Постанова

від 17.09.2024 по справі 179/68/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8487/24 Справа № 179/68/24 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді : Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Приорільське» про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В:

16.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилалася на те, що 27 квітня 2012 року вона уклала з ПП «ПРОЛЕТАР-АГРО» договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого передала відповідачу в платну оренду строком на 49 років належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 7,1 га за кадастровим номером: 1222386800:01:002:0018 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дніпропетровської області, Магдалинівського району, Пролетарської сільської ради.

Відповідно до п. 2.2. Договору орендна плата вноситься у термін з 01.08. до 31.12 кожного року.

Відповідно до п. 9. Договору орендна вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у вигляді сільськогосподарської продукції або послуг один раз на рік протягом усього терміну цього договору у розмірі 3197,58 грн.

З 2016 року по цей час відповідач не виконує свої зобов`язання відповідно до договору, а саме не сплачує орендну плату. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами по сплаті орендної плати, але зобов`язання зі сторони відповідача не виконуються.

Відповідно до договору оренди землі встановлено обов`язок відповідача своєчасно сплачувати оренду плату, тобто з 01.08. до 31.12. кожного року. У зв`язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням позовної давності з 2020 по 02.10.2023 роки, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 27 квітня 2012 року.

Відповідач має заборгованість за договором починаючи з 01.01.2020 по 01.01.2021 року у розмірі 3197,58 грн. та з 01.01.2021 по 01.01.2022 рік у сумі 6395,16 грн. та з 01.01.2022 по 02.10.2023 рік у сумі 9592,74 грн.

Сума 3 % відсотків річних за весь період становить 793,17 грн. Сума інфляційних втрат за договором, які поніс позивач за весь період заборгованості становить 3 655,44 грн.

Просила стягнути з ПП «ПРОЛЕТАР-АГРО» (правонаступник ПП «ПРИОРІЛЬСЬКЕ») заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 27 квітня 2012 року: - 9 592,74 грн.; - 3 % відсотка річних - 793,17 грн.; інфляційні втрати - 3 655,44 грн.; а всього 14 041,35 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки від 27 квітня 2012 року укладений між сторонами; припинити право оренди за договором оренди земельної ділянки від 27 квітня 2012 року; стягнути з ПП «ПРОЛЕТАР-АГРО» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 11 073,60 грн., з яких 1 073,60 грн. судовий збір та 10 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року у задоволенніпозовних вимог про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та стягнення заборгованості по орендній платі, про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та стягнення заборгованості по орендній платі відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Приорільське» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважала, що судом першої інстанції помилково прийнято як належний доказ сплати орендної плати податкові відомості. Податкові розрахунки містять відомості про сплату податків, однак не відображають сплату оренди позивачеві.

Розрахунок, підготовлений відповідачем є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не є належним доказом.

Розписка про сплату оренди, яка підписана від імені ОСОБА_2 , жодним чином не має відношення до даної справи. Про продаж належної їй землі ОСОБА_3 вона також не писала розписки, розписка не містить дату складання, для кого вона написана та відсутня її правова природа.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконує зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, що підтверджується відповідними податковими відомостями. Натомість, позивачем та представником позивача не спростовано інформацію щодо невиплати орендної плати, яка вказана в податкових відомостях.

Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Устатті 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» встановлена форма орендної плати, де зазначено, що орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За положеннямистатті 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За пунктом 1 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною першоюстатті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями13,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно зістаттею 531 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,1 га, яка розташована на території Пролетарської сільської ради, кадастровий номер 1222386800:01:002:0018,що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 096145 від 22 січня 2004 року.

27 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Пролетар-Агро (правонаступник ПП «Приорільське») укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,1 га, кадастровий номер 1222386800:01:002:0018, який зареєстровано 27.04.2012 року у відділі Держкомзему в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, строком на 49 років.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки визначено, що за користування земельною ділянкою Орендар щорічно протягом строку дії договору сплачує орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації за перші 3 календарні пільгові роки (щороку) терміну дії договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку № 1. Періодичність виплати орендної плати з 01 серпня по 31 грудня щороку протягом терміну дії Договору. Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії Договору не пізніше як у термін, встановлений у цьому Договорі оренди.

Орендар за погодженням з орендодавцем, може відразу після державної реєстрації Договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії в повному обсязі за весь термін дії Договору чи, у випадку необхідності перенести термін виплати орендної плати.

Відповідно до щорічного додатку № 1 до договору оренди від 27 квітня 2012 року сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у вигляді сільськогосподарської продукції або послуг один раз на рік протягом усього терміну цього договору у розмірі 3197,58 грн.

Згідно податкового розрахунку сум нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ПП «Пролетар-Агро», позивачеві у 2020 році нараховано та виплачено дохід в розмірі 12427,45 грн..

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Пролетар-Агро», позивачеві у 2021 році нараховано та виплачено дохід в розмірі 31055,90 грн..

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Пролетар-Агро», позивачеві у 2022 році нараховано та виплачено дохід в розмірі 31055,90 грн..

Згідно відомостей про суми нарахованого доходу та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП «Пролетар-Агро», позивачеві у 2023 році нараховано та виплачено дохід в розмірі 31055,90 грн..

Згідно розписки ОСОБА_1 продала належний їй земельний пай згідно державного акту №096145 ОСОБА_3 за 145 тисяч грн.(а.с.89 т.1)

В обґрунтування позовних вимог як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки позивач посилалася на те, що відповідач не провів розрахунок за оренду землі за період з 2016 року по 2023 рік.

Заперечуючи протипозову,відповідач посилавсяна те,що ОСОБА_1 запропонувала товариству купити земельну ділянку, яка належить їй на праві власності, в зв`язку із мораторієм на продаж сільськогосподарських земель було оформлено розпискою та виплачено ОСОБА_1 145000 грн.. Однак мораторій було продовжено, тому ОСОБА_1 товариством було запропоновано укласти договір оренди спірної земельної ділянки з врахуванням в орендну плату отриманих нею коштів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не отримувала грошових коштів від орендаря на підставі вказаної розписки, що спростовує доводи позивача про систематичну несплату орендної плати станом на день пред`явлення позову, як підставу для розірвання договору оренди.

На підтвердженнянарахування ОСОБА_1 орендноїплати з2016року по2023рік тавиплату податківвідповідачемнадано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Зазначені обставини нічим не спростовуються, як і не спростовується те, що має місце переплата в сумі 13343,50 грн. А тому судом першої інстанції податкові розрахунки правильно прийняті як належний доказ.

Посилання на те, що розписка про отримання ОСОБА_1 коштів в сумі 145000 грн. жодним чином не має відношення до даної справи, вона не писала розписку, є безпідставним. Оспорюючи наявність розписки, представник позивача не навів інших обставин, за яких було написано розписку.

Не спростовується позивачем і факт написання розписки про отримання коштів в розмірі 145000 грн. за продаж спірної земельної ділянки. Ніяких клопотань з цього приводу позивачем не заявлялося. Мораторій на продаж землі, який діяв на той час, не був перешкодою для отримання позивачем від відповідача коштів. До того ж з часу складання розписки і в подальшому ОСОБА_1 протягом тривалого часу не оспорювала факту неодержання нею грошових коштів за розпискою.

Позивач незаперечувала фактупідписання договоруоренди земельноїділянки танаписання особистосвоєю рукоюрозписки проте,що продалаземельну ділянкуза 145000грн..

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те ,що факт невиконання орендарем обов`язків щодо своєчасної оплати орендної плати, позивачем не доведений, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки і стягнення заборгованості з орендної плати.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. ст. 368, 375,382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: