Повістка

від 18.09.2024 по справі 400/1669/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1669/24

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 08.05.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" про стягнення судових витрат у справі за апеляційною скаргою Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ТОВ "В-ЦЕНТР" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 року №UA 504070/2024/000001/1 і картку відмови в прийнятті митної декларації №UA 504070/2024/000004.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу Миколаївської митниці - залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року без змін.

Представник позивача ТОВ "В-ЦЕНТР" звернувся до апеляційного суду з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1900 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає за можливе задовольнити вказану заяву.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В свою чергу, згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст.134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за приписами частини 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 ст.139 КАС України унормовує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1900 грн. представником позивача надано копії наступних документів: копія договору про надання правничої допомоги з додатком, рахунок на оплату, платіжне доручення на суму 1900 грн.

При цьому, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.

З огляду на вказане у суду апеляційної інстанції наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.

В свою чергу, колегія суддів визначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб`єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.

Судова колегія враховує, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, тому не потребує значних зусиль та обсягу залученого часу з боку адвоката. Більш того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем лише надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, доводи якого є ідентичними доводам позовної заяви, а розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без особистої участі представника.

Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що сума 1900 гривень, заявлена представником позивача, є співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу.

Таким чином, клопотання представника ТОВ "В-ЦЕНТР" про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 134, 139, 252, 311, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (ЄДРПОУ 44017652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" (ЄДРПОУ 36416075) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1900 грн (одна тисяча дев`ятсот) гривень.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук