Постанова від 10.09.2024 по справі 537/1988/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/1988/23 Номер провадження 22-ц/814/2617/24Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті 01березня 2024рокуухвалене у складі головуючого судді Фадєєвої С.О., повний текст судового рішення виготовлено 07 березня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У травні 2023року ОСОБА_1 звернувся доКрюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті зпозовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позов мотивовано тим, що 24.02.2021 о 14 год.30хв. в м. Кобеляки на перехресті вул.. Раїси Кириченко Касяна ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ-3307» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку на нерегульованому перехресті, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який наближався до даного перехрестя, та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.04.2021 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП. Відповідач у добровільному порядку відшкодувати шкоду відмовився. Автомобіль, яким керував відповідач, під час ДТП був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант». Внаслідок ДТП автомобіль «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_2 , був пошкоджений, вартість матеріального збитку становить 25425,98 грн. Також позивач зазнав моральної шкоди, яку він оцінює у 10000 грн.

З огляду на вказане позивач просив суд стягнути ОСОБА_2 на його користь 25452 грн. 98 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 01 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 121,10 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3548,80 витрат на правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 112,18 грн. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 887,20 грн. судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Судом першої інстанції було роз`яснено позивачеві право залучити до участі у справі належного відповідача або залучити співвідповідача, проте позивач ОСОБА_1 від залучення ПрАТ«СК «Глобал Гарант» (до визнання його банкрутом) чи МТСБУ, як відповідачів, відмовився. Також судом першої інстанції роз`яснювалися позивачу наслідки незалучення до участі у справі належного відповідача. Крім цього, судом позивачеві роз`яснювалося право звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій КодексомУкраїни з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у частині стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовив, оскільки ОСОБА_2 не є належним відповідачем стосовно заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд зазначив, що фактично з пошкодженням належного ОСОБА_1 автомобіля він був обмежений у реалізації свого права на користування ним.

Пошкодження автомобіля позивача спричинило йому дискомфорт, потягло додаткові витрати та вимагало від нього зміни звичного способу життя. Завдані ушкодження спричинили негативні емоції та змінили звичний спосіб життя.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного відповідача або співвідповідача. Зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

19.07.2024 на адресу Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник ОСОБА_2 адвокат Чернушенко В.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 01 березня 2024 року залишити без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимогчастини 1статті 369ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.04.2021, яка набрала законної сили, визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.

З постанови вбачається, що 24 лютого 2021року о 14год.30хв. в м.Кобеляки на перехресті вул.Р.Киріченко - Косяна водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ГАЗ3307», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку на нерегульованому перехресті, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався до даного перехрестя, та допустив зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Згідно із аварійним сертифікатом № 77-D/84/4 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу КТЗ «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 09.03.2021 склала 25452 грн.98 коп.

На час ДТП був дійсним поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 200943784 (далі - поліс), відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують забезпеченим транспортним засобом «ГАЗ 3307», д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну130000 грн.

З копії повідомлення від 24.02.2021 до ПрАТ «СК Глобал Гарант» вбачається, що ОСОБА_1 повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідност. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом положень статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 2ст.22ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Системний аналіз статей 1187, 1188ЦК України дає підстави для висновку, що факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом або договором передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст.999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідност.3Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідност.6Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно п. 22.1ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля «ГАЗ 3307» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК Глобал Гарант».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у позові.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд з огляду на наступне.

Частиною 1ст. 2 ЦК Українивизначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно з ч. 1ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно зст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту положеньст. 48 ЦПК Українивбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Відповідно дост. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженнядо початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного провадженнядо початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Тлумаченнястатті 51 ЦПК Українисвідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц підкреслила, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умовипідстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позовуобов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, щопозивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди проте позивачем не залучено до участі у справі належного відповідача, а саме ПрАТ «СК «Глобал Гарант» та МТСБУ, з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля «ГАЗ 3307» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК Глобал Гарант».

Оскільки правильно вирішити спір без участі усіх належних відповідачів неможливо, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, відмова в позові в зв`язку з цим не перешкоджає позивачу захистити свої права шляхом пред`явлення у встановленому законом порядку позову до належних відповідачів з наданням необхідних доказів на підтвердження своїх вимог.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей263-265ЦПК Україниповно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, й дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до ч. 1ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст.367 ч.1,2,368 ч.1,374 ч.1 п.1,375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті 01березня 2024рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль