Постанова

від 19.09.2024 по справі 622/1339/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 622/1339/21 Номер провадження 22-ц/814/2666/24Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

розглянувши у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником адвокатом Чернишовою Оксаною Юріївною,

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2024 року, постановлене суддею Кириченко О.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

16.12.2021 ОСОБА_1 звернулася у Золочівський районний суд Харківської області з позовом до Золочівської селищної ради про визнання за нею права на земельну частку (пай) у розмірі 5,17 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених земель, не витребуваних часток (паїв) ВАТ «Конгресівське», земель резерву або запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що із 08.08.1979 по 04.02.2002 працювала та була членом Конгресівського цукрового комбінату, правонаступником якого є ВАТ «Конгресівське». Позивачка добровільно не виходила та не була виключена з членів товариства на момент передачі землі у колективну власність у 2000 році та видачі 28.07.2000 Державного акту на право колективної власності ВАТ «Конгресівське» відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради від 11.01.2000. Відтак, набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 5,17 умовних кадастрових гектарів з дня видачі цього акту відповідно до положень ст.ст.1-3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Усупереч викладеному, сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачці видано не було. Про порушене право позивачці стало відомо з листа ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 13.08.2021 №130/429-21, у яком зазначено, що 28.07.2000 видано державний акт на право колективної власності на землю серії 1-ХР №000158. Проте до списку громадян, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю ВАТ «Конгресівське» вона не була включена, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 не виготовлявся, розмір земельної частки (паю) складає 5,17 умовних кадастрових гектарів і вартість на момент розпаювання становить 21004,00 грн. Із підстав викладеного просить захистити порушене право згідно з заявленими позовними вимогами.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 17.12.2021 відкрито провадження у справі./а.с.57-58/

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ з Золочівського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.

Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 29.09.2022 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання; у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, про що постановлена ухвала суду від 12.07.2023./а.с.101, 152/

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 23.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення в су із цим позовом.

Позивачка, в інтересах якої діє представник адвокат Чернишова О.Ю., оскаржила рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Із підстав, раніше викладених у позовній заяві, доводить, що позивачка до розпаювання земель колективної власності була прийнята членом ВАТ «Конгресівське», добровільно не виходила, не була виключена з членів товариства на момент передачі землі у колективну власність у 2000 році та видачі 28.07.2000 Державного акту на право колективної власності ВАТ «Конгресівське», у зв`язку із чим набула право на земельну частку (пай)у відповідному розмірі. Реалізація цього права не порушує майнові права відповідача та не призводить до правової невизначеності.

Вважає неможливим застосування до спірних правовідносин позовної давності, оскільки це суперечитиме не тільки природі позову, а й праву, що захищається. Натомість, позивач сам вправі обирати час і спосіб, коли він реалізує своє право, а тому строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивачем не порушено.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.07.024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 08.07.2024.

24.07.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що право на позов у позивача виникло з 28.07.2000, тобто після видачі ВАТ «Конгресівське» державного акту на право колективної власності на землю та не включення її до Списку громадян-членів КСП, що є додатком до державного акту. Таким чином позивач про порушення своїх прав дізналася або повинна була дізнатись, коли почалося розпаювання земель ВАТ «Конгресівське», що є загальновідомим фактом. Не зважаючи на викладене, в апеляційній скарзі позивачем не наведено ні причин пропуску строку позовної давності, ні обґрунтування їх поважності. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову з підстав пропуску строку позовної давності, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №706/1272/14-ц від 30.01.2019, №645/545/17 від 16.12.2020.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, щозі змісту трудової книжки від 17.11.1977, виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що остання працювала на різних посадах Конгресівського цукрового комбінату у періоди із: 22.11.1976 по 01.12.1978,08.09.1979 - 20.04.1999; 27.08.2000 - прийнята різноробочою до ВАТ «Конгресівське», у яке було реорганізовано Конгресівський цукровий комбінат, а 04.02.2002 звільнена, у зв`язку із ліквідацією ВАТ «Конгресівське»./а.с.12-15/.

Наказом начальника регіонального відділення по Харківській області Фонду державного майна України Ковальової Л.Р. від 11.01.1997 №23 створено Відкрите акціонерне товариство «Конгресівське» шляхом перетворення державного підприємства бурякорадгоспу «Конгресівський» у відкрите акціонерне товариство (ВАТ); затверджено Статут відкритого акціонерного товариства «Конгресівське», яке є правонаступником державного підприємства бурякорадгоспу «Конгресівський».

Згідно з абз.2 п.4.1 Статуту ВАТ «Конгресівське» акціонерами товариства можуть бути державні органи приватизації, а також фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів. Усі акціонери товариства повинні бути занесені до книги реєстрації акцій товариства (п.4.2.1. Статуту)./а.с.44, 45-54/

21.01.1997 внесено відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - відкритого акціонерного товариства «Конгресівське», ідентифікаційний код 00387074, місцезнаходження: Харківська область, Золочівський район, с.Олександрівка, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи./а.с.203/

Зі змісту Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ХР № 000158 від 28.07.2000, виданого Олександрівською сільською радою народних депутатів Золочівського району Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21, вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради народних депутатів від 11.01.2000 №3 Відкритому акціонерному товариству «Конгресівське» Олександрівської сільської ради, місцезнаходження: с.Олександрівка Золочівського району, передано у колективну власність 1982,0 гектарів землі в межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарської продукції /а.с.17-18/.

Додатком №1 до Державного акту є Список громадян-членів колективного сільськогосподарського кооперативу або товариства, де ОСОБА_1 не зазначена./а.с.21-43/

13.08.2021 Відділ №3 Управління у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом №130/429-21 повідомлено, що державний акт на право колективної власності на землю ВАТ «Конгресівське» серії І-ХР №000158 видано на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради від 11.01.2000 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 28.07.2000 за №21.

Громадянка ОСОБА_1 не була включена до списку громадян-членів ВАТ «Конгресівське», який додається до Державного акту.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності ВАТ «Конгресівське» та державний акт на право власності на землю на ім`я ОСОБА_1 не виготовлявся.

Розмір земельної частки (паю) ВАТ «Конгресівське» на одну особу складає 5,17 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної частки (паю) загальною площею 5,17 в умовних кадастрових гектарах на момент розпаювання становить 21004,00 грн./а.с.16/

Зі змісту повідомлення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.01.2022 №10/04/2118 убачається, щоза даними Державного реєстру випусків цінних паперів станом на 27.01.2022 зареєстровані наступні випуски цінних паперів ВАТ «Конгресівське»:

- 15.04.1997 Харківським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано випуск акцій та видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №71/20/1/97 від 15.04.1997, на загальну суму 2435900,00 грн. у кількості 9743600 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн. кожна;

- 24.06.1998 у зв`язку з визначенням форми випуску акцій зареєстровано випуск акцій та видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 353/20/1/98 від 24.06.1998 на загальну суму 2435900,00 грн. в кількості 9743600 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн./а.с.125-126/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів від 15.04.1997, виданого Територіальним відділенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Харківській області, цим відділенням засвідчено, що випуск акцій, що здійснюється ВАТ «Конгресівське» на суму 2435900,00 грн., у тому числі іменних простих 9743600 штук номіналом 0,25 грн. на суму 2435900,00 грн. внесено до Реєстру випуску цінних паперів, реєстраційний №71/20/1/97./а.с.204/.

Зі змісту відомостей про розподіл акцій на безоплатній основі ВАТ «Конгресівське», які розподіляються серед працівників та прирівняних до них осіб від 09.04.1999, убачається,що ОСОБА_1 є власником акцій у кількості 7696 штук./а.с.208-210/.

Відповідачем Золочівською селищною радою Харківської області у відзиві на позов заявлено про застосування строку позовної давності.

При постановленні рішення районний суд виходив із того, що на момент передачі землі у колективну власність ВАТ «Конгресівське» та видачі державного акту на право колективної власності на землю позивачка, будучи його акціонером, та, відповідно членом товариства, набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі відповідно до положень статей 1-3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», хоч і не була включена до списку осіб на розпаювання землі з невідомих причин.

Між тим, районний суд установивши, що право позивача на звернення в суд із цим позовом виникло із 28.07.2000, тобто коли почалося розпаювання земель ВАТ «Конгресівське», що є загальновідомим фактом, а позивачка, проживаючи у Золочівському районі понад 20 років, не зверталася до уповноважених органів за вирішенням питання оформлення права власності на земельну ділянку, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують, оскільки зводяться до довільного трактування норм матеріального права на власну користь та підставності позовних вимог, які в контексті пропуску строку позовної давності, не впливають на висновки районного суду.

Згідно з частиною першою статті 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Згідно зі статтею 71 ЦК Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до положень статті 76ЦК УкраїнськоїРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положеньЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статей 71, 75ЦК УкраїнськоїРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80ЦК УРСР установлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції, надавши належну оцінку фактичним обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку, що право на звернення в суд із цим позовом виникло у позивача з початком розпаювання земель ВАТ «Конгресівське» (28.07.2000), факт якого є загальновідомим, і ОСОБА_1 , постійно проживаючи на території Золочівського району Харківської області, діючи добросовісно, мала можливість дізнатися або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують та, з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, доведенню підлягає факт, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права та не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Усупереч викладеному позивачем не доведено той факт, що вона понад 20 років не могла дізнатися про порушення свого цивільного права. Тоді як позиція сторони позивача обумовлена тим, що вона сама вправі обирати час і спосіб реалізації свого права суперечить вимогам чинного законодавства, яким чітко визначено, що до вимог за віндикаційним позовом застосовується строк позовної давності у 3 роки.

На рівні національного законодавства, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Тоді як Європейський суд з прав людини наголошував, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року, заяви №22083/93, 22095/93, пункт 51). Відтак, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, а також корелювати з реальною обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року, заява №23890/02 у справі «Фінікаріду проти Кіпру»).

Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки оскаржуване рішення ухвалено на підставі повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, правильно застосованих норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368,375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником адвокатом Чернишовою Оксаною Юріївною, - залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.09.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак