Постанова

від 12.09.2024 по справі 906/211/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Справа № 906/211/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С.

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача - Балицький Т.М.;

відповідача - Ляшенко Р.В.;

приватний виконавець - Дідківський А.С.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (далі - заявник, скаржник, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи") звернулося до Господарського суду Житомирської області із скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., в якій заявник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. поновити порушене право заявника шляхом вжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Заява мотивована тим, що боржником в повному обсязі, належним чином та добровільно до відкриття виконавчого провадження, виконано рішення суду. Однак, приватний виконавець Дідківський А.С. відповіді на заяву про закриття/закінчення виконавчого провадження ВП №74705842 не надав. Боржник оскаржує протиправну бездіяльність останнього та зазначає, що приватним виконавцем не винесена чи то постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", чи про відмову у задоволенні відповідної заяви боржника.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23 в задоволенні скарги ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи".

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23, в якій скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити його скаргу на бездіяльність приватного виконавця.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- у відповідності до вимог рішень суду у даній справі та наказу суду, 22.02.2024 боржником направлено ОСОБА_1 на визначену судом поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку з деталізованим описом вкладення у відповідне поштове відправлення засвідчені копії документів (поштове відправлення №1002402962450). Скаржник вказує, що ним в повному обсязі та належним чином оформлено поштове відправлення № 1002402962450 та отримано від працівника пошти достатні та належні докази його відправлення, встановлені законом. Однак, документи направлені на адресу ОСОБА_1 повернулись на адресу товариства та містили акт № 04053.005.042 від 26.02.20244, складений працівниками ВПЗ 04053, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від отримання поштового відправлення № 1002402962450. Вказаний акт містить посилання, що єдиним недоліком є начебто невідповідність кількості аркушів опису; інших недоліків працівниками відділення поштового зв`язку, тобто незацікавленими особами, виявлено не було;

- після повного та добровільного виконання скаржником рішення суду приватним виконавцем 10.04.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 74705842 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.02.2024 № 906/211/23. У зв`язку з фактичним виконанням боржником рішень судів на підставі наказу суду, боржником до приватного виконавця направлялись лист № 16-04/01 від 16.04.2024 та заяву про закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- скаржник вважає безпідставним твердження суду першої інстанції про те, що боржник не вчинив дій з добровільного виконання рішення суду в порядку та спосіб, що у ньому визначені у період з 15.04.2024 до 26.04.2024 включно;

- підтвердженням недобросовісності ОСОБА_1 в частині неприйняття добровільного виконання рішення суду у справі є і той факт, що, окрім наведеного, ОСОБА_2 товариством було перераховано у якості відшкодування судових витрат у наведеній вище справі (судовий збір) у сумі 2 684 грн. В той же час, з метою стягнення відповідних коштів, ОСОБА_1 умисно не прийнявши добровільне виконання рішення суду товариством, подав відповідний виконавчий документ (наказ) для примусового виконання, що призвело до додаткового стягнення з товариства виконавчого збору. Виконавче провадження № 74650401 у зв`язку з фактичним виконанням 28.02.2024 рішення суду щодо сплати судового збору було закінчено лише у квітні на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- з огляду на вказані обставини, скаржник вважає, що ним в повному обсязі та належним чином виконано рішення судів у справі № 906/211/23. Іншого способу його виконання, або необхідності повторного (неодноразового) виконання ані законодавство, ані судові рішення не містять. Тому, приватним виконавцем Дідківським А.С. не здійснено відповідних виконавчих дій щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 або відмову в його закритті/закінченні з наданням відповідних мотивів вказаного;

- апелянт вважає, що наявні у матеріалах справи докази щодо виконання ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" судового рішення у справі № 906/211/23 є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на підтвердження не виконання судового рішення.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/211/23 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 04.07.2024 № 01-05/385 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Філіпової Т.Л. та судді - члена колегії - Маціщук А.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний розподіл судової справи та заміну судді-члена колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.07.2024 № 01-05/434 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії - Бучинської Г.Б., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 відкрито провадження у справі № 906/211/2. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.07.2024 о 10:40 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2024 о 12:30 год.

ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:

- суд першої інстанції врахував не лише факт направлення боржником певних документів поштою, але й той факт, що в поштовому відділенні стягувача (ВПЗ 04053, м. Київ) актом 04053.005.042 від 26.02.2024 зафіксовано порушення у поштовому відправленні боржника, та стягувач у зв`язку з цим наполягає на невиконанні рішення суду боржником в той час, як боржник не надав ні суду, ні приватному виконавцю достатніх доказів належного виконання рішення суду та не вжив достатніх дій для його добровільного виконання;

- коли спірне поштове відправлення було повернуте поштовою організацією боржнику, останній не відправив його повторно та не дав розпорядження поштовій організації не повертати його відправнику, що дало би суду можливість виключити припущення про подальшу підміну боржником вмісту спірного відправлення. Натомість боржник самостійно забрав спірне поштове відправлення та залишив його у своєму приміщенні під своїм контролем, що дає підстави припускати подальшу підміну вмісту спірного поштового відправлення. При цьому, боржник не надав суду і будь-якого іншого доказу належного виконання рішення суду, як то своєчасної фотофіксації спірного поштового відправлення після його повернення стягувачем;

- акти про фіксацію порушень/відсутність порушень, складені поштовими відділеннями стягувача і боржника, є взаємовиключними і не дають суду можливість встановити дійсний стан спірного поштового відправлення; боржник виключив можливість доказування у суді факту належного і своєчасного виконання рішення суду боржником, адже самостійно забравши із поштового відділення спірне поштове відправлення без достатньої об`єктивної фіксації його вмісту, боржник має можливість самостійно замінити вміст спірного відправлення, і при цьому суд і приватний виконавець, за наявних доказів, не може виключати таку самостійну підміну вмісту спірного відправлення боржником;

- боржник до цього часу уникає будь-яких можливостей надати приватному виконавцю можливість перевірити фактичне, повне і належне виконання рішення суду, в той час, як виконавець (згідно з наданими останнім поясненнями у суді першої інстанції) пропонував пред`явити йому спірне поштове відправлення та залучити його до процесу виконання рішення суду. Також боржник не пред`явив спірне поштове відправлення і суду першої інстанції. Відмова боржника пред`явити спірне поштове відправлення приватному виконавцю і суду є доказом неналежного змісту вказаного поштового відправлення, а відтак,доказом фактичного невиконання рішення суду;

- суд першої інстанції і приватний виконавець на підставі наявних у справі доказів були позбавлені можливості перевірити і встановити із достатньою вірогідністю факт своєчасного направлення боржником спірних документів належного змісту стягувачу;

- суд першої інстанції вірно зазначає про те, що боржник не відправив документи стягувачу повторно, після їх повернення, не дав розпорядження пошті "не повертати" відправлення, не надав суду фотофіксації спірного відправлення, тобто суд вказує не на обов`язок боржника вчинити ці дії (як зазначено в апеляційній скарзі), а вказує на відсутність будь - яких доказів належного виконання боржником рішення суду, які боржник міг би надати суду за існуючих умов;

- під час огляду вмісту поштового відправлення № 1002402962450 було виявлено, що його вміст не відповідає опису вкладення, а також повністю не відповідає рішенню суду у справі №906/211/23, оскільки в більшості надісланих копій документів відсутні всі основні реквізити, які й складають основний зміст документа.

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" надіслало до суду відповідь на відзив, в якій заперечує доводи позивача, викладені у ньому, вважає їх безпідставними та необґрунтованими із підстав, наведених у відповіді на відзив.

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" надіслало до суду додаткові пояснення по справі, в яких звертає увагу на необґрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно щодо невжиття апелянтом заходів щодо повторного відправлення копій документів (поштового відправлення № 1002402962450) на виконання рішення суду стягувачу. Зауважує, що документи, які відправлялися ОСОБА_1 поштовим відправленням №1002402962450 стосуються господарської діяльності товариства, в тому числі комерційної таємниці, розголошення/оприлюднення якої є прямим порушення умов та застережень визначених договорами та угодами. ТОВ "Українські авіаційні системи" за умовами статуту, внутрішніх документів підприємства, а також договорів, угод, укладених з його контрагентами зобов`язаний зберігати конфіденційність інформації пов`язаної з виконанням укладених угод, захисту інформації та персональних даних працівників товариства та відповідно недотримання вказаної вимоги розцінюється як порушення права на конфіденційність, що особливо в умовах військового стану є неприпустимим.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача та приватний виконавець в судових засіданнях заперечили доводи апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив та додаткових пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 (суддя Шніт А.В.) позов задоволено частково; зобов`язано ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили направити засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 :

- засвідчені копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", проведених у період із 03.10.2022 до 27.06.2023;

- засвідчені копії документів бухгалтерського обліку ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;

- засвідчені копії всіх кадрових документів, зокрема, штатні розписи, накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, про відрядження, про відпустки, платіжні та розрахункові відомості заробітної плати, інші документи, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";

- засвідчені копії аудиторських висновків за результатами аудитів фінансової звітності, проведених за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;

- засвідчені копії актів, протоколів, висновків інвентаризації власних активів і зобов`язань; актів, протоколів, висновків внутрішнього аудиту у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", накази про призначення інвентаризацій, внутрішнього аудиту, накази про призначення інвентаризаційної комісії, комісії для проведення внутрішнього аудиту, договори про проведення інвентаризації та/або внутрішнього аудитів, укладені з третіми особами, за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;

- засвідчені копії всіх платіжних документів ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", зокрема, платіжні доручення, платіжні інструкції, меморіальні ордери, будь-які інші платіжні документи, за період із 03.10.2022 до 27.06.2023;

- засвідчені договорів, додаткових угод, додатків до договорів, специфікацій, актів про надання послуг/виконання робіт, видаткових накладних укладених / складених за період із 03.10.2022 до 27.06.2023, зокрема, договору застави майнових прав серія та номер ДЗМП-151692/1-980 від 07.02.2023;

- засвідчені копії документів, які підтверджують права власності ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на технічні умови ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00ТУ);

- у випадку відчуження права власності ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на технічні умови ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ- 1.00.00ТУ) третім особам, надати засвідчені копії документів, які підтверджують факт відчуження;

- у випадку надання третім особам права користування технічними умовами ТУ У 30.3-40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00ТУ) надати засвідчені копії документів, що підтверджують факт такого надання. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 13.06.2024, рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі № 906/211/23 в частині направлення ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 засвідчених копій всіх кадрових документів, а саме "інших документів, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023" - змінено; виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі № 906/211/23 вказівку на направлення ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 засвідчених копій інших документів, що регулюють питання праці і/або засвідчують трудові відносини у ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи", за період із 03.10.2022 до 27.06.2023; рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі №906/211/23 в частині періоду витребування документів, викладених в п. 2 резолютивної частини вказаного рішення, змінено, вказавши початок перебігу такого періоду з 04.10.2022; у решті рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 у справі № 906/211/23 залишено без змін.

13.02.2024 Господарський суд Житомирської області видав накази на примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024.

ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" звернулося до Господарського суду Житомирської області із скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. поновити порушене право заявника шляхом вжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23, якою в задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С., відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтями 14, 15 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, положеннями ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано обов`язки державного виконавця, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, за змістом положень статей 1, 5, 6, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження" метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а виконавці при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Водночас, статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Приписами ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню. Зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, встановлення виконавцем факту виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено виконавчим документом, стане підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

В той же час, детальний порядок вчинення виконавчих дій виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією № 512/5. У п. 1 розділу IX Інструкції передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно п. 10 Інструкції у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону.

Колегія суддів зазначає, що скарга ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. мотивована виконанням боржником належним чином наказу суду. Як вказує заявник, від приватного виконавця Дідківського А.С. відповіді на заяву про закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 не отримано. Боржник оскаржує протиправну бездіяльність останнього та зазначає, що приватним виконавцем не винесена чи то постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", чи про відмову у задоволенні відповідної заяви боржника.

Як встановлено апеляційним судом, з метою добровільного виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.02.2024 № 906/211/23, ТОВ Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" надіслало ОСОБА_1 на визначену судом поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку із деталізованим описом вкладення у відповідне поштове відправлення № 1002402962450 засвідчені копії документів.

Так, згідно опису вкладення у цінний лист від 22.02.2024 на ім`я Пожидаєва К.Е. боржником надіслано документи у кількості 861 аркуш, які було згруповано відповідно до рішення суду, з доповненням лише кількості аркушів тощо. Поштовою накладною №1002402962450 підтверджується, що вага поштового відправлення склала 3,394 кг.

Із доводів скаржника (боржника) слідує, що поданими доказами підтверджується факт повного та належного виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.02.2024 № 906/211/23.

Колегія суддів, із матеріалів справи та доводів сторін, встановила обставини надходження на адресу ОСОБА_1 поштового відправлення № 1002402962450 від 22.02.2024 із копіями документів.

В той же час, із доводів ОСОБА_1 слідує, що під час огляду поштового відправлення № 1002402962450 ним виявлено, що його вміст не відповідає опису вкладення, а також повністю не відповідає рішенню суду, оскільки в більшості надісланих копій документів відсутні всі основні реквізити, які й складають основний зміст документа.

Також невідповідність вкладення фактичному відправленню № 1002402962450 було зафіксовано працівниками відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" в акті фіксації порушень № 04053.005.042 від 26.02.2024, стягувачем та двома особами в акті перевірки вмісту поштового відправлення № 1002402962450.

З огляду на вказані недоліки ОСОБА_1 (стягувач) відмовився від отримання поштового відправлення №1002402962450.

Суд апеляційної інстанції встановив те, що надіслані ОСОБА_1 документи були повернуті боржнику, яким при їх отриманні здійснено огляд, про що директором ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" за участю працівників відділення поштового зв`язку складено акт від 01.03.2024, в якому зазначено, що зміст, кількість документів, вказаних в описі вкладення до відправлення № 1002402962450, відповідає переліку й кількості документів згідно опису від 22.02.2024, а також, що всі документи зшито, пронумеровано, скріплено печаткою.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів встановила направлення боржником певних документів поштою на адресу стягувача (на виконання рішення суду), а також обставини того, що у зв`язку із виявленою невідповідністю вкладення і опису вкладення поштового відправлення №1002402962450, стягувач відмовився від отримання вказаного поштового відправлення із відповідними документами.

Суд звертає увагу на те, що акт про фіксацію порушень № 04053.005.042 від 26.02.2024 та акт відсутності порушень від 01.03.2024, складені працівниками відділень поштового зв`язку, є взаємовиключними і не дають суду можливість встановити дійсний стан спірного поштового відправлення № 1002402962450.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції приймається до уваги те, що боржник не пред`явив спірне поштове відправлення суду та/або приватному виконавцю для можливості встановити його дійсний вміст. Вказане у своїй сукупності позбавляє суд можливості перевірити і встановити із достатньою вірогідністю факт направлення боржником спірних документів належного змісту стягувачу відповідно до рішення суду.

В той же час, судом звертається увага на положення п. 7.13. Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", затвердженого наказом ПАТ "Укрпошта" від 25.04.2017 №507, яким визначено, що у разі письмової відмови адресата від одержання, відправлення стандарт підлягає поверненню відправнику, а у разі наявності розпорядження відправника "не повертати" зберігаються відповідно до п. 8.7. зазначеного Порядку.

Із врахуванням викладеного, суд зазначає, що коли спірне поштове відправлення було повернуте поштою боржнику, останній не відправив його повторно та не дав розпорядження поштовій організації не повертати його відправнику, що дало би суду можливість виключити припущення про подальшу підміну боржником вмісту спірного відправлення. Натомість, боржник самостійно забрав спірне поштове відправлення та воно знаходиться у боржника, що ним не заперечується. Боржник мав можливість надати розпорядження "не повертати" зазначене поштове відправлення від 22.02.2024 за № 1002402962450, відтак, в даному випадку, підлягав би застосуванню саме п. 8.7 зазначеного Порядку.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги пояснення приватного виконавця Дідківського А.С., в яких він зазначає про те, що під час ознайомлення з документами, поданими боржником та стягувачем щодо виконання/невиконання наказу суду, а саме актом про фіксацію порушень №04053.005.042 від 26.02.2024 та актом відсутність порушень від 01.03.2024, які суперечать за змістом один одному, виконавцем здійснено вихід до відділення поштового зв`язку № 10024 (м.Житомир) для отримання пояснень щодо поштового відправлення № 1002402962450, однак керівник відділення ОСОБА_3 відмовилася надавати будь - які пояснення на вимогу виконавця.

Також 23.04.2024 виконавцем направлено вимогу до АТ "Укрпошта" щодо проведення перевірки вищенаведених актів від 26.02.2024 та від 01.03.2024 на відповідність Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом АТ "Укрпошта" відносно поштового відправлення № 1002402962450. В той же час, 01.05.2024 на електрону адресу приватного виконавця надійшло лист АТ "Укрпошта" від 29.04.2024 згідно якого здійснено розгляд вимоги виконавця відносно поштового відправлення № 1002402962450.

Із урахуванням викладеного та за встановлених у даній справі фактичних обставин, суд позбавлений можливості перевірити і встановити із достатньою вірогідністю факт того, чи був наказ Господарського суду Житомирської області від 13.02.2024 № 906/211/23 виконаний належним чином, внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження.

В той же час, оскільки рішення суду боржником не було виконано належним чином, стягувач 09.04.2024 звернувся до приватного виконавця із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/211/23 від 13.02.2024, яким 10.04.2024 відкрито виконавче провадження № 74705842. У п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2024 боржнику встановлено строк для виконання рішення суду - протягом 10 робочих днів.

Як встановив суд апеляційної інстанції, боржник отримав постанову від 10.04.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74705842 - 12.04.2024 та мав право добровільно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Із урахуванням змісту ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", останнім днем добровільного виконання рішення суду було 26.04.2024. Проте, боржник не вчинив дій щодо добровільного виконання рішення суду в порядку та спосіб, що у ньому визначені у період з 15.04.2024 до 26.04.2024 включно.

Водночас, суд приймає до уваги, що в постанові про відкриття виконавчого провадження №74705842 від 10.04.2024 приватний виконавець не повідомив боржника про наявне у заяві стягувача від 09.04.2024 клопотання про направлення засвідчених копій документів на поштову адресу: 10025, м. Житомир, вул. Промислова, буд.10.

Суд визнає такі дії приватного виконавця правомірними, оскільки зміну способу і порядку виконання рішення допускається виключено на підставі ухвали суду за наслідками розгляду відповідної заяви стягувача або виконавця (ст.331 ГПК України).

Із урахуванням викладеного, колегія суддів не встановила, а заявник не довів у встановленому порядку протиправної бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. в частині невжиття заходів щодо закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

А відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. в частині не винесення постанови про закінчення ВП № 74705842.

В той же час, суд вказує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку виконавця щодо винесення постанови про відмову закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому колегія суддів зазначає, що здійснюючи провадження за скаргою на бездіяльність приватного виконавця, суд застосовує ч. 2 ст. 14 ГПК України щодо права учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у даному випадку щодо бездіяльності приватного виконавця як в частині не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 74705842 на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", так і частині не винесення постанови про відмову закінчити зазначене виконавче провадження на підставі наведеної норми Закону.

Із урахуванням викладеного, судом першої інстанції правильно розглянуто скаргу на бездіяльність приватного виконавця по суті відповідно до викладеної вимоги у її прохальній частині, а саме в частині не винесення постанови про закриття ВП № 74705842.

Отже, за результатами дослідження та оцінки за правилами ст. 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст. ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги скарги на бездіяльність приватного виконавця є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він довів суду обставини виконання рішення суду належним чином у відповідності до стандарту доказування - вірогідність доказів, оскільки стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У розумінні положень ст. 79 ГПК України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

В даній справі суд не вбачає необхідності в оцінці доказів з огляду на стандарт доказування "вірогідності доказів"; колегія суддів не вбачає необхідності встановлювати у даній справі факти, які розглядаються, як такі, що скоріше були (мали місце), аніж не були. В свою чергу, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність приватного виконавця.

Крім того,постановою ПЗАГС від 12.09.2024 залишено без змін ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" про визнання наказу господарського суду Житомирської області від 13.02.2024 № 906/211/23 таким,що не підлягає виконанню.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.06.2024 у справі № 906/211/23 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.