Постанова

від 05.12.2024 по справі 922/2033/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2033/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду розглянувши заяву (вх.№14970) представника Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№2356 Х/2) Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 (повний текст рішення складено та підписано 19.09.2024 суддею Жиляєвим Є.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92, Харківська обл., с.Полкова Микитівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро, Харківська обл., с. Українське,

про стягнення 496263,82 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Прогрес-92" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратег-Агро", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки від 17.11.2021 № 17/11-21СОН у розмірі 209395,24 грн, пеню у розмірі 198351,93 грн, 3% річних у розмірі 15413,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 73103,07 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 у позові відмовлено повністю.

За результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/23 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 21.11.2024, якою апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 залишено без змін.

У відзиві (вх.№14583 від 13.11.2024) на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи 6000,00 грн (правнича допомога), та просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, які будуть розраховані та надані відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України.

21.11.2024 через підсистему Електронний суд представником ТОВ Стратег-Агро подано заяву, в якій заявник просив вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

22.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд від представника ТОВ Стратег-Агро надійшла заява, в якій заявник на підставі ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/2033/24 щодо розподілу судових витрат. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 на користь ТОВ Стратег-Агро витрати на професійну правничу допомогу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. Розглянути заяву про ухвалення додаткового судового рішення без участі відповідача.

До заяви надано копії: договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №40, акту №22/11 приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2024, додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №40, додаткової угоди від 25.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №40 та докази надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду прийнято до розгляду заяву (вх.№14970) Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№2356Х/2) Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24, призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 05.12.2024 р. о 15:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104 та запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог ТОВ Стратег-Агро, викладених у заяві.

Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

05.12.2024 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на правничу допомогу, в якій він просить відмовити у відшкодуванні заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом справи, у зв`язку з їх недоведеністю, а в разі визнання наданих відповідачем доказів на підтвердження цих витрат належними -зменшити їх розмір до 6000 грн.

В обгрунтування цього клопотання позивач посилається на те, що правова допомога Адвокатом Таран Максимом Миколайовичем надавалась не в межах даної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро, й відповідно розмір вартості за участь в одному судовому засіданні та за годину роботи Адвоката сторонами погоджений відносно іншої справи, з огляду на те, що в п. 1 додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 зазначено, що ця додаткова угода визначає обсяг та предмет наданої правової допомоги у справі № 922/2033/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 до іншого відповідача, ніж у даній справі-Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича.

Крім цього позивач посилається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 14583 від 13.11.2024) відповідач в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, які він поніс, і, які очікує понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи зазначив розмір цих витрат в сумі 6000 грн, з чого вбачається, що на момент складання відзиву на апеляційну скаргу та подання його до суду розмір витрат на вже надану правову допомога з вивчення судової практики та формування правової позиції, а також самої підготовки відзиву на апеляційну скаргу та формування додаткових документів до відзиву на апеляційну скаргу був узгоджений між відповідачем і його представником, а збільшення вказаного розміру у клопотанні про ухвалення додаткового рішення до 30000 грн без наведення причин для цього, є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, а надані на підтвердження цих витрат документи не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для сторони позивача, що суперечить принципам розподілу цих витрат.

Сторони, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання до нього не з`явились, представник позивача повідомила про неможливість прибуття.

Відповідно до ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№2356Х/2) Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процессуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, як зазначено вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 залишено без змін, у відповідності до наведеної норми ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовані витрати відповідача на правову допомогу, пов`язану з цим апеляційним переглядом покладаються на позивача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Оскільки судом апеляційної інстанції при прийнятті за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 постанови від 21.11.2024 не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цим апеляційним переглядом, зазначене питання підлягає вирішенню шляхом прийняття додаткової постанови.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

При цьому Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Зважаючи на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу Українитакож не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Відповідно до ч. 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.19 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.06.20 у справі № 906/598/19, від 24.11.20 у справі № 911/4242/15.

Як зазначено вище, 05.12.2024 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги, в якій він просить відмовити у відшкодуванні заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом справи у зв`язку з їх недоведеністю, а в разі визнання наданих відповідачем доказів на підтвердження цих витрат належними зменшити їх розмір до 6000 грн.

В обгрунтування цього клопотання позивач посилається на те, що правова допомога адвокатом Таран Максимом Миколайовичем надавалась не в межах даної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 до Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро, й відповідно розмір вартості за участь в одному судовому засіданні та за годину роботи адвоката сторонами погоджений відносно іншої справи, з огляду на те, що в п. 1 додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 зазначено, що ця додаткова угода визначає обсяг та предмет наданої правової допомоги у справі № 922/2033/24 за позовом Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 до іншого відповідача, ніж у даній справі-Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича.

Крім цього, позивач посилається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 14583 від 13.11.2024) відповідач в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, які він поніс, і, які очікує понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи зазначив розмір цих витрат в сумі 6000 грн, з чого вбачається, що на момент складання відзиву на апеляційну скаргу та подання його до суду розмір витрат на вже надану правову допомога з вивчення судової практики та формування правової позиції, а також самої підготовки відзиву на апеляційну скаргу та формування додаткових документів до відзиву на апеляційну скаргу був узгоджений між відповідачем і його представником, а збільшення вказаного розміру у клопотанні про ухвалення додаткового рішення до 30000 грн без наведення причин для цього, є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, а надані на підтвердження цих витрат документи не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для сторони позивача, що суперечить принципам розподілу цих витрат.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності та обгрунтованості.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як зазначено вище, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, які будуть розраховані та надані відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, а заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених витрат на правову допомогу відповідачем подано до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд 22.11.2024, тобто у строк встановлений ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 5.44 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19 наведено висновок, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

На підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу відповідачем надано копії: договору про надання правової допомоги №40 від 17.04.2023, акту №22/11 приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2024, додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №40, додаткової угоди від 25.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №40 договір про правову допомогу.

Відповідно до предмету договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 адвокат Таран Максим Миколайович приймає доручення Клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратег-Агро» та бере на себе зобов`язання надати правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснення правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури та інших правоохоронних органах, органах Державної податкової служби України, органах державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 1.2. цього Договору передбачено, що обсяг та предмет наданої правової допомоги зазначається в окремій додатковій угоді, яка є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Клієнт надає Адвокату повноваження, зокрема, бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для цього повноваженнями, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі.

Згідно з пунктом 3.1. Договору факт надання передбачених ним послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, в якому фіксується їх обсяг та сума гонорару.

Згідно з пунктом 4.1. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною Договору.

Гонорар сплачується у готівковому порядку протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Акту, якщо інше не передбачено додатковою угодою(пункт 4.2. Договору).

В пункті 5.1. Договору сторони погодили, що він набуває чинності з дати його підписання та діє до 26.01.2024.

Додатковою угодою від 25.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 сторони виклали пункт 5.1. Договору в наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 26.01.2026».

В пункті 1 додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 Адвакат та Клієнт узгодили, що нею визначається обсяг та предмет наданої правової допомоги у справі № 922/2033/24.

При цьому, правильно зазначивши у вказаному пункті Угоди номер даної справи та позивача в ній Селянське (фермерське) господарство «Прогрес-92», сторонами Угоди зазначено найменуванням відповідача-фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича, тоді як відповідачем у даній справі є інша юридична особа-Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратег-Агро», а ФГ Строгого О.Ф. за посиланням сторін в заявах по суті справи та за матеріалами даної справи фігурує як юридична особа, на елеваторі якого зберігалось придбане відповідачем у позивача за спірним договором поставки насіння соняшника та в лабораторії якого було проведено аналіз його якісних показників, що з урахуванням правильного зазначення номеру даної справи та позивача, відсутності у провадженні судів інших справ з аналогічним номером та відповідним складом учасників, засади розумності, на якій має ґрунтуватись зобов`язання, і яка презюмується в діях сторін договору (ст.ст. 4,509 ЦК України) розцінюється судом як очевидна описка у назві відповідача, що в свою чергу виключає підстави вважати наявність у сторін додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 волевиявлення на визначення обсягу та предмету наданої правової допомоги не у даній справі, а в іншій неіснуючій справі з аналогічним номером, позивачем, але іншим відповідачем.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні викладені в запереченнях позивача на заяву відповідача про ухвалення додаткової постанови доводи щодо того, що зазначена описка у назві відповідача свідчить про те, що правова допомога адвокатом Таран Максимом Миколайовичем надавалась не в межах даної справи.

В пункті 2 додаткової угоди від 23.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 зазначено, що Адвокат зобов`язується проаналізувати апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Прогрес -92» , підготувати відзив на апеляційну скаргу, пояснення, заяви, клопотання у справі (за необхідності), взяти участь в судовому засіданні 21.11.2024 та можливих майбутніх засіданнях.

Згідно з пунктом 3 цієї Додаткової угоди вартість послуг Адвоката за одну годину вивчення та аналізу скарги, складання процесуальних документів (відзив на апеляційну скаргу, пояснення, заяви, клопотання у справі) становить 5000 гривень, а за участь в судовому засіданні встановлюється фіксована сума в розмірі 5000 грн за одне засідання.

Загальна вартість послуг визначається в акті приймання-передачі наданих послуг (пункт 4 Додаткової угоди).

Оплата послуг здійснюється в наступному порядку:Клієнт сплачує суму, визначену в акті приймання-передачі наданих послуг протягом 20-ти днів (пункт 5 Додаткової угоди).

В Акті приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2024 №22/11 зазначено наступні послуги з правової допомоги, наданої Адвокатом Клієнту за договором про надання правової допомоги від 17.04.2023 № 40 в рамках даного апеляційного провадження із зазначенням їх обсягу та вартості:

- Аналіз апеляційної скарги (вивчення судової практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини) та формування правової позиції Клієнта у справі № 922/2033/24 - 2 години, вартість 10 000 грн;

- Підготовка відзиву на апеляційну скаргу та формування додаткових документів до відзиву на апеляційну скаргу у справі № 922/2033/23 - 3 години, вартість 15 000 грн;

- Участь в судовому засіданні 21.11.2024 у справі № 922/2033/24 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду фіксована сума 5000 грн.

Реальність наведених в Акті наданих послуг підтверджуються матеріалами справи, в тому числі наявним у матеріалах справи відзивом на апеляційну скаргу та відомостями протоколу судового засідання від 21.11.2024.

Отже, зазначені у Акті послуги у відповідності до вищенаведених вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України підтверджені матеріалами справи, а тому відповідають критерію реальності (дійсності та необхідності) та розумності, їх розмір визначено у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги на підставі відповідних доказів щодо їх обсягу та вартості, в той час як позивачем у запереченнях на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу, пов`язану з апеляційним переглядом справи не наведено та з матеріалів справи не вбачається неспівмірність зазначеного розміру зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

При цьому колегія суддів враховує, що дана справа не є типовою, а є справою середньої складності, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст доводів та заперечень сторін щодо суті спору, а витрати відповідача на правову допомогу становлять 6% від ціни позову і зазначений розмір визначено у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги, на підставі доказів, з яких вбачаються відомості щодо надання адвокатом необхідних послуг, які охоплюються предметом цього Договору.

Колегія суддів відхиляє доводи заперечень позивача на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу щодо того, що у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 14583 від 13.11.2024) відповідач в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, які він поніс, і, які очікує понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи зазначив розмір цих витрат в сумі 6000 грн, з чого вбачається, що на момент складання відзиву на апеляційну скаргу та подання його до суду розмір витрат на вже надану правову допомога з вивчення судової практики та формування правової позиції, а також самої підготовки відзиву на апеляційну скаргу та формування додаткових документів до відзиву на апеляційну скаргу був узгоджений між відповідачем і його представником, а збільшення вказаного розміру у клопотанні про ухвалення додаткового рішення до 30000 грн без наведення причин для цього, є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, а надані на підтвердження цих витрат документи не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а їх стягнення становить надмірний тягар для сторони позивача, що суперечить принципам розподілу цих витрат.

Частиною 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Разом з цим, як зазначено вище, за вимогами статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, з урахуванням вищенаведених критеріїв реальності, розумності і співмірності, в той час як відповідачем при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення дотримано зазначені вимоги, а тому доведено заявлений ним до відшкодування інший ніж зазначений в попередньому(орієнтовному) розрахунку розмір витрат на правову допомогу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№2356Х/2) Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/2033/24 задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Прогрес-92 (62130, Харківська область, Богодухівський район, с. Полкова Микитівна, вул. Зелена, б. 14, код ЄДРПОУ 21223804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег-Агро (63434, Харківська область, Зміївський район, с. Українське, вул. Л. Українки, 13, код ЄДРПОУ 41306046) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у розмірі 30000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 12.12.2024 .

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов