Постанова

від 17.09.2024 по справі 120/3735/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3735/24

Головуючий у 1-й інстанції: Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

17 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача Якоменко В.В.,

представника відповідача Чугаєнко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина." на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Екатерина." до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2024 року Приватне підприємство "Екатерина." звернулося Вінницького окружного адміністративного суду з адмінстративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року клопотання Ладижинської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву Приватного підприємства "Екатерина." до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ладижинської міської ради про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу в адміністративній справі № 120/3735/24 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що оскаржувані дії та витяг не перебувають у стані безперервного продовження, та пославшись на висновки ВС, викладені у постанові від 30.07.2020 року по справі №809/1568/17, взагалі не врахував їх, як і не оцінив предмет і підстави у наведеній справі, розглянутій Верховним Судом, та у справі по суті заявлених ПП "Екатерина." позовних вимог. Суд першої інстанції також зазначає, що витяг з технічної документації не встановлює, не змінює, не припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, не розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, але виданий в порядку надання адміністративних послуг, стосується прав або інтересів лише певних осіб, які мають відношення до окремої земельної ділянки, та дія якого вичерпується його виконанням.

Такі висновки суду вважає безпідставними, прийнятими без врахування обставин справи та положень закону.

Зазначає, що Позивачем неодноразово наголошувалось, що оскаржуваний у цій справі витяг з технічної документації не вичерпав свою дію його виконанням. З 2020 року і по сьогодні він використовується для нарахування ПП "Екатерина." податків і зборів, тобто застосовується довгостроково та неодноразово.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача щодо врахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2023 року по справі №814/426/18.

Ухвалою сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 06 серпня 2024 року.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.05.2024 року ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду, до участі у справі залучено Ладижинську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

21.05.2024 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду. Так, третя особа зазначає, що позивач про наявність спірного витягу дізнався у межах господарських справ №902/1026/20 та №902/951/21, які були розглянуті Господарським судом Вінницької області та за якими прийняті судові рішення від 23.03.2021 року та 25.01.2022 року, відповідно. У вказаних справах приймали участь представники позивача ПП "Екатерина.". Зазначені рішення набрали законної сили, зокрема, рішення по справі №902/1026/20 набрало законної сили 29.07.2021 року, та на даний час виконані у повному обсязі. Оскаржуваний витяг був одним з доказів у судовій справі, на якому ґрунтувалась правова позиція Ладижинської міської ради та базувався розрахунок розміру безпідставно збережених коштів. Крім цього, третя особа вказує на те, що витяг з технічної документації не є нормативно-правовим актом.

В судовому засіданні 21.05.2024 року судом винесено на розгляд клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду.

Розгляд питання про залишення позовної заяви без розгляду продовжено в судовому засіданні 18.06.2024 року.

Так, висловлюючи позицію щодо заявленого клопотання, представник позивача заперечував проти його задоволення та здійснив посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2023 року по справі №814/426/18, згідно яких Судом вказано, що витяг з технічної документації є нормативно-правовим актом.

Представник відповідача, в свою чергу, підтримав позицію третьої особи та не заперечував проти задоволення клопотання щодо залишення позову без розгляду. Також зазначив, що справа №814/426/18, по якій Верховним Судом прийнято постанову від 23.10.2023 року, та справа, яка розглядається цим судом, не є ідентичними, оскільки в межах справи №814/426/18 предметом позову є саме рішення Миколаївської міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва» зі змінами та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. І саме вказане рішення ради є нормативно-правовим актом. Тому у наведеній справі скасування оскаржуваного рішення дійсно тягне за собою і скасування технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі та виданого на її підставі витягу. Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2023 року по справі №814/426/18, не можуть бути застосованими до цієї справи. Крім цього, по справі №809/1568/17, у якій предметом спору є дії ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 року дійшов висновку, що позивач не оскаржує нормативний акт, спірні дії не перебувають у стані безперервного продовження, що є характерною ознакою триваючого порушення, а вчиняються одноразово при видачі відповідного витягу, а також зазначає про необхідність дотримання строків звернення до суду.

Так, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням строку такого звернення та ним не доведено існування поважних причин пропуску строку, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що позовна заява в цій справі ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року була залишена без руху у зв`язку із необхідністю подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, оскільки такий ним було пропущено.

08.04.2024 року на виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, де вказано, що йому стало відомо про спірний витяг 09.01.2024 року, коли Господарським судом Вінницької області було відкрито провадження по справі №902/29/24 та позивач долучив у якості доказу витяг від 29.05.2020 року. Позивач також зазначив, що спірний витяг є нормативно-правовим актом та послався на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.10.2023 року по справі №814/426/18.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі оскільки з урахуванням обставин, викладених позивачем у заяві суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Під час розгляду справи, як вже зазначалось, третьою особою заявлено клопотання про залишення позову без розгляду та надані судові рішення Господарського суду Вінницької області по справах №902/1026/20 та № 902/951/21 від 23.03.2021 року та 25.01.2022 року відповідно.

У судовому рішенні по справі № 902/1026/20 від 23.03.2021 року за позовом Ладижинської міської ради до ПП "Екатерина." зазначено, що рішення прийнято за участю учасників процесу, зокрема, представник відповідача (ПП "Екатерина.") Олійник Р.О., діє на підставі ордера. У вказаному рішенні у якості доказів, на яких базується судове рішення, зазначено витяг з технічної документації від 29.05.2020 року щодо визначення нормативної грошової оцінки землі у сумі 2175306,48 грн. Цим рішення з ПП "Екатерина." (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Вінницької області, код ЄДРПОУ 43464049) вирішено стягнути певні кошти.

Із зазначеного суд вважав, що позивач, як сторона у справі був обізнаний про наявність спірного витягу з технічної документації від 29.05.2020 року ще у період з жовтня 2020 року і відповідно з цього часу розпочинається перебіг строку звернення до суду.

За таких обставин, судом позивачеві додатково було надано час для надання письмових пояснень чи заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням можливо інших причин поважності пропуску строку.

В обґрунтування вірності своїх доводів позивач додатково вказав, що витяг з технічної документації є нормативно-правовим актом, а тому його оскарження можливе протягом усього часу його дії.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням строку такого звернення та ним не доведено існування поважних причин пропуску строку, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції вважає їх безпідставними з огляду на таке.

За приписами ч.ч.3,4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позовну заяву ПП "Екатерина." до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу було залишено без руху, зокрема у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог наведеної ухвали позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивоване тим, що оскаржуваний витяг у цій справі є нормативно-правовим актом та в силу приписів ст.264 КАС України його оскарження не обмежено строком, протягом якого воно може бути оскаржено до адміністративного суду, а крім того про оскаржений витяг підприємству як стороні стало відомо - 09.01.2024 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій адміністративній справі (т.1, а.с.109).

У вказаній ухвалі судом зазначено, що "суд вважає що позивачем не пропущено строк звернення до суду". Судом першої інстанції не визнавалися поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Норми КАС України, зокрема положення ст.123 цього кодексу, допускають ситуацію, коли суд під час розгляду справи може дійти інших висновків у питанні щодо поновлення строку звернення до суду ніж ті, що були зроблені під час відкриття провадження у справі, проте у цій справі суд першої інстанції строк звернення до суду не поновлював. З урахуванням наведеного, оскільки в ухвалі про відкриття провадження суд не визнавав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, строк звернення до суду не поновлював, а дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено цей строк, тому підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень ч.4 ст.123 КАС України - не було.

Виснуючи, що спірний витяг не є нормативно-правовим актом суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані дії та витяг не перебувають у стані безперервного продовження, що є характерною ознакою триваючого порушення, а вчиняються одноразово при виданні відповідного витягу. Роблячи наведений висновок, суд першої інстанції послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року по справі №809/1568/17.

Проте, у наведеній справі Верховний Суд дійшов висновку: "Щодо доводів скаржника про триваючий характер оскаржуваних дій з посиланням на те, що видаючи витяги за кожний наступний рік відповідач вчиняє одне і те ж правопорушення, Верховний Суд зазначає таке. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач не оскаржує будь-який нормативний акт, яким визначені коефіцієнти функціонального призначення земельної ділянки та локальні коефіцієнти, а дії відповідача щодо їх застосування.

Верховний Суд зазначає, що оскаржувані дії не перебувають у стані безперервного продовження, що є характерною ознакою триваючого порушення, а вчиняються одноразово при виданні відповідного витягу."

У даній справі ПП "Екатерина." оскаржує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №791 від 29.05.2020, оскільки, як вважажє, відповідачем в розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовані неправдиві дані, які не відповідають фактичним відомостям про земельну ділянку, на якій розташований належний позивачу об`єкт нерухомості, що на його думку призвело до визначення помилкових коефіцієнтів.

Отже, позивач оскаржує зазначений витяг саме як нормативний акт, яким визначені коефіцієнти функціонального призначення земельної ділянки та локальні коефіцієнти.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що оскаржувані ним дії у цій справі перебувають у стані певного продовження, що є характерною ознакою триваючого порушення, оскільки дії відповідача щодо внесення можливо недостовірної інформації у витяг, наявність такого витягу - безперервно буде порушувати закон, оскільки наявна у витягу інформація використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

На думку позивача, неправдива інформація, внесена відповідачем до оскаржуваного витягу та визначені на її підставі помилкові коефіцієнти, враховані для визначення нормативно-грошової оцінки вказаної земельної ділянки, яка на сьогодні застосовується з 2020 року Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області для нарахування ПП "Екатерина." безпідставно збережених коштів.

За таких обставин, оскільки позивач оскаржує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у зв`язку з внесенням до нього як неправдивої інформації, яка, на думку останнього, не відповідає усім існуючим документам щодо земельної ділянки, що, в свою чергу, вплинуло на визначені коефіцієнти функціонального призначення земельної ділянки та локальні коефіцієнти, а також на щорічне визначення розміру податків, а отже оскаржувані позивачем дії перебувають у стані безперервного продовження, що є характерною ознакою триваючого порушення.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку що оскаржувані дії та витяг не перебувають у стані безперервного продовження, а пославшись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.07.2020 року по справі №809/1568/17, не врахував предметної відмінності позовів та їх підставності.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що витяг з технічної документації не встановлює, не змінює, не припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, не розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, але виданий в порядку надання адміністративних послуг, стосується прав або інтересів лише певних осіб, які мають відношення до окремої земельної ділянки, та дія якого вичерпується його виконанням.

Зазначені висновки суду є безпідставними, оскільки оскаржуваний у цій справі витяг з технічної документації не вичерпав свою дію своїм виконанням. З 2020 року (часу видачі) і по даний час він використовується для нарахування ПП "Екатерина." податків і зборів.

Також судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи позивача щодо врахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2023 року по справі №814/426/18 де судом зазначено: "предметом спору по справі №814/426/18 першочергово дійсно є рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» та технічна документація про нормативну грошову оцінку земель міста від 27.01.2011 року. По цій справі також заявлені похідні позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасувати витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надані Управлінням Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області.

При цьому, Верховний Суд вказав, що предметом спору у справі, яка розглядається (814/426/18), є рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» зі змінами та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2012 №215-04, від 31.01.2018 №137/175-18, які з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду належать до нормативно-правових актів.

Але предметом дослідження по вказаним справам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду було питання правового статусу саме по рішенням міської ради щодо затвердження нормативної грошової оцінки землі, а не питання правового статусу витягів з технічної документації, які вказані судом як похідні."

Судом першої інстанції не враховано, що у наведеній постанові Верховного Суду зазначено:

"Оскільки предметом оскарження у справі, яка розглядається, є нормативно-правові акти та в силу приписів ст.264 КАС України їх оскарження не обмежено строком, протягом якого вони можуть бути оскаржені до адміністративного суду, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ст.123 КАС України."

Верховний Суд не виснував про те, що саме рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» зі змінами є нормативно-правовим актом і що лише це рішення є предметом оскарження, так само і не розподіляв позовні вимоги на головні і похідні, отже суд першої інстанції допустився помилки в трактуванні наведених вище висновків.

Отже, Верховний Суд у постанові від 23.10.2023 року по справі № 814/426/18 висловив правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є нормативно-правовими актами та в силу приписів ст.264 КАС України їх оскарження не обмежено строком.

На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає, що ухвала Вінницького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви ПП "Екатерина." без розгляду прийнята без врахування усіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі ч.1 ст.320 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина." задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Екатерина" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 вересня 2024 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.