Ухвала

від 18.09.2024 по справі 910/3626/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2024Справа № 910/3626/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м. Київ

про стягнення 1 146 326,68 грн,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 1 146 326,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором доручення №614 від 29.12.2006 в частині оплати посередницьких послуг у вигляді залучення споживачів страхових послуг таких як Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн», Щербань О.А . При цьому, сума заборгованості, за даними позивача, складається з 10% від сплачених страхувальниками страхових платежів на користь страховика за договорами страхування від критичних захворювань, що дорівнює 604 939,46 грн та 4% від сплачених страхувальниками страхових платежів на користь страховика за договорами медичного страхування та становить 541 387,22 грн.

Ухвалою від 01.04.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

25.04.2024 відповідачем подано клопотання про витребування доказів у відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн».

Відповідачем вимоги ухвали було виконано. З боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн» вимоги суду було залишено без виконання.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що за умовами договору №614 від 29.12.2006 винагорода сплачується страховому агенту за укладені ним договори страхування, а сам по собі факт надходження грошових коштів від страхувальників на рахунок страховика не свідчить про право агента на отримання винагороди. До того ж, відповідачем наголошено, що останнім було повідмолено позивача про незгоду в підписанні актів виконаних робіт за минулі періоди листом №03-16/392 від 13.03.2024.

Ухвалою від 03.06.2024 судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на19.06.2024.

19.06.2024 судом було відкладено підготовче засідання на 24.07.2024.

24.07.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.09.2024.

03.09.2024 представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи по суті, оскільки представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» не має можливості з`явитись у судове засідання через сімейні обставини.

У судовому засіданні 04.09.2024 представником позивача було надано заперечення х приводу клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши заяву відповідача, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

В судовому засіданні 04.09.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

09.09.2024 до суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 10.09.2024 судом було призначено розгляд заяви позивача за зустрічним позовом до розгляду на 18.09.2024.

Розглянувши у судовому засіданні 18.09.2024 подані сторонами заяви та додані до них документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000 грн позивачем представлено до матеріалів справи:

- договір від 27.09.2023 про надання правової допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням «Інпраксі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери», згідно п.1.1 якого клієнт у порядку і на умовах, визначених цим договором, надає доручення, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, відповідно до доручення клієнта, надавати йому правову допомогу (адвокатські послуги) на умовах, визначених цим договором. За умовами п.4.3 вказаного договору приймання-передача наданих послуг згідно з договором здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг;

- замовлення до договору про надання правової допомоги від 27.09.2023 (додаток №1), відповідно до змісту якого адвокатське об`єднання на замовлення клієнта зобов`язалось надати послуги із підготовки та подачі позовної заяви до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення винагороди до Господарського суду міста Києва, а також здійснити представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції. Згідно змісту замовлення вартість послуг становить 50 000 грн;

- рахунок - фактуру №1 від 27.09.2023 на суму 30 000 грн та №3 від 04.09.2024 на суму 20 000 грн;

- платіжні інструкції №746 від 29.09.2023 на суму 30 000 грн та №767 від 04.09.2024 на суму 20 000 грн;

- акт №1 від 04.09.2024 приймання-передачі наданих послуг на суму 50 000 грн, згідно змісту адвокатським об`єднанням надано, а клієнтом прийнято такі послуги: опрацювання наданих матеріалів, аналіз релевантного законодавства та судової практики; підготовка та направлення ПрАТ «Філіп Морріс Україна», ТОВ «Філій Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн», Щербаню О.А. Адвокатських запитів №№ 19/23, 20/23, 21/23 від 18.12.2023 та № 22/23 від 25.12.2023 про надання інформації та копій документів; опрацювання листів ПрАТ «Філіп Морріс Україна» №Ю 1201/24-3, № ІО 1201/24-4 від 12.01.2024, № Ю 2401/24-7 від 24.01.2024, № ІО 2401/24-8 від 24.01.2024 р„ листів ТОВ «Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн» № Ю 1201/24-3 від 12.01.2024 та № Ю 2401/24-7 від 24.01.2024; підготовка та направлення ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» Адвокатського запиту № 2/24 від 01.02.2024 про надання інформації та копій документів; опрацювання листа ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» № 03-16/225 від 09.02.2024; підготовка проекту листа ТОВ «Вілліс Страхові Брокери» від 28.02.2024 № 28/02-241; опрацювання (редагування) звіту про укладені договори страхування (заповнені поліси), зіпсовані і загублені бланки полісів і страхові платежі за укладеними договорами страхування за 30.12.2022-31.05.2023 (3 редакції); підготовка та подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ «Вілліс Страхові Брокери» до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про стягнення коштів та клопотання про витребування доказів від 25.03.2024; ознайомлення з Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі № 910/3626/24; ознайомлення із заявою ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про виконання ухвали від 12.04.2024 р. та доданими до неї документами; клопотанням про розґляд справи в порядку загального позовного провадження від 15.04.2024, заявою про неможливість подання доказів у встановлений законом строк від 15.04.2024, заявою про надання додаткового строку від 16.04.2024 та доданими до неї документами у справі №910/3626/24; опрацювання Заперечень ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на Відповідь на відзив у справі № 910/3626/24; опрацювання клопотання ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про долучення доказів у справі № 910/3626/24 та доданих до неї документів; підготовка та подання до Господарського суду міста Києва клопотання про витребування доказів від 24.05.2024 р. у справі №910/3626/24; ознайомлення з клопотанням ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про витребування доказів від 30.05.2024 р. у справі № 910/3626/24 та доданими до нього документами; опрацювання ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 р. у справі № 910/3626/24; опрацювання листа ПрАТ «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» від 14.06.2024 вих. № 2024-06-14/01, поданого у справі № 910/3626/24; опрацювання листа ТОВ «ФІЛІП МОРРІС СЕЙЛЗ ЕНД ДИСТРИБТОШН» від 14.06.2024 вих. № 2024-06-14/02 та доданих до нього документів, поданий у справі № 910/3626/24; представництво інтересів у судовому засіданні 19.06.2024 у справі № 910/3626/24; ознайомлення з клопотанням ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» про відкладення розгляду справи № 910/3626/24 від 19.06.2024; ознайомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/3626/24; підготовка та подання до Господарського суду міста Києва пояснень у справі №910/3626/24. представництво інтересів у судовому засіданні 24.07.2024 у справі №910/3626/24; ознайомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 по справі №910/3626/24; ознайомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі, № 910/3626/24; підготовка та подання до Господарського суду міста Києва пояснень у справі №910/3626/24; представництво інтересів у судовому засіданні 24.07.2024 року у справі №910/3626/24; ознайомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/3626/24; представництво інтересів у судовому засіданні 04.09.2024 року у справі №910/3626/24;

- ордер на надання правової (правничої) допомоги.

Також судом враховано, що у позовній заяві було вказано, що орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складатиме 50 000 грн.

Одночасно, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 46000 грн відповідачем представлено до матеріалів справи:

- ордер на надання професійної (правничої допомоги);

- договір про надання правової допомоги, укладений між 14.05.2023 між адвокатом Дмітрієвим Р.І. та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», предметом якого згідно п.1.1 є послуги у сфері права, які надаються адвокатом клієнту у відповідності до умов цього договору. До таких послуг може бути, але не виключно, віднесено: ведення претензійної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надання клієнту правової допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього в судах України, інших органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування; представництво інтересів Клієнта в правоохоронних, наглядових державних органах, органах місцевого самоврядування тощо. У додатку №1 до договору визначено перелік послуг, які надаються адвокатом за договором, та їх вартість;

- акт наданих послуг від 05.09.2024 на суму 46 000 грн, в якому визначено, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги: аналіз матеріалів, наданих клієнтом: позовна заява з додатками; аналіз актуальної судової практики, опрацювання правової позиції та плану дій щодо представництва клієнта в справі, роз`яснення і узгодження правової позиції і способу захисту з клієнтом; підготовка та подання відзиву на позовну заяву; підготовка та подання клопотання про витребування доказів; підготовка та подання заяв на виконання ухвал суду про витребування доказів; підготовка та подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовка та подання заяви/повідомлення про неможливість подання доказів у встановлений законом строк; підготовка та подання заяви про встановлення додаткового строку для подання доказів; аналіз відповіді позивача на відзив (15 сторінок); підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив; адвокатські запити - 4 шт; участь у судовому засіданні на стадії підготовчого провадження;

- детальний опис наданих адвокатом послуг;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Також судом враховано, що у відзиві було вказано, що орієнтовний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складатиме 59 175 грн.

Оцінючи доводи учасників судового процесу та надані ними докази, господарський суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 статті 86 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 статті 86 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України , відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховано правову позицію Великої палати Верховного Суду, яку висловлено у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21. Зокрема, таке.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

фіксованого розміру,погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

У постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 Великої Палати Верховного Суду також наголошено, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає обґрунтованими твердження обох сторін щодо понесення в межах розгляду витрат на професійну правничу допомогу у заявлених до розподілу розмірах.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду стосовно часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати позивача та відповідача підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на послуги адвоката в сумі 23 614 грн (26386 грн залишається за позивачем), а з позивача на користь відповідача 24 275,12 грн (21724,88 грн залишається за відповідачем).

Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ЄДРПОУ 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, під`їзд 2, поверх 3, ЄДРПОУ 33404905) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23614 грн.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілліс страхові брокери» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, під`їзд 2, поверх 3, ЄДРПОУ 33404905) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ЄДРПОУ 23510137) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 275,12 грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.09.2024.

Суддя В.В. Князьков