Центральний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1518/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Базюкевич Євген Вікторович (в залі суду) - від ТОВ "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МОНТАЖСТАЛЬ" - адвокат, ордер серія АЕ № 1162519 від 08.08.2022р.
від скаржника: Чапала Юрій Олександрович (поза межами приміщення суду) - від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" - адвокат, довіреність №Д/100/175 від 25.12.2023р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 (суддя Боєва О.С.)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", м. Запоріжжя
про стягнення суми 1 105 996,51 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі "Електронний суд") Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" суми 1 105 996,51 грн, яка складається з: суми 893 397,24 грн основного боргу, суми 16389,10 грн пені, суми 51894,37 грн 3% річних та суми 144315,80 грн інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 року у справі № 908/1518/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" 893 397 грн 24 коп. основного боргу, 16 243 грн 36 коп - пені, суму 51 774грн 59 коп - 3% річних та 144 315 грн 80 коп. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" 13 268 грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем на виконання умов Договору субпідряду № 3159 від 08.05.2020 та Специфікації №2 від 05.04.2021 були надані відповідачу для підписання акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 905781,24 грн (728690,04 грн + 177091,20 грн), а саме:
- №290 від 28.02.2022 на суму 23158,08 грн (чек-лист №290 та рахунок №27 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №290);
- №297 від 28.02.2022 на суму 34737,12 грн (чек-лист №297 та рахунок №26 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №297);
- №298 від 28.02.2022 на суму 157865,04грн (чек-лист №298 та рахунок №28 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №298);
- №299 від 28.02.2022 на суму 129025,80 грн (чек-лист №299 та рахунок №29 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №299);
- №300 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №300 та рахунок №33 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №300);
- №301 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №301 та рахунок №35 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №301);
- №302 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №302 та рахунок №34 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №302);
- №303 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №303 та рахунок №30 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №303);
- №304 від 28.02.2022 на суму 12461,40 грн (чек-лист №304 та рахунок №36 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №304);
- №305 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №305 та рахунок №44 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №305);
- №306 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №306 та рахунок №32 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №306);
- №307 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №307 та рахунок №37 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №307);
- №308 від 28.02.2022 на суму 13591,44 грн (чек-лист №308 та рахунок №39 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №308);
- №309 від 28.02.2022 на суму 154521,36 грн (чек-лист №309 та рахунок №40 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №309);
- №310 від 28.02.2022 на суму 4644,00 грн (чек-лист №310 та рахунок №41 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №310);
- №311 від 28.02.2022 на суму 97214,40 грн (чек-лист №311 та рахунок №43 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №311);
- №312 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №312 та рахунок №31 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №312);
- №313 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №313 та рахунок №42 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №313);
- № 314 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №314 та рахунок 116 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №314);
- № 315 від 28.02.2024 на суму 122833,80 грн (чек-лист №314 та рахунок 117 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №315);
- № 316 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №316 та рахунок 119 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №316);
- № 317 від 28.02.2024 на суму 17802,00 грн (чек-лист №317 та рахунок 118 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №317);
- № 318 від 28.02.2024 на суму 15093,00 грн (чек-лист №318 та рахунок 120 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №318). Відповідач акти приймання-передачі не підписав, обґрунтованих заперечень щодо їх підписання не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.
Матеріали справи містять лист №057 від 15.04.2022 в якому позивач, зокрема, повідомив про виконання зобов`язань за договором субпідряду №3159 від 08.05.2022 ще на суму 177 091,20 грн (Акти №№314, 315, 316, 317 та 318, рахунки №116 на суму 10681,20 грн, №117 на суму 122833,80 грн, №119 на суму 10681,20 грн, №118 на суму 17 802,00 грн та №120 на суму 15093,20 грн), просив роз`яснити порядок приймання Актів виконаних робіт. Зазначений лист отримано відповідачем 19.04.2022, про що свідчить вхідний номер кореспонденції №1100/147-2022.
Господарським судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю зворотного зв`язку з боку відповідача, позивач листом вих. № 258 від 29.08.2022 повторно направив Генпідряднику для оформлення та підписання акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табеля обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн, а також направив акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма супроводжуючими документами на загальну суму 177091,20 грн, про що свідчать опис вкладення від 29.08.2022 та поштова накладна №4900097489462 від 29.08.2022 (а.с. 95 зворотня сторона, а.с. 96-98). Зазначений лист отримано відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 98).
Оцінивши представлені письмові докази в їх сукупності, враховуючи відсутність документів, які б спростовували позицію позивача або неправильність визначення вартості виконаних робіт (заперечення відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на власних домислах), суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 893 397,24 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Господарський суд не погодився з позицією позивача щодо нарахування пені у загальному розмірі 16389,10 грн за загальний період прострочення з 01.05.2022 по 30.04.2023. на підставі п.п. 13.1-13.2 договору з огляду на те, що у визначенні дати прострочення оплати вартості виконаних робіи на загальну суду 728 690,04 грн саме - 01.05.2022, оскільки шестидесятий день оплати, який передбачено у п. 5 Специфікації №2 від 05.04.2021 до договору, припадає на вихідний день (30.04.2022 - субота), а з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 02.05.2022. З викладеного слідує, що прострочення починається з 03.05.2022 року. Відповідно, здійснивши відповідний перерозрахунок, місцевий господарський суд встановив, що пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт на суму 728690,04 грн за період з 05.03.2022 по 31.10.2022 становить 13 262,16 грн.
Розрахунок пені на суму заборгованості 164707,20 грн здійснено позивачем починаючи з 01.11.2022 по 30.04.2023, оскільки документи на підтвердження виконання підрядних робіт на вказану суму були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку листом №258 від 29.08.2022 та отримані відповідачем 31.08.2022. Ураховуючи строк оплати, який узгоджений сторонами у п. 5 Специфікації №2 до договору, відповідач оплату виконаних робіт на загальну суму 164707,20 грн повинен був здійснити до 31.10.2011 включно, оскільки 30.10.2022 - неділя. Прострочення виконання грошового зобов`язання починається з 01.11.2022, як то правильно визначено позивачем.
Місцевим господарським судом виснувано, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню - на суму 16243,36 грн (13262,16 грн + 2981,20 грн). В іншій частині вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.
Також за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 51894,34 грн за загальний період прострочення з 01.05.2022 по 10.05.2024 та інфляційні втрати у розмірі 144315,80 грн за загальний період прострочення з червня 2022 по березень 2024 (включно).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд першої інстанції встановив, що розрахунок 3% річних на суму заборгованості - 728690,04 грн здійснено неправильно у зв`язку з невірним визначенням дати настання прострочення з аналогічних підстав що і при розрахунку суми пені. Відповідно до перерахунку здійсненого судом, сума 3% річних, розрахованих на суму заборгованості 728690,04 грн за період прострочення з 03.05.2022 по 10.05.2024 складає 44239,00 грн.
Щодо нарахування 3% річних в розмірі 7535,59 грн на суму заборгованості в розмірі 164707,20 грн за період прострочення з 01.11.2022 по 10.05.2024, суд встановив, що розрахунок в цій частині здійснений позивачем правильно.
Таким чином, суд визначив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню - на суму 51774,59 грн грн (44239,00 грн + 7535,59 грн). В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних є необґрунтованими.
Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат за загальний період прострочення з червня 2022 по березень 2024 включно, суд зазначає, що при здійснені розрахунку позивачем допущені помилки. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за цей період прострочення становить 144534,94 грн. (на суму заборгованості 728690,04 грн за період прострочення з червня 2022 по березень 2024 інфляційні втрати становлять 132850,28 грн.; на суму заборгованості 164707,20 грн за період прострочення з грудня 2022 по березень 2024 інфляційні втрати становлять 11684,66 грн).
Приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою ніж встановлено судом, суд не виходячи за межі позовних вимог (визначеного позивачем максимального розміру відповідного нарахування) дійшов до висновку про задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі, а саме - у розмірі 144315,80 грн.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 року у справі № 908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МОНТАЖСТАЛЬ" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС", про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МОНТАЖСТАЛЬ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 2А, код ЄДРПОУ 38683477): 3 835 555,86 грн. - заборгованості, 183 809,96грн. - 3% річних, 782 375,83 грн. - інфляційних втрати та 72 026,12 грн. - витрат на сплату судового збору.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що в порушення висновків Верховного Суду, судом першої інстанції не встановлювалися обставини щодо характеру, обсягу, якості робіт, що є предметом договору, строків їх виконання та порядку їх прийняття. Позивачем не надано, а судом не здійснювалвся аналіз доказів на підтвердження виконання та передання цих робіт. Також, судом було проігноровано обов`язок встановити відповідність визначеної в договорі вартості робіт фактично виконаним роботам.
Відповідач зазначає, що Маріупольський район Донецької області відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 вже з 24.02.2022 віднесений до Території актичних бойових дій. А з 05.03.2022 і по цей день - до Тимчасово окупованої Російською Федерацією територій України.
За доводами відповідача, загроза, що виходила за межі контролю та відповідальності як позивача так і відповідача, виключала можливість будь-якої мирної діяльності та провадження виробничої діяльності із застосуванням праці робітників та адміністративного персоналу на території активних бойових дій, зокрема щодо передачі та приймання спірних робіт.
Скаржник стверджує, що матеріали справи не містять доказів того, що роботи проведені належними сторонами; щодо належного предмета, у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Крім того апелянт зауважує, що жлдна умова договору не передбачає внесення змін до порядку його виконання шляхом направлення електронних листів. Не містять умови договору щодо обов`язку створення груп у Viber та обов`язковості листування в ньому. Сторони на рівні уповноважених осіб на на укладання договору чітко визначили порядок листування, внесення змін до договору та порядок здачі-приймання робіт.
За наведених обставин, на думку скаржника, не можуть вважатися допустимими та належними доказами надані позивачем копії листування невстановленими особами щодо невизначеного предмету в групі Viber, листування електронною поштою та інші відтворення електронних сповіщень та повідомлень. Наведені докази суд першої інстанції не повинен був врахувати при оцінці обгрунтованості позовних вимог.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
05.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, за змістом якого погоджується з прийнятим господарським судом Запорізької області рішенням, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу, відповідно, без задоволення.
Позивач стверджує, що висновки скаржника суперечать обставинам справи. Так, апеляційна скарга містить твердження, що позивачем не зазначено, які саме роботи ним було виконано, чи підлягали вони виконанню і чи були своєчасно пред`явлені до здачі замовнику (генпідряднику). Види і перелік робіт вказані в актах виконаних робіт; їх виконання ґрунтувалось на договорі підряду і специфікації до нього; своєчасність пред`явлення робіт генпідряднику відбулась відповідно до умов договору і вказівок самого генпідрядника (відповідача).
Посилання на втрату предмету підряду внаслідок російської агресії є припущенням; відповідач не надав документів на підтвердження форс-мажорних обставин, які б завадили йому виконати обов`язки за договором; тому доводи скаржника не впливають на його обов`язок оплатити виконані роботи.
На переконання позивача, заява відповідача про форс-мажор направлена позивачу лише в травні 2022 року - тобто, після пред`явлення актів виконаних робіт до оплати. Водночас згадані відповідачем обставини форс- мажор є загальними, без обґрунтування стосовно конкретного договору і відносин з позивачем, не підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати і тому не можуть враховуватись як обставина, що звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань. Більш того, відповідач не надав жодного доказу чи обґрунтування, що згадані обставини якось заважали йому підписати акти виконаних робіт і виконати грошові зобов`язання. Тобто, згадані в повідомленні відповідача обставини не можуть вважатись форс-мажорними, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Повідомлення про форс-мажор навпаки в даному випадку підтверджують, що відповідач усвідомлював і визнавав наявність невиконаних зобов`язань перед позивачем, що спростовує позицію про відсутність таких зобов`язань.
Позивач зауважує, що договір між сторонами підписаний за результатами тендеру, і позивач фактично був позбавлений можливості будь-що змінювати в договорі, оскільки форма договору була обов`язковим додатком, з яким позивач мав погодитись для участі в тендері. Відповідно до умов договору на підставі специфікації №2 позивач виконав роботи в тому числі на об`єкті «ММК ім. Ілліча». Роботи виконані за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року.
Крім того, позивач зазначає, що починаючи з 24.02.2022 надати акти виконаних робіт безпосередньо відповідачу на об`єкті, де проводились роботи, не було підстав через конкретну вказівку відповідача про надання актів електронною поштою. Вказівка отримана електронною поштою, що не заборонено умовами договору. Більш того, пунктом 10.4 договору передбачено, що Субпідрядник пред`являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Яким чином відбувається таке пред`явлення - договір не встановлює. Отже, пред`явлення актів електронною поштою повністю відповідає умовам договору.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/1518/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
14.10.2024р. матеріали справи № 908/1518/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 86431 грн. 35 коп.
23.10.2024 на адресу Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" подало заяву про усунення недоліків, в якій просить визнати таким, що викладений з технічною помилкою пункт перший прохальної частини апеляційної скарги, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" про стягнення суми 1105996,51 грн., в частині зазначених скаржником невірних відомостей щодо стягнутих сум в оскаржуваному рішенні, а саме текст: «… 3835555,86 грн. - заборгованості, 183809,96грн. - 3% річних, 782375,83 грн. - інфляційних втрати та 72026,12 грн. - витрат на сплату судового збору.». Правильним при цьому необхідно вважати текст: «…: 893397,24 грн. - заборгованості, 16243,36 грн. - пені, 51774,59 грн. - 3% річних, 144315,80 грн. - інфляційних втрат та 13268,77 грн. - витрат на сплату судового збору.» 3. Вважати вірним та таким, що відповідає наміру апелянта при оскарженні рішення суду першої інстанції пункт перший прохальної частини апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі № 908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальніст "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" про стягнення суми 1105996,51 грн., в наступній виправленій редакції:
« 1. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 року у справі № 908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОНТАЖСТАЛЬ» до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МОНТАЖСТАЛЬ» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 2А, код ЄДРПОУ 38683477): 893397,24 грн. - заборгованості, 16243,36 грн. - пені, 51774,59 грн. - 3% річних, 144315,80 грн. - інфляційних втрат та 13268,77 грн. - витрат на сплату судового збору».
Долучити до матеріалів справи докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі № 908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" про стягнення суми 1105996,51 грн., у розмірі 19 907,95 грн.;
Порушити апеляційне провадження у справі № 908/1518/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі № 908/1518/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" про стягнення суми 1105996,51 грн., у розмірі 19 907,95 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.03.2025 об 11:30 годин.
Враховуючи ту обставину, що у період з 24 - 28 березня 2025 року відповідно до ст. 89 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" головуючий суддя - доповідач Дармін М.О. прийматиме участь у підготовці суддів апеляційних господарських судів для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, призначене на 25.03.2025 не відбудеться, в зв`язку із чим, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 призначено в судове засідання на 25.02.2025 о 16:00 год.
25.02.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
08.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (Генпідрядник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ» (Субпідрядник, позивач у справі) був укладений договір субпідряду № 3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання (надалі - Договір).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах даного Договору технічне обслуговування и ремонт об`єктів, а також інші види ремонтних робіт (далі - роботи), а Генпідрядник зобов`язується прийняти завершені роботи на об`єктах та оплатити їх ціну.
Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику об`єкти Замовника для виконання робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і строки, передбачені даним договором (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, строк виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) зазначаються у Специфікаціях до цього Договору. У разі потреби сторони можуть оформити Графік виконання робіт за договором. Строк виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття Об`єкта(ів) відповідно до п. 6.4 Договору. У разі невчасного прийняття об`єкта робіт термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 6.4 даного Договору.
За умовами п.п. 3.4, 3.5 Договору, фактичний строк закінчення робіт за окремими об`єктами (обсягів, етапів, видів робіт) визначається датою підписання Генпідрядником Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт. Оформлення Акт(ів) прийому-передачі виконаних робіт, а також його погодження службами Генпідрядника, здійснює Субпідрядник.
Ціна Договору визначена сторонами у розділі 4 договору.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що ціна робіт за цим договором зазначається у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору та визначається на підставі узгоджених сторонами: калькуляцій; норм часу та вартості 1 (однієї) нормо-години виконання робіт; кошторисів.
Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору, яким затверджуються зміни до п. 4.1, п. 4.2. цього Договору, Специфікації, нова редакція Специфікації або додаткова Специфікація (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата Генпідрядником виконаних робіт проводиться на умовах, обумовлених у Специфікаціях.
Акти приймання-передачі виконаних робіт формує Субпідрядник, беручи до уваги встановлену цим Договором ціну та фактично виконаний обсяг робіт. Всі помилки/недоліки в розрахунках об`ємів робіт та/або їх цін, відносяться на рахунок Субпідрядника і не є підставою для змін ціни за Договором (п. 5.2 Договору).
Згідно з п. 5.8 Договору, якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Субпідрядника (в т.ч. у частині кількості, якості та норми витрат матеріалів), сторонами оформляється дефектний акт. Дефектний акт складається Генпідрядником/Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Субпідрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів, з моменту отримання дефектного акта підписати його та направити Генпідряднику/Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не надсилання чи несвоєчасне направлення Субпідрядником дефектного акта прирівнюється до безумовної згоди Субпідрядника зі змістом дефектного акта, складеним Генпідрядником/Замовником. Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, затримує оплату неякісно виконаних робіт Субпідряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Субпідряднику сум, компенсації вартості використаних Субпідрядником матеріалів Генпідрядника, які Субпідрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги Генпідрядника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Субпідрядником за власний рахунок, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у дефектному акті.
Пунктом 5.10 Договору встановлено, що Генпідрядник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунуті. У цьому випадку Генпідрядник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок субпідрядника, в тому числі шляхом її утримання, на підставі сум, що підлягають сплаті Субпідряднику за виконані Роботи.
Розділ 10 Договору містить порядок здачі-приймання робіт.
Відповідно до п. 10.1 Договору здача-приймання робіт здійснюється сторонами у такій послідовності. Для підтвердження обсягів фактично виконаних робіт Субпідрядник надає Куратору для перевірки на предмет повноти та правильності оформлення проекти Актів приймання-передачі виконаних робіт, розроблені на підставі змінних завдань, чек-листів, табелів обліку фактично відпрацьованого часу. За відсутності зауважень, Куратор попередньо підтверджує зазначені в Акті обсяги та види виконаних робіт шляхом візування документації (п. 10.2 Договору).
Після виконання п. 10.2 Договору, на підставі фактично виконаних обсягів робіт, підтверджених Куратором, Субпідрядник формує у 4 (чотирьох) примірниках Акти приймання-передачі виконаних робіт, але не більше узгоджених Сторонами у Специфікаціях (п. 10.3 Договору).
Субпідрядник пред`являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Інженер ОСР ПУ здійснює відповідну перевірку наданих документів (п.10.4 Договору).
Субпідрядник вчиняє дії, передбачені п.10.2.-10.4. Договору у строк до 20 (двадцятого) числа звітного місяця. У разі вчинення зазначених дій після 20 (двадцятого) числа звітного місяця фактично виконані роботи підлягають прийманню та оплаті в наступному звітному періоді (п. 10.5 Договору).
Відповідно до п. 10.7 Договору, Субпідрядник передає Генпідряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт, оформлений та підписаний у строки, згідно з п.10.5. цього договору; чек-лист або змінне завдання (при виконанні робіт по нормо-годинам); рахунок-фактуру на суму виконаних робіт у звітному періоді; Акт на матеріали, деталі, вузли, конструкції, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності Генпідрядника, витрачені під час проведення робіт.
Відповідно до п. 18.4 Договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 30 квітня 2022 року та поширює свою дію на взаємовідносини сторін, що виникли з 01 травня 2020 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов`язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов`язань.
Як вбачається з матеріалів справи, до Договору вносились зміни відповідними Додатковими угодами. Так, зокрема, Додатковою угодою від 28.10.2021 № 3 сторонами збільшено суму Договору (ціну робіт).
Також сторонами підписувались Специфікації до Договору, зокрема, Специфікацією № 1 до Договору сторони узгодили виконання робіт на території промислових майданчиків Замовника - підприємств Групи ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», види робіт та найменування об`єкту: Технічне обслуговування, виконання поточних та капітальних ремонтів механічного обладнання ПрАТ «ММК імені Ілліча».
Згідно зі Специфікацією № 2 від 05.04.2021 (а.с. 117) загальна вартість робіт становить 20561310,00 грн. з ПДВ. У п. 5 цієї Специфікації визначені умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Як зазначив позивач, ним за дорученням відповідача з листопада 2021 року по лютий 2022 року були виконані роботи відповідно до умов договору на підставі Специфікації №2. Роботи виконувались на підставі змінного завдання з переліком виконуваних робіт, табеля обліку робочого часу до кожного змінного завдання. З початком 24.02.2022 військової агресії РФ проти України, 25.02.2024 позивач та інші підрядники отримали від Генпідрядника електронною поштою повідомлення про зміну порядку здавання виконаних робіт (а.с. 92 зворотня сторона).
Керуючись вказівками Генпідрядника, на виконання повідомленого електронною поштою нового порядку здачі виконаних робіт, позивач 01 березня 2022 року направив відповідачу на електронні адреси - oksana.mikhaylichenko@metinvestholding.com та inna.soboleva@metinvestholding.com акти виконаних робіт на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (№№ 290, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313) одночасно з рахунками (№ 26 на суму 34737,12 грн, №27 на суму 23158,08 грн, № 28 на суму 157865,04 грн, № 29 на суму 129025,80 грн, № 30 на суму 17802,00 грн, № 31 на суму 10681,20 грн, № 32 на суму 8901,00 грн, №33 від 8901,00 грн, № 34 на суму 8901,00 грн, № 35 на суму 8901,00 грн, № 36 на суму 12461,40 грн, № 37 на суму 8901,00 грн, №39 на суму 13591,44 грн, № 40 на суму 154521,36 грн, № 41 на суму 4644,00 грн, № 42 на суму 17802,00 грн, № 43 від 97214,40 грн, № 44 на суму 10681,20 грн) на загальну суму 728690,04 грн з ПДВ (а.с. 93 зворотня сторона, а.с. 94).
У зв`язку з відсутністю будь-яких дій з боку відповідача (погодження та підписання отриманих документів, наявності претензії/заперечень тощо) позивач листом від 15.04.2022 вих. №057 просив відповідача надати пояснення щодо порядку приймання виконаних робіт в рамках договору №3159 від 08.05.2020 за Специфікацією № 2 від 15.04.2021. Зазначений лист отримано відповідачем 19.04.2022 за вх. №1100/147-2022 (а.с. 95).
Листом від 29.08.2022 вих. №258 позивач повторно направив на адресу відповідача для оформлення та підписання вказані вище акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табелі обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн, а також направив акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма супроводжуючими документами на загальну суму 177091,20 грн, про що свідчать опис вкладення від 29.08.2022 та поштова накладна №4900097489462 від 29.08.2022 (а.с. 95 зворотня сторона, а.с. 96-98). Зазначений лист отримано відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 98).
Зважаючи на відсутність реагування з боку Генпідрядника на попередні звернення позивача, як на електронну пошту так і засобами поштового зв`язку, позивач з метою досудового врегулювання спору листом вих. №0143 від 28.02.2024 просив відповідача підписати другі примірники актів виконаних робіт, а також сплатити у 15-денний строк суму 1 034 907,46 грн, яка складається з суми заборгованості за виконані роботи в рамках договору субпідряду №3159 від 08.05.2020, суми пені, суми 3% річних та суми інфляційних втрат.
Усі листи залишені відповідачем без реагування.
Порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором субпідряду №3159 від 08.05.2020 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 08.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «МОНТАЖСТАЛЬ» (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання, до якого вносились зміни відповідними Додатковими угодами. Так, зокрема, Додатковою угодою від 28.10.2021 № 3 сторонами збільшено суму Договору (ціну робіт). Також сторонами підписувались Специфікації до Договору, зокрема, Специфікацією № 1 до Договору сторони узгодили виконання робіт на території промислових майданчиків Замовника - підприємств Групи ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», види робіт та найменування об`єкту: Технічне обслуговування, виконання поточних та капітальних ремонтів механічного обладнання ПрАТ «ММК імені Ілліча». Згідно зі Специфікацією № 2 від 05.04.2021 (а.с. 117) загальна вартість робіт становить 20561310,00 грн. з ПДВ. У п. 5 цієї Специфікації визначені умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до приписів ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже, за змістом взаємних договірних зобов`язань сторін (п. 1.2 Договору) є обов`язок позивача надати послуги з підтримки користувачів та з технічної підтримки програмного забезпечення "Офіційний портал Запорізької міської ради" (модуль «Контакт-центр»), який породжує обов`язок відповідача прийняти вказані послуги/виконані роботи та оплатити їх.
Здійснивши аналіз договірних умов, визначених сторонами в Договорі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний Договір є змішаним договором у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України, оскільки містить елементи договорів надання послуг та підряду.
Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі- приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного суду в постанові від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.
При цьому, в п.п. 45-47 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023р. по справі №906/386/21 зазначено наступне:
" 45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019р. у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
46. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
47. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи".
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023р. у справі №914/2355/21 дотрималася таких же висновків.
Отже нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт/наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт/наданих послуг за відсутності надання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем за дорученням відповідача з листопада 2021 року по лютий 2022 року були виконані роботи відповідно до умов договору на підставі Специфікації №2. Роботи виконувались на підставі змінного завдання з переліком виконуваних робіт, табеля обліку робочого часу до кожного змінного завдання. З початком 24.02.2022 військової агресії РФ проти України, 25.02.2024 позивач та інші підрядники отримали від Генпідрядника електронною поштою повідомлення про зміну порядку здавання виконаних робіт (а.с. 92 зворотня сторона).
Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.
Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу, відповідна правова позиція викладена в постанові ОП КГС ВС від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21.
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
З урахуванням відсутності у відзиві на позовну заяву заперечень відповідача щодо спрямування ним електроних листів (т.1 а.с. 91,92) апелянт позбавляється права заперечувати проти відповідних обставин встановлення нового порядку здачі виконаних робіт, про який йдеться в наведених вище листах, в порядку частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заперечень відповдіача, що за своїм змістовним наповненням зводяться до тверджень про неможливість прийняття до уваги наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "МОНТАЖСТАЛЬ" як недопустимих доказів спілкування через месенджер Viber, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 18.3 Договору встановлено, що все листування, пересилання документів, повідомлень, заяв та претензій, що пов`язані з виконанням Договору повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси друг другу, які зазначені в цьому договорі, у відповідності до строків та порядку, що встановлені діючим законодавством і даним Договором.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься електронне листування між Генпідрядником та Субпідрядником щодо порядку прийняття робіт від субпідрядників, зокрема, наявний лист від 25.02.2022 начальника відділу супроводження ремонту ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» ОСОБА_1 , в якому повідомлялось, що у зв`язку з ситуацією, яка склалась, актування в лютому 2022 року буде здійснюватися за наступним алгоритмом: - всі АВР + чек лист + табель + рахунок (у електронному вигляді) надсилати на електрону адресу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» проводить АВР по електронним документам (дата рахунка повинна бути 28.02.2022); - дата надання підписаних АВР у паперовому вигляді буде повідомлена додатково - по ситуації; - усі АВР, надіслані для формування, повинні бути оформлені; - у випадку сторнування АВР МПС-ММКІ, у електронному вигляді буде направлено інформаційний лист з номерами АВР, які не будуть прийняті до обліку у лютому 2022 року» (а.с. 92 зворотня сторона).
З даного листа вбачається, що Генпідрядник (відповідач) визначив інший порядок листування з Субпідрядниками щодо прийняття, оброки та погодження результатів виконаних підрядних робіт (АВР).
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).
У постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber Верховний Суд фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.
Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача у відзиві на позов про недопустимість листування електронною поштою і, відповідно, неналежності наданих позивачем доказів (направлення актів виконаних робіт, рахунків на оплату тощо).
На виконання повідомленого електронною поштою нового порядку здачі виконаних робіт, позивач 01 березня 2022 року направив відповідачу на електронні адреси - oksana.mikhaylichenko@metinvestholding.com та inna.soboleva@metinvestholding.com акти виконаних робіт на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (№№ 290, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313) одночасно з рахунками (№ 26 на суму 34737,12 грн, №27 на суму 23158,08 грн, № 28 на суму 157865,04 грн, № 29 на суму 129025,80 грн, № 30 на суму 17802,00 грн, № 31 на суму 10681,20 грн, № 32 на суму 8901,00 грн, №33 від 8901,00 грн, № 34 на суму 8901,00 грн, № 35 на суму 8901,00 грн, № 36 на суму 12461,40 грн, № 37 на суму 8901,00 грн, №39 на суму 13591,44 грн, № 40 на суму 154521,36 грн, № 41 на суму 4644,00 грн, № 42 на суму 17802,00 грн, № 43 від 97214,40 грн, № 44 на суму 10681,20 грн) на загальну суму 728690,04 грн з ПДВ (а.с. 93 зворотня сторона, а.с. 94).
Листом від 15.04.2022 вих. №057 позивач просив відповідача надати пояснення щодо порядку приймання виконаних робіт в рамках договору №3159 від 08.05.2020 за Специфікацією № 2 від 15.04.2021. Зазначений лист отримано відповідачем 19.04.2022 за вх. №1100/147-2022 (а.с. 95).
29.08.2022 вих. №258 позивачем повторно направлено листа на адресу відповідача для оформлення та підписання вказані вище акти виконаних робіт, рахунки, чек-листи і табелі обліку робочого часу на загальну суму 728690,04 грн, а також направив акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма супроводжуючими документами на загальну суму 177091,20 грн, про що свідчать опис вкладення від 29.08.2022 та поштова накладна №4900097489462 від 29.08.2022 (а.с. 95 зворотня сторона, а.с. 96-98). Зазначений лист отримано відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 98).
Апелянтом не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження реалізації ним, передбаченою статтею 853 ЦК України можливістю заявити про будь-які зауваження щодо виконаних підрядником робіт, виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, в зв`язку із чим апелянт втатив право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З метою досудового врегулювання спору, позивач листом вих. №0143 від 28.02.2024 просив відповідача підписати другі примірники актів виконаних робіт, а також сплатити у 15-денний строк суму 1 034 907,46 грн, яка складається з суми заборгованості за виконані роботи в рамках договору субпідряду №3159 від 08.05.2020, суми пені, суми 3% річних та суми інфляційних втрат.
Усі листи залишені відповідачем без реагування.
Специфікацією № 2 від 05.04.2021 (а.с. 117) загальна вартість робіт становить 20561310,00 грн. з ПДВ. У п. 5 цієї Специфікації визначені умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки місцевий господарський суд вірно встановив надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору субпідряду № 3159 від 08.05.2020 та Специфікації №2 від 05.04.2021 для підписання акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 905781,24 грн (728690,04 грн + 177091,20 грн), а саме:
- №290 від 28.02.2022 на суму 23158,08 грн (чек-лист №290 та рахунок №27 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №290);
- №297 від 28.02.2022 на суму 34737,12 грн (чек-лист №297 та рахунок №26 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №297);
- №298 від 28.02.2022 на суму 157865,04грн (чек-лист №298 та рахунок №28 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №298);
- №299 від 28.02.2022 на суму 129025,80 грн (чек-лист №299 та рахунок №29 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №299);
- №300 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №300 та рахунок №33 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №300);
- №301 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №301 та рахунок №35 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №301);
- №302 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №302 та рахунок №34 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №302);
- №303 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №303 та рахунок №30 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №303);
- №304 від 28.02.2022 на суму 12461,40 грн (чек-лист №304 та рахунок №36 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №304);
- №305 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №305 та рахунок №44 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №305);
- №306 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №306 та рахунок №32 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №306);
- №307 від 28.02.2022 на суму 8901,00 грн (чек-лист №307 та рахунок №37 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №307);
- №308 від 28.02.2022 на суму 13591,44 грн (чек-лист №308 та рахунок №39 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №308);
- №309 від 28.02.2022 на суму 154521,36 грн (чек-лист №309 та рахунок №40 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №309);
- №310 від 28.02.2022 на суму 4644,00 грн (чек-лист №310 та рахунок №41 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №310);
- №311 від 28.02.2022 на суму 97214,40 грн (чек-лист №311 та рахунок №43 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №311);
- №312 від 28.02.2022 на суму 10681,20 грн (чек-лист №312 та рахунок №31 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №312);
- №313 від 28.02.2022 на суму 17802,00 грн (чек-лист №313 та рахунок №42 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №313);
- № 314 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №314 та рахунок 116 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №314);
- № 315 від 28.02.2024 на суму 122833,80 грн (чек-лист №314 та рахунок 117 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №315);
- № 316 від 28.02.2024 на суму 10681,20 грн (чек-лист №316 та рахунок 119 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №316);
- № 317 від 28.02.2024 на суму 17802,00 грн (чек-лист №317 та рахунок 118 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №317);
- № 318 від 28.02.2024 на суму 15093,00 грн (чек-лист №318 та рахунок 120 від 28.02.2022, табель обліку робочого часу до акту №318), відсутність обґрунтування відповідачем причин відмови від їх підписання, колегія суддів доходить висновку про виникнення у відповідача обов`язку оплатити за виконані позивачем роботи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач жодними належними доказами не підтвердив невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості.
За наявності заперечень виконавця щодо якості виконаних робіт замовник мав право на вчинення дій, обумовлених договором, приписами статті 858 ЦК України, що відповідачем зроблено не було.
Доказів оплати Скаржником наданих Позивачем послуг на вказану суму матеріали справи не містять, отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині, а протилежні доводи Скаржника спростовуються викладеним.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність підстав для стягнення суми основного боргу у розмірі 893397,24 грн, колегія суддів знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Позивача, пов`язаних зі стягненням суми 3% річних у розмірі 51774,59 грн, інфляційних витрат у розмірі 144315,80 грн та пені у розмірі 16243,36 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що: «… Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21 предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріальної форми (наприклад, завершений об`єкт будівництва, виготовлення речі, здійснення її ремонту тощо).
Єдність роботи та її результату є основною рисою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших типів цивільно-правових договорів, зокрема від договору купівлі-продажу та договору на надання послуг. Проведення такого відмежування є надзвичайно важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може істотно порушити права сторін.
Однією з характеристик договору підряду є те, що за ним підрядник виконує роботи на свій ризик. Тому він не має права на винагороду, якщо предмет підряду загинув чи коли через непередбачувані обставини неможливо закінчити роботу. Негативні наслідки для підрядника можуть виникнути і при неочікуваній затримці виконання робіт, випадковому їх погіршенні чи подорожчанні (схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 03.03.2021 у справі №521/6903/17).
Позивачем не зазначено, які саме роботи ним було виконано, чи підлягали вони виконанню і чи були своєчасно пред`явлені до здачі замовнику (генпідряднику), до втрати предмету підряду, внаслідок російської агресії та окупації міста Маріуполя, в якому знаходяться об`єкти робіт.
Договором не передбачено як обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так і обов`язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання. Щодо подібних обставин Верховним Судом у постанові від 12.10.2018 у справі № 927/603/17 зазначено про відсутність у відповідача зобов`язання прийняти роботи, та зобов`язання оплатити такі роботи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 917/1212/22 принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Матеріали справи не містять доказів того, що роботи проведені належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Отже, вбачається недоведеність існування у позивача суб`єктивного права, про захист якого ним подано позов, тобто позовні вимоги спрямовані на захист неіснуючого суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу.
Щодо аналізу доказів, поданих на підтвердження виконання та передання робіт
У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 остання виснувала, що тлумачення статті 629 ЦК свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Умови та порядок здачі-приймання робіт, як вже було зазначено, сторони погодили в розділі 10 «Здача і приймання робіт» Договору, виклавши його в пп. 10.1. - 10.8. Договору.
Відповідно до п. 18.3. Договору, все листування, пересилання документів, повідомлень, заяв та претензій, пов`язаних з виконанням Договору або таких, що випливають з нього, повинна направлятися Сторонами безпосередньо на адреси сторін, зазначені в Договорі, згідно строків та порядку, визначених чинним законодавством і цим Договором. При листуванні за Договором Сторони зобов`язані зазначати реєстраційний номер Договору.
Відповідно до п. 18.7. Договору всі зміни та доповнення до Договору є його невід`ємною частиною і дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками Сторін.
… Окремо зауважу, що у цивільному праві традиційно склалася наступна класифікація форм вини (умисел і необережність). Необережність буває груба та легка. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно могла і зобов`язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий вчинок, нерозумність якого є очевидною. Також, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2022 року у справі N 910/9095/18 наголошує на тому, що «причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння».
Отже, з наведеної практики правозастосування вбачається, що саме на сторони покладається обов`язок бути обачливими при виконанні ними своїх обов`язків, оцінці правомірності дій інших осіб, в т.ч. службових осіб контрагента, перевірки наявності повноважень осіб і т.і. В разі недотримання таких вимог, сторони несуть ризики наслідків своєї необачності.
Жодна умова договору не передбачає внесення змін до порядку його виконання шляхом направлення електронних листів. Не містять умови договору щодо обов`язку створення груп у Viber та обов`язковості листування в ньому.
Сторони на рівні уповноважених осіб на укладання договору чітко визначили порядок листування, внесення змін до договору, та порядку здачі приймання робіт.
За наведених обставин, не можуть вважатися допустимими та належними доказами надані позивачем копії листування невстановленими особами щодо невизначеного предмету у групі в Viber, листування електронною поштою та інші відтворення електронних сповіщень та повідомлень.
А отже, наведені докази суд першої інстанції не повинен був враховувати при оцінці обґрунтованості позовних вимог…» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного доказу, оскільки не містять посилань на будь-які докази, які мали бути подані на підтвердження вищезазначених обставин, які входять до предмету доказування у даній справі. При цьому, посилання скаржника на вищенаведені правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду носять характер вібіркового цитування змісту тексту постанов без урахування контексту спірних правовідносин, а тому є помилкою вибіркових доказів (приховування доказів, помилка неповних доказів) є актом вказівки на окремі випадки або дані, які, здається, підтверджують певну позицію, ігноруючи значну частину даних, які їй суперечать.
Доводи скаржника в частині того, що: «… Представник відповідача під час дослідження доказів звертав увагу суду на ту обставину, що спірні роботи мали виконуватися на території ПРАТ «ММК імені ІЛЛІЧА», м. Маріуполь, а акти виконаних робіт, на які посилається позивач - не підписані з боку відповідача та датовані 28 лютого 2022 року.
З наведеного вбачається, що відповідач не міг приступити до приймання робіт раніше зазначеної дати.
Також відповідач наголошував, що загальновідомою є та обставина, що з початку збройної російської агресії 24 лютого 2022 року, з перших днів війни місто Маріуполь був підданий масованим артилерійським та ракетним ударам та знаходився в зоні активних бойових дій.
Зокрема за інформацією, що міститься за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0% 1 березня місто перебувало під шквалом ударів російської реактивної артилерії, було поранено 21 особу. Станом на 13:00, Маріуполь лишався однією з найгарячіших точок України. Після 16:00 Маріуполь знаходився під шквалом російської реактивної артилерії. Окупанти завдавали ударів по всіх районах міста, включно з об`єктами критичної та комунальної інфраструктури. Противник здійснив чергову спробу прориву оборони Маріуполя ...
Окрім того, що наведена обставина є загальновідомою, Маріупольський район Донецької області відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 вже з 24.02.2022 віднесений до Території активних бойових дій. А з 05.03.2022 і по цей день - до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя; Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя; Обов`язок держави - захищати життя людини; Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до абзацу другого ст. 2 КЗпП України працівники мають право на здорові і безпечні умови праці. З інших норм КЗпП України та Закону України «Про охорону праці» витікає, що роботодавець повинен забезпечити працівників безпечні умови праці.
З наведеного вбачається, що активні бойові дії, що велися на території проведення спірних робіт передбачали систематичне активне застосування будь-яких видів зброї (озброєння), що саме по собі створює значну загрозу життю і здоров`ю людини на такій території. А значить, така загроза, що виходила за межі контролю та відповідальності як позивача так і відповідача, виключала можливість будь-якої мирної діяльності та провадження виробничої діяльності із застосуванням праці робітників та адміністративного персоналу на території активних бойових дій, зокрема щодо передачі та приймання спірних робіт.
Отже, оскільки судом першої інстанції не були з`ясовані обставини, що мають значення для справи, суд при ухваленні рішення дійшов до хибних висновків, які не відповідають обставинам справи…» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 регламенту).
Наведені відповідачем форс-мажорні обставини є загальними, без обґрунтування стосовно конкретного договору і відносин з позивачем, не підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати і тому не можуть враховуватись як обставина, що звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань. Відповідач не надав жодного доказу чи обґрунтування, що згадані обставини заважали йому підписати акти виконаних робіт і виконати грошові зобов`язання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та виконувати свої зобов`язання, які виникли за спірним договором підряду
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 19 907,95 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.09.2024 у справі №908/1518/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 19 907,95 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.03.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Г. Іванов
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125767147 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні