Постанова

від 17.09.2024 по справі 560/1962/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1962/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (ухвалені в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області, начальника сектору - державного реєстратора державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та права власності на нерухоме майно міської ради Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, начальника сектору - державного реєстратора державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та права власності на нерухоме майно міської ради Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

04.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, в якому просив повідомити його про те чи буде суд враховувати відзив відповідача від 01.03.2024, якщо буде, то повідомити його про це. Також позивач порушува питання подачі відповідачем відзиву з порушенням строку і неподання документів, які були витребувані судом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 - повернуто заявнику без розгляду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою та рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу та рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

25 червня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

27.06.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 червня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 22.10.2021 державний реєстратор сектору державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та права власності на нерухоме майно Красилівської міської ради Хмельницької області за заявою голови міської ради як уповноваженої особи від 22.10.2021, реєстраційний номер заяви 48603409, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61940933, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, площею 8,5309 га для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Воскодавинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, зареєструвавши форму власності земельної ділянки як комунальну.

Власником земельної ділянки за таким рішенням державного реєстратора стала територіальна громада в особі Красилівської міської ради Хмельницької області.

Підставою для державної реєстрації в рішенні державного реєстратора вказаний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX.

До прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61940933, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, за інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, форма власності такої земельної ділянки вказана як державна.

В подальшому, позивач надіслав до Красилівської міської ради Хмельницької області 27.08.2023 депутатське звернення, адресоване голові міської ради, у якому просив надати копію заяви з усіма необхідними документами, які слугували для реєстрації права власності на земельну ділянку водного фонду загальною площею 8,5309 га за кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, за територіальною громадою в особі Красилівської міської ради.

06.09.2023 відповідач надав відповідь на звернення позивача, де повідомив його, що відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 560/16975/23, яке набрало законної сили, зобов`язано Красилівську міську раду Хмельницької області надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів зазначені в запиті від 27.08.2023.

На виконання рішення суду, 07.12.2023 Красилівська міська рада надала позивачу заяву від 22.10.2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позивач вважаючи, що Красилівська міська рада безпідставно не надала йому повний пакет документів, необхідних для реєстрації земельної ділянки, що є порушенням Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно доводів апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та повернення його заяви без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до ч. 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем до суду першої інстанції відзив поданий з урахуванням процесуальних строків, визначених КАС України, а тому позивач не був позбавлений права подачі відповіді на нього, про що є відповідне роз`яснення в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.

При цьому, позапроцесуальне листування суду із учасниками справи законом не передбачено.

Що стосується інших доводів позивача, викладених у клопотанні від 04.03.2024, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оцінка усім наявним у справі і поданим документам, а також обставинам, на які посилаються сторони, суд надає самостійно відповідно до положень КАС України.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що клопотання позивача підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Аналізуючи доводи апелянта з приводу протиправності дій відповідача по суті спору, колегія суддів вказує на слідуюче.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

При вирішенні даного спору, суд звертає увагу на те, що 27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 року № 1423-IX (далі Закон № 1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що починаючи з 27.05.2021 (дня набрання чинності вказаним пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, в тому числі і землі не сформовані у земельні ділянки, крім земель, які зазначені у п. 24 розділі Х Земельного Кодексу України, отже, з вказаної дати органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними, що в свою чергу свідчить про те, що такі повноваження з вказаної дати перейшли до відповідних органів місцевого самоврядування, як власників вказаних земельних ділянок.

З матеріалів справи встановлено, що Красилівською міською радою Хмельницької області здійснюються заходи щодо проведення інвентаризації земель всіх категорій, в тому числі земель водного фонду, розташованих на території Красилівської міської територіальної громади, з метою подальшого проведення державної реєстрації права власності.

Внаслідок інвентаризації було встановлено, що значна кількість земельних ділянок, розташованих на території Красилівської міської територіальної громади в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001 перебуває у державній власності.

У зв`язку з цим, керуючись змінами до Земельного кодексу України було прийнято рішення про звернення до державного реєстратора для здійснення державної реєстрації комунальної форми власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №61940933 від 22.10.2021, підставою для державної реєстрації комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, проведеної державним реєстратором, є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ.

Вказані обставини встановлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2022 у справі №560/9925/22, яке набрало законної сили.

Апелянт наголошує, що крім заяви заявника, для державної реєстрації права власності на земельні ділянки, права на які набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність із земель державної власності до земель комунальної власності, до державного реєстратора заявником необхідно подати також ряд інших документів, передбачених Законом України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В даному випадку, суд зазначає про те, що вищевказаний механізм застосовується до інших земель, які передаються з державної в комунальну чи навпаки та не застосовується до земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, які переходять у комунальну власність відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ.

Вказаним законом передбачено, що земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом, а земельні ділянки, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. При цьому немає ніяких посилань про необхідність прийняття рішень та актів щодо їх передачі.

Поряд з цим, вказаною нормою чітко визначено, що органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками з 27.05.2021 (дата набрання законної сили змін), оскільки рішення про передачу земельних ділянок в комунальну власність є цими рішення щодо розпорядження.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 81-9 розділу "Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки" "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав, у випадках, передбачених пунктом 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, проводиться на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 року №1423-IX.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не порушено порядок подання заяви та документів для здійснення державної реєстрації права комунальної власності земельну ділянку державної форми власності із кадастровим номером 6822782200:04:003:0001, розташованими на території Воскодавинської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що державний реєстратор правомірно здійснила 22.10.2021 державну реєстрацію права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку державної форми власності, а не як помилково зазначає позивач 30.11.2021.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.