Рішення

від 09.09.2024 по справі 335/5992/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5992/24 2/335/2381/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Концерну „Міські теплові мережі до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

за участю представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача та третьої особи- адвоката Сосніної Л.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, в обґрунтування позову зазначивши наступне.

Позивач у період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року надав послугу з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення АДРЕСА_1 частини якого належать відповідачу ОСОБА_1 на праві власності.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Типового індивідуального договору № 72229761 про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідно до ч. 5 ст. 13 Закон України «Про житлово-комунальні послуги», станом на 01.11.2021 року вважається укладеним. Відповідно до умов Договору, вартість обсягу спожитої теплової енергії користувачем обраховано за показаннями приладу комерційного обліку теплової енергії, яким оснащений будинок.

Посилаючись на те, що відповідачем не виконувалося зобов`язання по оплаті послуг з постачання теплової енергії, розмір заборгованість за вказаний період становить 56174,55 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 17.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ».

31.07.2024 року відповідачем подано відзив на позов, згідно з яким відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що належне їй нежитлове приміщення перебуває у користуванні іншої особи орендаря приміщення ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ», який за умовами договору оренди зобов`язався укласти з позивачем Індивідуальний договір про надання відповідних послуг, у зв`язку з цим вона не несе обов`язку споживача послуг, які надаються позивачем, тому у задоволенні позову просить відмовити.

31.07.2024 року від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, у яких зазначено, що ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» 22.05.2024 року звернулося до позивача із заявою про приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії як споживач на підставі договору оренди послуг, наданих у належне відповідачу нежитлове приміщення. Заява була залишена позивачем без розгляду, що обґрунтовано наявністю індивідуального договору приєднання з відповідачем, як власником нежитлового приміщення, і наданим Законом позивачу права вибору споживача - власника чи реального споживача. При цьому, Товариством було здійснено часткову оплату послуг позивача за період за липень 2023 квітень 2024.

20.08.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано письмові пояснення по справі, за змістом яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог і не погоджується з доводами відповідача і третьої особи, посилаючись на те, що позивач скористався своїм правом вибору споживача, уклавши індивідуальний договір на послуги з постачання теплової енергії з власником нежитлового приміщення, з огляду на невизначеність моделі договірних відносин і не виконанням обов`язку укладення відповідного договору як орендарем так і орендодавцем приміщення.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові, наполягала на обов`язку відповідача по сплаті послуг з постачання теплової енергії як власника приміщення.

У судовому засіданні адвокат Сосніна Л.І., яка представляє інтереси відповідача і третьої особи, проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях, у його задоволенні просила відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить 4/5 частини нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 62,6 кв.м., у будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2022 року. (а.с. 31)

Концерн «Міські теплові мережі» (далі - позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, а також Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, наказом МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ №315 від 22.11.2018 про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».

Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02.10.2021 на виконання вимог Закону позивачем на офіційному сайті розміщено індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об`єктами нерухомого майна, відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Отже, внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається, з метою запобігання порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

На підставі викладеного, станом на 01 листопада 2021 року розміщений на сайті Концерну «Міські теплові мережі» Типовий індивідуальний договір № 72229761 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір), за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення, 13, між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_1 з 01 листопада 2021 року є укладеним.

01.11.2021року укладеноДоговір орендинежитлового приміщення№ 01/11між ОСОБА_1 (Орендодавець)та ТОВ«ЗП ЕСТЕЙТ»(Орендар),згідно умовякого Орендодавецьпередав Орендарюу строковеплатне користуваннянежиле приміщенняпідвалу літ.А-2,прим.13,що розташованеза адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 62,6 кв.м. Орендар зобов`язався укласти індивідуальний договір з Концерном «Міські теплові мережі» про надання послуг з постачання теплової енергії (п.п.1.1, 2.2.1). (а.с. 52)

Об`єкт нерухомості, що є предметом Договору, передано Орендарю на підставі Акту приймання-передачі нежилого приміщення від 01.11.2021 року. (а.с. 55)

22.05.2024 року Орендар, як користувач приміщення та фактичний споживач послуги на Об`єкті, звернувся до позивача із Заявою-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яка концерном «Міські теплові мережі» була залишена без розгляду, у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідного обов`язку. (а.с. 56)

Згідно з розрахунком основного боргу за договором № 72229761, долученим позивачем до позову, відповідачу ОСОБА_1 , як власнику приміщення, нараховано заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_3 (ч. 4/5) за період з 01.07.2023 року по 30.04.2024 року на загальну суму 56174,55 гривень. (а.с. 17)

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що орендарем приміщення ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» було частково сплачено послуги з постачання теплової енергії, отримані у приміщення по вул. Рекордній, 38, прим. 13 (4/5) за період з липня 2023 року по квітень 2024 року, що підтверджується наданими представником третьої особи платіжними інструкціями, (а.с. 58-67), тобто за період, за який позивачем нараховано заборгованість, про стягнення якої з відповідача ОСОБА_1 заявлено даний позов.

Крім того, згідно із долученим представником третьої особи листом на адресу Концерну «Міські теплові мережі» від 03.09.2024 року, ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» звернувся до позивача як споживач послуг, наданих до нежитлового приміщення загальною площею 62,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у його користуванні на підставі Договору оренди від 01.11.2021 року, укладеного з відповідачем ОСОБА_1 . У зазначеному листі ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» порушено питання щодо надіслання на його адресу квитанції на оплату поставленої теплової енергії до зазначеного приміщення, оскільки Товариство визнає себе споживачем таких послуг.

Згідно положень Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, Споживачем є: споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон); споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Обов`язок укласти договір на постачання теплової енергії покладається відповідно до закону, як на теплопостачальну організацію, так і на споживача теплової енергії.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. п. 5, 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч.ч. 2-5, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.

Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 13 розділу «Порядок надання послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється.

При цьому обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг (хоча умова щодо цього узгоджена сторонами в пункт 2.2. Договору оренди) випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (статті 9, 21), відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що споживачем послуг Концерну «Міські теплові мережі», наданих до нежитлового приміщення № 13, загальною площею 62,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , є ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ», яке звернулося до позивача з відповідною заявою щодо приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яка була проігнорована позивачем, та ним було продовжено складення рахунків на оплату послуг на ім`я відповідача.

Неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не є зобов`язаною за позовною вимогою особою, отже є неналежним відповідачем у справі, оскільки в ході розгляду справи встановлено особу, яка має виконати вимогу позивача.

Відповідно до положень ст. 51 ЦПК України, заміна первісного відповідача належним відповідачем чи залучення співвідповідача може відбуватися лише за клопотанням позивача, яким у даній справі в установлений процесуальним законодавством строк відповідного клопотання не заявлялося.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі», які заявлено до неналежного відповідача, не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що при розгляді цієї справи, враховуючи, що позов заявлено до неналежного відповідача, суд не досліджував обставини щодо кількості та якості, правильності нарахування наданої послуги фактичному споживачу у спірний період.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, код ЄДРПОУ 32121458) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), третя особа: ТОВ «ЗП ЕСТЕЙТ» ( код ЄДРПОУ 44425330, м.Запоріжжя, бул.Марії Примаченко, буд. 11, оф.7) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Калюжна