Рішення

від 19.09.2024 по справі 129/1179/24

ГАЙСИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 129/1179/24

Провадження по справі № 2/129/642/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

заочно розглянувши в м. Гайсині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ТОВ «Фінансова компанія «Дебет Коллекшн», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

Встановив:

29.03.2024р. представник позивача адвокат Луєнко Ю.В. звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису №175817 від 15.06.2021р. вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» коштів в сумі 7094грн., 66коп., що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору № 3600007420/227476 від 31.01.2020 р. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6 000,00грн.; свої вимоги мотивує тим, що на підставі вищевказаного оскаржуваного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання рішення та було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 15.06.2021р., однак позивач не отримував від ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» та приватного нотаріуса Київського МНО Остапенка Є.М. жодних документів та повідомлень, про наявність вищевикладених обставин щодо відкритого виконавчого провадження на підставі оскаржуваного виконавчого напису ОСОБА_1 стало відомо після блокування всіх банківських рахунків та накладення арешту на кошти, а тому вважає її необґрунтованою і не безспірною.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, письмово вимоги позову підтримали в повному обсязі, справу просили розглянути без них.

Представник відповідача ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявляв, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з`явивсяклопотання про перенесення розгляду справи не заявляв, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням позицій учасників справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Встановлено, що 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 175817 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості в розмірі 7094грн. 66 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого напису.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.18 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» (далі ЗУ «Про нотаріат»), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 ЗУ «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, станом на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Доказів про вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору відповідач суду не надав.

Також, суд зазначає, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й крім того, також бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, оскільки виконавчий напис оскаржується позивачем з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач сплатив судовий збір в розмірі 968,96грн. та 484,48грн., який відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на його користь у повному обсязі, також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти витрачені за надання правничої допомоги в розмірі 6 000,00грн.

Керуючись ст. ст. 77-81, 141, 263-265 України, суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис №175817 від 15.06.2021р. вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» ( ЄДРПОУ 44243120, м. Київ вул.Круглоуніверситетська буд.7 офіс 26) коштів в сумі 7094грн. 66коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір, що становить 968,96грн. та 484,48грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 6 000,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: