Ухвала

від 18.09.2024 по справі 440/10180/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

. 18 вересня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/10180/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористанні дні основної щорічної відпуски за 2022, 2023, 2024, а також невикористані дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2017-2024 роки у неналежному розмірі;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористанні дні основної щорічної відпуски за 2022, 2023, 2024, а також невикористані дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій за 2017-2024 роки, обчислену у розмірі, з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати при звільненні позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 172137,88 грн відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2024 року №127;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у розмірі відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2024 року №127, а саме 172137,88 грн з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 19.11.2023 по 27.11.2023, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 28.03.2024 по 23.05.2024;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 19.11.2023 по 27.11.2023, з 06.03.2024 по 12.03.2024, з 28.03.2024 по 23.05.2024;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 23.05.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 23.05.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.05.2024;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.05.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про виплату індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого Законом про державний бюджет на відповідний рік, за період з 19.07.2022 по 23.05.2024 разом із доказами, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

13.09.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тією обставиною, що у розумінні статті 116 КЗпП відповідач мав здійснити повний розрахунок з позивачем в день звільнення останнього зі служби, тобто 23.05.2024, а тому порушення права на отримання всіх належних йому сум відбулось саме 23.05.2024.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач з 19.07.2022 не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання від роботодавця спірних виплат у належному розмірі або ж звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

У той же час предмет спору у цій справі про виплату індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого Законом про державний бюджет на відповідний рік, за період з 19.07.2022 по 23.05.2024 стосується виплат, які виплачуються безпосередньо позивачу щомісячно. Тобто про розмір отриманого грошового забезпечення позивач дізнавався щомісячно в день його надходження.

Доводи позивача про те, що порушення його права на отримання усіх належних при звільненні сум мало місце 23.05.2024 справедливі лише до тих виплат, які безпосередньо пов`язані з фактом звільнення зі служби, до таких зокрема належать: вихідні виплати при звільненні, компенсаційні виплати, тобто такі, що мають своїм наслідком забезпечити повний розрахунок між сторонами при звільненні працівника.

Тож заявник так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які завадили позивачу звернутися з цим позовом в частині позовних вимог про виплату індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого Законом про державний бюджет на відповідний рік, за період з 19.07.2022 по 23.05.2024 упродовж встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для поновлення строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 23.05.2024, оскільки зазначені позивачем у заяві обставини не є поважними, а тому заява про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого Законом про державний бюджет на відповідний рік, за період з 19.07.2022 по 23.05.2024, а тому в суду наявні підстави для повернення позовної заяви в частині вимог, що заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що стосується виплати індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи, передбаченого Законом про державний бюджет на відповідний рік, за період з 19.07.2022 по 23.05.2024 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяА.О. Чеснокова