Рішення

від 09.09.2024 по справі 903/571/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

09 вересня 2024 року Справа № 903/571/24

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

по справі № 903/571/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта

до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка

про стягнення 1695927,16 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Гожий М. С., адвокат, ордер серія ВК № 1112436 від 09.06.2024;

від відповідача: н/з.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив:

13.06.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка про стягнення 1695927,16 грн, з них 1323100,00 грн основного боргу, 240517,16 грн пені, 132310,00 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.08.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта задоволено; стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта 1695927,16 грн, з них 1323100,00 грн основного боргу, 240517,16 грн пені, 132310,00 грн штрафу, а також 25438,91 грн витрат по сплаті судового збору.

29.08.2024 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача 130000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта від 29.08.2024 до розгляду; розгляд заяви призначено на 09.09.2024; запропоновано відповідачу подати суду: пояснення по суті поданої заяви та наявні докази.

У відзиві на позов відповідач просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу (у випадку покладення на відповідача) до 10 000,00 грн, оскільки заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 130 000,00 грн. є явно неспівмірними та підлягають зменшенню (у випадку покладення на відповідача).

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2024 підтримав заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 02.09.2024) до його електронного кабінету 03.09.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України, у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За визначенням п.п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду заяви та можливість її розгляду за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, суд засвідчує, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000р. №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 визначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 28.05.2024 між адвокатом Гожим Миколою Степановичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПроНафта (клієнт) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 41/24 (далі договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу щодо представництва інтересів клієнта, зокрема, в господарських судах, з повним обсягом прав, які надано законом позивачу; розмір, порядок оплати послуг та інші умови виконання зобов`язань сторонами за цим договором визначаються додатковою угодою.

28.05.2024 між адвокатом Гожим Миколою Степановичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПроНафта (клієнт) було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 41/24 від 28.05.2024 (далі додаткова угода) умовами якої визначено детальний опис робіт виконаних адвокатом та порядок оплати послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у господарській справі про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю ПроНафта (постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім.Івана Франка (покупець).

Пунктом 3.1 додаткової угоди визначено, що за надані послуги клієнт виплачує адвокату плату (гонорар) в розмірі 130000,00 грн, що складається з суми вартості послуг визначених в п. 2 даної додаткової угоди до договору.

Згідно з п.3.2 додаткової угоди з метою виконання умов договору, у день підписання цієї додаткової угоди до договору, клієнт сплачує адвокату авансовий платіж у розмірі 50000,00 грн, який враховується при остаточному розрахунку згідно цієї додаткової угоди до договору. Остаточний розрахунок згідно цієї додаткової угоди до договору клієнт проводить протягом 20 банківських днів з дня ухвалення судового рішення у справі в суді першої інстанції (п.3.3 додаткової угоди).

Відповідно до п.5 додаткової угоди послуги (за даною додатковою угодою до договору) вважаються наданими після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Згідно акту здачі-приймання послуг №1 від 21.08.2024 адвокатом Гожим М.С. у справі № 903/571/24 були надані, а клієнтом прийняті послуги на загальну суму 130000,00 грн, а саме:

1. Первинна консультація клієнта, щодо можливих способів стягнення заборгованості.2. Виготовлення копій наданих клієнтом документів.

3. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) договору поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2024, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

4. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіхнеобхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) Специфікації №1 від 18.10.2023 року до договору поставки нафтопродуктів №103/23 від 17.10.2023 року, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

5. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) видаткової накладної № 1281 від 18.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

6. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) товарно-транспортної накладної №1238 від 18.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

7. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) податкової накладної № 1365 від 18.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

8. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) акцизної накладної форма «П» № 1784 від 18.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

9. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо), Специфікації №2 від 18.10.2023 року до договору поставки нафтопродуктів №103/23 від 17.10.2023 року, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

10. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) видаткової накладної № 1298 від 23.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

11. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) товарно-транспортної накладної №1251 від 23.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

12. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) податкової накладної № 1366 від 23.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

13. Юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) акцизної накладної форма «П» № 1802 від 23.10.2023, а також визначення умов, положень та даних такого документу, що мають значення для справи про стягнення грошової заборгованості.

14. Підготовка та направлення досудової вимоги по договору поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

15. Вивчення та юридичний аналіз інших наявних у клієнта документів, що можуть бути використані в якості доказів.

16. Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо договору поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 (та інших опрацьованих документів).

17. Підготовка проекту позовної заяви про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

18. Підготовка та оформлення додатків до позовної заяви про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

19. Представництво клієнта в суді при розгляді справи про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

20. Підготовка та подання до суду заяв та клопотань необхідних для розгляду справи про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

21. Поштові витрати (на відправку процесуальних документів), витрати пов`язані із прибуттям до суду та інші витрати адвоката пов`язані із розглядом судом справи про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023.

Судом засвідчується, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

На переконання суду, витрати на правничу допомогу у розмірі 130 000,00 грн у даній справі не є співмірними із складністю справи, з часом витраченими на виконання робіт та з обсягом наданих робіт. При цьому вказана справа має не складний предмет спору. Даний спір, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Крім того, до спірних правовідносини не підлягає застосуванню велика кількость законів і підзаконних нормативно - правових актів, які би підлягали дослідженню адвокатом.

Суд критично ставиться на надану адвокатом послугу згідно акту здачі - приймання №1, як "юридичний аналіз на відповідність вимогам законодавства та перевірка наявності всіх необхідних реквізитів (підписи, печатки, дати тощо) договору, видаткових накладних, податкових накладних, акцизної накладної, інших наявних документів, а також визначення умов, положень та даних таких документів на загальну суму 37000,00 грн, коли останні документи є одно типові та заповненні у відповідних формах єдиного зразка.

Також, суд критично ставиться до наданої послуги, як представництво клієнта в суді на загальну суму 25000,00 грн - оскільки, представник позивача був присутній в одному судовому засіданні 17 липня 2024 року, в якому закрито підготовче провадження у справі № 903/571/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 серпня 2024 року, де було судом прийнято рішення у справі.

На переконання суду такі послуги як підготовка та направлення досудової вимоги по договору поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 на суму 2000 грн, підготовка проекту позовної заяви про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 на суму 20000 грн та підготовка та подання до суду заяв та клопотань необхідних для розгляду справи про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 на суму 10000 грн, тобто на загальну суму 32000 грн є неспівмірними зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи.

Такі послуги як первинна консультація клієнта, щодо можливих способів стягнення заборгованості на суму 7000,00 грн та надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо договору поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 (та інших опрацьованих документів) на суму 7000,00 грн є також однотиповими, тому оцінюються судом критично.

Як вбачається із акту здачі-приймання наданих послуг адвокатом включено до вартості робіт виготовлення копій документів на суму 4000,00 грн (п.2 акту) та підготовка та оформлення додатків до позовної заяви на суму 8000,00 грн (п.18 акту), які за своєю природою є ідентичними та не потребують спеціальних знань, не є послугами з надання правничої допомоги з огляду на положення статті 123 ГПК України, а саме підготовлення та оформлення додатків до позовної заяви повинно входити до підготовки проекту позовної заяви, яка не може бути без них.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, виготовлення копій документів на суму 4000,00 грн (п.2 акту) та підготовка та оформлення додатків до позовної заяви на суму 8000,00 грн (п.18 акту) не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18, від 18.11.2021 у справі №580/2610/19.

Згідно п.2 ч.2 ст. 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріали справи містять три квитанції "Укрпошти" до відправлення №3302711936057, №3302814058430 та №3302711926515 на загальну суму поштових витрат позивача 180 грн.

Сплата в порядку компенсації витрат адвоката Гожого М.С. необхідних для надання правничої допомоги(інші судові витрати) в сумі 9820 грн, а саме поштових витрат (на відправку процесуальних документів), витрати пов`язані із прибуттям до суду та інші витрати адвоката пов`язані із розглядом судом справи(виготовлення копій документів на суму 4000,00 грн (п.2 акту) та підготовка та оформлення додатків до позовної заяви на суму 8000,00 грн) про стягнення грошової заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 103/23 від 17.10.2023 (п.21 акту), то дані витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки стороною позивача не додано жодних доказів на підтвердження даних витрат, тобто є необгрунтованими.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу(викладено у відзиві на позов), критеріїв розумності та реальності, не значного обсягу матеріалів та складності справи, а також з огляду на важливість обґрунтованості та співмірності заявлених витрат, зважаючи на зміст та необхідність наданих послуг, суд вважає за необхідне в кінцевому результаті стягнути з відповідача на користь позивача 13000,00 грн судових витрат(в тому числі інші судові витрати), а в іншій частині заяви на суму 117000,00 грн відмовити.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім.Івана Франка (с.Губин Перший, Горохівський район, Волинська область, 45726, код ЄДРПОУ 03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта (вул.Червонія Василя,39, м.Рівне, Рівненська область, 33003, код ЄДРПОУ 44843210) 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 коп.) судових витрат.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПроНафта відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного

судового рішення

18.09.2024.

СуддяВороняк А. С.