Ухвала

від 18.09.2024 по справі 120/15220/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа №120/15220/21-а

адміністративне провадження № К/990/33806/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценко С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №120/15220/21-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області усунути недоліки, вказані у листі Міністерства внутрішніх справ України вих. №34720/15-2020 від 15 жовтня 2020 року, та направити відповідні матеріали для призначення позивачу грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення такої допомоги, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у поверненні документів про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо відмови в направленні до Міністерства внутрішніх справ України документів ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2 групи інвалідності.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження від ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області документів щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги прийняти рішення про призначення такої допомоги або про відмову у її призначенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

29 травня 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено.

Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України подати до 08 липня 2024 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року в частині, що стосується прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати р додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/19736/23 та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні заяви позивача.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.

Правилами частини другої статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Варто зауважити, що частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

Отже, юридичні приписи частини другої статті 328 КАС України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанцій, постановлених судами відповідно до статті 382 КАС України щодо питань судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначене вбачається, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, яка прийнята за наслідками перегляду ухвали першої інстанції про задоволення заяви позивача поданої в порядку статті 382 КАС України, не є судовим рішенням суду апеляційної інстанції, яке може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з частинами першою-третьою статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке відповідно до закону не підлягає касаційному оскарженню, а виняткові обставини заявником належним чином не обґрунтовані та не встановлені Судом самостійно, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті здійснення касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у порядку статті 382 КАС України, висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 12 лютого 2020 року у справі №2-а-524/11, від 30 січня 2024 року у справі №280/7186/20, від 13 червня 2024 року у справі №420/17100/23, від 26 червня 2024 року у справі №120/264/23.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №120/15220/21-а.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко