Рішення

від 10.09.2024 по справі 922/2033/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024м. ХарківСправа № 922/2033/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Прогрес-92" (62130, Харківська обл., с. Полкова Микитівка, вул. Зелена, б. 14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратег-Агро" (63434, Харківська обл., с. Українське, вул. Л. Українки, 13) про стягнення 496263,82 грн. за участю представників:

позивача - Кужелєва С.В., ордер серії СА №1088408 від 11.06.2024;

відповідача - Таран М.М., ордер серії ВІ №114006 від 09.07.2024;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Прогрес-92" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратег-Агро", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 17/11-21СОН від 17.11.2021 у розмірі 209395,24 грн.; пеню у розмірі 198351,93 грн.; 3 % річних у розмірі 15413,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 73103,07 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2024 у справі № 922/2033/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.07.2024 о 12:00.

09.07.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17545) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

15.07.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №17844), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2024 відкладено підготовче засідання на 30.07.2024 об 10:00 год.

23.07.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №18553), які досліджено та приєднано до матеріалів справи

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі № 9222033/24 відкладено підготовче засідання на 20.08.2024 об 10:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2024 у справі № 9222033/24 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2033/24 до судового розгляду по суті на 03.09.2024 об 11:20.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі № 9222033/24 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2024 до 11:00.

03.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимоги (вх. №22009).

Позивач у судове засідання 10.09.2024 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки № 17/11-21СОН від 17.11.2021 у розмірі 209395,24 грн.; пеню у розмірі 198351,93 грн.; 3 % річних у розмірі 15413,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 73103,07 грн.

Відповідач у судове засідання 10.09.2024 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

10.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом установлено наступне.

17.11.2021 між Селянським (фермерським) господарством Прогрес-92 (СФГ Прогрес-92, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро (покупець) було укладено договір поставки №17/11-21СОН (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати товар у власність покупцеві в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов пункту 1.2 Договору товар, який підлягає поставці за цим Договором, є соняшник врожаю 2021 року.

Умови поставки - склад Покупця, доставка за рахунок Покупця (п. 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.4. Договору Якість товару повинна відповідати наступним вимогам: Вологість - не більше 8%,

Сміттєва домішка - не більше 3,

Масова частка олії у перерахунку на суху речовину - не менше 46%

Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 7011:2009.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість одиниці товару (однієї метричної тони) встановлюється в гривнях і складає 19000,00грн. за 1 т. (з ПДВ). Загальна вартість товару з ПДВ (80тн+/-10%) - 1520000,30грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору право власності на всю кількість товару переходить від продавця до покупця в день оформлення на ім`я Покупця згідно довіреності наступних документів: товарно-транспортна накладна; видаткова накладна; податкова накладна; рахунок-фактура.

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець провадить оплату товару у два етапи:

- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з моменту завантаження товару у транспортні засоби,

- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після отримання покупцем документів, що визначені у п. 3.3 (якщо їх не було надано раніше).

Із обставин справи слідує, що позивач на виконання умов Договору 17.11.2021 здійснив відвантаження товару на загальну суму 1495680,30 грн., про що позивачем разом з позовом були надані відповідні належним чином засвідчені копії: ТТН №167480 від 17.11.2021 на поставку соняшнику масою нетто 27,100 т; ТТН №167479 від 17.11.2021на поставку соняшнику масою нетто 25,100 т: ТТН №167478 від 17.11.2021на поставку соняшнику масою нетто 26,520 т.

Відповідачем 17.11.2021 було здійснено оплату товару завантаженого у транспортні засоби в розмірі 86% від повної вартості товару, що склало 1286285,06 грн. відповідно до платіжного доручення №890. Також Відповідачу було надіслано: Накладну №21 від 17.11.2021 на загальну суму 1495680,30 з ПДВ; Рахунок-фактуру №19 від 17.11.2021.

29.11.2001 СФГ Прогрес-92 надіслало відповідачу податкову накладну №3 від 17.11.2021 з використанням програми M.E.Doc, яку 29.112021 відповідач отримав відповідну накладну, про що свідчить квитанція про доставку.

Податкова накладна №3 від 17.11.2021 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.12.2021, про що свідчить Рішення про реєстрацію №3516248/21223804.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що у строк, починаючи з 17.12.2021 у відповідача виник обов`язок провести остаточний розрахунок з продавцем, втім у строк, визначений п.4.1 Договору, остаточного розрахунку з покупцем проведено не було.

Так, позивачем у позові зазначено про те, що після отримання товару відповідач повідомив позивача про те, що соняшник не відповідає вимогам якості зазначеним в договорі, тому відповідачем в односторонньому порядку було знижено ціну на даний соняшник на 801,90 грн/т та було надіслано позивачу через меседжер "Viber" Додаткову угоду 1 до договору поставки №17/11-21 СОН.

Позивач, своїм листом за вих. №35 від 20.12.2021 направив на адресу відповідача Претензію з вимогою про сплату заборгованості, в якій вказав, що згідно накладної №21 від 17.11.2021 соняшник відпускався по показниках відповідно до аналізу проведеного лабораторією Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва.

Позивачем у позові зазначено про те, що відповідно до Довідки лабораторії Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва від 04.11.2021 за результатами аналізу олії зразка соняшнику наданого СФГ Прогрес-92 Вологість без очищення становить - 9,98%; Вологість очищеного насіння - 10,09%; Вміст олії без очищення на суху речовину 46,14%, Вміст олії очищеного насіння на суху речовину 46,51%.

Також, Позивачем у вищезазначеному листі за вих. №35 від 20.12.2021 було зазначено, що в той самий період ту саму партію соняшника вирощену на одному полі СФГ Прогрес-92 поставило ТОВ Кернел-Трейд відповідно до Додаткової угоди №ЗП22-64855 від 13.12.2021 з якої вбачається, що лабораторний аналіз ТОВ Кернел-Трейд встановив олійність партії за вмістом олії 49,32%. Також продавець в листі вказав, що проведення аналізу без присутності представника продавця і зниження показників вмісту олії є не правильним та попросив здійснити розрахунок за Договором за вмістом олії 46,51%.

ТОВ Стратег-Агро у відповідь надало лист вих. №220 від 23.12.2021 відповідно до якого повідомило, що при надходженні соняшника на елеватор ФГ Строгого О.Ф. та перевірки його по показникам якості, аналіз лабораторії показав, що даний соняшник не відповідає вимогам якості по ДСТУ 7011:2009. Тобто було відвантажено соняшник з вологістю 12,07% та з масовою часткою олії у перерахунку на суху речовину 43,91%. Ціну на даний соняшник було знижено на 801,90 грн/т та було надано на узгодження Додаткова угода 1 до договору поставки №17/11-22СОН від 17.11.2021. А в зв`язку з тим, що вказана угода не була узгоджена продавцем, в листі було запропоновано повернути оплату в розмірі 1286285,06 гривень. При цьому після повернення коштів, ТОВ Стратег-Агро зобов`язалось повернути соняшник з масовою часткою олії 43,91% в кількості 75,210 т так як даний соняшник було доведено до вологості 8%.

21.01.2022 позивач направив другу претензію відповідачу, в якій висловив свою незгоду та заперечення проти пониженого вмісту олії адже відповідно до аналізу проведеного Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр`єва та відповідно до аналізу проведеного ТОВ Кернел-Трейд олійність партії за вмістом олії на суху речовину становила більше 46% як то було закріплено в п.1.4 Договору поставки. Відповідно Позивач пропонував зійтись на зменшені вартості товару за договором поставки на 488,4 грн. з кожної тони та виставив претензію на сплату залишку суми.

Відповідачем вдруге було надано відповідь за вих. №65 від 14.02.2022, в якій пропонував повернути оплату за Договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору сторони визначили, що Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 7011:2009. ДСТУ 7011:2009 встановлено в п. 6 Правила Приймання 6.1 Правила приймання - згідно з ГОСТ 10852.

Позивачем у позові зазначено, що згідно з п. 9 ГОСТ 10852 при розбіжності в оцінці якості насіння, що заготовлюється, між господарством і заготівельним підприємством проводять повторне визначення в присутності здавача. У разі незгоди з результатами повторного визначення середню пробу у добовий строк направляють для контрольного аналізу до Державної хлібної інспекції або передають державному хлібному інспектору, якщо він перебуває на підприємстві. При розбіжності в оцінці якості насіння, що поставляється, між постачальником і споживачем середню пробу протягом доби направляють для контрольного аналізу до Державної хлібної інспекції або передають державному хлібному інспектору, якщо він знаходиться на підприємстві.

Проте відповідач дії з прийняття товару за якістю відповідно до ГОСТ 10852 не вчинив та жодна норма законодавства не наділяє покупця правом самостійно в односторонньому порядку зменшувати ціну поставленого товару, тим більш, коли таке зменшення відбувається за невстановленими чинним законодавством критеріями.

Отже, позивачем зазначено, що в позасудовому порядку сторони з приводу оплати Товару поставленого за Договором поставки №17/11-22СОН від 17.11.2021 згоди так не дійшли та враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач змушений звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 209395,24 грн заборгованості за отриманий товар, 198351,93 грн. пені, 15413,58 грн. 3% річних, 73103,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив повністю, на обґрунтування своїх заперечень у відзиві на позовну заяву зазначав, зокрема про те, що відповідачем було проведено лабораторний аналіз придбаного соняшнику, що підтверджується реєстром від 17.11.2021 №1 накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком в лабораторії ФГ Строгого О.Ф. Аналіз лабораторії показав, що соняшник не відповідає вимогам якості по ДСТУ 7011:2009. Було відвантажено соняшник з вологістю 12,60%, 11,80%, 11,80% та з масовою часткою олії у перерахунку на суху речовину 43,73%, 43,90%, 44,11%, тобто з показниками, які не відповідають умовам договору. При цьому, відповідачем зазначено про те, що вказана лабораторія ФГ Строгого О.Ф., яка розташована за адресою: 63433, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Занки вул. Станційна, 9, відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 Системи керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання, про що свідчить свідоцтво про відповідність системи вимірювань серія А 236634 №01-0078/2020 від 31.07.2020 видане ДП Харківстандартметрологія. У розпорядженні лабораторії наявні:

- приміщення, що використовуються для проведення вимірювань, зберігання ЗВТ та обладнання, оформлення та зберігання документів за результатами метрологічних робіт;

- нормативні, організаційні та методичні документи, необхідні для виконання заявлених метрологічних робіт а також система їхньої актуалізації;

- вимірювальне обладнання, у тому числі: засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), випробувальне (ВО) та допоміжне обладнання (ДО), достатні для проведення вимірювань у заявленій Сфері;

- система якості, яка розроблена відповідно до настанов ДСТУ КО 10013:2003 з урахуванням рекомендацій основних положень Української системи добровільного оцінювання стану вимірювань.

Отже, відповідачем у відзиві наголошено про те, що на вищевказаному підприємстві існує лабораторія, що адміністративно та технічно відповідає за визначення та запровадження системи керування вимірюваннями. Система керування вимірюваннями створена та задокументована керівником лабораторії, опис системи керування вимірюваннями наведено у Настанові з якості лабораторії. В лабораторії затверджені процеси вимірювання, на які поширюються положення стандарту ДСТУ 10012:2005. Метрологічні вимоги, задоволення яких забезпечує система керування вимірюваннями, визначені за результатами оцінювання. Процеси вимірювання, вимірювальне обладнання та система керування вимірюваннями забезпечують встановлені метрологічні вимоги. Для системи керування вимірюваннями встановлено вимірні цілі у сфері якості. Відповідальність персоналу лабораторії, залученого до системи керування вимірюваннями, визначена та задокументована керівництвом лабораторії у посадових інструкціях. Персонал, залучений до системи керування вимірюванням, оцінений на компетентність, пройшов підготування та продемонстрував свою спроможність виконувати визначені для нього завдання. Персонал обізнаний зі ступенем своєї відповідальності та підпорядкованості, а також із впливом його діяльності на результативність системи керування вимірюванням та якість продукції. Вимірювальне обладнання, необхідне для здійснення встановлених метрологічних вимог, в наявності та ідентифіковане на статус метрологічного підтвердження (статус калібрування, повірки, атестації з кінцевою датою на бирці). Методики технічного характеру затверджені, обліковані та ідентифіковані для використання у системі керування вимірюваннями. В приміщеннях лабораторії задокументовані умови довкілля, які сприяють результативному функціонуванню процесів вимірювань. Моніторинг та реєстрація умов довкілля, які впливають на функціонування процесів вимірювань, проводиться персоналом лабораторії при проведенні вимірювань. Тобто, вказана лабораторія повністю відповідає вимогам законодавства і здатна перевіряти якість будь-яких сільськогосподарських культур. Так, відповідачем зазначено про те, що після проведення аналізу, позивачу листом від було повідомлено, що соняшник не відповідає умовам договору, запропоновано зменшити ціну відповідно до умов договору та було надано позивачу на узгодження додаткову угоду до договору поставки та реєстр №1 від 17.11.2021 накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком. Позивач листом від 20.12.2021 №35 направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості. Також у наведеній претензії продавець вказав, що згідно накладної №21 від 17.11.2021 соняшник відпускався по показниках відповідно до аналізу проведеного лабораторією Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва. Відповідно до Довідки лабораторії Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва від 04.11.2021 за результатами аналізу олії зразка соняшнику наданого СФГ Прогрес-92 Вологість без очищення становить - 9,98%; Вологість очищеного насіння - 10,09%; Вміст олії без очищення на суху речовину 46,14%, Вміст олії очищеного насіння на суху речовину 46,51%. Також, позивачем було зазначено, що в той самий період ту саму партію соняшника вирощену на одному полі СФГ Прогрес-92 поставило ТОВ Кернел-Трейд відповідно до Додаткової угоди №ЗП22-64855 від 13.12.2021 з якої вбачається, що лабораторний аналіз ТОВ Кернел-Трейд встановив олійність партії за вмістом олії 49,32%. Також, відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечив проти тверджень позивача про те, що ту ж саму партію соняшника було поставлено ТОВ Кернел-Трейд, а у вказаного підприємства не було претензій щодо якості соняшника та відповідачем зазначено про те, що вказані господарські операції між позивачем та ТОВ Кернел-Трейд ніяким чином не стосуються даного спору, а позивачем в свою чергу не надано будь-яких належних доказів щодо якості соняшника, який поставлений відповідачу, отже позивач, на переконання відповідача, не має правових підстав вимагати від ТОВ Стратег-Агро грошові кошти за неякісну продукцію.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з положеннями ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалося судом вище, 17.11.2021 між Селянським (фермерським) господарством Прогрес-92 (СФГ Прогрес-92, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро (покупець) було укладено договір поставки №17/11-21СОН (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати товар у власність покупцеві в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов пункту 1.2 Договору товар, який підлягає поставці за цим Договором, є соняшник врожаю 2021 року.

Умови поставки - склад Покупця, доставка за рахунок Покупця (п. 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.4. Договору Якість товару повинна відповідати наступним вимогам: Вологість - не більше 8%,

Сміттєва домішка - не більше 3,

Масова частка олії у перерахунку на суху речовину - не менше 46%

Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 7011:2009.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість одиниці товару (однієї метричної тони) встановлюється в гривнях і складає 19000,00грн. за 1 т. (з ПДВ). Загальна вартість товару з ПДВ (80тн+/-10%) - 1520000,30грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору право власності на всю кількість товару переходить від продавця до покупця в день оформлення на ім`я Покупця згідно довіреності наступних документів: товарно-транспортна накладна; видаткова накладна; податкова накладна; рахунок-фактура.

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець провадить оплату товару у два етапи:

- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з моменту завантаження товару у транспортні засоби,

- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після отримання покупцем документів, що визначені у п. 3.3 (якщо їх не було надано раніше).

Із обставин справи слідує, що позивач на виконання умов Договору 17.11.2021 здійснив відвантаження товару на загальну суму 1495680,30 грн., про що позивачем разом з позовом були надані відповідні належним чином засвідчені копії: ТТН №167480 від 17.11.2021на поставку соняшнику масою нетто 27,100 т; ТТН №167479 від 17.11.2021на поставку соняшнику масою нетто 25,100 т: ТТН №167478 від 17.11.2021на поставку соняшнику масою нетто 26,520 т.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Також, відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Відповідно до п. 1.4. Договору сторони визначили, що Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 7011:2009. ДСТУ 7011:2009 встановлено в п. 6 Правила Приймання 6.1 Правила приймання - згідно з ГОСТ 10852.

Із обставин справи слідує, що придбаний соняшник ТОВ Стратег-Агро від СФГ Прогрес-92 надходив та зберігався на елеваторі ФГ Строгого О.Ф., перевірявся по якісним показникам лабораторією ФГ Строгого О.Ф. та було встановлено, що соняшник не відповідає вимогам якості.

Під час розгляду справи з наданих документів та пояснень сторін установлено, що ціну на даний соняшник відповідачем було знижено та було надано позивачу на узгодження додаткову угоду до договору поставки, проте позивач не погодився з пропозицією відповідача щодо зміни ціни на товар.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту договору поставки від 17.11.2021 №17/11-21 СОН убачається, що позивач взяв на себе зобов`язання з поставки соняшнику, вимоги до якості якого передбачені в пункті 1.4 договору, а саме, відповідно до пункту 1.4 договору якість Товару повинна відповідати наступним вимогам: вологість - не більше 8%, сміттєва домішка - не більше З, Масова частка олії у перерахунку на суху речовину - не менше 46%, Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 7011:2009.

Відповідно до пункту 2.2 договору у разі невідповідності товару якісним показникам зазначеним у п. 1.4. Договору, ціна на кожну партію Товару (середньо добова) зменшується на:

- 150 грн/тн з ПДВ за кожний 1% масової частки олії у перерахунку на суху речовину відносно бази 46%,

- 120 грн/тн з ПДВ за кожний 1% вологості відносно бази 8%,

- 17,40 грн/тн з ПДВ за кожний 1% сміттєвої домішки відносно бази 3%, та визначається у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Матеріалами справи установлено, що відповідачем проведено лабораторний аналіз придбаного соняшнику, що підтверджується наявним у матеріалах справи реєстром № 1 від 17.11.2021 накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком в лабораторії ФГ Строгого О.Ф., за результатами якого визначено, що соняшник не відповідає вимогам якості по ДСТУ 7011:2009. Також, визначено, що соняшник було відвантажено з вологістю 12,60%, 11,80%, 11,80% та з масовою часткою олії у перерахунку на суху речовину 43,73%, 43,90%, 44,11%, тобто з показниками, які не відповідають умовам договору.

При цьому, суд визнав слушними доводи відповідача про те, що лабораторія ФГ Строгого О.Ф., яка розташована за адресою: 63433, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Занки вул. Станційна, 9, відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 Системи керування вимірюванням.

Також, наявне у матеріалах справи свідоцтво про відповідність системи вимірювань серія А 236634 №01-0078/2020 від 31.07.2020 видане ДП Харківстандартметрологія переконливо свідчить про те, що вимоги повністю відповідають до процесів вимірювання та вимірювального обладнання.

Отже, після проведення аналізу, позивачу листом від було повідомлено, що соняшник не відповідає умовам договору, а матеріали справи свідчать про те, що позивачу було запропоновано зменшити ціну відповідно до умов договору та було надано на узгодження додаткову угоду до договору поставки та реєстр №1 від 17.11.2021 накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком.

Так, з матеріалів справи убачається, що позивач листом від 20.12.2021 №35 направив на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості. Також у наведеній претензії продавець вказав, що згідно накладної №21 від 17.11.2021 соняшник відпускався по показниках відповідно до аналізу проведеного лабораторією Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки лабораторії Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва від 04.11.2021, за результатами аналізу олії зразка соняшнику наданого СФГ Прогрес-92 Вологість без очищення становить - 9,98%; Вологість очищеного насіння - 10,09%; Вміст олії без очищення на суху речовину 46,14%, Вміст олії очищеного насіння на суху речовину 46,51%.

Також позивачем було зазначено, що в той самий період ту саму партію соняшника вирощену на одному полі СФГ Прогрес-92 поставило ТОВ Кернел-Трейд відповідно до Додаткової угоди №ЗП22-64855 від 13.12.2021, з якої вбачається, що лабораторний аналіз ТОВ Кернел-Трейд встановив олійність партії за вмістом олії 49,32%.

Разом з тим, наданої позивачем довідки неможливо ідентифікувати, який саме соняшник, як і не можливо ідентифікувати якого року соняшник та з яких полів надавався соняшник на перевірку щодо його якості.

Отже, позивачем не надано зі свого боку належних та допустимих доказів щодо якості соняшника, який поставлений відповідачу.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стаття 79 ГПК України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з огляду на доведеність факту наявної у даному разі неякісної продукції, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 209395,93 грн., у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову про стягнення 209395,24 грн. заборгованості.

Оскільки у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення 209395,24 грн. заборгованості відмовлено, позовні вимоги про стягнення 198351,93 грн. пені; 15413,58 грн. 3 % річних та 73103,07 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки ці вимоги є похідними від заявленої до стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Прогрес-92" задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" вересня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв