Постанова

від 16.09.2024 по справі 910/14809/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/14809/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024

у справі № 910/14809/23 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансрейл"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 421 114,20 грн

за участю представників:

від позивача: Курило Р.М.;

від відповідача: Франюк А.В.;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укртрансрейл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 4 423 458,16 грн, з яких: 3 881 543,58 грн - основний борг, 117 478,54 грн - 3% річних, 424 436,04 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 30.06.2010 № 6256/02.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 874 218,60 грн основного боргу, 295 427,04 грн інфляційних втрат, 117 098,17 грн трьох процентів річних та 64 301,15 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4 981,02 грн основного боргу закрито в зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За твердженням скаржника, відповідач не порушив умови договору, здійснив розрахунки з позивачем належним способом, з врахуванням регуляторних актів.

Також скаржник наполягає на невірному розрахунку інфляційних втрат та необґрунтованій відмові у задоволенні клопотання відповідача про зменшення нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Крім того, скаржник послався на дію форс-мажорних обставин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14809/23, справу призначено до розгляду на 07.05.2024.

26.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" відхилити, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 залишити без змін, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн.

В судовому засіданні 07.05.2024 оголошувалась перерва до 28.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 було зупинено апеляційне провадження у справі № 910/14809/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

У зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів, поновлено провадження у справі № 910/14809/23 за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024, справу призначено до розгляду на 03.09.2024.

30.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення ТОВ "Закарпаттяенергозбут" проти письмових пояснень відповідача від 15.08.2024.

03.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ДП "Гарантований покупець" про приєднання до матеріалів справи доказів часткової оплати суми боргу (платіжних інструкцій від 30.07.2024 та від 28.09.2024) та клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 66 704,70 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

03.09.2024 ДП "Гарантований покупець" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14809/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/3006/23.

03.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Укртрансрейл" про відмову від позову в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн.

В судовому засіданні 03.09.2024 оголошувалась перерва до 16.09.2024.

13.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Укртрансрейл" про доручення до матеріалів справи та врахування при розподілі судових витрат належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу (акт № 2 від 12.09.2024 на суму 29 000,00 грн, розрахунок (додатковий) вартості надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 12/08 від 12.08.2021 та додатком № 3 від 23.04.2024, укладеними між адвокатом Курило Р.М. та ТОВ "УТР").

13.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення ДП "Гарантований покупець" на заяву про розподіл судових витрат, в яких відповідач наполягає, що визначена позивачем сума адвокатських витрат у розмірі 29 000,00 грн є надзвичайно надмірною, суперечить критеріям розподілу судових витрат (пропорційності, співмірності і розумності розміру таких витрат), не є розумною і обґрунтованою, та просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну (правничу) допомогу до 1 000,00 грн.

Колегія суддів, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, відмовила в задоволенні клопотання ДП "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі № 910/14809/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 916/3006/23, встановивши закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у справі № 916/3006/23 прийняттям постанови від 30.08.2024.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.06.2010 між ДП "Енергоринок" (далі - ДПЕ) та ТОВ "Укртрансрейл" укладено договір № 6256/02, на умовах якого ТОВ "Укртрансрейл" зобов`язалося продавати, а ДПЕ купувати електроенергію, вироблену ТОВ "Укртрансрейл", та здійснювати її оплату відповідно до умов вказаного правочину.

30.06.2019 ДПЕ, ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Укртрансрейл" підписано додаткову угоду № 146/01 до договору від 30.06.2010 про заміну в преамбулі останнього слів "Державне підприємство "Енергоринок" на "Державне підприємство "Гарантований покупець", а також заміну його статей 1- 10 статтями 1- 8 у новій редакції.

19.02.2021 між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Укртрансрейл" укладено додаткову угоду № 749/01/21, якою пункти 1.2, 2.6, 3.3, 3.4, 4.2, 4.3, 4.5, 4.6, 7.3, 7.5, 8 вищевказаного договору викладено в новій редакції, а також доповнено його пунктами 7.10 - 7.14.

Відповідно до п. 1.1 договору (у редакції додаткової угоди від 19.02.2021) продавець за "зеленим тарифом" зобов`язався продавати, а ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього правочину та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Пунктом 4.1 договору (у редакції додаткової угоди від 30.06.2019) передбачено право позивача вимагати від відповідача повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього правочину.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5 договору (у редакції додаткової угоди від 19.02.2021) передбачено, що відповідач зобов`язаний купувати у позивача вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

Згідно із п. 3.3 договору (у редакції додаткової угоди від 19.02.2021) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Відповідно до п. 10.1 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 15-го числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства. До 25-го числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Пунктом 10.2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку Підприємство протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати Товариством спожитої електричної енергії Підприємство протягом 2-х робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє Товариству акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання від Підприємства на електронну адресу акта купівлі-продажу Товариство надає у 3-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Підприємство у 5-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає Товариству один примірник поштою. У разі наявності у Товариства зауважень до акта купівлі-продажу, останнє письмово повідомляє про це відповідача. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання Товариством акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому Підприємством акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (пункт 10.3 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від Товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, ДП "Гарантований покупець" було зобов`язане здійснити оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у ТОВ "Укртрансрейл" у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.

НКРЕКП постановами від 14.03.2022 № 473, від 31.05.2022 № 557, від 09.09.2022 № 1117, від 20.09.2022 № 1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу за спірний період: жовтень 2021 року, лютий - липень 2022 року. Так, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом: у жовтні 2021 року склав 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27 402 871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 103 193 902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 969 675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 337 753 069,24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн (без ПДВ).

Повноважними представниками сторін підписано та скріплено печатками цих юридичних осіб акти купівлі-продажу електроенергії з актами коригування до них, в яких сторони підтвердили та зафіксували обсяг виробленої позивачем електричної енергії: за жовтень 2021 року - на суму 1 137 823,64 грн з ПДВ, за лютий 2022 року - на суму 1 779 931,36 грн з ПДВ, за березень 2022 року - на суму 2 232 193,09 грн з ПДВ, за квітень 2022 року - на суму 2 187 285,44 грн з ПДВ, за травень 2022 року - на суму 1 340 374,96 з ПДВ, за червень 2022 року - на суму 460 396,67 грн з ПДВ, за липень 2022 року - на суму 281 794,70 грн з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, на дату звернення ТОВ "Укртрансрейл" до суду з цим позовом загальний розмір заборгованості ДП "Гарантований покупець" з придбаної ним у спірному періоді енергії за "зеленим" тарифом становила 3 881 543,58 грн, з яких: 114 222,62 грн - за жовтень 2021 року, 127 025,14 грн - за лютий 2022 року, 1 369 743,43 грн - за березень 2022 року, 1 107 520,76 грн - за квітень 2022 року, 819 266,08 грн - за травень 2022 року, 245 621,26 грн - за червень 2022 року та 98 144,29 грн - за липень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 провадження у справі № 910/14809/22 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 343,96 грн основного боргу закрито у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем зазначеної суми під час підготовчого провадження.

Крім того, під час розгляду даної справи по суті в суді першої інстанції відповідачем у добровільному порядку була сплачена на рахунок позивача сума основної заборгованості в розмірі 1 260,50 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 28.12.2023 № 332 817, а також частина суми основного боргу в розмірі 3 720,52 грн, про що було повідомлено суд представником позивача в судовому засіданні 22.02.2024.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування до винесення рішення, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі № 910/14809/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 981,02 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами в цій частині.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності належним чином доведеної, документально підтвердженої та не спростованої відповідачем основної заборгованості за договором від 30.06.2010 № 6256/02 (за розрахунковий період жовтень 2021 року, лютий - липень 2022 року включно) у відповідача перед позивачем в сумі 3 874 218,60 грн.

На стадії апеляційного перегляду колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання ДП "Гарантований покупець" про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення боргу в розмірі 66 704,70 грн, сплаченого відповідачем за платіжними інструкціями від 28.08.2024 № 394 613 та від 30.07.2024 № 387 561, встановивши, що зазначений предмет спору існував на момент прийняття рішення у даній справі судом першої інстанції, а тому відсутні підстави для закриття провадження у зв`язку відсутністю предмета спору в заявленій частині.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" продавець має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з п. 8 ч. 9 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На дату настання строку остаточної оплати спірної заборгованості за жовтень 2021 року, лютий - липень 2022 року, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на проведення з ним остаточного розрахунку по вартості проданої енергії, згідно з укладеним між сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення таких остаточних розрахунків за договором та відповідно до умов п. 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені п 10.1 та п. 10.2 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні з ними саме остаточних розрахунків, визначених п. 10.4 Порядку.

Наказами Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206 порядок розрахунків за придбану відповідачем електроенергію стосується лише проміжних проплат Підприємства в періоди, визначені в пунктах 10.1 - 10.3 Порядку, тобто, за перші 10 та 20 днів розрахункового місця, а також за результатами розрахункового місяця. Разом із цим, у вищевказаних наказах відсутні положення щодо зміни порядку проведення остаточного розрахунку відповідачем за придбану електроенергію, який встановлено п. 10.4 Порядку.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача спірної заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підп. 6 п. 2 та абз. 2 п. 3 цього наказу.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за період 2021 - 2022 років.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Постанова НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, якою було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу за жовтень 2021 року - червень 2022 року, була оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 12.09.2022.

Постанова НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190, якою було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу за липень 2022 року, оприлюднена на офіційному веб-сайті регулятора 21.09.2022 року.

Врахувавши положення ч. 1 ст. 253 ЦК України, місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що нарахування заявлених до стягнення позивачем компенсаційних виплат за актами купівлі-продажу електроенергії з актами коригування до них за жовтень 2021 року - за червень 2022 року повинно здійснюватися з 16 вересня 2022 року, а не з 15 вересня 2022 року, як визначив позивач у своєму розрахунку; за актом купівлі-продажу електроенергії з актом коригування до нього за липень 2022 року - 27 вересня 2022 року, а не з 24 вересня 2022 року, як помилково зазначив позивач.

За перерахунком суду, обґрунтований розмір трьох процентів річних за цей період складає 117 098,17 грн 3% річних та 295 427,04 грн інфляційних втрат.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Більш того, загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

Колегія суддів також встановила, що відповідачем не надано відомостей про те, що відповідач перебуває в гіршому становищі порівняно з позивачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін.

З урахуванням наведеного, введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання.

Водночас, згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідачем із посилання на положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, частини 1, 2 ст. 233 ГК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, заявлено клопотання про зменшення пені, та 3% річних до 1 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв`язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі № 924/441/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі № 910/4590/19.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання."

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).

Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Стосовно посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

У справі № 902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що фактично визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу. З метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення суми відсотків річних був обмежений судом.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Наведене у сукупності свідчить, що у справі № 902/417/18 питання можливості зменшення неустойки та інших нарахувань вирішувалось за результатами аналізу конкретної ситуації, на підставі наданих сторонами доказів згідно зі ст. 86 ГПК України і ситуація у справі № 902/417/18 не є тотожною тій, що склалась у справі, що розглядається. У зв`язку з цим вимоги апеляційної скарги в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

У справі, яка переглядається, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч. 2 ст. 625 ЦК України), відповідач не довів суду наявність обставин з якими закон пов`язує можливість зменшення неустойки, в даному випадку відсутні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних, і тим паче інфляційних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника щодо наявності підстав для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних нарахувань з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, оскільки, обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 31.05.2023 у справі № 914/2453/21, від 20.02.2023 у справі № 910/15411/21, від 07.03.2023 у справі № 910/17556/21.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог, не доведено підстав для зменшення розміру 3% річних.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення та додаткового місцевого господарського суду не вбачається.

Проте, колегія суддів згідно із ст. 274 ГПК України за заявою представника ТОВ "Укртрансрейл" про відмову від позову в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн приймає відмову ТОВ "Укртрансрейл" від позову в зазначеній частині та визнає нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн та закриває провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. При цьому, згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 231 ГПК).

Згідно із ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 274, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 залишити без задоволення.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансрейл" від позову в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн.

Визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн.

Закрити провадження у справі № 910/14809/23 в частині стягнення заборгованості за жовтень 2021 року в сумі 66 704,70 грн.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/14809/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14809/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка