойг") нерухомого майна права власності або права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018, що розташована під нерухомим майном, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого, на час виникнення спірних відносин, є відповідач.

За вказаного колегія суду враховує, що за відсутності в попереднього власника нерухомого майна належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, положення статей 120 ЗК України, 377 ЦК України в частині переходу прав на земельну ділянку до нового власника в тому ж обсязі застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.

Апеляційний суд зазначає, що одержане відповідачем у власність нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018, яка належить на праві власності Бердичівській міській раді Житомирської області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000511602022 від 20.06.2022.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна Папірник О.М. , як власник такого майна, став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташоване його майно, тому у останнього наявний обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку) та сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій вищевказане майно розташоване.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2021 відповідач звертався до Бердичівської міської ради із заявою про передання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із набуттям ним права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на ній.

Рішенням Бердичівської міської ради № 375 від 18.11.2021 вирішено передати в оренду Папірнику О.М. вищевказану земельну ділянку площею 70502 кв.м. в оренду терміном на 5 років.

Однак, прийняттю такого рішення передувало припинення Бердичівською міською радою в односторонньому порядку договору оренди землі, укладеного між нею та ТОВ "Житомир-Петрол", згідно якого товариству було передано в оренду земельну ділянку площею 70503 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 терміном до 29.04.2030. (т.1 а.с.188-193)

Колегія суддів зазначає, що рішення Бердичівської міської ради №375 від 18.11.2021 про припинення договору оренди в односторонньому порядку не тягне правових наслідків припинення такого договору, оскільки в таких правовідносинах міська рада, будучи орендодавцем за договором оренди є суб`єктом приватно-правових, а не публічно-правових відносин.

Отже, для Бердичівської міської ради як орендодавця діє, визначений ст.651 ЦК України, ст.31-32 Закону України "Про оренду землі", звичайний правовий порядок розірвання договору.

Відповідно до ч.1,2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.31 Закону України "Про оренду землі", розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з розділу 8 укладеного договору оренди між Бердичівською міською радою та ТОВ "Житомир-Петрол", сторони передбачили підстави його припинення, серед яких закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; у разі ліквідації юридичної особи орендаря.

Водночас, підставами розірвання договору сторони визначили взаємну згоду сторін, випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки яке суттєво перешкоджає її використанню; вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язку, передбачених договором; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря; рішення суду на вимогу однієї із сторін.

Сторони погодились з тим, що дострокове розірвання даного договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за місяць до розірвання. У разі відсутності взаємної згоди щодо змін умов цього договору, його дострокове розірвання на вимогу заінтересованої сторони, питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, вищевказаний договір оренди землі не передбачає права міської ради на одностороннє його припинення та розірвання у даних правовідносинах, а тому апеляційний суд дійшов висновку про дійсність такого договору для Бердичівської міської ради, як орендодавця та ТОВ "Житомир - Петрол" як орендаря, оскільки згідно розділу 3, такий договір укладений терміном до 29.04.2030.

Право орендаря ТОВ "Житомир-Петрол" (як правонаступника ВАТ "Житомир нафтопродукт") на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 площею 7,0502 га строком на 25 років підтверджується також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9929129322023 від 03.10.2023 (т.1 а.с. 108-110)

Згідно ст.21 Закону України "Про оренду землі", ст. 96, 206 ЗК України, ст. 288 ПК України, використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як вбачається з листа ГУ Державної податкової служби у Житомирській області від 08.02.2024, згідно податкових декларацій на 2021 та на 2022 рік ТОВ "Житомир-Петрол" нараховані податкові зобов`язання у сумі 460066,01 грн та 506072,61 грн відповідно, які із простроченням їх оплати періодично сплачувались останнім.

Вищевказаним листом, зокрема проінформовано, що орендна плата за землю нарахована за листопад - грудень 2021 та 2022 у сумі 582750,32 грн фактично частково була сплачена у період з 30.10.2023 по 30.01.2024 у сумі 191187,24 грн. Станом на 07.02.2024 за ТОВ "Житомир-Петрол" обліковується заборгованість у розмірі 391903,08 грн (заборгованість основного платежу по податковій декларації з плати за землю (орендна плата ) на 2022 рік - 391563,08 грн та штрафна санкція за неподання податкової декларації на 2023 рік - 340 грн.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "Житомир-Петрол", як належний орендар спірної земельної ділянки за дійсним договором оренди землі, незважаючи на наявну заборгованість, сплачує орендну плату за користування нею.

Таким чином, у зв`язку з отриманням Бердичівською міською радою орендної плати за дійсним договором оренди землі, апеляційний суд позбавлений можливості дійти висновку про порушення будь-яких її прав, як власника земельної ділянки, переданої в оренду з боку відповідача.

У спірних правовідносинах задоволення позовних вимог фактично призведе до отримання Бердичівською міською радою і орендної плати від ТОВ "Житомир-Петрол" і до стягнення безпідставно набутих коштів з ФОП Папірника О.М. за ст. 1212 ЦК України в сумі еквівалентній розміру несплаченої орендної плати.

Така правова конструкція є взаємовиключною, а тому без розірвання діючого договору оренди між Бердичівською міською радою та ТОВ "Житомир-Петрол" в порядку, визначеному законом, позовні вимоги Бердичівської міської ради про стягнення з ФОП Папірника О.М. безпідставно збережених коштів у розмірі 1059452,49 грн не можуть бути задоволені.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не з`ясував наявність чи відсутність на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 площею 7,0502 га іншого рухомого чи нерухомого майна, окрім належного на праві власності ФОП Папірнику О.М. цілісного майнового комплексу, загальною площею 1128,2 кв.м.

Зокрема, ТОВ "Житомир - Петрол" та представник відповідача у відзивах на позовну заяву зазначали про наявність на даній земельній ділянці майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ "Житомир - Петрол".

Дану обставину представник відповідача також підтвердила під час судового засідання 10.09.2024 у суді апеляційної інстанції, зазначаючи про наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018 рухомого майна (паливних цистерн, бочок), яке належить на праві власності ТОВ "Житомир - Петрол" та ним використовується, що не зеперечувалось іншими учасниками спору.

Таким чином, наявність рухомого майна ТОВ "Житомир - Петрол" та нерухомого майна ФОП Папірника О.М. на спільній земельній ділянці з кадастровим номером 1810400000:01:016:0018, свідчить про її використання ними обома.

Згідно з нормами цивільного та земельного законодавства перехід майнових прав на нерухоме майно до іншої особи тягне за собою перехід до неї земельних прав саме на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості та яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил, тощо (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 908/671/18 та постанові від 18.08.2020 у справі № 914/2381/18).

Колегією суддів встановлено, що спірна земельна ділянка площею 7,0502 має один кадастровий номер 1810400000:01:016:0018, яка в розуміння ст.79-1 ЗК України є сформованою, як єдиний об`єкт цивільних прав, поділ якої внатурі між такими суб`єктами проведено не було.

Відтак, апеляційний суд позбавлений можливості визначити площу земельної ділянки, яка фактично використовується ФОП Папірником О.М. без укладення договору оренди.

Дане унеможливлює визначення суми коштів, яка підлягала б сплаті у вигляді орендної плати за землю, та яка підлягала б стягненню, як безпідставно набуте майно відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність Бердичівською окружною прокуратурою підстав для стягнення безпідставно збережених коштів (орендної плати) у розмірі 1059452,49 грн з ФОП Папірника О.М. на підставі ст. 1212 ЦК України.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, зважаючи на недоведеність порушення прав і законних інтересів Бердичівської міської ради у спірних правовідносинах, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі, та як наслідок призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі №906/1319/23 із прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі №906/1319/23 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 15.05.2024 у справі №906/1319/23 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні позову Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради - відмовити.

4. Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Фізичної особи-підприємця Папірника Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 23837,68 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Господарському суду Житомирської області видати судовий наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "17" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.