Ухвала

від 18.09.2024 по справі 478/1057/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1057/24 Провадження № 2/478/279/2024

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року с-ще.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого - судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Казанка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, визнання права власності, припинення спільної частки, -

встановив:

21 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 черезелектронну систему«Електронний суд»звернувся досуду зпозовною заявоюдо Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, в якій просить виділити в натурі частку та визнати право власності за ОСОБА_1 на приміщення-склад сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських машин літ. «З-1», загальною площею 716,20 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 в об`єкті нежитлової будівлі.

Також в позовній заяві позивач просив суд визначити розмір судового збору з урахуванням того, що остання відома ціна об`єкту становить 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2024 року провадження у справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання, визначено позивачу попередній розмір судового збору та витребувано у останнього звіт про оцінку майна, для остаточного визначення розміру судового збору.

Підготовче судове засідання було призначено на 18.09.2024 року.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Причини неявки суд не повідомили.

Суд, встановивши відсутність клопотань від сторін про відкладення судового засідання та повідомлень про поважність причин неявки сторін до суду, приходить до висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання без участі сторін.

Дослідивши зміст позову та перевіривши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2)з`ясування запереченьпроти позовнихвимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на ч. 5ст. 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 2ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановленихЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17, під принципом добросовісності слід розуміти загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.04.2003 року, укладеного між ліквідатором ВАТ «Казанківська агропромтехніка», діючої на підставі постанови Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2020 року № 14/19 та позивачем ОСОБА_1 , останнім було придбано 1/100 частки нежитлового об`єкту, загальною площею 716,2 кв.м. за 6000,00 грн.

При цьому, у позовній заяві визначено Казанківську селищну раду як відповідача по справі, в той час як, частка позивача у власності вочевидь передбачає належність іншої частини спільної часткової власності інших осіб.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, що призводить до неможливості суду переконатися у добросовісності здійснення позивачем наданих йому прав при визначені відповідача у справі та в тому, чи не порушує поданий позов права та свободи інших осіб.

Таким чином, за відсутності доказів, які вказують на інших співвласників об`єкту нерухомого майна частка якого належить позивачу, суд, керуючись ч. 7 ст. 81 ЦПК України вважає за доцільне витребувати додаткові докази у справі, що стосуються процедури банкрутства та ліквідаційної процедури ВАТ «Казанківська агропромтехніка», а також інвентаризаційну справу щодо об`єктів нерухомого майна належних ВАТ «Казанківська агропромтехніка».

Керуючись ст.ст. 81, 84 ЦПК України, суд,

Постановив:

Витребувати у Господарського суду Миколаївської області копії судових рішень у справі № 14/19 про банкрутство ВАТ «Казанківська агропромтехніка», а саме: постанову про визнання боржника банкрутом та початку проведення ліквідаційної процедури; ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора та припинення юридичної особи боржника, а також, за наявності: звіт ліквідатора, інвентаризаційні відомості, звіти про оцінку нерухомого майна ВАТ «Казанківська агропромтехніка».

Витребувати у Комунального підприємства «Казанківське БТІ» належним чином засвідчені копії всіх документів: інвентаризаційної справи на об`єкти нерухомого майна ВАТ «Казанківська агропромтехніка», що розташоване за адресою: Миколаївська область, Баштанський (Казанківський) район, с-ще Казанка, вул. Робітнича, 13, та інформаційні довідки щодо власника (власників) нерухомого майна або інші відомості щодо зареєстрованих власників нерухомого майна за вказаною адресою.

Витребувані інформацію та матеріали надати суду в строк до 17 жовтня 2024 року.

Відкласти підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 17 жовтня 2024 року.

В наступне судове засідання викликати сторони.

Копію ухвали до виконання направити на адресу Господарського суду Миколаївської області, (54005, Україна, Миколаївська область,м. Миколаїв,вул. Фалєєвська, буд, 14) та КП «Казанківське БТІ» (56002, Україна, Баштанський район, Миколаївська область, с-ще Казанка,вул. Миру, буд, 204).

Роз`яснити положення пунктів 6-9 частини 2статті 84 ЦПК України, де сказано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя