Постанова

від 17.09.2024 по справі 133/4130/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/4130/23

Провадження № 22-ц/801/1685/2024

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Щерба Н. Л.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокуСправа № 133/4130/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

з участюсекретаря судовогозасідання:Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Комунального закладу «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Щерби Н.Л. в залі суду в місті Козятин, дата складення повного тексту рішення невідома,

в цивільній справі № 133/4130/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області», третя особа - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Самгородоцької сільської ради, про визнання незаконним та скасування наказу щодо припинення збереження заробітку мобілізованому працівнику, стягнення заробітної плати,

встановив:

Короткий зміствимог

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до Комунального закладу«Самгородоцький ліцейСамгородоцької сільськоїради Хмільницькогорайону Вінницькоїобласті» (далі - КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області»), у якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ КЗ «Самгородоцький ліцейСамгородоцької сільськоїради Хмільницькогорайону Вінницькоїобласті» №17-к від 01 серпня 2022 року "Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованому педагогічному працівнику ОСОБА_1 "; зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за період з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду, за умови його перебування у цей період на військовій службі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.08.1992 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду вихователем продовженого дня до Самгородоцької середньої школи Козятинського району Вінницької області. Наказом відповідача №98 від 17.11.1994 позивач переведений вчителем математики Самгородоцької середньої школи Козятинського району Вінницької області. З 25.03.2016 по 29.07.2022 Самгородоцька середня школа Козятинського району Вінницької області неодноразово змінювала свою назву.

Позивач наказом командира військової частини від 06 березня 2022 року зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 для проходження служби.

07.03.2022 наказом директораКЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №3/к/тр ОСОБА_1 увільнено від роботи з 07.03.2022 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

26.07.2022 Розпорядженням Самгородоцької сільської ради за №50/01 "Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам" зобов`язано структурні підрозділи Самгородоцької сільської ради з 19.07.2022 припинити виплати та нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам на період проходження ними військової служби. На виконання даного розпорядження наказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Самгородоцької сільської ради від 26 липня 2022 року №27 з 19 липня 2022 року припинено виплати та нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам на період проходження ними військової служби.

Наказом директора КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №17-к від 01 серпня 2022 року «Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованому педагогічному працівнику ОСОБА_1 » з 19 липня 2022 року припинено нарахування і виплату середнього заробітку як мобілізованому педагогічному працівнику.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, внесено зміни та у частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про освіту» законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти, укладених в установленому законом порядку.

Позивач займає посаду вчителя фізики, тобто є педагогічним працівником, тому поширюється дія ЗУ «Про освіту», який є спеціальним законом та саме вказаний Закон підлягає до застосування.

ОСОБА_1 у період з 19.07.2022 і на даний час не звільнявся з військової служби, тому не втрачає право на виплату середнього заробітку. Наказ директора КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №17-к від 01 серпня 2022 року є протиправним, оскільки позивач є педагогічним працівником, був мобілізований на військову службу до лав Збройних Сил України та продовжує проходити військову службу, а тому в супереч ч.2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» відповідачем протиправно припинено нарахування і виплати позивачу середнього заробітку.

Оскільки дії відповідача не відповідають вимогам законодавства про працю, звільнення відбулось із порушенням норм трудового законодавства, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №17-к від 01 серпня 2022 року "Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованому педагогічному працівнику ОСОБА_1 ".

Зобов`язано КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 , який проходить військову службу, середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду.

Стягнуто з КЗ "Самгородоцькийліцей Самгородоцькоїсільської радиХмільницького районуВінницької області" в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач працював до проходження військової служби за призовом під час мобілізації педагогічним працівником, а тому з урахуванням положень частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» та посилаючись на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року у справі №718/209/23, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, оскільки за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток. Водночас місцевим судом зазначено, що відповідачем визнано заявлені позовні вимоги, що не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції директор КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області», подав апеляційну скаргу, оскільки вважає таке рішення необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням судом обставин справи та таким, що прийняте із порушенням норм матеріального права.

За наслідками розгляду апеляційної скарги просить рішення суду першої інстанції скасувати частково і ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, яким зобов`язати КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 , який проходить військову службу, середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Сопрун В. В., Стадник І. М.

Ухвалою Вінницькогоапеляційного судувід 04липня 2024року скаржнику КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду та апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв`язку з не сплатою судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 липня 2024 року, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 вересня 2024 року для розгляду цієї справи замінено суддю Сопруна В. В. та визначено склад колегії суддів: (суддя-доповідач) Войтко Ю. Б., судді Міхасішин І. В., Стадник І. М.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду на 17 вересня 2024 року з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішені спору не дотримано вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ст. 263 та ст. 264 ЦПК України. В свою чергу, підставами для скасування рішення є те, що 24.12.2023 набрали чинності зміни до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», передбачені ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», які скасовують виплату середнього заробітку педагогічним чи науково-педагогічним працівникам, у зв`язку з проходженням ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Звертає увагу, що місцевий суд в рішенні невірно вказав щодо повного визнання позову відповідачем та третьою собою, оскільки вони в своїх заявах лише просили суд розглянути справу без участі їх представників, з наявними у матеріалах справи документами.

Доводи особи, яка подала відзив апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Сімчук І. А. зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, суд першої інстанції встановивши всі обставини і факти по справі, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Позивач заперечує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, як такі, що є необґрунтованими та безпідставними і не спростовують висновки суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, проте в супереч даним нормам ні відповідач, ні третя особа не скористались своїм правом на подачу відзиву та заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими вони не погоджуються. Звертає увагу, що 18.03.2024 та 20.03.2024 відповідач та третя особа подали до суду першої інстанції заяви, в яких просили розглянути справу у їх відсутність за наявними у матеріалах справи документів, а тому вони фактично повністю визнали позовні вимоги (принцип мовчазної згоди). За таких обставин, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сімчук І. А. в судове засідання не з`явилися. Від представника надійшло письмове клопотання про розгляд справи провести без участі позивача та його представника. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від відповідача Комунального закладу «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» та третьої особи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Самгородської сільської ради надійшли клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача та третьої особи. Просять задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.15-16).

15 серпня 1992 року наказом директораСамгородоцької середньої школи Козятинського району Вінницької області №54 ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 15 серпня 1992 вихователем продовженого дня (а.с.13).

Згідно знаказом Самгородоцької середньої школи Козятинського району Вінницької області №98 від 17 листопада 1994 року позивача переведено вчителем математики (а.с. 14).

Наказом директораКЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №3/к/тр від 07 березня 2022 року ОСОБА_1 увільнено від роботи з 07 березня 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби (а.с. 17).

26 липня 2022 року Розпорядженням Самгородоцької сільської ради за №50/01 "Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам" зобов`язано структурні підрозділи Самгородоцької сільської ради з 19.07.2022 припинити виплати та нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам на період проходження ними військової служби (а.с. 21).

Згідно знаказом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Самгородоцької сільської ради від 26 липня 2022 року №27 з 19 липня 2022 року припинено виплати та нарахування середнього заробітку мобілізованим працівникам на період проходження ними військової служби (а.с. 22).

Наказом директораКЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №17-к від 01 серпня 2022 року з 19 липня 2022 року ОСОБА_1 припинено нарахування і виплату середнього заробітку як мобілізованому педагогічному прцівнику на період проходження ним військової служби (а.с. 23).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2022 року №275 позивач ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини від 06 березня 2022 року зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 для проходження служби (а.с. 18).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 31 травня 2022 року №180 позивач ОСОБА_1 з 25 квітня 2022 року і по теперішній час безпосередньо приймає участь у веденні бойових дій на території Донецького регіону згідно бойового розпорядження та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 квітня 2022 року №63 (а.с. 19).

Згідно довідки про доходи № 555 від 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 за квітень-липень 2022 року нараховано заробітну плату у загальному розмірі 50082, 62 грн, його середньоденна заробітна плата складає 650, 42 грн (а.с. 20).

13 жовтня 2023 року ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі довіреності, подана скарга на ім`я Самгородоцького сільського голови щодо частково скасування протиправного розпорядження сільського голови, виплату заборгованості та середнього заробітку мобілізованому педагогічному працівнику (а.с. 25). Проте листом Самгородоцького сільського голови від 01 листопада 2023 року №1272 ОСОБА_2 відмовлено та роз`яснено про звернення до суду (а.с. 26).

Позиція суду апеляційної інстанції

У частині третійстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24жовтня 2008року №12«Про судовупрактику розглядуцивільних справв апеляційномупорядку» та частини першоїстатті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги рішення суду першої інстанції оскаржуються директором КЗ «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» лише в частині вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу середнього заробітку.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" №17-к від 01 серпня 2022 року "Про припинення збереження середнього заробітку мобілізованому педагогічному працівнику ОСОБА_1 " не оскаржується, тому в силустатті 367 ЦПК Україниапеляційним судом не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Згідно із статтею 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції частково не відповідає зазначеним вимогам.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 14 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до положеньстатті 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Між сторонами виник спір з приводу неправомірності припинення виплати відповідачем попереднього середнього заробітку на користь ОСОБА_1 ,який є педагогічним працівником та був призваний на військову службу під час мобілізації.

Загальновідомим є той факт, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на даний час. Отже, починаючи з 24.02.2022 в Україні діє режим особливого періоду, визначенийст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, є однією із форм реалізації закріпленого встатті 43 Конституції Україниправа на працю.

Згідно із частиною другоюстатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьоюстатті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті53і частиною другою статті57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті44, частиною першою статті54і частиною третьою статті63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другоюстатті 46 Закону України «Про вищу освіту».

Так, 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", яким, зокрема, внесено зміни до ч.3ст.119 КЗпПщодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період з 06 березня 2022 року.

Внаслідок того, що позивач є педагогічним працівником, то на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства (КЗпП України), але й гарантії, передбачені спеціальними нормами (Закон України «Про освіту»), зокрема положенняст. 57 Закону України "Про освіту", якою встановлено державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.

Відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України "Про освіту", яка є спеціальною при вирішенні спору, у чинній на час спірних правовідносин редакції, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Саме через проходження військової служби за призовом під час мобілізації за позивачем повинен зберігатися попередній середній заробіток, а порушення Ліцеєм державних гарантій позивачу як педагогічному працівнику, тобто порушення трудових прав, підлягає захисту судом.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2023 року у справі № 718/209/23.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено законодавство про працю щодо припинення позивачу виплати середнього заробітку через набрання чинності Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", яким, зокрема, внесено зміни до ч. 3ст. 119 КЗпПщодо припинення збереження середнього заробітку працівникам за відповідних обставин, позаяк трудові відносини між сторонами регулюються й положеннямиЗакону України "Про освіту", яким цей заробіток збережено.

Виходячи із системного аналізу норм частини 2статті 57 Закону України «Про освіту», місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 працював до проходження військової служби за призовом під час мобілізації вчителем, а отже є педагогічним працівником, та проходить військову службу за призовом, на нього поширюються гарантії, передбачені частиною 2статті 57 Закону України «Про освіту»щодо права на збереження попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, суд першої інстанції, зробивши такі висновки і покладаючи на відповідача обов`язок нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду, не взяв до уваги, що на момент виникнення спірних правовідносин Законом України№ 3494-ІХвід 22.11.2023 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, який набрав чинності 24.12.2023 в частину 2статті 57 Закону України «Про освіту»було внесено зміни, які скасовують виплату середнього заробітку педагогічним чи науково-педагогічним працівникам, у зв`язку з проходженням ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відтак, до 24.12.2023 ч. 2ст. 57 Закону України «Про освіту»щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, була чинною і підлягала застосуванню в повному обсязі.

Оскільки позивач є працівником у галузі освіти, умови праці на час особливого періоду регулюється саме профільним законом, до якого зміни щодо скасування нарахування середнього заробітку були внесені пізніше, отже відповідач повинен був нарахувати позивачу середній заробіток до внесення змін у профільний закон.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду, не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зістаттею 376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення єнеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права.

З оглядуна наведенеапеляційна скаргапідлягає частковомузадоволенню,а рішеннясуду першоїінстанції вчастині вимогщодо зобов`язаннявідповідача нарахуватиі виплатитипозивачу середньогозаробітку слідзмінити,врахувавши змінидо ч.2ст.57 Закону України «Про освіту», внесені Законом України № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань». В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд не змінює розмір задоволених позовних вимог, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді першої інстанції, а судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу директора Комунального закладу «Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області» задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2024 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 про зобов`язання КЗ "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 , який проходить військову службу, середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по день ухвалення рішення суду змінити, виклавши в наступній редакції:

Зобов`язати Комунальний Заклад "Самгородоцький ліцей Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" поновити нарахування і виплату ОСОБА_1 , який проходить військову службу, середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року.

В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник