Ухвала

від 19.09.2024 по справі 914/116/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/116/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області

у справі № 914/116/24

за позовом: Фермерського господарства Рисовський, с. Зубра Львівської області

до відповідача: Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області

про стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.09.2024 надійшла касаційна скарга Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області у справі № 914/116/24, сформована в системі "Електронний суд" 13.09.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням господарського суду Львівської області від 11.07.2024 позов Фермерського господарства Рисовський задоволено та стягнуто з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь фермерського господарства Рисовський 224 000,00 грн. моральної шкоди.

Пустомитівський відділ ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу б/н від 23.07.2024 (вх. № 01-05/2090/24 від 23.07.24) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі №914/116/24.

26.08.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 23.07.2024 (вх. № 01-05/2090/24 від 23.07.24) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі № 914/116/24 повернуто скаржнику.

23.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 23.07.2024 (вх. № 01-05/2099/24 від 24.07.24) на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2024 у справі № 914/116/24 та здійснюється розгляд справи № 914/116/24 в порядку письмового провадження без виклику сторін справи, як зазначено в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 у справі № 914/116/24(яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

В касаційній скарзі скаржник зазнає про наявність ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 у справі № 914/116/24 про повернення апеляційної скарги скаржника на рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2024 та просить суд відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області на рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 у справі № 914/116/24.

Водночас, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/) у справі № 914/116/24 міститься лише ухвала Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2024, якою повернуто апеляційну скаргу Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області у справі № 914/116/24.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Повноваження суд касаційної інстанції викладено в статті 308 ГПК України, в якій, зокрема, зазначено, що саме суд касаційної інстанції має право зробити за результатами розгляду касаційної скарги.

Суд не має можливості самостійно визначати вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на її заявника.

Тому Суд зазначає, що скаржнику необхідно уточнити/конкретизувати вимоги поданої ним касаційної скарги, з урахуванням норм ст. 308 ГПК України та зазначити, які саме судові рішення оскаржуються скаржником.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить виклад обставин справи, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення такого недоліку касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним обґрунтуванням наявності цієї підстави (цих підстав) та уточненням/конкретизацією її вимог та чітко визначити об`єкт касаційного оскарження.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Водночас відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі ? Закон).

Згідно з п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3 028 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, разом з наведеним Суд звертає увагу заявника і на те, що згідно із ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте до касаційної скарги Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області не додано доказів її надсилання іншим учасникам справи.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у відповідності до статті 308 ГПК України та чітко зазначити, які саме судові рішення оскаржується в касаційному порядку; 3) подати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги; 4) надати Суду докази надіслання касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Пустомитівського відділу ДВС Львівського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Пустомити Львівської області у справі № 914/116/24 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.