Рішення

від 12.09.2024 по справі 908/1518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 Справа № 908/1518/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», м. Запоріжжя

про стягнення суми 1 105 996,51 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

За участю представників:

від позивача: Базюкевич Є.В.;

від відповідача: Чапала Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд») Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» суми 1 105 996,51 грн, яка складається з: суми 893 397,24 грн основного боргу, суми 16389,10 грн пені, суми 51894,37 грн 3% річних та суми 144315,80 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 27.05.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1518/24, присвоєний номер провадження 9/106/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.06.2024. Ухвалою суду від 26.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024. У судовому засіданні 13.08.2024 оголошувалась перерва до 04.09.2024. Ухвалою суду від 04.09.2024 у зв`язку з відсутністю в будівлі Господарського суду Запорізької області електроживлення розгляд справи було відкладено на 12.09.2024.

29.08.2024 від позивача (через систему «Електронний суд») надійшли додаткові пояснення щодо питання, яке виникло при розгляді справи (в судовому засіданні 13.08.2024) стосовно розрахунку заявлених позовних вимог.

12.09.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних робіт в рамках договору субпідряду №3159 технічного обслуговування та ремонт обладнання від 08.05.2020, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 893397,24 грн. За результатами виконаних робіт за період листопад 2021 - лютий 2022 були складені акти приймання-передачі виконаних робіт по поточному ремонту на загальну суму 893397,24 грн. Керуючись вказівками відповідача, позивач 01.03.2022 направив відповідачу на електронну пошту акти виконаних робіт на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» разом з рахунками, чек-листами і табелями обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн з ПДВ. Листом №057 від 15.04.2022 позивач додатково просив відповідача надати інформацію щодо переданих актів виконаних робіт, а також повідомив про необхідність оформлення додатково виконаного позивачем обсягу робіт в грудні 2021 року, січні та лютому 2022 року на загальну суму 164707,20 грн. Супровідним листом від 29.08.2022 №258 позивач повторно направив на адресу відповідача акти виконаних робіт разом з рахунками, чек-листами і табелями на суму 728690,04 грн, а також акти виконаних робіт разом з рахунками, чек-листами і табелями на загальну суму 164707,20 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 31.08.2022. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 546, 837, 853, 882 ЦК України, ст.ст. 193, 199 ГК України та умовами договору №3159 від 08.05.2020. У відповіді на відзив, зокрема, посилався на те, що відповідач уникає аналізу і реагування на підписану сторонами специфікацію №2 від 05.04.2021 до договору, згідно якої саме в період 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 28.02.2022 виконувались роботи з технічного обслуговування, виконання поточних і капітальних ремонтів механічного обладнання на об`єктах відповідача. Починаючи з 24.02.2022 надати акти виконаних робіт безпосередньо відповідачу на об`єкті, де проводились роботи, було неможливо через конкретну вказівку відповідача про надання актів електронною поштою. Умови договору не містять порядку пред`явлення актів відповідачу. Звертав увагу суду на наявність аналогічних спорів між тими самими сторонами в рамках цього договору. У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 29.08.2024, позивач зауважив про невірне зазначення у позові загальної суми виконаних робіт за актами №№314-318, які направлялись позивачу супровідним листом №258 від 29.08.2022. Загальна сума актів №№314-318 складає 177091,20 грн, а у позові зазначено 164707,20 грн. Тобто в позовній заяві до стягнення заявлена сума, менша за реальну на 12384,00 грн. Також надав пояснення щодо порядку визначення ним періодів нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Вважає, що позивачем недоведені належними та допустимими доказами заявлені ним вимоги. З тексту позовної заяви вбачається наявність вимоги про стягнення заборгованості за виконанні роботи за договором субпідряду (предмет позову), проте текст заяви взагалі не містить викладення обставин в обґрунтування заявленої вимоги (підстава позову), відсутні посилання на докази. Тобто позов є необґрунтованим. Позивачем не зазначено, які саме роботи ним було виконано, чи підлягали вони виконанню і чи були своєчасно пред`явлені до здачі замовнику (генпідряднику) до втрати предмета підряду (ПрАТ «ММК ім. Ілліча»). Матеріали справи не містять доказів того, що роботи проведені належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Отже вбачається недоведеність існування у позивача суб`єктивного права, про захист якого ним подано позов, тобто позовні вимоги спрямовані на захист неіснуючого суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу. Жодна умова договору не передбачає внесення змін до порядку його виконання шляхом направлення електронних листів. Умови договору не містять обов`язку створення груп у Viber та обов`язковості листування в ньому. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Щодо інших доводів/заперечень відповідача, які були викладені в усній формі представником в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

З положень ч. 4 ст. 165 ГПК України зокрема слідує: якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

08.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (Генпідрядник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ» (Субпідрядник, позивач у справі) був укладений договір субпідряду № 3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання (надалі - Договір).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах даного Договору технічне обслуговування и ремонт об`єктів, а також інші види ремонтних робіт (далі - роботи), а Генпідрядник зобов`язується прийняти завершені роботи на об`єктах та оплатити їх ціну.

Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику об`єкти Замовника для виконання робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і строки, передбачені даним договором (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, строк виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) зазначаються у Специфікаціях до цього Договору. У разі потреби сторони можуть оформити Графік виконання робіт за договором. Строк виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття Об`єкта(ів) відповідно до п. 6.4 Договору. У разі невчасного прийняття об`єкта робіт термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 6.4 даного Договору.

За умовами п.п. 3.4, 3.5 Договору, фактичний строк закінчення робіт за окремими об`єктами (обсягів, етапів, видів робіт) визначається датою підписання Генпідрядником Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт. Оформлення Акт(ів) прийому-передачі виконаних робіт, а також його погодження службами Генпідрядника, здійснює Субпідрядник.

Ціна Договору визначена сторонами у розділі 4 договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що ціна робіт за цим договором зазначається у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору та визначається на підставі узгоджених сторонами: калькуляцій; норм часу та вартості 1 (однієї) нормо-години виконання робіт; кошторисів.

Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору, яким затверджуються зміни до п. 4.1, п. 4.2. цього Договору, Специфікації, нова редакція Специфікації або додаткова Специфікація (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата Генпідрядником виконаних робіт проводиться на умовах, обумовлених у Специфікаціях.

Акти приймання-передачі виконаних робіт формує Субпідрядник, беручи до уваги встановлену цим Договором ціну та фактично виконаний обсяг робіт. Всі помилки/недоліки в розрахунках об`ємів робіт та/або їх цін, відносяться на рахунок Субпідрядника і не є підставою для змін ціни за Договором (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.8 Договору, якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Субпідрядника (в т.ч. у частині кількості, якості та норми витрат матеріалів), сторонами оформляється дефектний акт. Дефектний акт складається Генпідрядником/Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Субпідрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів, з моменту отримання дефектного акта підписати його та направити Генпідряднику/Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не надсилання чи несвоєчасне направлення Субпідрядником дефектного акта прирівнюється до безумовної згоди Субпідрядника зі змістом дефектного акта, складеним Генпідрядником/Замовником. Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, затримує оплату неякісно виконаних робіт Субпідряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Субпідряднику сум, компенсації вартості використаних Субпідрядником матеріалів Генпідрядника, які Субпідрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги Генпідрядника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Субпідрядником за власний рахунок, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у дефектному акті.

Пунктом 5.10 Договору встановлено, що Генпідрядник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунуті. У цьому випадку Генпідрядник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок субпідрядника, в тому числі шляхом її утримання, на підставі сум, що підлягають сплаті Субпідряднику за виконані Роботи.

Розділ 10 Договору містить порядок здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 10.1 Договору здача-приймання робіт здійснюється сторонами у такій послідовності. Для підтвердження обсягів фактично виконаних робіт Субпідрядник надає Куратору для перевірки на предмет повноти та правильності оформлення проекти Актів приймання-передачі виконаних робіт, розроблені на підставі змінних завдань, чек-листів, табелів обліку фактично відпрацьованого часу. За відсутності зауважень, Куратор попередньо підтверджує зазначені в Акті обсяги та види виконаних робіт шляхом візування документації (п. 10.2 Договору).

Після виконання п. 10.2 Договору, на підставі фактично виконаних обсягів робіт, підтверджених Куратором, Субпідрядник формує у 4 (чотирьох) примірниках Акти приймання-передачі виконаних робіт, але не більше узгоджених Сторонами у Специфікаціях (п. 10.3 Договору).

Субпідрядник пред`являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Інженер ОСР ПУ здійснює відповідну перевірку наданих документів (п.10.4 Договору).

Субпідрядник вчиняє дії, передбачені п.10.2.-10.4. Договору у строк до 20 (двадцятого) числа звітного місяця. У разі вчинення зазначених дій після 20 (двадцятого) числа звітного місяця фактично виконані роботи підлягають прийманню та оплаті в наступному звітному періоді (п. 10.5 Договору).

Відповідно до п. 10.7 Договору, Субпідрядник передає Генпідряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт, оформлений та підписаний у строки, згідно з п.10.5. цього договору; чек-лист або змінне завдання (при виконанні робіт по нормо-годинам); рахунок-фактуру на суму виконаних робіт у звітному періоді; Акт на матеріали, деталі, вузли, конструкції, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності Генпідрядника, витрачені під час проведення робіт.

Відповідно до п. 18.4 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 30 квітня 2022 року та поширює свою дію на взаємовідносини сторін, що виникли з 01 травня 2020 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов`язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, до Договору вносились зміни відповідними Додатковими угодами. Так, зокрема, Додатковою угодою від 28.10.2021 № 3 сторонами збільшено суму Договору (ціну робіт).

Також сторонами підписувались Специфікації до Договору, зокрема, Специфікацією № 1 до Договору сторони узгодили виконання робіт на території промислових майданчиків Замовника - підприємств Групи ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», види робіт та найменування об`єкту: Технічне обслуговування, виконання поточних та капітальних ремонтів механічного обладнання ПрАТ «ММК імені Ілліча».

Згідно зі Специфікацією № 2 від 05.04.2021 (а.с. 117) загальна вартість робіт становить 20561310,00 грн. з ПДВ. У п. 5 цієї Специфікації визначені умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Як зазначив позивач, ним за дорученням відповідача з листопада 2021 року по лютий 2022 року були виконані роботи відповідно до умов договору на підставі Специфікації №2. Роботи виконувались на підставі змінного завдання з переліком виконуваних робіт, табеля обліку робочого часу до кожного змінного завдання. З початком 24.02.2022 військової агресії РФ проти України, 25.02.2024 позивач та інші підрядники отримали від Генпідрядника електронною поштою повідомлення про зміну порядку здавання виконаних робіт (а.с. 92 зворотня сторона).

Керуючись вказівками Генпідрядника, на виконання повідомленого електронною поштою нового порядку здачі виконаних робіт, позивач 01 березня 2022 року направив відповідачу на електронні адреси - oksana.mikhaylichenko@metinvestholding.com та inna.soboleva@metinvestholding.com акти виконаних робіт на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (№№ 290, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313) одночасно з рахунками (№ 26 на суму 34737,12 грн, №27 на суму 23158,08 грн, № 28 на суму 157865,04 грн, № 29 на суму 129025,80 грн, № 30 на суму 17802,00 грн, № 31 на суму 10681,20 грн, № 32 на суму 8901,00 грн, №33 від 8901,00 грн, № 34 на суму 8901,00 грн, № 35 на суму 8901,00 грн, № 36 на суму 12461,40 грн, № 37 на суму 8901,00 грн, №39 на суму 13591,44 грн, № 40 на суму 154521,36 грн, № 41 на суму 4644,00 грн, № 42 на суму 17802,00 грн, № 43 від 97214,40 грн, № 44 на суму 10681,20 грн) на загальну суму 728690,04 грн з ПДВ (а.с. 93 зворотня сторона, а.с. 94).

У зв`язку з відсутністю будь-яких дій з боку відповідача (погодження та підписання отриманих документів, наявності претензії/заперечень тощо) позивач листом від 15.04.2022 вих. №057 просив відповідача надати пояснення щодо порядку приймання виконаних робіт в рамках договору №3159 від 08.05.2020 за Специфікацією № 2 від 15.04.2021. Зазначений лист отримано відповідачем 19.04.2022 за вх. №1100/147-2022 (а.с. 95).

Листом від 29.08.2022 вих. №258 позивач повторно направив на адресу відповідача для оформлення та підписання вказані вище акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табелі обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн, а також направив акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма супроводжуючими документами на загальну суму 177091,20 грн, про що свідчать опис вкладення від 29.08.2022 та поштова накладна №4900097489462 від 29.08.2022 (а.с. 95 зворотня сторона, а.с. 96-98). Зазначений лист отримано відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 98).

Зважаючи на відсутність реагування з боку Генпідрядника на попередні звернення позивача, як на електронну пошту так і засобами поштового зв`язку, позивач з метою досудового врегулювання спору листом вих. №0143 від 28.02.2024 просив відповідача підписати другі примірники актів виконаних робіт, а також сплатити у 15-денний строк суму 1 034 907,46 грн, яка складається з суми заборгованості за виконані роботи в рамках договору субпідряду №3159 від 08.05.2020, суми пені, суми 3% річних та суми інфляційних втрат.

Усі листи залишені відповідачем без реагування.

Порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором субпідряду №3159 від 08.05.2020 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України зокрема слідує, що підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом вище, позивачем на виконання умов Договору субпідряду № 3159 від 08.05.2020 та Специфікації №2 від 05.04.2021 були надані відповідачу для підписання акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 905781,24 грн (728690,04 грн + 177091,20 грн), а саме:

- №290 від 28.02.2022 на суму 23158,08 грн (чек-лист №290 та рахунок №27 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №290);

- №297 від 28.02.2022 на суму 34737,12 грн (чек-лист №297 та рахунок №26 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №297);

- №298 від 28.02.2022 на суму 157865,04грн (чек-лист №298 та рахунок №28 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №298);

- №299 від 28.02.2022 на суму 129025,80 грн (чек-лист №299 та рахунок №29 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №299);

- №300 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №300 та рахунок №33 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №300);

- №301 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №301 та рахунок №35 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №301);

- №302 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №302 та рахунок №34 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №302);

- №303 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №303 та рахунок №30 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №303);

- №304 від 28.02.2022 на суму 12461,40 грн (чек-лист №304 та рахунок №36 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №304);

- №305 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №305 та рахунок №44 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №305);

- №306 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №306 та рахунок №32 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №306);

- №307 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №307 та рахунок №37 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №307);

- №308 від 28.02.2022 на суму 13591,44 грн (чек-лист №308 та рахунок №39 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №308);

- №309 від 28.02.2022 на суму 154521,36 грн (чек-лист №309 та рахунок №40 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №309);

- №310 від 28.02.2022 на суму 4644,00 грн (чек-лист №310 та рахунок №41 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №310);

- №311 від 28.02.2022 на суму 97214,40 грн (чек-лист №311 та рахунок №43 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №311);

- №312 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №312 та рахунок №31 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №312);

- №313 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №313 та рахунок №42 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №313);

- № 314 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №314 та рахунок 116 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №314);

- № 315 від 28.02.2024 на суму 122833,80 грн (чек-лист №314 та рахунок 117 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №315);

- № 316 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №316 та рахунок 119 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №316);

- № 317 від 28.02.2024 на суму 17802,00 грн (чек-лист №317 та рахунок 118 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №317);

- № 318 від 28.02.2024 на суму 15093,00 грн (чек-лист №318 та рахунок 120 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №318);

Проте відповідач акти приймання-передачі не підписав, обґрунтованих заперечень щодо їх підписання не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

У пунктах 45-48 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 по справі №906/386/21 зазначено наступне:

« 45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

46. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

47. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

48. Таких висновків також дотрималася об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21».

Отже нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт/наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт/наданих послуг за відсутності надання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття.

Також суд зазначає, що у постанові від 09.07.2024 у справі №908/2400/22 Верховний Суд наголосив про наступне: « …в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18.

Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України».

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74,ч. 2 ст. 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/483/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі №129/1033/13-ц.

За результатами дослідження та аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач надав в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Факт виконання позивачем вищенаведених робіт за Договором субпідряду відповідно до складених актів приймання-передачі виконаних робіт з більшою вірогідністю мав місце, аніж не був, про що стверджує відповідач у відзиві на позов (без долучення жодних доказів на спростування позиції позивача).

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, як такі, що в більшій своїй частині побудовані на концепції негативного доказу, яка суперечить принципу змагальності, не містить доказів на спростування відповідних тверджень позивача про виконання ним підрядних робіт.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 18.3 Договору встановлено, що все листування, пересилання документів, повідомлень, заяв та претензій, що пов`язані з виконанням Договору повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси друг другу, які зазначені в цьому договорі, у відповідності до строків та порядку, що встановлені діючим законодавством і даним Договором.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься електронне листування між Генпідрядником та Субпідрядником щодо порядку прийняття робіт від субпідрядників, зокрема, наявний лист від 25.02.2022 начальника відділу супроводження ремонту ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Галиної Ольги Олександрівни, в якому повідомлялось, що у зв`язку з ситуацією, яка склалась, актування в лютому 2022 року буде здійснюватися за наступним алгоритмом: - всі АВР + чек лист + табель + рахунок (у електронному вигляді) надсилати на електрону адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» проводить АВР по електронним документам (дата рахунка повинна бути 28.02.2022); - дата надання підписаних АВР у паперовому вигляді буде повідомлена додатково - по ситуації; - усі АВР, надіслані для формування, повинні бути оформлені; - у випадку сторнування АВР МПС-ММКІ, у електронному вигляді буде направлено інформаційний лист з номерами АВР, які не будуть прийняті до обліку у лютому 2022 року» (а.с. 92 зворотня сторона).

З даного листа вбачається, що Генпідрядник (відповідач) визначив інший порядок листування з Субпідрядниками щодо прийняття, оброки та погодження результатів виконаних підрядних робіт (АВР).

За таких обставин, посилання відповідача у відзиві на позов про недопустимість листування електронною поштою і, відповідно, неналежності наданих позивачем доказів (направлення актів виконаних робіт, рахунків на оплату тощо) судом відхилені.

І, як було зазначено судом вище, матеріали справи містять докази направлення 01.03.2022 позивачем відповідачу, на зазначені відповідачем у електронному листі від 25.02.2022 адреси електронної пошти, актів виконаних робіт, рахунків на оплату, чек-листів і табелів обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн з ПДВ.

Також матеріали справи містять лист №057 від 15.04.2022 в якому позивач, зокрема, повідомив про виконання зобов`язань за договором субпідряду №3159 від 08.05.2022 ще на суму 177091,20 грн (Акти №№ 314, 315, 316, 317 та 318, рахунки № 116 на суму 10681,20 грн, № 117 на суму 122833,80 грн, № 119 на суму 10681,20 грн, №118 на суму 17802,00 грн та № 120 на суму 15093,20 грн), просив роз`яснити порядок приймання Актів виконаних робіт. Зазначений лист отримано відповідачем 19.04.2022, про що свідчить вхідний номер кореспонденції №1100/147-2022.

У зв`язку з відсутністю зворотного зв`язку з боку відповідача, позивач листом вих. № 258 від 29.08.2022 повторно направив Генпідряднику для оформлення та підписання акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табеля обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн, а також направив акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма супроводжуючими документами на загальну суму 177091,20 грн, про що свідчать опис вкладення від 29.08.2022 та поштова накладна №4900097489462 від 29.08.2022 (а.с. 95 зворотня сторона, а.с. 96-98). Зазначений лист отримано відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 98).

Посилання відповідача на лист (повідомлення) № ИП/2000/27.05.2022/21 від 27.05.2022 (а.с. 93) про форс-мажорні обставини судом відхилені, оскільки форс-мажор, як обставина непереборної сили, потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Оцінивши представлені письмові докази в їх сукупності, враховуючи відсутність документів, які б спростовували позицію позивача або неправильність визначення вартості виконаних робіт (заперечення відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на власних домислах), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 893 397,24 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати за договором, позивач, посилаючись на п.п. 13.1-13.2 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 16389,10 грн за загальний період прострочення з 01.05.2022 по 30.04.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).

Пунктами 13.1, 13.2 Договору субпідряду встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих він зобов`язань у натурі. У разі порушення строку оплати виконаних робіт, Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Факт порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання доведений наявними матеріалами справи.

Відповідно до наданого позивачем до позову розрахунку пені на суму заборгованості 728690,04 грн, її нарахування здійснено позивачем починаючи з 01.05.2022 по 31.10.2022, оскільки акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табеля на цю суму були направленні на адресу електронної пошти відповідача 01.03.2022. У п. 5 Специфікації №2 від 05.04.2021 до договору сторонами погоджені умови оплати - відстрочення платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією позивача, що визначення дати прострочення оплати вартості виконаних робіт на загальну суму 728690,04 грн саме - 01.05.2022, оскільки шестидесятий день оплати припадає на вихідний день (30.04.2022 - субота), а з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 02.05.2022. З цього слідує, що прострочення починається з 03.05.2022 року.

З урахуванням викладеного, здійснивши відповідний перерозрахунок, суд встановив, що пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт на суму 728690,04 грн за період з 03.05.2022 по 31.10.2022 становить 13262,16 грн.

Розрахунок пені на суму заборгованості 164707,20 грн здійснено позивачем починаючи з 01.11.2022 по 30.04.2023, оскільки документи на підтвердження виконання підрядних робіт на вказану суму були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку листом №258 від 29.08.2022 та отримані відповідачем 31.08.2022. Ураховуючи строк оплати, який узгоджений сторонами у п. 5 Специфікації №2 до договору, відповідач оплату виконаних робіт на загальну суму 164707,20 грн повинен був здійснити до 31.10.2011 включно, оскільки 30.10.2022 - неділя. Прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 01.11.2022, як то правильно визначено позивачем.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню - на суму 16243,36 грн (13262,16 грн + 2981,20 грн). В іншій частині вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.

Також за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 51894,34 грн за загальний період прострочення з 01.05.2022 по 10.05.2024 та інфляційні втрати у розмірі 144315,80 грн за загальний період прострочення з червня 2022 по березень 2024 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що розрахунок 3% річних на суму заборгованості - 728690,04 грн здійснено неправильно у зв`язку з невірним визначенням дати настання прострочення з аналогічних підстав що і при розрахунку суми пені. Відповідно до перерахунку здійсненого судом, сума 3% річних, розрахованих на суму заборгованості 728690,04 грн за період прострочення з 03.05.2022 по 10.05.2024 складає 44239,00 грн.

Щодо нарахування 3% річних в розмірі 7535,59 грн на суму заборгованості в розмірі 164707,20 грн за період прострочення з 01.11.2022 по 10.05.2024, суд встановив, що розрахунок в цій частині здійснений позивачем правильно.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню - на суму 51774,59 грн грн (44239,00 грн + 7535,59 грн). В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних є необґрунтованими.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат за загальний період прострочення з червня 2022 по березень 2024 включно, суд зазначає, що при здійснені розрахунку позивачем допущені помилки. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за цей період прострочення становить 144534,94 грн. (на суму заборгованості 728690,04 грн за період прострочення з червня 2022 по березень 2024 інфляційні втрати становлять 132850,28 грн.; на суму заборгованості 164707,20 грн за період прострочення з грудня 2022 по березень 2024 інфляційні втрати становлять 11684,66 грн).

Приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою ніж встановлено судом, суд не виходячи за межі позовних вимог (визначеного позивачем максимального розміру відповідного нарахування) дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі, а саме - у розмірі 144315,80 грн.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», код ЄДРПОУ 39641616 (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ», код ЄДРПОУ 42884999 (03179, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 131, приміщення 3) суму 893397 (вісімсот дев`яносто три тисячі триста дев`яносто сім) грн 24 коп. основного боргу, суму 16243 (шістнадцять тисяч двісті сорок три) грн 36 коп. пені, суму 51774 (п`ятдесят одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн 59 коп. 3% річних та суму 144315 (сто сорок чотири тисячі триста п`ятнадцять) грн 80 коп. інфляційних втрат.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», код ЄДРПОУ 39641616 (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ», код ЄДРПОУ 42884999 (03179, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 131, приміщення 3) суму 13268 (тринадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва