Ухвала

від 16.09.2024 по справі 953/7099/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/7099/24

Провадження № 1-кп/953/983/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

особи, щодо якої вирішується питання

про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024221130000962 від 14.06.2024 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.186ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 в умовах воєнного стану, введеного на всій території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022року, затвердженим Законом України №2102-ІХ від24.24.02.2022року, і неодноразового продовженого, останнього разу 14.05.2024року Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024року, затвердженим Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024року, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, за таких обставин.

14.06.2024року приблизно об 11:30год. ОСОБА_6 на автобусній зупинці, розташованій на перехресті вулиць Н.Ужвій та Л.Сердюка у м.Харкові, побачив раніше незнайому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і з метою незаконного збагачення вирішив заволодіти її майном. Реалізуючи цей намір, ОСОБА_6 підійшов до потерпілої і намагався вихопити у неї з рук рюкзак, який у цей момент відкрився, і ОСОБА_6 взяв із рюкзака гаманець з грошима у сумі 300грн.

Відкрито викравши майно ОСОБА_7 у такий спосіб, ОСОБА_6 намагався покинути місце злочину, однак реалізувати свій намір не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були припинені сторонніми громадянами.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №447 від26.06.2024року ОСОБА_6 страждав на момент вчинення діяння і страждає на даний час на психічне захворювання у виді хронічного маячного розладу, за своїм психічним станом не міг на час вчинення діяння і не може станом на сьогодні усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 на даний час потребує застосування примусових заході медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

У судовому засіданні ОСОБА_6 повністю визнав факт і обставини вчинення ним суспільно небезпечного діяння, зазначені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру. Пояснив суду, що 14.06.2024року на автобусній зупинці намагався вихопити рюкзак у жінки, що стояла поруч, оскільки там була вода, а він хотів пити. З рюкзака випав гаманець, який він узяв, і одразу після цього його зупинили військові, що проїжджали повз місце події і втрутилися, погрожуючи йому застосуванням зброї. У подальшому сторонні особи викликали наряд поліції, поліцейські затримали ОСОБА_6 , а гаманець було повернуто потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_7 про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Звернулася до суду з заявою, в якій, посилаючись на свою зайнятість, просила розглядати справу без її участі, проти застосування судом процедури, передбаченої ч.3 ст.349КПКУкраїни, не заперечувала, щодо прийняття остаточного рішення за результатами судового розгляду покладалася на розсуд суду. За таких обставин суд, керуючись вимогами ст.325 КПКУкраїни, заслухавши думку учасників провадження, визнав за можливе розглядати справу без участі потерпілої.

Наявність підстав констатувати стан неосудності ОСОБА_6 за медичним критерієм суд встановив на підставі дослідженого у судовому засіданні висновку судової психіатричної експертизи №447 від 26.06.2024року, згідно з яким ОСОБА_6 станом на зараз страждає на хронічне психічне захворювання у формі хронічного маячного розладу. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати власні дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає суспільно небезпечне діяння, ОСОБА_6 перебував у стані вищевказаного психічного захворювання. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 станом на сьогодні відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Допитавши ОСОБА_6 у судовому засіданні, суд встановив, що він у повному обсязі визнає факт і обставини скоєння ним суспільно небезпечного діяння, у зв`язку із вчиненням якого вирішується питання про застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. Суд переконався, що ОСОБА_6 правильно розуміє зміст цих обставин, і роз`яснив йому правові наслідки застосування передбаченої ч.3 ст.349КПКУкраїни процедури що у цьому разі він буде позбавлений права оскаржувати відповідні обставини в апеляційному порядку.

У контексті наведеного суд бере до уваги, що відповідно до мотивувальної частини висновку судово-психіатричної експертизи №447 від 26.06.2024року ОСОБА_6 доступний контакту, у нього збережені інтелект, пам`ять, орієнтування всіх видів і здатність послідовно з дотриманням хронології повідомляти анамнестичні відомості. Хронічний маячний розлад у нього діагностовано за такими симптомами, як домінування підозрілості, настороженості, маячні ідеї переслідування, непослідовність мислення з елементами резонерства, схильність до деталізації, емоційна неадекватність, відсутність критики. Виходячи з наведеного, на переконання суду, встановлений у ОСОБА_6 за висновком судово-психіатричної експертизи хронічний психічний розлад не дає підстав для сумніву у правильному розумінні ним змісту обставин вчинення суспільно небезпечного діяння, добровільності й істинності його позиції щодо визнання цих обставин.

З огляду на зазначене суд за згодою всіх учасників процесу, у тому числі захисника ОСОБА_6 , визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає за можливе застосувати скорочену процедуру судового розгляду, передбачену ч. 3 ст.349КПКУкраїни, обмежившись допитом ОСОБА_6 , дослідженням висновку судової психіатричної експертизи і документів, що містять дані про його особу.

За результатами судового розгляду суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_6 у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.4 ст.186 КК України, а саме незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 19 ч.2 КК України непідлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи суд на підставі п.1 ч.1 ст.93ККУкраїни може застосувати примусові заходи медичного характеру.

Оскільки ОСОБА_6 на момент вчинення суспільно небезпечного діяння перебував у стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання та наявного хворобливого стану психіки, щодо нього підлягають застосуванню примусові заходи медичного характеру.

Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд, як передбачено ч.1 ст.94КПКУкраїни, може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.94КПКУкраїни щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку, може бути застосований примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Як унормовано п.3 наказу МОЗ України№397 від 08.10.2001року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру і тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням ступеня її суспільної небезпечності.

Виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов`язане з посяганням на життя інших осіб, за характером такого діяння і своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, однак за висновком судової психіатричної експертизи потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку, щодо нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Бере суд до уваги і те, що ОСОБА_6 раніше у 2024році вчиняв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185КККК України, у зв`язку з чим Дзержинський районний суд м.Харкова ухвалою від02.07.2024року застосував щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Виходячи з вимог ст.513КПКУкраїни, ст.94ККУкраїни, суд в ухвалі про застосування примусових заходів медичного характеру не визначає конкретний заклад, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і не встановлює строк дії відповідного заходу. Натомість під час виконання такого судового рішення залежно від психічного стану особи, що встановлюється за результатами огляду її комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6місяців, вирішується питання про необхідність подальшого застосування щодо особи примусових заходів медичного характеру або ж про наявність підстав для їх зміни або припинення у порядку, встановленому ст.514КПКУкраїни, ст.95ККУкраїни.

Враховуючи характер застосованого щодо ОСОБА_6 примусового заходу медичного характеру суд вважає за необхідне продовжити відносно нього запобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Оскільки заклад, найбільше територіально наближений до місця проживання ОСОБА_6 , КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня №3» відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №1847 від24.10.2023року не включено до переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, строк дії зазначеного вище запобіжного заходу ОСОБА_6 необхідно продовжити у раніше визначеному закладі - Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати, пов`язані із залученням експерта органом досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.122КПКУкраїни необхідно покласти на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 376, 508, 513, 516 КПК України, ст.ст. ч. 2 ст.19, п. 1 ч. 1 ст.93, п.2 ч.1, ч. 3 ст.94, КК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024221130000962 від14.06.2024 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно неосудного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом у зв`язку із вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.186КК України.

Продовжити ОСОБА_6 до вступу ухвали в законну силузапобіжний захід у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України", що знаходиться за адресою: Дніпро, вул. Надії Алексеенко, 84.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщоїї не скасовано, набирає законної сили після ухвалення остаточного рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1